Постанова

від 19.02.2024 по справі 910/19326/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/19326/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023

за розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"

про заміну сторони правонаступником

у справі № 910/19326/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (після зміни найменування - Акціонерне товариство "К.Енерго")

до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення 1 149 809,26 грн

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово - будівельного кооперативу "Кристал - 20" (далі - ЖБК "Кристал - 20", Відповідач) 1 149 809,26 грн, з яких: 784 054,15 грн борг за спожиту теплову енергію, 22 664,47 грн - 3% річних, 274 342,35 грн збитки від інфляції та 68 748,29 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1630366 від 01.10.1999 (далі - Договір) за період з 01.12.2012 по 01.05.2015.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового розгляду справи Київський апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2019 у справі № 910/19326/15 частково задовольнив позовні вимоги; стягнув з Відповідача на користь Позивача основний борг у сумі 194 831, 06 грн, пеню у сумі 11 379,43 грн, 3% річних у сумі 1 380,53 грн, збитки від інфляції у сумі 23 156,91 грн, судовий збір за подання позову у сумі 5 853,54 грн; відмовив у позові в іншій частині; стягнув з Відповідача на користь Позивача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 14 865,36 грн.

26.02.2019 на виконання зазначеного рішення Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.

Короткий зміст заяви та її судового розгляду

03.11.2022 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (далі - ТОВ "Київенерго-Борг", Заявник) про заміну сторони стягувача - ПАТ "Київенерго" його правонаступником - ТОВ "Київенерго-Борг".

Заява мотивована тим, що 25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна у процедурі банкрутства ПАТ "Київенерго" (Стягувача), а саме дебіторської заборгованості банкрута, зокрема, боргу ЖБК "Кристал - 20" за Договором (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3). Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021, переможцем торгів стало ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (в подальшому перейменовано на ТОВ "Київенерго-Борг").

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.11.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №910/19326/15, відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Київенерго-Борг" про заміну сторони її правонаступником.

Верховний Суд постановою від 25.07.2023 задовольнив частково касаційну скаргу ТОВ "Київенерго-Борг", скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі №910/19326/15, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своєму рішенні врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі №34/425 та зазначив, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву про зміну Стягувача правонаступником мали першочергово з`ясувати та встановити факт заміни особи (Стягувача) саме у матеріальних правовідносинах, з яких виник спір, тобто у зобов`язанні за Договором.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

За результатом нового розгляду справи Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.09.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі № 910/19326/15, задовольнив повністю заяву ТОВ "Київенерго-Борг" про заміну сторони правонаступником; замінив позивача з ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - ТОВ "Київенерго-Борг".

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, мотивував своє рішення тим, що згідно акта про придбання майна на аукціоні до Заявника від Позивача перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію, зокрема, за Договором, тому унаслідок заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях.

Судами враховано правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Боржник у виконавчому провадженні - ЖБК "Кристал - 20" (скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у цій справі, просив зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначив обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягають у неврахуванні судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування положень статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, статей 1, 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини першої статті 517 ЦК України у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 2-1390/11; від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18; від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16, від 09.11.2021 у справі № 910/17661/19; від 31.05.2022 у справі № 910/17658/19.

У контексті допущених судами процесуальних порушень скаржник зазначає про неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо: (1) не дослідження наявного в матеріалах справи доказу - витягу з додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні № UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021; (2) не встановлення обставин, за яким саме матеріальним правовідношенням, на підставі якого договору та за який період виник борг, який було відступлено Стягувачем Заявнику, чи є цей відступлений борг саме тим боргом, з приводу якого виник спір у справі № 910/19326/15; (3) не врахування, що заявником не надано жодного доказу, який би відповідав вимогам статей 1, 9 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини першої статті 517 ЦК України щодо вимог до первинних та зведених документів, задля підтвердження факту того, що заборгованість передана саме за Договором; (4) не здійснення перевірки, коли було видано виконавчий лист у цій справі та чи сплив строк на його виконання

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

ТОВ "Київенерго-Борг" подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Касаційне провадження

11.12.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ЖБК "Кристал - 20".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/19326/15 визначено склад колегії суддів: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Могил С.К., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023.

Верховний Суд ухвалою від 22.12.2023, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЖБК "Кристал-20" та ухвалив здійснити перегляд судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, судді Краснов Є. В., Могил С.К. та Мачульський Г. М. подали заяву про самовідвід у справі у порядку статті 35 ГПК України у зв`язку з перебуванням Позивача у банкрутстві та відмінною від розгляду справ про банкрутство спеціалізацією цих суддів.

Верховний Суд ухвалою від 15.01.2024 задовольнив заяву суддів Краснова Є.В., Могил С. К. та Мачульського Г. М. про самовідвід у справі №910/19326/15; передав справу для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

У зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Погребняк В.Я., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024.

Верховний Суд ухвалою від 18.01.2024 прийняти до свого провадження справу №910/19326/15 за касаційною скаргою ЖБК "Кристал-20" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, ухвалив здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2024 № 9-кв суддя Огороднік К.М. перебував у відпустці з 12.02.2024 по 16.02.2024.

Установлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи

25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна у процедурі банкрутства Акціонерного товариства "К.Енерго" (колишнє найменування - ПАТ "Київенерго"), а саме дебіторської заборгованості банкрута, зокрема, боргу ЖБК "Кристал-20" за Договором (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021- 08-10-000016-3).

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 переможцем торгів стало ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (в подальшому перейменовано на ТОВ "Київенерго-Борг").

30.08.2021 мiж Позивачем та Заявником було підписано акт про придбання майна на аукціоні, відповідно до якого Позивачем передано, а Заявником прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3, а саме, право вимоги на заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, дебіторські послуги центрального опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічно очищеної води) на суму 241 900 394,18 грн (у тому числі, згідно додатку №1, право вимоги за постачання теплової енергії на підставі Договору, укладеного з ЖБК "Кристал-20").

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Акта про придбання майна на аукціоні, у переліку боржників право вимоги, до яких перейшло до переможця лоту в межах дебіторської заборгованості за постачання теплової енергії, міститься інформація щодо Відповідача - ЖБК "Кристал-20" із зазначенням суми боргу в розмірі 1 076 364,06 грн.

З наведеного суди встановили, що згідно зазначеного вище Акта, до заявника від позивача перейшли всі права вимоги дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами, переліченими в додатку № 1 до цього Акта.

Згідно пункту 40 додатку № 1 до Акта про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 від Позивача до Заявника перейшло право вимоги щодо заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію у розмірі 1 076 364,06 грн за Договором з періодом її виникнення - до 01.02.2018.

Як вбачається з матеріалів справи №910/19326/15, а саме з довідки про стан розрахунків за спожиту теплоенергію, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 1 076 364,06 грн.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи в межах підстав оскарження та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є заява про заміну правонаступником стягувача у виконавчому документі (судовому наказі).

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 329 ГПК України).

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (частина друга статті 329 ГПК України).

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2019 було стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у сумі 194 831, 06 грн, пеню у сумі 11 379,43 грн, 3% річних у сумі 1 380,53 грн, збитки від інфляції у сумі 23 156,91 грн, судовий збір за подання позову у сумі 5 853,54 грн.

На виконання зазначеного рішення (рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015, частково скасованого постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2019) було видано наказ, дійсний до виконання до 30.01.2022.

03.11.2022 до господарського суду надійшла заява ТОВ "Київенерго-Борг" про заміну стягувача його правонаступником.

Вирішуючи питання заміни сторони у виконавчому документі, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання того, на якій стадії перебуває виконання судового наказу та строки його пред`явлення до виконання, про що вірно вказує скаржник.

Водночас задовольняючи відповідну заяву про заміну Стягувача у цій справі, попередні судові інстанції керувались таким.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425, що вірно були враховані судами попередніх інстанцій.

Так, установивши на підставі оцінки наявних у справі доказів, що права та обов`язки у матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.Енерго" (колишня назва ПАТ "Київенерго") до його правонаступника - ТОВ "Спортсервіс-СТМ" (в подальшому змінило назву на ТОВ "Київенерго-борг"), суди першої та апеляційної дійшли висновку про необхідність заміни Стягувача у виконавчому документі.

Ураховуючи встановлені судами обставини Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю їх висновків в частині переходу до ТОВ "Київенерго-борг" прав у матеріальних правовідносинах, при чому пов`язані з цим фактом аргументи скаржника є по суті вимогою до необхідності переоцінки доказів та обставин, що відповідно до приписів статті 300 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва (заміни Стягувача у виконавчому документі) колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята 334 ГПК України).

Обставин відкриття виконавчого провадження у цій справі судами не встановлено, докази у матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи наведені норми та обставини, Заявник не позбавлений права на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого документа її правонаступником також і до відкриття виконавчого провадження, однак таке право корелюється із дотриманням строків виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу.

Так, відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425 та від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Попри наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду та викладені у запереченнях (а.с. 18-19, т.с. 6) доводи скаржника, суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про заміну Стягувача у виконавчому документі правонаступником, не надали належної юридичної оцінки спірним правовідносинам, а саме не перевірили обставин спливу строків виконавчого провадження одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання чи наявності доказів переривання такого строку.

Судами також не з`ясовано наявності/відсутності та обґрунтованості клопотання Заявника про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що зумовлює можливість здійснення процесуального правонаступництва у випадку пропуску названого строку.

За таких обставин, попередні судові інстанції в оскаржуваних рішеннях передчасно дійшли висновку про наявність підстав для здійснення заміни Стягувача у виконавчому документі.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження судами обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.

При цьому Верховний Суд не має права самостійно встановлювати зазначені вище обставини та оцінювати відповідні докази, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.

У зв`язку з викладеним, у касаційного суду відсутні підстави вважати, що за повторним розглядом справи та з врахуванням вказівок, що містились у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у цій справі, суди попередніх інстанцій всебічно, повно і об`єктивно з`ясували всі обставини, які мали значення для правомірного розгляду заяви.

Таким чином, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин у справі, а також враховуючи часткову обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи (у питанні розгляду заяви про заміну правонаступником стягувача у виконавчому документі) на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у справі №910/19326/15 скасувати.

3. Справу № 910/19326/15 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк