Ухвала

від 26.02.2024 по справі 404/3829/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3829/23

Номер провадження 2/404/829/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в скла ді: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області з 19.04.2023 року та стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.137).

Через канцелярію суду представником позивача подано заяву (вх. № 42991 від 14.11.2023 року) про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області № 130-к від 05.04.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 з 18 квітня 2023 року на посаді, рівнозначній посаді начальника відділу організаційної роботи та документообігу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у правонаступнику Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області Пенсійному фонді України, та стягнути з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 квітня 2023 року по день ухвалення судом рішення.

В обгрунтування поданої заяви зазначено, що матеріалами справи підтверджено та сторонами не оспорюється, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області в якому працював позивач та з якого його було незаконно звільнено, реорганізовано шляхом приєднання до Пенсійного фонду України та припинено в установленному законом порядку. З огляду на вказане, поновити позивача на раніше займану посаду у припиненій внаслідок реорганізації установі, об`єктивно неможливо. Отже, як зазначає представник позивача Пенсійний фонд України має своїм обов`язком вжити заходів для поновлення позивача на посаді. А відтак, представник позивача вважає за необхідне змінити предмет позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про зміну предмета позову, та просив її задовольнити. Крім того, представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну предмета позову. В обгрунтування поданого клопотання зазначено, що оскільки позивач не має юридичної освіти, він звернувся за правовою допомогою. Йому було надано всі роз`яснення щодо предмету спору, та роз`яснено право для більш ефективного захисту його порушених прав подати заяву про зімну предмета позову. За таких, обставин представник позивача вважає, що пропущений процесуальний строк на подання заяви про зміну предмету позову з поважних причин. Крім того, зазначив, що позивач проходить службу в Збройних Силах України, що також ускладнило вчасне подання заяви про зміну предмета позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала щодо прийняття заяви про зміну предмета позову.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмета позову, заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 120 Цивільного процесуального кодексу України визначені види процесуальних строків, а саме строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За правилами статті 123 Цивільного процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частинами першою, другою статті 127 Цивільно процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини третьої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини четвертої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У відповідності до частини п`ятої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно частини шостої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку, суд постановляє ухвалу.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено чи продовжено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання такої заяви по суті справи.

Суд зазначає, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №420/1813/19.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення прав всіх учасників справи, суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений процесуальний строк для подання до суду заяви про зміну предмета позову.

Відповідно до частини третьої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Як зазначив, Пленум Верховного Суду України в пункті 9 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5 , що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст. Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, стаття 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у частині першій статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в частині другій статті 16 Цивільного кодексу України наведено орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Дослідивши заяву про зміну підстав позову, з метою дотримання рівності процесуальних прав учасників справи, з сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цивільним процесуальним законодавством, суд вважає за необхідне її прийняти до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 120, 123, 127, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви (вх. № 42991 від 14.11.2023 року) про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прийняти заяву позивача (вх. № 42991 від 14.11.2023 року) про зміну предмета позову та продовжити розгляд справи з урахуванням змісту цієї заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає

Повний текст судового рішення складено 04.03.2024 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка