Рішення

від 28.02.2024 по справі 716/2227/23

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2227/23

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2024 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Заставнівський відділ державної виконавчої служби про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2023 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення з нього неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 145757,00 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено її розгляд.

Копію ухвали направлено сторонам, відповідачу, окрім копії ухвали, - копію позовної заяви з додатками.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відзив не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Заставнівського відділу державної виконавчої служби у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

За таких обставин суд ухвалює заочне рішення що відповідає положенням ст.ст.223, 280-281 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.01.2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.6).

Рішення набрало законної сили 05.03.2013 року.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Заставнівським ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), за період з 22.01.2013 року по 31.12.2022 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 в розмірі 180720,25 грн (а.с.8-10).

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей (ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України).

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Верховний Суд України неодноразово змінював підхід до порядку розрахунку пені.

Так, відповідно до Постанов від 11 вересня 2013 року у справі №6-81цс13, від 1 жовтня 2014 року у справі №6-149цс14, від 25 листопада 2015 року у справі №6-2022цс15, пеня обчислювалася «…виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення…».

Згодом, Верховний Суд України дещо відступив від зазначених висновків та вказав, що «…пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. …сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались…» (постанови від 1 липня 2015 року у справі №6-94цс15, від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, від 2 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16).

У 2018 році Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила існуючий підхід та своєю постановою від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц (далі - Постанова) відступила від усталеної практики ВСУ, запропонувавши новий порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів.

Так, Постанова містить правовий висновок, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч.1 ст.196 СК України суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов`язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до висновків Великої Палати ВС, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред`явлення позову);

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред`явленням позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Позивачка просила стягнути пеню за несвоєчасно сплачені аліменти за період з 01.02.2013 року по 09.01.2023 року в розмірі 145757,75 грн, розмір якої підтверджується розрахунком пені за прострочення сплати аліментів (а.с.11-12).

Наданий позивакою розрахунок пені відповідає порядку розрахунку пені, а тому суд приймає його в якості доказу на підтвердження вимог позивачки.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2022 року не сплачував аліменти на утримання неповнолітнього сина, вимоги позивачки про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів ґрунтуються на законі.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого в ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, а саме, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свого обов`язку зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до утворення заборгованості з аліментів за період 01.01.2013 року по 31.12.2022 року в розмірі 180720,25 грн., та не надав суду доказів, що зазначена заборгованість з аліментів утворилася не з його вини, суд, встановивши розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2013 року по 09.01.2023 року в розмірі 145757,75 грн., судприходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягує з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.02.2013 року по 09.01.2023 року в розмірі 145757,75 грн.

Крім цього, на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору і позов задоволено у повному обсязі, суд покладає судові витрати на відповідача, та стягує з нього на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.180, 196 СК України, ст.ст.3, 12, 13, 19, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Заставнівський відділ державної виконавчої служби про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 145757,00 (сто сорок п`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 04.03.2024 року.

Суддя О.Є. Вайновська