Рішення

від 26.02.2024 по справі 303/12093/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/12093/23

2/303/1894/23

Ряд. стат. звіту - 4

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолучківської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Великолучківської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що 30.01.1971 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 . Перебуваючи у шлюбі сторони в 1979 році побудували будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Всі дозвільні документи були оформлені на чоловіка позивача, який і був забудовником.

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_2 помер, після смерті якого відкрилася спадщина. Позивач звернулася до Мукачівської державної районної нотаріальної контори з метою отримання Свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовставнолюючих документів на житловий будинок.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, з метою реалізації прав позивача на спадкове майно, виникла необхідність визнання за позивачем право власності на будинок в порядку спадкування за законом.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд позовні вимоги задоволити з підстав зазначекних у позові.

Представник відповідача Великолучківської сільської ради Мукачівського району Зозуля І.І. в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, задоволення позовних вимог залишив на розсуд суду.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами доказами, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.04.2007 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Із Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 30.01.1971 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 було зареєстровано 30.01.1971 року у с.Зняцево Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис за №6, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 8).

Постановою Мукачівської районної державної нотаріальної контори від 06.11.2015 року №408/02-31 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не подала документи, що посвідчують право власності на зазначений житловий будинок (а.с. 9).

Із Довідок виданих відділом «Центру надання адміністративних послуг» Великолучківської сільської ради №383/13-20 від 21.09.2023 року та №504/13-20 від 21.11.2023 року вбачається, що на день смерті померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована і проживала дружина ОСОБА_1 (а.с. 10, 11).

Згідно Довідки виданої відділом «Центру надання адміністративних послуг» Великолучківської сільської ради №503/12-20 від 21.11.2023 року, забудовником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Із листа Другої Мукачівської державної нотаріальної контори №24/01-16 від 20.01.2024 року за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в Другій Мукачівській ДНК спадкова справа не заведена. Спадкоємці померлого з заявами про прийняття спадщини не зверталися (а.с. 32).

Дані правовідносини регулюються нормами Цивільного Кодексу України.

Згідно з ст.328 ЦК України громадянин набуває права власності на майно на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з положеннями ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).

Частиною 2 ст.1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи зазначені у ст.1261 ЦК України.

Частиною 3 ст.1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1268,1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, враховуючи вищезазначені надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем спадкового майна стала його дружина, тобто позивач ОСОБА_1 , яка на момент смерті проживала із спадкодавцем, чим самим прийняла спадщину.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1222, 1233, 1258, 1261, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задоволити - повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинкові споруди, а саме: літня кухня, господарська будівля, вбиральня, колодязь, 1-3 споруди в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великолучківська сільська рада Мукачівського району, код ЄДРПОУ 04350398, місце знаходження: с.Великі Лучки, вул.Центральна, буд.37, Мукачівський район, Закарпатська область.

Повний текст рішення складений 26.02.2024 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір