Ухвала

від 01.03.2024 по справі 308/12592/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12592/21

1-кс/308/1094/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород клопотання адвоката ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно (в порядку ст. 174 КПК України),-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , представник власника майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суд Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту на майно (в порядку ст. 174 КПК України).

Клопотання мотивовано тим, що, відділом СУ ГУНП в Закарпатській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42021070000000208 від 08.11.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.240 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2021 по справі №308/12592/21 задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021070000000208 від 09.06.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 05.10.2021 під час проведення обшуку у ОСОБА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682500:09:002:0136 за адресою: Закарпатська обл., Рахівський р-н, с.Ділове, а саме на: три блокноти з чорновими записами, які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027545; 20 частково заповнених накладних на відпуск товару, яку упаковано до експертного спецпакету № SUD 3009429; незаповнені накладні на відпуск товару на яких проставлений відтиск круглої печатки ФОП ОСОБА_6 в кількості 14 одиниць, які упаковано до паперового конверту; три аркуші з чорновими записами, які упаковано до паперового конверту; накладні № 15 та № 30 за травень 2021 року, а також відтиск печатки ФОП ОСОБА_4 , які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027544.

Адвокат вказує на те, що 27 грудня 2023 року старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області кримінальне провадження №№ 42021070000000208 від 09.06.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.240 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Адвокат при обґрунтуванні клопотання покликається на постанови Верховного суду № 234/17070/19, висновки Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к, у провадженні № 13-16 cво 18 та у справі № 237/1459/17, у провадженні № 13 - 19 кс 18, а також у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року № 5 - 142 кс (15) 17 у справі № 757/49263/15-к, положення ст. 100 ч. 9, ст.170, 174 ст.ст. 9,7,16,98 КПК України, ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII; практику Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

При цьому адвокат зазначає, що в той же час вказаний легковий автомобіль зберігається на штраф майданчику, знаходиться на відкритому просторі, через що на даний автомобіль впливають різні природні явища, які спричиняють пошкодження у вигляді корозійного стану, що завдає власнику значного збитку.

Адвокат вважає, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту на вказані речі та предмети на даний час відпала потреба із підстав зазначених вище, а також, застосування арешту не спів розмірне обмеженню Конституційного права, яке порушується протягом декількох місяців.

Відповідно до викладеного вище, керуючись вимогами ст. 174 КПК України, адвокат просить слідчого суддю: скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2021 по справі №308/12592/21 1-кс/308/4577/21 на вилучене майно, яке вилучено 05.10.2021 під час проведення обшуку ОСОБА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682500:09:002:0136 за адресою: Закарпатська обл., Рахівський р-н, с.Ділове, а саме на: три блокноти з чорновими записами, які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027545; 20 частково заповнених накладних на відпуск товару, яку упаковано до експертного спецпакету № SUD 3009429; незаповнені накладні на відпуск товару на яких проставлений відтиск круглої печатки ФОП ОСОБА_6 в кількості 14 одиниць, які упаковано до паперового конверту; три аркуші з чорновими записами, які упаковано до паперового конверту; накладні № 15 та № 30 за травень 2021 року, а також відтиск печатки ФОП ОСОБА_4 , які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027544 та зобов`язати орган досудового розслідування повернути такий власнику ОСОБА_4 .

Адвокат ОСОБА_3 , а також ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином. Разом із тим, адвокатом подано заяву про розгляд клопотання без їх участі, просить скасувати арешт майна.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, при цьому повідомив про те, що кримінальне провадження№ 42021070000000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021, за ч. 4 ст. 240 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1ст. 284КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку:

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області перебувало кримінальне провадження № 42021070000000208, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2021, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.240 КК України за фактом протиправних дій з боку посадових осіб однією з ОТГ Закарпатської області та службових осіб ОСОБА_8 , які зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснили незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Ухвалою слідчого судді від 20.10.2021 (справа №308/12592/21 провадження № 1-кс/308/4577/21) частково задоволено частково клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000208 від 09.06.2021, про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на: Суміш каміння подрібненого на фракцію 5-10 мм. сіруватого кольору, яку упаковано до експертного спецпакету №SUD 4025053; Суміш каміння подрібненого на фракцію 3-5 мм. темно-сірого кольору, яку упаковано до експертного спецпакету №SUD 4025054; Суміш каміння подрібненого на фракцію 5-10 мм. білого та жовтуватого кольорів, яку упаковано до експертного спецпакету №SUD 4024937; Суміш каміння подрібненого на фракцію 10-20 мм. білого та жовтуватого кольорів, яку упаковано до експертного спецпакету №SUD 4025055; Три блокноти з чорновими записами, які поміщено до експертного спецпакету: SUD 1027545; 20 частково заповнених накладних на відпуск товару, які упаковано до експертного спецпакету №SUD 3009429; Незаповнені накладні на відпуск товару на яких поставлений відтиск круглої печатки ФОП ОСОБА_6 в кількості 14 одиниць, які поміщено до паперового конверту; 3 аркуші з чорновими записами, які поміщено до паперового конверту; Залишки камінців, які було поміщено до експертного спецпакету №EXPT0210535; Накладні №15 та №30 за травень 2021 року, а також відтиск печатки ФОП ОСОБА_4 , які поміщено до експертного спецпакету №SUD 1027544; вилучені 05 жовтня 2021 року, в ході проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682500:09:002:0136, що в с. Ділове, Рахівського району, Закарпатської області.

При цьому варто зауважити, що у поданому клопотанні адвокат просить скасувати арешт на частину речей та документів накладений вказаною ухвалою, а саме: три блокноти з чорновими записами, які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027545; 20 частково заповнених накладних на відпуск товару, яку упаковано до експертного спецпакету № SUD 3009429; незаповнені накладні на відпуск товару на яких проставлений відтиск круглої печатки ФОП ОСОБА_6 в кількості 14 одиниць, які упаковано до паперового конверту; три аркуші з чорновими записами, які упаковано до паперового конверту; накладні № 15 та № 30 за травень 2021 року, а також відтиск печатки ФОП ОСОБА_4 , які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027544 та зобов`язати орган досудового розслідування повернути такий власнику ОСОБА_4 .

Згідно ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, а саме від 08 листопада 2021 року (справа №308/12592/23 провадження № 1-кс-308/4577/21) вбачається, що арешт на перераховані в клопотанні речі та документи було накладено обґрунтовано слідчим суддею в межах досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя констатує, що згідно постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2023 року було закрито кримінальне провадження № 42021070000000208 від 09.06.2021 внесеного до ЄРДР, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 240 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що прокурором заперечень щодо скасування арешту на майно не подавали, відомості про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження матеріали справи не містять. Натомість прокурором подано заяву про розгляд клопотання без його участі у якій він нас повідомляє про закриття кримінального провадження в рамках якого було накладено арешт на майно.

Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, згідно зі статтею 170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 КПК України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Цією ж статтею визначено, що власнику або іншому володільцю майна, які не були присутні при розгляді питання про його арешт, гарантовано право ініціювати скасування відповідного заходу перед слідчим суддею або судом (у разі здійснення судового розгляду справи по суті), якщо в подальшому у застосуванні арешту відпала потреба або його було накладено необґрунтовано. Обмежень щодо стадії процесу, на якій може бути заявлено відповідне клопотання, норми кримінального процесуального закону не містять.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Тобто у зв`язку із закриттям кримінального провадження, коли будь-які законні підстави для арешту майна відпали, продовження дії цього заходу є свавільним втручанням у право власності особи, яке є об`єктом охорони за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. В означеній ситуації в силу положень статті 13 Конвенції держава зобов`язана забезпечити особі можливість ефективного юридичного захисту порушеного права.

Оскільки арешт майна було накладено у межах кримінальної справи за процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом, спір про право власності на майно між суб`єктами цивільних правовідносин відсутній, питання про скасування арешту підлягає вирішенню в порядку кримінального судочинства.

У порядку, визначеному КПК України, в умовах відсутності в цьому Кодексі спеціальних норм, які б регламентували прийняття окремого рішення про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні слідчим за правилами КПК України, підлягають застосуванню передбачені частиною першою статті 7, статтями 16, 24 цього Кодексу загальні засади кримінального провадження - недоторканність права власності й забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності, в тому числі, слідчого, прокурора.

Оскільки кримінальне провадження закрито слідчим під час досудового розслідування, здійснення судового контролю дотримання прав і свобод людини на відповідній стадії процесу згідно з чинним кримінальним процесуальним законом належить до повноважень слідчого судді. Так як прямих заборон ініціювання перед слідчим суддею питання про скасування арешту майна у відповідній ситуації і прийняття ним такого рішення закон не встановлює, то питання про скасування арешту майна може бути вирішено слідчим суддею за клопотанням власника або іншого володільця майна в порядку, передбаченому статтею 174 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявників слідчому судді не представлено, а накладений арешт, з урахуванням тривалого часу проведення досудового розслідування, відсутності відомостей про пред`явлення будь-кому підозри, закриття кримінального провадження, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження, розслідування якого закінчено на даний час.

На час розгляду клопотання, органом досудового розслідування не було надано достатніх та належних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного власнику майна під арештом, що прямо не узгоджується із положеннями ст. 28 КПК України та призводить до порушення принципу правової визначеності, у зв`язку з чим суттєво впливає на права власника щодо користування своїм майном.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним. Тобто у разі, коли на об`єкт нерухомого майна заявляють права інші суб`єкти цивільних правовідносин.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.

Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту врегульовано ст.ст. 170-174 КПК України.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно зі статтею 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження ? судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (частина 3 статті 174 КПК).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України передбачено право оскарження під час досудового провадження рішення, дії чи бездіяльності слідчого володільцем тимчасово вилученого майна іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Отже, у чинному КПК України законодавцем чітко врегульовано порядок вирішення питання про зняття арешту з майна, межах досудового розслідування кримінального провадження.

Разом із тим, відсутня заборона у вчиненні процесуальних дій з розгляду питань, які мали бути вирішені, але залишилися не вирішеними на етапі досудового провадження, закриття чи розгляду справи. Тобто помилки і недоліки, допущені у кримінальному провадженні, повинні виправлятися за тими ж правилами, тобто за правилами КПК України.

Порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюється статтею 174 КПК України, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 30.06.2020 року у справі №727/2878/19, на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.

З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги те, що арешт був накладений в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000208 від 09.06.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 240 КК України, яке на сьогоднішній день закрито слідчим (згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2023 року), арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді на стадії досудового розслідування, провадження припинено на стадії досудового розслідування, слідчий суддя доходить переконання, що відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а подальше існування такого обмежує право власності особи на мирне володіння належним майном, а тому накладений арешт на майно, яке вказане у клопотанні адвоката, підлягає скасуванню.

Разом із тим, щодо вимоги в клопотанні про зобов`язання повернення майна, то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом .

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Так, наведеними нормами не передбачено, що слідчий суддя при ухваленні відповідного рішення про скасування арешту майна має зобов`язати відповідний орган повернути таке власнику, оскільки такий обов`язок, щодо його повернення чітко передбачений ч.3 ст. 169 КПК України.

Тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 167, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката, ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту на майно (в порядку ст. 174 КПК України) - задовольнити частково.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.10.2021 по справі №308/12592/21 1-кс/308/4577/21 на майно, яке вилучено 05.10.2021 під час проведення обшуку ОСОБА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682500:09:002:0136 за адресою: Закарпатська обл., Рахівський р-н, с.Ділове, а саме на: три блокноти з чорновими записами, які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027545; 20 частково заповнених накладних на відпуск товару, яку упаковано до експертного спецпакету № SUD 3009429; незаповнені накладні на відпуск товару на яких проставлений відтиск круглої печатки ФОП ОСОБА_6 в кількості 14 одиниць, які упаковано до паперового конверту; три аркуші з чорновими записами, які упаковано до паперового конверту; накладні № 15 та № 30 за травень 2021 року, а також відтиск печатки ФОП ОСОБА_4 , які упаковано до експертного спецпакету № SUD 1027544.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1