Рішення

від 04.03.2024 по справі 947/22198/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22198/23

Провадження № 2/947/431/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.,

секретар суду помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 947/22198/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на свою користь заборгованість у розмірі ІЗ 565 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 26.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4831373 про надання споживчого кредиту, за яким відповідач отримав Позику у розмірі 5000 грн. 00 коп. строком на 30 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_2 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики.

В подальшому, 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором № 4831373 від 26.09.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року.

Позивач стверджує, що станом на 25.05.2023 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, у зв`язку з чим наявне прострочення споживчого кредитування № 4831373 від 26.09.2021 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Літвіновій І.А.

Провадження у цивільній справі № 947/22198/23 відкрито ухвалою судді від 18.08.2023 року. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи положення статей 280,281ЦПКУкраїни судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України, главою 71, параграфом 2, про кредитний договір.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 26.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4831373 про надання споживчого кредиту, за яким відповідач отримав Позику у розмірі 5000 грн. 00 коп., строком на 30 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_2 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики (відповідні ставки зазначені в п. 1.5.2. та 1.5.1. Договору).

В подальшому, 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором № 4831373 від 26.09.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.04.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно, або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору, зокрема визначено що договір може бути укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему, де здійснено належну ідентифікацію користувача (ч. 8), а завантаження документів для власної ідентифікації та підтвердження прийняття пропозиції (акцепт) умов в тому числі означає згоду з порядком створення електронних підписів та порядком ідентифікації особи (в контексті ч. 2 та 6 цієї статті). При цьому частина 12 чітко визначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» зазначає, що електронний правочин може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Сайт ТОВ «Авентус Україна» (https://creditplus.ua) у розділі «Юридична документація» містить Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (затверджено наказом Директора № 53-ОД від 19.01.2020 року).

Згідно цього документу (п. 2.14.) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі - процес надання Споживачем інформації та документів, який включає заповнення електронної анкети, реєстрацію банківських карток, надання електронних копій необхідних документів та зображень, підтвердження ознайомлення з електронними документами. Крім того відповідно до п. 3.7. клієнт підтверджує ознайомлення з цими правилами та вказує особисті засоби зв`язку. Тобто за допомогою системи чітко ідентифікується особа, що надала свої дані, а також номер телефону, який особа зазначила при такій ідентифікації.

Загалом порядок укладення договору в електронній формі визначається розділом 5.11.1 цих Правил. В подальшому клієнт повторно узгоджує суму та строк позики та надсилає заявки Товариству, яке після розгляду і затвердження такої заявки направляє особі оферту через ITC. Клієнт після ознайомлення з офертою натискає кнопку «погоджуюсь» (п. 5.11.1.16.), після чого на його засоби зв`язку надсилається Одноразовий ідентифікатор (код), який клієнт має ввести на сайті Товариства для підписання прийняття (акцепту) оферти.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://creditplus.ua/ для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив особу шляхом фотофіксації особи з ідентифікаційним документом, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

В подальшому для здійснення підпису відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор НОМЕР_3 у повідомлення, та відповідно відповідач ввів цей пароль у ITC, чим підтвердив акцептування Договору.

Тобто підписання договору № 4831373 про надання споживчого кредиту від 26.09.2021 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором с прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту. Окрім того замовлені кошти були переказані на рахунок відповідача. Кошти були витрачені відповідачем, тому він в тому числі своїми діями підтвердив факт укладання договору.

Перерахування кредиту, відповідно до умов договору № 4831373, здійснювався поповненням банківської картки № НОМЕР_2 компанією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (ЄДРПОУ 35442539) яка має відповідний дозвіл та на підставі договору № 087/20-П від 08.07.2020 року з ТОВ «Авентус Україна», що підтверджується листом від 18.04.2023 року, Вих. № 2546.

З листа від 18.04.2023 року, Вих. № 2546 вбачається, що відповідачу було перераховано 5 000 грн., № транзакції 996045138, номер замовлення - 23116429, номер картки НОМЕР_2 .

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Договору становить 30 днів.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору, позивач нараховує знижену процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування (без пролонгацій), якщо в строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Згідно з п. 1.5.1. Договору Споживачу у разі пролонгації договору або у разі прострочення Позивач нараховує стандартну процентну ставку у розмірі 1,90 % в день від суми кредиту за кожен день. При цьому визначено, що відсотки мають сплачуватись щомісячно.

За пунктом 3.1. Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

У пункті 4.3.1 Договору сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно з пунктом 4.3.2. Договору споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору.

Пунктом 7.4. Договору визначена відповідальність за порушення Споживачем своїх зобов`язань щодо неповернення кредиту або несплати відсотків за користування кредитом, зокрема штрафи.

У відповідності до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 3 статті 625 ЦК України встановлено додатково, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки, в порушення умов Договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав. За таких обставин на Відповідача має бути покладена відповідальність за невиконання зобов`язання встановлене Договором та чинним законодавством України.

З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 13 565 грн., з яких: - сума кредиту = 5 000 грн. (дата укладення договору 26.09.2021р.); - 30 днів = 0,01% в день (пункт 1.5.2 договору, період 27.09.2021р. - 26.10.2021р.) - 90 днів = 1,90% в день (пункт 1.5.1 договору, період 27.10.2021р.- 26.01.2022р.); - 5 000 грн.* 0,01 * 30 днів = 15 грн. заборгованість за відсотками за 30 днів користування кредитом; - 5 000 грн. *1,9% * 90 днів = 8 550 грн. заборгованість за відсотками за 90 днів користування кредитом.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання суду в справі містяться достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Публічного ТОВ «УМ Факторинг» заборгованості у розмірі 13565,00 гривень. Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати позивача у розмірі 2684,00 гривень.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 206, 265 , 280 -289, ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження: м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) заборгованість у розмірі 13 565 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (код ЄДРПОУ 40274286; місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1) судовий збір у розміоі 2684,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Днем складення заочного рішення є 04 березня 2024 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі та відповідати вимогам, встановленим статтею 285 ЦПК України.

Суддя: ЛітвіноваІ.А.