Ухвала

від 29.02.2024 по справі 511/2395/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2395/23

Номер провадження: 2/511/46/24

"29" лютого 2024 р.Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.

секретаря судового засідання Руденко А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА КОМ», Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним державного акту та його скасування, скасування права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

за участю представника позивача адвоката Кулика О.В.,

представників відповідача Мурзіної Т.А., Кузьмиченко К.О.,

представника відповідача адвоката Гришка С.О.,

встановив:

В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 17 серпня 2024 року провадження по справі відкрито, в порядку загального позовного провадження.

20.11.2023 року на адресу суду надійшло клопотання представника Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Мурзіної Т.А. про зупинення провадження у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що виконавчим комітетом Лиманської селищної ради встановлено, що Степова сільська рада не видавала Державний акт на право приватної власності серії І-ОД №0248738 від 01.02.2001 року, який начебто посвідчує право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 23,52 га., розташовану на території колишньої Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5123985300:01:002:0387 та не передавала цю земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 , жодних рішень з цього приводу не приймала. За цим та іншими фактами Лиманською селищною радою направлено до Роздільнянської окружної прокуратури заяви про вчинення злочину. Станом на 17.21.2023 року відповідно до листа виконуючого обов`язки керівника Роздільнянської окружної прокуратури, факти, зазначені у зверненні перевіряються в ході досудового розслідування кримінальних проваджень №12022166390000038 від 10.02.2022 року та ч.4 ст. 358 КК України та №42021162390000038 від 06.12.2021 року за ч.1 ст. 366 КК України. Таким чином, Лиманська селищна рада не вбачає можливим розгляд цієї справи до закінчення розгляду вищезазначених кримінальних проваджень. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд зупинити провадження по вказаній цивільній справі до закінчення розгляду кримінальних проваджень №12022166390000038 від 10.02.2022 року та ч.4 ст. 358 КК України та №42021162390000038 від 06.12.2021 року за ч.1 ст. 366 КК України.

22.01.2024 року на адресу суду від представника позивача адвоката Кулика О.В. надійшли заперечення на клопотання відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про зупинення провадження у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальних проваджень є надуманим та необґрунтованим. Зі змісту ст. 251 ЦПК України вбачається, що підставою для зупинення розгляду справи є перебування на розгляді в суді будь-якої інстанції справи, в тому числі, в порядку кримінального судочинства. Так, представником відповідача не надано доказів того, що кримінальні провадження внесено до ЄРДР за обвинуваченням учасників цієї справи (які є відповідачами у цій справі), а саме: ОСОБА_2 , уповноважених осіб Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та Великодолиснької селищної ради Одеського району Одеської області. Посилаючись на пов`язаність кримінальних справ з предметом спору по цивільній справі, представник відповідача не прийняв до уваги, що по вказаним кримінальним справах йде перевірка в ході досудового розслідування, а зупинення провадження у цивільній справі передбачає наявність судового розгляду кримінальної справи, а вже потім перевірку неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаних кримінальних справ. З урахуванням вищевказаного, підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі, які передбачені ст. 251 ЦПК України і на якій наполягає в своєму клопотанні представник відповідача, відсутні. Додатково, представник позивача зазначив, що з клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі вбачається зловживаннями своїми процесуальними правами та відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на надуманість та необґрунтованість клопотання. На підставі викладеного, представник позивача просить суд: в задоволенні клопотання представника Лиманської селищної ради про зупинення провадження по справі відмовити, визнати дії представника відповідача Лиманської селищної ради зловживанням процесуальними правами, за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджанню судочинству протягом розумного строку та недопущенню затягування розгляду цивільної справи, накласти на представника відповідача Лиманської селищної ради штраф, як захід процесуального примусу, відповідно до ст.ст. 143, 144, 148 ЦПК України.

В підготовчому засіданні представники відповідача підтримали надане суду клопотання про зупинення провадження по справі. Зазначили, що в першу чергу необхідно визначити кого саме буде повідомлено про підозру по вказаним кримінальним провадженням. На даний час Лиманська селищна рада не є належним відповідачем по вказаній цивільній справі, на їх думку, оскільки жодних документів ними не видавалось. Заперечували проти задоволення клопотання представника позивача адвоката Кулика О.В., у зв`язку з необґрунтованістю.

Представник позивача адвокат Кулик О.В. просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Мурзіної Т.А. про зупинення провадження у зв`язку з необґрунтованістю. Наполягав на задоволенні клопотання про визнання дій представника відповідача Лиманської селищної ради зловживання процесуальними правами та накладення на останнього процесуального примусу, у вигляді штрафу.

Представник відповідача адвокатГришко С.О. підтримавклопотання представникавідповідача МурзіноїТ.А.про зупиненняпровадження посправі,оскільки висновокдосудового розслідуваннянадасть можливістьвстановити коловідповідачів повказаній цивільнійсправі.На йогодумку,надане клопотанняпредставника відповідачане єзловживанням процесуальнимиправами,а єреалізацією своїхправ впроцесі.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Щодо клопотання представника відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про зупинення провадження по справі.

Відповідно до ч.1ст.251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; призначення або заміни законного представника у випадках, передбаченихстаттею 63 цього Кодексу; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п.33Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбаченихЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Із огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у іншій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи.

Такий висновок викладений, зокрема в постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 752/9802/17, від 07 листопада 2018 року в справі № 501/793/16-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 752/4653/18.

Звертаючись до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, представник відповідача посилається на ті обставини, що 13.11.2023 року голова Лиманської селищної ради Бакланов В.В. звернувся до виконуючого обов`язків керівника Роздільнянської окружної прокуратури Котелевського О. з заявою про вчинення злочину, в якій зазначив, що виконавчим апаратом Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області було встановлено факт реєстрації права власності на земельні ділянки №5123985300:01:002:0387 на ОСОБА_2 , земельної ділянки № 5123985300:01:002:0388 на ОСОБА_3 та земельної ділянки №5123985300:01:002:0390 на ОСОБА_4 без рішення Лиманської селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою.

Відповідно до листа в.о. керівника Роздільнянської окружної прокуратури Котелевського О. від 15.11.2023 року №62-3459вих23, факти зазначені у вищевказаній заяві перевіряються у ході досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12022166390000038 від 10.02.2022 року та ч.4 ст. 358 КК України та №42021162390000038 від 06.12.2021 року за ч.1 ст. 366 КК України.

Тобто на даний час досудове розслідування триває.

Разом з тим, відсутність судового рішення у кримінальних провадженнях, які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідуваньне може бути підставою для зупинення провадження у вищевказаній цивільній справі.

Кримінальний процесуальний кодекс Українивизначає досудове розслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що досудове розслідування по вищевказаним кримінальним провадженням триває, кримінальні провадження на розгляд до суду не передано.

Окрім того, досудове розслідування - діяльність компетентних правоохоронних органів, що полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використанні доказів з метою попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, та закінчується винесенням правозастосовного акту за її наслідками.

Відтак, кримінальні провадження за №12022166390000038 від 10.02.2022 року та ч.4 ст. 358 КК України та №42021162390000038 від 06.12.2021 року за ч.1 ст. 366 КК України не є справами, що розглядаються в порядку кримінального судочинства у розумінні п.6 ч.1ст.251 ЦПК України.

Так, підставою зупинення провадження є не сам факт перебування у провадженні органу досудового розслідування кримінального провадження, яке тим чи іншим чином пов`язане з розглядом цієї справи, а саме об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої.

Разом з тим, в даному випадку є всі процесуальні можливості розглянути справу без зупинення провадження до завершення кримінальних проваджень, які над даний час перебувають на досудовому розслідуванні.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зважаючи на предмет позову, суд вважає зупинення провадження у цій справі не буде відповідати загальним завданням цивільного судочинства, зокрема справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання представника позивача про визнання дій представника відповідача Лиманської селищної ради зловживання процесуальними правами та накладення на останнього процесуального примусу, у вигляді штрафу, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу, окрім інших, є штраф.

За приписамич.1ст.148ЦПК України,суд можепостановити ухвалупро стягненняв дохіддержавного бюджетуз відповідноїособи штрафуу сумідо від0,3до трьохрозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібу випадках: 1)невиконання процесуальнихобов`язків,зокрема ухиленнявід вчиненнядій,покладених судомна учасникасудового процесу; 2)зловживання процесуальнимиправами,вчинення дійабо допущеннябездіяльності зметою перешкоджаннясудочинству; 3)неповідомлення судупро неможливістьподати докази,витребувані судом,або неподаннятаких доказівбез поважнихпричин; 4)невиконання ухвалипро забезпеченняпозову абодоказів,ненадання копіївідзиву напозов,апеляційну чикасаційну скаргу,відповіді навідзив,заперечення іншомуучаснику справиу встановленийсудом строк; 5) порушення заборон, встановленихчастиною дев`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

Представник позивача адвокат Кулик О.В. обґрунтовує своє клопотання про застосування до представника відповідача Лиманської селищної ради заходів процесуального примусу у вигляді штрафу тим, що представником відповідача не доведено неможливість в даній справі на підставі наявних доказів встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду до вирішення кримінальних справ, які на даний час навіть не перебувають в провадженні суду, а отже, з вказаних дій вбачається зловживання своїми процесуальними правами.

Судом розглянуто клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, надано оцінку вказаного клопотання та відмовлено у його задоволенні, а отже суд не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу, встановлених главою 9 розділу І ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 4ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Проте чиннийЦПК Українине містить визначення цього поняття, а визначає у ст. 44 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної вУхвалі від 13.10.2021 по справі № 707/1491/21зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальнимиправами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі N 337/474/14.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

При оцінці дій представника відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, які на думку представника позивача адвоката Кулика О.В. містять ознаки зловживання своїм процесуальним правом, суд, з огляду на конкретні обставини справи, приходить до висновку про відсутність у них таких ознак.

Як вбачається зі змісту поданого представником позивача адвокатом Куликом О.В. клопотання, в ньому не міститься конкретних доказів зловживання стороною відповідача своїми процесуальними правами, а лише вказано на надуманість та необґрунтованість наданого представником відповідача клопотання, що в свою чергу, на думку представника позивача, є затягуванням розгляду вищевказаної цивільної справи.

Однак, на думку суду, клопотання представника відповідача Лиманської селищної ради належно обґрунтоване, спрямоване на досягнення стороною відповідача правомірного процесуального результату, арґументація та спосіб їх викладу не створюють у суду переконання у тому, що вони подані з метою якимось чином затягнути судовий розгляд даного спору, якимось чином перешкодити позивачу-відповідачам та третім особам скористатись своїми процесуальними правами чи завдати шкоди їх інтересам в інший спосіб тощо.

Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенняклопотання представника позивача адвоката Кулика О.В. про визнання дій представника відповідача Лиманської селищної ради зловживання процесуальними правами та накладення на останнього процесуального примусу, у вигляді штрафу.

Керуючись ст. ст. 44, 143, 144, 148, 251, 259, 260, 261 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі відмовити.

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Кулика Олександра Володимировича про визнання дії представника відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області по наданню до суду клопотання про зупинення провадження у справі зловживанням процесуальними правами відмовити.

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Кулика Олександра Володимировича про застосування до представника відповідача Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області заходів процесуального примусу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І. В. Бобровська