Ухвала

від 27.02.2024 по справі 757/2565/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/1665/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер № 757/2565/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв`язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2024 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 18.01.2024 року задоволено клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень), із визначенням обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не одруженого, приватний підприємець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28. ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.01.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.

ОСОБА_7 виконував функції супроводу поставки товару та жодним чином не приймав участь в перевірці товару за якістю або кількістю, оскільки дані дії вчинялися безпосередньо представниками Міністерства оборони України. Крім того, зі змісту договорів поставки не встановлено, що підозрюваний мав будь-які повноваження аніж ті, що визначені довіреністю яка йому надана.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_7 особисто не знайомий із будь-яким з фігурантів кримінального провадження.

Слідчим суддею, при визначенні розміру застави не проаналізовано матеріальний стан підозрюваного, не вирішено питання про наявність навіть теоретичної змогу сплатити дану заставу, яка є непомірною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні ГСУ ДБР перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023000000000876 від 12.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28. ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що 24.02.2022 року о 04 год. 30 хв. російська федерація перейшла до відкритої збройної агресії проти України, що супроводжується безпрецедентними за своїм цинізмом і жорстокістю воєнними злочинами, злочинами проти людяності, злочинами геноциду та ядерним шантажем, внаслідок якої порушено загальновизнані норми та принципи міжнародного права: територіальна цілісність і непорушність кордонів суверенної держави, незастосування сили чи погрози силою проти територіальної цілісності чи політичної незалежності. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який діє по цей час.

Також встановлено, що ОСОБА_10 , будучи власником та директором ряду Українських компаній, а саме: TOB «Б.К. ВЕРХОВИНА» (діяльність компанії припинена), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВЕРХОВИНА» (діяльність компанії припинена), ТОВ «ОХОРОННО-ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ КОБРА», (код ЄДРПОУ 34606252, яке зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Козелецька, 4), ТОВ «ЛЕО МАРКЕТИНГ ЕДЖЕРСІ», (код ЄДРПОУ 44774231, яке зареєстроване за адресою: м. Львів, вул. Героїв Упа, 72), БО «БЛАГОДІЙСНИЙ ФОНД «ХОУП.ЮА» (код ЄДРПОУ 44681121, який зареєстрований за адресою: м. Львів, вул. Героїв Упа, 72), являючись лідером, маючи добрі організаторські здібності і сильний вольовий характер, будучи посвідченим в основи правового та економічного механізму діяльності державних інституцій, враховуючи правовий режим воєнного стану в Україні, викликаний, у тому числі, повномасштабним вторгненням російської федерації, з метою отримання постійного злочинного доходу в результаті діяльності, пов`язаної з протиправним заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше січня 2023 року прийняв рішення про створення злочинної організації, діяльність якої направлена на протиправне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Розуміючи, що під його контролем знаходиться ряд суб`єктів господарської діяльності, які виконували державні замовлення із Міністерством оборони України (далі МОУ) у 2022 році, та підшукані його сином ОСОБА_11 знайомств в Департаменті ресурсного забезпечення МОУ, в свою чергу маючи реальну можливість розпочати процедуру у прийняті участі підконтрольними йому Товариствами у закупівлях речового майна на потреби Міністерства оборони України, став на шлях його реалізації.

Розробивши план скоєння злочинів, ОСОБА_10 прийшов до висновку, що для здійснення свого злочинного умислу необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ним та під його керівництвом виявлять бажання взяти участь у діяльності злочинної організації.

З цією метою ОСОБА_10 у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше січня 2023 року запропонував своєму синові ОСОБА_12 та раніше знайомим йому ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та іншим невстановленим особам вчинити заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), під час виконання державних замовлень на поставку майна на потреби речової служби МОУ.

Слідчий зазначає, що в основі злочинного механізму із заволодіння державними коштами ОСОБА_10 вирішив використати господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія СІТІГРАД» (код ЄДРПОУ 4365841) (далі - ТОВ «Сітіград»), співзасновником якого є його компаньйон за іншими Товариствами - ОСОБА_15 ,, який був власником ТОВ «Сітіград»; Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 44755072) (далі - ТОВ «ТЛР»), співзасновником якого була його дружина ОСОБА_16 та раніше знайомий йому ОСОБА_13 , який з 2022 року керував вказаним Товариством за рішенням ОСОБА_10 ; та Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС МОНТАЖПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 42297001) (далі - ТОВ «БАМ»), бенефіціарним власником та керівником якого був його син ОСОБА_12 ..

Довівши всім учасника злочинної організації свої функції та цілі, він отримав від них погодження.

Отже, ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів створив у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2023 року злочинну організацію та керував нею, до складу якої увійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та інші не встановлені на даний час особи, члени якої зорганізувалися для спільного вчинення зазначеної злочинної діяльності.

Вважаючи, що створення злочинної організації відбулось, ОСОБА_10 спільно з іншими членами злочинної організації приступили до безпосередньої реалізації злочинного плану, спрямованого на шахрайське заволодіння державними коштами.

Стійкість злочинної організації забезпечувалася матеріальною зацікавленістю учасників групи у вчиненні злочинів, родинними зв`язками, координацією дій учасників групи з боку ОСОБА_10 , наявністю чітких правил поведінки всередині злочинної організації, зв`язок з державними та правоохоронними органами, стабільним складом її учасників (на даний час встановлено 5 осіб), учиненням спільних злочинних дій упродовж року, постійністю зв`язків усіх співучасників з метою систематичного та тривалого вчинення кримінальних правопорушень, ієрархічним управлінням, отримання інформації від працівників правоохоронних органів і здійснення урегулювання питань, які були у правоохоронних органів щодо законної діяльності групи.

Зокрема, як організатор, ОСОБА_10 взяв на себе наступні функції: розробку плану і організацію вчинення злочинів; розподіл обов`язків між іншими співучасниками злочину з чітким визначенням ролей при вчиненні злочинів; керування і координацію дій співучасників злочинів при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри; встановлення задач особам, які працювали на Товариства у приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Героїв Упа, 72, таким як юридичний відділ, бухгалтерія, підконтрольним йому адвокатам; контроль за діяльністю кожного члена злочинної організації; розподіл коштів (прибутки), одержаних в результаті злочинної діяльності, між членами злочинної організації відповідно до функцій, що виконувались; організацію прикриття незаконної діяльності злочинної організації зі сторони правоохоронних органів (надання адвокатів при необхідності).

Фінансування членів злочинної організації відбувалося за рахунок коштів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності ТОВ «ТЛР», ТОВ «БАМ» та ТОВ «Сітіград», які виконували державні контракти, пов`язані із постачанням речей на потреби МОУ. Розподіл грошових коштів, отриманих від незаконної діяльності, здійснювався між членами вказаного об`єднання та спрямовувався на витрати, пов`язані з діяльністю і функціонуванням самої злочинної організації.

Таким чином, ОСОБА_10 в період з січня 2023 по грудень 2023 року, з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, створив злочинну організацію, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та керував такою організацією, до складу якої входили ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та інші невстановлені на даний час особи.

З урахуванням родинних стосунків, будучи добре знайомим з іншими співзасновниками вказаних Товариств, у тому числі з керівниками та співзасновниками, ОСОБА_10 було відомо, що ТОВ «ТЛР», ТОВ «Сітіград» та ТОВ «БАМ» виконали контракти у 2022 році на поставку товарів речового забезпечення та харчів на потреби МОУ, достовірно володів відомостями, що реалізація вказаного плану реальна та можлива, за умови повного керування всіма діями учасників.

Крім того, ОСОБА_10 розумів що для досягнення цілей йому необхідна особа, яка зможе постійно контролювати питання отримання грошових коштів в МОУ та, в свою чергу, отримати необхідні йому договори на постачання речового майна, вирішив залучити свого сина ОСОБА_12 до вказаної протиправної схеми, із відведенням йому конкретної ролі співорганізатора та контролюючого у місті Києві, так як сам здебільшого проживав у місті Львів.

Після цього, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше січня 2023 року, ОСОБА_10 довів свої злочинні наміри до директора ТОВ «Сітіград» ОСОБА_14 , директора ТОВ «БАМ» ОСОБА_12 та директора ТОВ «ТЛР» ОСОБА_13 , та запропонував їм прийняти участь у реалізації розробленого ним плану із шахрайського заволодіння коштами Міністерства оборони України при постачанні товарів речової служби для державних потреб через підроблення документів щодо поставки товару, якість якого не відповідала заявленим вимогам.

При цьому, ОСОБА_10 довів ОСОБА_12 його участь у створенні злочинної організації в ролі співорганізатора, в якості директора ТОВ «БАМ», для подальшого укладення договорів (контрактів) на постачання речей на потреби МОУ, із делегуванням своїх повноважень за довіреністю особі, якій не був відомий злочинний план останніх - працівнику ТОВ «БАМ» ОСОБА_18 .

Крім того, з вказаною метою ОСОБА_10 залучив в якості виконавців директора ТОВ «Сітіград» ОСОБА_14 та директора TOB «TЛP» ОСОБА_19 , з метою аналогічних дій, пов`язаних з укладанням договорів (контрактів) на постачання речей на потреби МОУ та внесення до документів завідомо неправдивих відомостей про їх якість.

Також органом досудового розслідування встановлено, що за вимогою ОСОБА_10 , для участі у діяльності злочинної організації та отримання протиправних надприбутків, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повинні були виконати наступне:

- подати документи про можливість укладання та виконання їх Товариствами договорів про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) шляхом належного виконання їх у визначені строки, кількості та якості товарів;

- в разі необхідності надати до МОУ документи, які підтверджують досвід виконання аналогічних закупівель;

- розробити зовні обґрунтовану, а фактично калькуляцію ціни товарів із завищенням від їх реальної вартості;

- підібрати необхідних учасників групи та залучити їх до злочинних планів з метою підроблення необхідних документів для завищення вартості, здійснення поставки товарів та подальшу передачу згідно із рознарядки до військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 ;

- у визначений ОСОБА_10 час надати до МОУ рахунки про оплату за нібито виконанні в повному обсязі договори.

В подальшому, приблизно на початку лютого 2023 року, отримавши згоду від усіх учасників злочинної організації, ОСОБА_10 , спільно із залученими особами, розпочали реалізацію свого злочинного плану, згідно відведеним ролям.

Приблизно у січні - лютому 2023 року, для реалізації злочинного плану вже сформованої злочинної організації ОСОБА_10 спільно із керівниками ТОВ «БК Сітіград» ОСОБА_14 , ТОВ «БАМ» ОСОБА_12 , TOB «TЛP» ОСОБА_13 та ОСОБА_17 стали на шлях реалізації розробленого ним плану із шахрайського заволодіння коштами Міністерства оборони України при постачанні товарів речової служби для державних потреб через підроблення документів на постачання товарів, якість яких не відповідала заявленим вимогам, в особливо великих розмірах.

З метою розподілу між учасниками обов`язків в частині поставки товарів ОСОБА_10 , як організатор та ОСОБА_12 , як співорганізатор злочинної організації визначились, які Товариства, та які саме товари (речі) будуть постачати на потреби МОУ та повідомили учасникам злочинної організації, що контракти з поставки панами літньої, куртки костюма утеплюючого, сорочки поло, штанів костюма літнього, костюма літнього польового, фуфайки з коротким рукавом, сорочки бойової та сорочки та кальсонів буде виконувати ОСОБА_20 в ТОВ «TЛP», договори із поставки сорочки бойової, фуфайки з коротким рукавом, сорочки та кальсонів, трусів чоловічих, штанів костюма літнього польового, костюма літнього польового, сорочки поло, куртки костюма утеплюючого, шарфа труби буде виконувати ТОВ «БАМ», в якій ОСОБА_12 був директором, та договори на поставку костюма літнього польового, штанів костюма літнього, фуфайки з коротким рукавом, сорочки та кальсонів, сорочки поло та трусів чоловічих буде виконувати ОСОБА_14 в ТОВ «Сітіград».

Узгодивши між учасниками види речового майна, на початку січня 2023 року, учасники злочинної організації підготували комерційні пропозиції за визначеними цінами та об`ємами, які оголосив ОСОБА_10 та ОСОБА_12 та скерували їх на адресу Департаменту ресурсного забезпечення МОУ, з метою прийняття участі у робочих зустрічах із керівництвом Департаменту та отримання квот на певну категорію товарів.

Таким чином, у період з січня 2023 року по грудень 2023 року ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, визначивши достатнім кількість співучасників, зорганізував їх у стійке ієрархічне об`єднання для вчинення особливо тяжких злочинів, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, встановивши конкретні завдання для членів злочинної організації', об`єднав зусилля всіх її учасників та детально розподілив між членами створеної та очоленої ним злочинної організації функції, ролі, завдання та обов`язки кожного учасника, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам організації.

Так, ОСОБА_10 , як організатор, поклав на себе наступні функції:

- розроблення плану та організацію вчинення злочину;

- забезпечення контролю діяльності всіх товариств шляхом залучення підлеглих працівників, які перебували за адресою: АДРЕСА_4 ;

- пошук співучасників вчинення злочину;

- розподіл обов`язків між членами групи та визначення ролей при вчиненні злочинів;

- спрямовування, об`єднання та координування зусиль членів групи, при організації вчинення злочинів, та інших осіб, які не були посвідчені про злочинні наміри членів групи;

- протиправне застосування зовні законних правових механізмів із укладення та виконання умов контрактів з поставки товарів речового майна;

- підроблення документів, усунення юридичних перешкод та незгодних на вчинення злочину службових осіб, у тому числі через їх підкуп;

- надання вигляду підконтрольних юридичних осіб зовні спроможного виготовляти та постачати речі та забезпечення імітації наявності технічних потужностей, шляхом укладання договорів оренд складських приміщень;

- розподіл протиправно отриманих коштів між учасниками злочинної організації;

- вчинення інших дій.

На ОСОБА_12 , як співорганізатора та учасника злочинної організації, покладались наступні функції:

- керівництво ТОВ «БАМ»;

- організацію підроблення офіційних документів;

- залучення інших осіб для підписання документів, які містили недостовірну інформацію за договорами з МОУ від імені ТОВ «БАМ»;

- використання своїх зв`язків, з метою отримання державних замовлень (контрактів) для ТОВ «БАМ», ТОВ «Сітіград», ТОВ «ТЛР»;

- здійснення контролю за підлеглими співробітниками під час готування та підписання ними калькуляцій на товари, які поставлялися за договорами з МОУ;

- підписання та надання до МОУ платіжних доручень (рахунків на оплату) за виконання або часткове виконання умов поставки за контрактами, з метою отримання грошових коштів;

- залучення осіб для підписання актів приймального контролю товару за якістю під час передачі товарів за договорами;

- вчинення інших дій направлених на досягнення мети злочинного плану.

ОСОБА_12 , ознайомившись із злочинним планом і своєю роллю у складі злочинної організації, погодився на участь в ній та надав згоду на виконання відведених йому функцій, розуміючи що вказані дії нададуть йому можливість отримувати грошову винагороду.

На ОСОБА_13 , як виконавця у складі злочинної організації, покладались наступні функції:

- керівництво ТОВ «ТЛР»;

- підписання офіційних документів від імені TOB «TЛP», у тому числі підроблених;

- прийняття участі у розробці документів на поставку товарів за договорами з МОУ;

- підписання та надання до МОУ платіжних доручень (рахунків на оплату) за виконання або часткове виконання умов поставки за контрактами, з метою отримання грошових коштів;

- залучення осіб для підписання актів приймального контролю товару за якістю під час передачі товарів за договорами;

- вчинення інших дій, направлених на досягнення мети злочинного плану.

ОСОБА_13 , ознайомившись із злочинним планом і своєю роллю у складі злочинної організації, розуміючи що за вказані дії він буде отримувати грошові кошти понад визначену ставку як директора Товариства, погодився на участь у ній та надав згоду на виконання відведених йому функцій.

На ОСОБА_14 , як виконавця у складі злочинної організації, покладались наступні функції:

- керівництво ТОВ «Сітіград»;

- підписання офіційних документів від імені ТОВ «Сітіград», у тому числі підроблених;

- прийняття участі у розробці документів на поставку товарів за договорами з МОУ;

- підписання та надання до МОУ платіжних доручень (рахунків на оплату) за виконання або часткове виконання умов поставки за контрактами, з метою отримання грошових коштів;

- залучення осіб для підписання актів приймального контролю товару за якістю під час передачі товарів за договорами;

- вчинення інших дій, направлених на досягнення мети злочинного плану.

ОСОБА_14 , ознайомившись із злочинним планом і своєю роллю у складі злочинної організації погодився на участі в ній та надав згоду на виконання відведених йому функцій.

На ОСОБА_21 , як пособника у складі злочинної організації, ОСОБА_10 поклав наступні функції:

- здійснення передачі товарно-матеріальних цінностей до військової частини НОМЕР_1 , згідно умов укладених договорів, як представника ТОВ «БАМ», ТОВ «Сітіград», TOB «TJ1P»;

- підписання в якості представника TOB «TЛP», ТОВ «БАМ» та ТОВ Сітіград» актів приймального контролю товару за якістю;

- забезпечення врегулювання питань щодо приймання товару за якістю, у разі встановлення представниками регіональних підрозділів Центрального управління контролю якості явно бракованої продукції;

- вчинення інших дій, необхідних для досягнення мети злочинної організації.

- ОСОБА_17 , ознайомившись із злочинним планом і своєю роллю у складі злочинної організації, погодився на участь в ній та надав згоду на виконання відведених йому функцій.

На невстановлених досудовим слідством осіб, як виконавців у складі злочинної організації, ОСОБА_10 , як організатор, поклав наступні функції:

- участь у підробленні документів;

- усунення юридичних перешкод та незгодних на вчинення злочину службових осіб, у тому числі через їх підкуп;

- здійснення домовленостей із посадовими особами МОУ з метою отримання можливості на підписання 23 договорів на поставки для потреб ЗС України товарів речової служби на 2023 рік;

- виведення та переведення у готівку протиправно отриманих коштів;

- вчинення інших протиправних дій, необхідних для досягнення мети злочинної організації.

В подальшому, 21.02.2023 року, з метою виконання спільного плану, ОСОБА_20 , ОСОБА_14 та залучений ОСОБА_12 , як особа, яка не володіла інформацією про скоєння будь-якого кримінального правопорушення - ОСОБА_18 , прибули до приміщення Департаменту ресурсного забезпечення МОУ, де здійснили підписання 23 (двадцяти трьох) договорів про постачання майна для потреб речової служби та розпочали процес реалізації кримінального правопорушення, пов`язаного з заволодінням чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), в умовах воєнного стану, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах.

В процесі вчинення кримінального правопорушення, учасники злочинної організації, діючи умисно, в складі злочинної організації, підтверджуючи свої наміри на протиправне заволодіння грошовими коштами МОУ, розпочали процес підписання актів приймального контролю товарів за якістю та передачу товарів на територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Вказані акти приймального контролю за якістю формувались на підставі заздалегідь підготовлених виконавцями ОСОБА_13 . ОСОБА_14 та співорганізатором ОСОБА_12 оголошення про пред`явлення на приймальний контроль якості, представнику замовника за відповідними договорами, в свою чергу виконуючи відведені їм ролі та надавали інформацію ОСОБА_10 , з метою прибуття товарів та залученого ними ОСОБА_21 до контрольно-пропускного пункту військової часники А 2678.

ОСОБА_17 , згідно відведеної йому ролі пособника, здійснював підписання актів приймального контролю за якістю і в подальшому скеровував копії вказаних документів іншим учасникам організованої групи, з метою отримання за поставлені неякісні товари грошових коштів.

В свою чергу ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , на підставі отриманих документів, скеровували на адресу МОУ вимогу про оплату, яка і слугувала фактично підставою для перерахування грошових коштів.

Досудовим розслідуванням також зазначено, що за діяльності організованої групи, в період з початку січня 2023 року по грудень 2023 року, здійснено перерахування із казначейського рахунку МОУ на рахунки Товариств членів організованої групи грошових коштів на загальну суму 934 013 447 грн.

Після встановлення ознак кримінальних правопорушень в діях членів злочинної організації, правоохоронними органами під час проведення обшуків від 15.11.2023 на території відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чайки» Київської митниці, діяльність злочинної організації призупинена, у зв`язку із неможливістю поставки товарів до військової частини та проходження митних формальностей.

Отже, ОСОБА_17 прийняв участь у злочинній організації, створеній ОСОБА_10 та спільно із ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 та невстановленими на теперішній час особами, під час виконання державних контрактів від 23.02.2023 №286/3/23/102, №286/3/23/104, №286/3/23/105, №286/3/23/106, №286/3/23/107, №286/3/23/108, №286/3/23/109, №286/3/23/110, №286/3/23/111, №286/3/23/112, №286/3/23/116, №286/3/23/117, №286/3/23/118, №286/3/23/120, №286/3/23/121, №286/3/23/122 та №286/3/23/123, вчинили заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, спричинивши Міністерству оборони України матеріальну шкоду на загальну суму 934 013 447 грн.

17.01.2024 року заступниккерівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 18.01.2024 року задоволено клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень), із визначенням обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28. ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України.Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного до кримінального правопорушення, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненими кримінальних правопорушень підтверджується наявними доказами зазначеними в клопотанні.

Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 255 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які є посилання у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.

Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу у межах 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень), що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі щ внесеними доповненнями, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 18 січня 2024 року, якою задоволено клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2024 року включно з визначенням розміру застави у межах 165 126 (сто шістдесят п`ять тисяч сто двадцять шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 500 001 528 (п`ятсот мільйонів одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень), із визначенням обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3