Рішення

від 04.03.2024 по справі 200/7522/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року Справа№200/7522/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» (місцезнаходження: 84201, м.Дружківка, вул.Привокзальна, буд.6, офіс 7, код ЄДРПОУ 37155434) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (місцезнаходження: 61022, Харківська область, м.Харків, майдан Свободи, 5, «Держпром», 6 під`їзд, 7 поверх, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №029462 від 17 серпня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького оркужного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.07.2023 о 11:33, на а/д М-30 Стрий Тернопіль Кропивницький Знам`янка Луганське - Ізварине, інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області здійснено зупинку для перевірки самоскиду марки SHACMAN, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власник ТОВ «АЛЬЯНСБУД», та встановлено порушення, а саме відсутність «Індивідуально контрольна книжка водія», чим на думку інспектора порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та складено на ТОВ «АЛЬЯНСБУД» як на перевізника Акт проведення перевірки від 13.07.2023 №003931. Вказали, що самоскид дійсно не обладнаний заводом виробником тахографом, оскільки позивачем станом на 13.07.2023 не здійснювалось регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв за допомогою «Індивідуальної контрольної книжки водія», тому зазначений документ не міг знаходиться у водія.

З цих підстав позивач не погоджується з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, вважає її протиправною, такою, що підлягає скасуванню.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказали, що відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 422, зупинений транспортний засіб марки SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить позивачу та використовується останнім у своїй господарській діяльності. Означений факт встановлено на підставі наданої водієм товарно-транспортної накладної №71202 від 13.07.2023 року. У водія на момент проведення перевірки встановлено відсутність індивідуальної контрольної книги водія. Водій зі змістом акту № АР 003931 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.07.2023 був ознайомлений, проте від підпису відмовився.

Також вказали, що повідомленнями № 60024/38/24-23 від 09.08.2023, направленим поштою рекомендованим повідомленням, позивача було викликано для розгляду справи на 17.08.2023 з 9.00 до 12.00 год. Відділом розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача. За результатами розгляду акту № АР 003931 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.07.2023, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029462 від 17.08.2023 року. Супровідним листом № 62822/38/24-23 від 18.08.2023 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029462 від 17.08.2023 направлена позивачу поштовим відправленням № 0600039762118. Зазначили, що відповідачем дотримано, а позивачем не оскаржується процедура повідомлення та розгляду справи про автомобільне законодавство. Просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 26 грудня 2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 працює у позивача, що підтверджується графіком змінності водіїв колісних транспортних засобів за липень 2023 року.

Власником транспортного засобу SHACMAN номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , є ТОВ «АЛЬЯНСБУД», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №71202 від 13.07.2023 перевезення вантажу здійснювалось на автомобілі SHACMAN SX3258-DR384 спеціалізований вантажний самоскид, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АЛЬЯНСБУД».

13.07.2023 о 11:33, на а/д М-30 Стрий Тернопіль Кропивницький Знам`янка Луганське - Ізварине, державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області згідно направлення №014526 від 07 липня 2023, проведено перевірку транспортного засобу самоскиду марки SHACMAN, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власник ТОВ «АЛЬЯНСБУД», під керуванням водія ОСОБА_1 , водійське посвідчення НОМЕР_3 , що належить згідно ТТН ТОВ «АЛЬЯНСБУД», та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №003931.

Зазначеним актом виявлено порушення вимог ст.34 Закону України Про автомобільний транспорт, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, індивідуальна контрольна книжка водія.

Відповідачем за вих.№60024/38/24-23 від 09.08.2023 на адресу позивача надіслано повідомлення, яким запропоновано прибути 17 серпня 2023 з 09.00 до 12.00 до відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідачем до відзиву надано докази надіслання на адресу позивача зазначеного повідомлення.

На підставі акту перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено 17 серпня 2023 року постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №029462, відповідно до якої до ТОВ «АЛЬЯНСБУД» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. згідно абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідачем на адресу позивача направлено вказану постанову супровідним листом №62822/38/24-23 від 17.08.2023 року.

Згідно списку рекомендованих листів Укрпошти постанову направлено з повідомленням про вручення 17.08.2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В розумінні ст. 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абзацу 3 п. 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

В абзаці 3 п. 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, уповноваженими працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях в акті №003931 від 13 липня 2023 зафіксовано, під час перевірки транспортного засобу позивача, встановлено, що під час здійснення вантажних перевезень, у водія позивача була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, чим порушено п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340.

Відповідно до ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: 1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; 2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; 3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; 4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; 5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання до медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; 6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; 7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; 8) забезпечувати безпеку дорожнього руху; 9) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до положень ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень ст. 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі №820/4624/17.

Так, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340). Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами

Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України

Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.2 Положення №340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з п. 6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Таким чином, Положення допускає облік робочого часу водіїв, як тахографом, так і індивідуальною контрольною книжкою водія або графіком змінності водіїв.

Водночас слід зазначити, що згідно пункту 6.2 Положення №340 саме на Перевізника, який використовує водіїв за наймом, покладається обов`язок щомісяця складання графіка змінності водіїв, ведення відомості обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водночас, згідно з п. 6.3 Положення №340, на водія, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, ведення індивідуальної контрольної книжки водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно ст. 18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

У розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка чи графік змінності водіїв, які відображують відомості про тривалість змінного періоду керування.

З врахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями ст. 39 Закону №2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність індивідуальної контрольної книжки водія чи копії графіка змінності водіїв в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Положенням №340.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажу транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 823/1199/17, від 20.05.2020 у справі 804/5737/16 та в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Щодо посилання позивача на те, що ТОВ «АЛЬЯНСБУД» станом на 13.07.2023 здійснювало регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв за допомогою «Графіку змінності водіїв», відповідно п.6.3 Положення №340 та копія зазначеного Графіку знаходилась у водія разом з іншими документами, суд зазначає, що водій при складанні акта від підпису та поясненень відмовився про, що зазначено в акті від 13.07.2023 року, тому суд не приймає такі такі доводи позивача.

Матеріали справи свідчать, що позивач не заперечує, що транспортний засіб, який належить йому на праві власності, не був обладнаний тахографом, натомість згідно з пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом який не обладнаний тахографом, зобов`язаний вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Таких документів водій позивача під час керування транспортним засобом не мав. Інших доказів на спростування доводів Укртрансбезпеки позивачем не подано і до суду.

З огляду на викладене, з урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність оскаржуваної постанови.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, не встановивши факту порушення прав та охоронюваних законом прав та інтересів позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбуд» (місцезнаходження: 84201, м.Дружківка, вул.Привокзальна, буд.6, офіс 7, код ЄДРПОУ 37155434) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (місцезнаходження: 61022, Харківська область, м.Харків, майдан Свободи, 5, «Держпром», 6 під`їзд, 7 поверх, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №029462 від 17 серпня 2023 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов