Ухвала

від 29.02.2024 по справі 200/7349/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

29 лютого 2024 року Справа №200/7349/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 грудня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Маріупольського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 18 грудня 2023 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправними та необґрунтованими дії Маріупольського РТЦК та СП стосовно зобов`язання ОСОБА_1 прибути до Маріупольського РТЦК та СП;

- визнати протиправною та необґрунтованою бездіяльність Маріупольського РТЦК та СП стосовно визнання ОСОБА_1 особою, яка не підлягає мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» та внести відповідні записи до облікових даних ОСОБА_1

19 грудня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Маріупольський РТЦК та СП електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» не зареєстрував.

03 січня 2024 року на електронну пошту суду надійшов відзив Маріупольського РТЦК та СП від 03 січня 2024 року, підписаний електронний цифровим підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Маріупольського РТЦК та СП ОСОБА_2 , що підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 03 січня 2024 року.

08 січня 2024 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив Маріупольського РТЦК та СП від 03 січня 2024 року № 01/2882.

22 січня 2024 року засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшли заперечення Маріупольського РТЦК та СП від 15 січня 2024 року № 01/235.

10 січня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, який долучений до матеріалів справи 03 і 08 січня 2024 року і поданий не через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Позивач зазначив, що, оскільки відзив на позовну заяву не засвідчено електронним цифровим підписом, він не може вважатися відзивом на позовну заяву, підписаним у встановленому законом порядку. Такий відзив вважається непідписаним та не має прийматися до розгляду і повертається особі, яка його подала.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20, в ухвалі Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 160/10831/21, в ухвалі Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 240/22777/21, в ухвалі Верховного Суду від 05 січня 2023 року у справі № 420/19954/21, в постанові Верховного Суду від 10 березня 2023 року у справі № 380/15/22.

Відповідно до ч. 7 ст. 162 КАС суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

05 лютого 2024 року до суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду заперечення (відповіді на відзив) на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС, відповідно до якої суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В письмових поясненнях, які надійшли на електронну пошту суду 12 лютого 2024 року, Маріупольський РТЦК та СП зазначив, що не має можливості зареєструвати електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» у зв`язку з безпековою ситуацією.

Відповідач вказував на те, що Маріупольський РТЦК та СП перебуває в районі проведення бойових дій в Донецькій області. З метою збереження життя та здоров`я особового складу за окремим розпорядженням вищого штабу, якому підпорядковується Маріупольський РТЦК та СП, весь особовий склад під час повітряної тривоги і артилерійських обстрілів має перебувати в укриттях і бомбосховищах, а виконання покладених на нього функціональних і посадових обов`язків під час ситуації, яка загрожує життю і здоров`ю, стає неможливою з причини того, що в укритті відсутні належні умови та необхідне обладнання, Інтернет-зв`язок напряму залежить від якості прокладених комунікацій, мережевого обладнання та стану завантаженості сервера провайдера, по яким війська російської федерації постійно наносять авіаудари, намагаючись порушити зв`язок між підрозділами Збройних Сил України.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває поза межами своєї постійної дислокації, використовує переносні системи телекомунікації та зв`язку, функціонування яких напряму залежить від погодних умов та рельєфу місцевості, який у зв`язку з будівництвом бліндажів і фортифікаційних споруд, перешкоджає розповсюдженню радіохвиль і скорочує радіус обслуговування станцій, ускладнюючи прийом і передачу даних, що в свою чергу призводить до нерівноцінного навантаження на станції зв`язку і, як наслідок, до його відсутності.

Аналогічні пояснення від 12 лютого 2024 року № 07/742 надійшли на адресу суду 20 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку.

Позивач висловив заперечення з приводу пояснень відповідача щодо неможливості реєстрації в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», вказавши, що єдине, що для цього необхідне це наявність кваліфікованого електронного підпису посадової особи та Інтернет-зв`язку. Оскільки представник позивача Шеремет В.О. мав можливість подати електронні декларації, тобто мав кваліфікований електронний підпис та доступ до Інтернету, позивач вважає, що Маріупольський РТЦК та СП мав можливість зареєструвати електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Розглядаючи заяви (клопотання) позивача по суті, суд виходить з такого.

18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон № 3200).

На підставі пп. 1 п. 3 розділу І Закону № 3200 в новій редакції викладені ч. ч. 5-9 ст. 18 КАС.

Так, абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС в редакції Закону № 3200 було передбачено:

«6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».

04 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 19 жовтня 2023 року № 3424-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (далі Закон № 3424).

На підставі пп. «а» пп. 3 п. 1 Закону № 3424 абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС викладений в такій редакції:

«6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».

Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», відповідно до п. 9 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем (далі Положення), процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

П. 11 Положення передбачено порядок реєстрації Електронного кабінету фізичними та юридичними особами, для якого обов`язковим є наявність у особи кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до Закону № 3200 органи державної влади та інші державні органи, а також інші юридичні особи реєструють електронний кабінет в обов`язковому порядку.

Цей обов`язок стосується органів державної влади та інших державних органів, які не зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством іноземної держави. Проте зазначені суб`єкти з огляду на особливості своєї діяльності та статусу не мають можливості отримати кваліфікований електронний підпис для реєстрації Електронного кабінету, а чинне Положення не передбачає можливості реєстрації у інший спосіб.

У зв`язку з вищевикладеним покладення на зазначених суб`єктів обов`язку реєстрації в ЄСІТС може бути передчасним.

З огляду на викладене проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» запропоновано уточнити КАС положеннями про те, що обов`язок реєстрації електронного кабінету стосується тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.

Зважаючи на визначену законодавцем мету прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», суд дійшов висновку, що положення абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС в редакції Закону № 3424 в частині обов`язку зареєструвати електронний кабінет стосуються лише тих органів державної влади, інших державних органів, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи.

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

П. 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

[…].

Згідно з п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

[…]

Відповідачем у справі є Маріупольський районний територіальний центр комплектування та соціальний підтримки, який відповідно до п. 7 Положення № 154 є відокремленим підрозділом Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто не має статусу юридичної особи.

Як наслідок, положення абз. 1 ч. 6 ст. 18 КАС в редакції Закону № 3424 в частині обов`язку зареєструвати електронний кабінет до ІНФОРМАЦІЯ_2 не застосовуються, оскільки останній не є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

За цих обставин відповідач має право на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги, що відзив на позовну заяву від 03 січня 2024 року № 01/2882, заперечення від 15 січня 2024 року № 01/235 та пояснення від 12 лютого 2024 року № 01/742 подані відповідачем в паперовій формі на надіслані на адресу суду засобами поштового зв`язку з дотриманням вимог КАС, суд приймає їх до розгляду.

Копії цих документів, які були надіслані на електронну пошту суду, мають виключно інформаційний характер.

Таким чином, у задоволенні заяв (клопотань) позивача про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву, заперечення та пояснення слід відмовити.

Решта доводів і пояснень сторін цього висновку суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 18, 44, 162, 164, 166, 167, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У задоволенні заяв (клопотань) позивача ОСОБА_1 про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву, заперечення та пояснення, які подані відповідачем Маріупольським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

3. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 29 лютого 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко