Рішення

від 04.03.2024 по справі 280/3047/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2024 року Справа № 280/3047/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Дитячо-юнацької спортивної школи Дизеліст Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 35499187) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі позивач) до Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області (далі відповідач ), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області, розташованої за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, будинок 10/1, шляхом зобов`язання Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної безпеки при експлуатації об`єкту відповідача, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №25 від 17.01.2020, який отримано позивачем, однак порушення не усунуто. На підставі викладеного позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.06.2020.

Ухвалою суду від 10.06.2020 відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.

Відповідачем 16.06.2020 до суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що зазначаючи порушення вимог щодо системи протипожежного захисту, позивачем не доведено, що будівля є новозбудованою або відбувалась її реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт. Вимога щодо встановлення грат на вікнах приміщень є необгрунтованою, тому що глухі грати встановлюються в приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб, а в даному випадку можливе одночасне перебування лише до 20 осіб. Відповідач також зазначає, що вимога щодо демонтування горючого облицювання стін не конкретизована в контексті з якого саме матеріалу виготовлено облицювання та яким чином дане порушення можливо усунути. Також відповідач не погоджується з вимогою щодо проведення ідентифікації об`єкта стосовно визначення потенційної небезпеки, оскільки вважає, що заклад освіти не є джерелом небезпеки, а тому відсутня необхідність у проведенні процедури її ідентифікації як потенційно небезпечного об`єкта. З аналогічних причин вважає необгрунтованою вимогу щодо забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Просить у задоволенні позову відмовити, враховуючи той факт, що більшість порушень була усунута самостійно.

Представником позивача 30.06.2020 подано до суду відповідь на відзив та вказано, що доводи відповідача не заслуговують на увагу, а порушення є такими, що усунуті не в повному обсязі. Вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 12.08.2020 відкладено підготовче засідання на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 зупинено провадження у справі №280/3047/20 до встановлення правонаступника Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області.

Ухвалою суду від поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.01.2024.

Ухвалою суду від 18.01.2024 здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області його правонаступником - Дитячо-юнацькою спортивною школою Дизеліст Токмацької міської ради.

Ухвалою суду від 18.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.02.2024.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Токмацьким МРС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 16 січня по 17 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області, за наслідками якої було складено Акт № 25 від 17.01.2020 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області, розташований за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, будинок 10/1 експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1.Не забезпечено обладнання приміщень закладу системами протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

2.Допущено у будівлі школи встановлення ґрат на вікнах приміщень, а саме в приміщені жіночої роздягальні, в кабінеті директора та на сходовій клітці.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 , зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені ( зняті).

Установлювати глухі грати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне прибування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до вимог пункту 14 розділу Ш Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359 у будівлях закладів та установ не дозволяється установлювати грати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчиненими.

За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

3.Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697,місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Невиконання цієї вимоги приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

4. Не демонтовано горюче облицювання стін на І поверсі, в спортивному залі (дерев`яна рейка).

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу ПІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Для недопущення швидкого поширення пожежі, задимлення та шкідливого впливу від горіння горючих облицювань, вони повинні мати показники щодо пожежної небезпеки.

За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

5.Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відсутність світлових покажчиків напрямку руху підключеного до джерела живлення аварійного освітлення може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

6. Не відкориговані схематичні плани евакуації.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Відсутність відкоригованого схематичного плану евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

7.Допускається розміщення електророзетки та вимикачі на горючій основі (конструкції) в побутовому приміщені школи.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі, та інші подібні апарати повинні встановлюватися не на горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

8. Пожежні кран-комплекти знаходяться у непрацездатному стані.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил

пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Наслідком несправності кран-комплектів є неможливість використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

9. Не укомплектовано кожен пожежний кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску насосів, важелем для полегшення відкривання вентиля.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, кожен кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

10. Не проводиться технічне обслуговування пожежних кран- комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік піддягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Не проведення технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час їх експлуатації. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров`я та життя людини.

11. Приміщення закладу не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до вимог Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників затверджених наказом МВС України №25 від 15.01.2018р.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння; вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677.

Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об`єкта, до прибуття пожежно- рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

12.Не проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків ; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 7 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 23.02.2006р. № 98 "Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 286/12160, у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об`єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов`язані з функціонуванням об`єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об`єктах, які розташовані поблизу).

Не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

13.Не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу 3 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Мін`юсті України 27 листопада 2018 р. за N 1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Не виконання даної вимоги створює загрозу, яка може призвести до трагічних наслідків, пов`язаних із загибеллю людей, внаслідок враження органів дихання небезпечними чинниками продуктів горіння, а саме димом, двоокисом вуглецю та інше.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності звернулось з даним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень Токмацької дитячо-юнацької спортивної школи Токмацької міської ради Запорізької області, розташований за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, будинок 10/1 окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Щодо заперечення відповідача, що системи протипожежного захисту призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об`єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об`єктів. Відповідач зазначає, що не є юридичною особою, яка здійснює будівельну діяльність, а також інформує, що реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт приміщень закладу не проводився. Відповідно до положень частини 1 ст. 11 Закону № 1704-VI - застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Проте відповідач не відноситься до таких суб`єктів, а є закладом середньої освіти, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пункт 7.3 таблиці А.1 Додатку А та пункт 4 таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" вказує на необхідність обладнання за загальноосвітніх шкіл системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей.

Даний пункт вказує, що у ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано лише перелік об`єктів, на яких необхідно обладнувати системами протипожежного захисту. Безпосередньо у пункті 7.3 Додатку А (обов`язковий) Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано, що загальноосвітні школи підлягають обладнанню системою пожежної сигналізації усіх приміщень із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів (крім приміщень для приготування їжі) системою передавання тривожних сповіщень ТИП 2. ТИП 1 з цілодобовим перебуванням людей.

ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" діє з 1.07.15 року на заміну ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту До цього часу діяв ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд" та наказ МНС України від 22.08.2005 N 161 Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, в якому в п. 1.1 Таблиці 1 містилися вимоги по обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації загальноосвітніх шкіл.

Відповідно до НАПБ А.01.001:2014 Правила пожежної безпеки в Україні, а саме пунктів 1.2 розділу 1: Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до абз. 8 частини 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Ані актом від 17.12.2019р. № 1085, ані приписом від 21.12.2019р. № 806, не передбачено чіткого зазначення типу систем протипожежного захисту, Планування, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування таких систем виконуватимуть фахівці, які мають відповідну кваліфікацію.

Згідно пп.5.4.1 п.5.4 ДСТУ-Н СЕК/ТЭ 54-114:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщення. Частина 14. Настанова щодо побудови, проектування монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування (СЕЫ/Т5 54-114:2004) ЮТ, передавання повідомлень до підрозділів пожежної охорони може бути автоматичний або ручний за телефоном). Зокрема, ці норми можуть бути застосовані ліцензіатами. організаціями з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Враховуючи вищевказане, заперечення відповідача по відношенню до того, що до його об`єкту не мають пред`являтись вимоги про забезпечення системою сигналізації, бо це суперечить вимогам нормативних документів, безпідставні.

Що стосується посилання відповідача на те, що в приміщенні жіночої роздягальні можливе перебування не більше 20 осіб, в той час як вимога п. 14 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України передбачає заборону установлення грат на вікнах приміщень де можливе перебування до 50 осіб, не спростовує вищезгадану імперативну норму щодо заборони встановлення таких грат при перебуванні у таких приміщеннях лише до 20 осіб.

Що стосується пункту 2.17 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 , який передбачає, що у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості) в яких можливе перебування 50 та більше осіб опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою,ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.

Вказаний пункт ППБУ не стосується покриття підлоги.

Згідно пункту 2.28 розділу III ППБУ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Згідно з п. 2.23 розділу ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Отже, те, що при вході в будівлю спортивного навчального закладу допускається влаштування на шляху евакуації горючих матеріалів (пластику), може призвести до того, що у випадку пожежі сприятиме розповсюдженню вогню та шкідливих продуктів горіння на шляху евакуації, що робить неможливим евакуацію людей.

У відповідності до пункту 2.3. «Державних санітарних правил і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» «площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2, а об`єм не менше ніж 20,0 м3».

Відповідно до пункту 5.1.1 .1 ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення» «площу приміщень слід приймати з розрахунку не менше 6 м2 на робоче місце працівника управління, а на одного працівника конструкторського бюро і для працюючих інвалідів, що користуються кріслами- колясками, - не менше 7,65 м2».

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано підтверджуючих документів, що на момент проведення планової перевірки на території відповідача було в наявності офісне приміщення, в яких одночасно перебуває менше 50 та більше осіб.

Доказів усунення вказаного порушення до суду не надано. З вищевказаних підстав доводи щодо того, що вимоги даного порушення не конкретизовані та не вказано з якого саме матеріалу виготовлено облицювання судом до уваги не беруться.

Щодо порушення відповідачем не забезпечено відповідно до вимог законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту, відповідач зазначає, що він не є потенційно небезпечним об`єктом, суб`єктом господарювання, що може створити реальну загрозу виникнення аварій та/або катастроф (що підтверджується висновком за результатами проведеної ідентифікації, який погоджено представником позивача), тобто не є джерелом небезпеки та технологічним об`єктом, а тому відсутня необхідність у забезпечені своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог п. 2 розділу III наказ МВС України від 05.11.2018 року № 870 Правила техногенної безпеки - суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. N 1200 визначено, що у разі виникнення надзвичайних ситуацій на радіаційно та хімічно небезпечних об`єктах господарювання в умовах мирного стану, населення і працівники формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту забезпечується промисловими засобами захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин:

для населення, яке працює в зоні можливого хімічного забруднення - суб`єктами господарювання за рахунок власних коштів.

для працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, які працюють у зоні можливого хімічного забруднення. - центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами за рахунок коштів державного бюджету

Номенклатура засобів радіаційного та хімічного захисту та норм забезпечення ними наведену у додатку до Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захист) засобами Індивідуального захисту, приладами радіаційної та .хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю затвердженого постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. N 1200.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Відповідач повинен забезпечити працівників засобами колективного та індивідуального захисту на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Також, відповідач вказує на те, що він не є потенційно небезпечним об`єктом, однак ним не було проведено ідентифікацію об`єкту щодо визначення потенційної небезпеки.

Під час проведення перевірки позивачем було виявлено порушення відповідачем вимог пожежної безпеки, які безпосередньо створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є безумовною підставою для звернення до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єктів.

Суд зазначає, що згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Отже, порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки відповідача, та не було усунуто відповідачем, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, відтак є достатньою та самостійною підставою для застосування до відповідача заходів реагування саме у вигляді зупинення експлуатації об`єктів.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою зупинити експлуатацію шляхом зобов`язання, зокрема зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію.

Однак, встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області не передбачено нормативними актами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Дитячо-юнацької спортивної школи Дизеліст Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 13, код ЄДРПОУ 35499187) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Дитячо-юнацької спортивної школи Дизеліст Токмацької міської ради, розташованої за адресою: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, будинок 10/1, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 25 від 17.01.2020 року.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.03.2024.

Суддя А.В. Сіпака