Рішення

від 04.03.2024 по справі 280/10468/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2024 року Справа № 280/10468/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком;

скасувати рішення відповідача №084050015936 від 18.08.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком позивачу;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності в ПВКФ Дебют з 17.10.1991 по 10.12.1997 та в ТОВ Ательє-Іюнь з 15.12.1997 по 10.11.2003 рік, згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;

зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком позивачу, починаючи з 06 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

22 грудня 2023 року на виконання ухвали суду від 19 грудня 2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №084050015936 від 18.08.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком позивачу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності в ПВКФ Дебют з 17.10.1991 по 10.12.1997 та в ТОВ Ательє-Іюнь з 15.12.1997 по 10.11.2003 рік, згідно трудової книжки НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком позивачу, починаючи з 06 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу 05.08.2023 виповнилось 60 років. 11.08.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області за призначенням їй пенсії за віком. Разом зі зверненням про призначення пенсії за віком позивач надала довідку № 17 від 01.08.2023 видану спільним україно-німецьким підприємством «Саксонія ГМБХ» про період її роботи з 26.07.1982 по 17.10.1991 на Запорізькій фабриці індпошиву і ремонту одягу, диплом НОМЕР_2 про професійно-технічну освіту, трудову книжку НОМЕР_1 та свідоцтво про народження дитини. Рішенням від 18.08.2023 № 084050015936 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком. Після відмови відповідача в призначенні пенсії за віком позивач спробувала самостійно взяти уточнюючи довідки від ПВКФ Дебют та ТОВ Ательє-Іюнь, але не змогла цього зробити через те що ні ПВКФ Дебют ні ТОВ Ательє-Іюнь фактично не працюють. В результаті перевірки даних щодо зазначених підприємств з`ясувалось, що ТОВ Ательє-Іюнь з 01.04.2008 знаходиться в стані припинення на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2008. Щодо ПВКФ Дебют, вдалось з`ясувати що дана організація не перебуває в процесі припинення, але її свідоцтво про державну реєстрацію недійсне. 02.11.2023 Представником позивача було зроблено адвокатські запити з приводу страхового стажу позивача до ПВКФ Дебют та до Архівного управління Запорізької міської ради з приводу уточнення страхового стажу Позивача за період її роботи в ПВКФ Дебют та ТОВ Ательє-Іюнь, на що відповіді від ПВКФ Дебют отримано не було та адвокатський запит вих. № 02/11-О-2 від 01.11.2023, за накладним номером поштового відправлення 6900514799787, було повернуто Укрпоштою за зворотною адресою через закінчення встановленого терміну зберігання. В свою чергу, від Архівного управління Запорізької міської ради була отримана відповідь № 04-22/71 від 07.11.2023 наступного змісту: «Документи ТОВ «Ателье-Июнь», ПВКФ «Дебют» на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради не надходили, тому надати відомості про підтвердження стажу та заробітну плату на ОСОБА_1 немає можливості.» Таким чином, стороною позивача було вжито всіх необхідних заходів щодо отримання уточнюючої інформації стосовно страхового стажу позивача, які не призвели до позитивного результату. Позивач з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком через нестачу страхового стажу не згодна, вважає дії відповідача такими, що порушують її право на соціальний захист та пенсійне забезпечення гарантоване Конституцією та Законами України. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що рішенням №084050015936 від 18.08.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997, оскільки згідно інформації ЄДР ПВКФ Дебют (ЄДРПОУ 20472056) - дата реєстрації 12.12.1991, з 15.12.1997 по 10.11.2003 - згідно інформації ЄДР ТОВ Атель-Іюнь (ЄДРПОУ 20485933) - дата реєстрації 18.05.1998, відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні. Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що заява позивача від 11.08.2023 про призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в порядку екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в м. Києві та саме цим органом було відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Зазначено, що до страхового стажу позивача ГУ ПФУ в м. Києві не було зараховано періоди його роботи: з 17.10.1991 по 10.12.1997 на ПВКФ «Дебют», оскільки дата реєстрації даного підприємства згідно інформації єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.12.1991, тобто позивач почав працювати раніше, ніж утворене підприємство. з 15.12.1997 по 10.11.2003 на ТОВ «Атель-Июнь», оскільки дата реєстрації даного підприємства згідно інформації єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.05.1998, тобто позивач почав працювати раніше, ніж утворене підприємство. ГУ ПФУ в м. Києві 18.08.2023 на підставі наданих позивачем документів, зокрема, трудової книжки, документу про освіту, свідоцтва про народження дитини, довідки про підтвердження стажу та даних державного Реєстру загальнообов`язкового держаного соціального страхування страховий стаж позивача був обчислений у кількості 22 роки 02 місяці 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії, внаслідок чого було винесене рішення від 18.08.2023 №084050015936 про відмову у призначенні позивачу пенсії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що 11.08.2023 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, що передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Заяву від 11.08.2023, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №084050015936 від 18.08.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до рішення №084050015936 від 18.08.2023 не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997, оскільки згідно інформації ЄДР ПВКФ Дебют (ЄДРПОУ 20472056) - дата реєстрації 12.12.1991, з 15.12.1997 по 10.11.2003 - згідно інформації ЄДР ТОВ Атель-Іюнь (ЄДРПОУ 20485933) - дата реєстрації 18.05.1998, відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні.

Позивач, не погодившись з відмовою в призначенні пенсії за віком, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 30 років з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.

Судом було установлено, що позивач, досягнувши віку 60 років, 11.08.2023 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до рішення ГУ ПФУ в м.Києві №084050015936 від 18.08.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком, загальний страховий стаж позивача склав 22 роки 2 місяці 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії.

Не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997, оскільки згідно інформації ЄДР ПВКФ Дебют (ЄДРПОУ 20472056) дата реєстрації 12.12.1991, з 15.12.1997 по 10.11.2003 згідно інформації ЄДР ТОВ Атель-Іюнь (ЄДРПОУ 20485933) - дата реєстрації 18.05.1998, відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні.

Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 17.10.1991, з 17.10.1991 по 10.12.1997 позивач працювала на ПВКФ «Дебют»; з 15.12.1997 по 10.11.2003 позивач працювала на ТОВ «Атель-Іюнь».

Суд зазначає, що у трудовій книжкці позивача кожна дата містить посилання на відповідний наказ, також міститься відмітка про посаду та підпис відповідальної особи, яка заповнювала трудову книжку, печатка підприємства, де працювала позивач.

Суд зазначає, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки. Тобто працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Після відмови в призначенні пенсії за віком позивач спробувала самостійно отримати уточнюючи довідки від ПВКФ «Дебют» та ТОВ «Ательє-Іюнь», але не змогла цього зробити через те що ні ПВКФ «Дебют» ні ТОВ «Ательє-Іюнь» фактично не працюють.

Крім того, 02.11.2023 представником позивача було зроблено адвокатські запити з приводу страхового стажу позивача до ПВКФ «Дебют» та до Архівного управління Запорізької міської ради з приводу уточнення страхового стажу позивача за період її роботи в ПВКФ «Дебют» та ТОВ «Ательє-Іюнь», проте відповіді від ПВКФ «Дебют» отримано не було.

В свою чергу, від Архівного управління Запорізької міської ради булла отримана відповідь №04-22/71 від 07.11.2023 наступного змісту: «Документи ТОВ «Ателье-Июнь», ПВКФ «Дебют» на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради не надходили, тому надати відомості про підтвердження стажу та заробітну плату на ОСОБА_1 немає можливості.»

Таким чином, позивачем було вжито всіх необхідних заходів щодо отримання уточнюючої інформації стосовно страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що перевірка документів та підтвердження трудового стажу належить до виключних повноважень та обов`язків відділу контрольно-перевірочної роботи Управління контрольно-перевірочної роботи Пенсійного фонду України і не залежить від волі позивача, а тому виконання або невиконання відділом контрольно-перевірочної роботи Управління контрольно-перевірочної роботи Пенсійного фонду України своїх обов`язків не може обмежувати конституційне право позивача на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, відповідач мав правові підстави вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії позивачу. Більш того, відповідач мав правові підстави для вжиття необхідних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності у позивача трудового стажу за спірний період роботи в ПВКФ «Дебют» та ТОВ «Ательє-Іюнь», шляхом врахування показань свідків. Однак дій стосовно затребування у позивача переліку осіб, яких слід ідентифікувати як свідків з метою отримання їх показань по спірному, на переконання відповідача, періоду страхового стажу позивача в ПВКФ «Дебют» та ТОВ «Ательє-Іюнь», відповідачем не вчинено.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Разом із цим, з огляду на те, що державна реєстрація ПВКФ «Дебют» (код ЄДРПОУ 20472056) відбулася 12.12.1991 (відповідно до законодавства підприємство набуває статусу юридичної особи з моменту проведення державної реєстрації), посилання позивача на те, що вона працювала на вказаному підприємстві з 17.10.1991, тобто до дня його державної реєстрації є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства. Відповідно, з огляду на те, що державна реєстрація ТОВ «Ательє-Іюнь» (код ЄДРПОУ 20485933) відбулася 18.05.1998, посилання позивача на те, що вона працювала на вказаному підприємстві з 15.12.1997, тобто до дня його державної реєстрації є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Стосовно не зарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивача спірних періодів через відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Судом установлено, що у трудовій книжці позивача щодо спірних періодів містяться відповідні записи, зокрема, про дату прийняття та звільнення з відповідної посади; про накази про прийняття на посаду та звільнення з посади; вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працювала позивач.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ст. 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ПВКФ «Дебют», ТОВ «Ательє-Іюнь», якими не здійснено перерахування цього внеску після утримання його із заробітної плати позивача.

Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання ПВКФ «Дебют», ТОВ «Ательє-Іюнь» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, суд не вбачає підстав для покладання на позивача негативних наслідків від стану сплати внесків за нього його страхувальником.

При таких обставинах суд вважає, що ГУ ПФУ в м.Києві безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи на ПВКФ «Дебют», ТОВ «Ательє-Іюнь» з моменту проведення державної реєстрації зазначених підприємств.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також, пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій, де працював заявник.

До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що органами пенсійного фонду надсилались відповідні запити до підприємств, де працювала позивач у спірні періоди, з метою перевірки вірності записів трудової книжки.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, органи Пенсійного фонду України в межах своїх повноважень зобов`язані розглянути та, за необхідності, перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві та за результатом її розгляду прийнято рішення №084050015936 від 18.08.2023. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в м.Києві, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.

За таких обставин, виплата пенсії повинна проводитись ГУ ПФУ в Запорізькій області після отримання від ГУ ПФУ в м.Києві рішення про призначення пенсії та матеріалів пенсійної справи.

При цьому, у даній справі належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання повторно розглянути питання про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997 у ПВКФ «Дебют» та з 15.12.1997 по 10.11.2003 у ТОВ «Ательє-Іюнь» відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову у призначенні пенсії №084050015936 від 18.08.2023, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві розглянути питання про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997 у ПВКФ «Дебют» та з 15.12.1997 по 10.11.2003 у ТОВ «Ательє-Іюнь» відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 143, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Ккиїв, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №084050015936 від 18.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві розглянути питання щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 17.10.1991 по 10.12.1997 у ПВКФ «Дебют», з 15.12.1997 по 10.11.2003 у ТОВ «Ательє-Іюнь» відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.08.2023 та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова