Рішення

від 29.02.2024 по справі 640/30868/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Київ№ 640/30868/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ"

доКиївської міської державної адміністрації

прозобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" з позовом до Київської міської державної адміністрації, в якому просить суд зобов`язати відповідача підготувати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення помилково зарахованих до бюджету у сумі 130500 гривень згідно з платіжним дорученням № 7353 від 11.06.2019 за формою, передбаченою в Додатку до Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевого бюджетів.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що до нього було застосовано штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівного контролю, з якими він не погодився та оскаржив відповідну постанову у судовому порядку. Разом з тим, суму застосованого до нього штрафу було стягнуто у примусовому порядку органами державної виконавчої служби. У подальшому адміністративний суд скасував постанову про накладення штрафу, після чого позивач, вважаючи, що кошти були сплачені помилково, звернувся до відповідача із заявою про їх повернення, але у задоволенні такої заяви було протиправно відмовлено з огляду на те, що станом на момент сплати штрафу постанова про його накладення була чинною, а тому сплачена сума не може вважатися такою, що сплачена помилково або надміру.

На переконання позивача, повернення сплаченої суми штрафу є логічним результатом скасування у судовому порядку постанови, на підставі якої його було стягнуто, а сплата такого штрафу у добровільному чи примусовому порядку до результатів судового оскарження не може свідчити про відсутність підстав для повернення таких коштів.

У матеріалах справи міститься відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що сума штрафу була перерахована відповідно до вимог чинної на момент сплати постанови про накладення штрафу, а тому такі кошти не можуть уважатися помилково або надмірно сплаченими.

Ураховуючи наведене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому вважає доводи відповідача необґрунтованими та наполягає на задоволенні позовних вимог.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 02.01.2023 №03-19/58/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/30868/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25.10.2016 прийняв постанову № 04/16/073-1195 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Сі Ті» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Відповідно до розпорядження державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 10.06.2019 № 53169307/ш грошові кошти у розмірі 144 050 грн, що надійшли від ТОВ "АЙ СІ ТІ" 03.04.2018, перераховано: 130 500,00 грн на користь держави як штраф за зазначеною вище постановою; 13050,00 грн як виконавчий збір; 500,00 як витрати на проведення виконавчих дій.

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 826/3419/17 визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 04/16/073-1195 від 25.10.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ «Ай Сі Ті».

Позивач подав до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та Київської міської державної адміністрації заяви про повернення сплачених коштів у розмірі 130 500,00 грн, оскільки постанова про накладення штрафу, на підставі якої ці кошти були стягнуті, була скасована у судовому порядку.

Листом від 18.09.2020 № 073-7945 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив про відсутність підстав для повернення коштів.

Вважаючи, що відповідач зобов`язаний сформувати подання про повернення коштів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 зі змінами (далі - Порядок № 787).

Відповідно до підпункту п`ятого Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подасться до відповідного головного управління Казначейства. Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 Цивільного кодексу України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 17 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Абзац другий частини третьої цієї статті визначає, що рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду (абзац другий частини третьої статті 17 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У цьому випадку сплачена сума штрафу є об`єктом адміністративних і бюджетних правовідносин. Всі їхні етапи (як щодо стягнення коштів, так і щодо їх повернення після скасування індивідуального акта) урегульовані положеннями спеціального законодавства.

Суд звертає увагу, що питання порядку повернення з бюджету коштів, які утримуються без достатніх правових підстав (зокрема, коли така підстава існувала на час платежу, а потім відпала) було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у зазначеній постанові, після того як адміністративний суд ухвалив постанову про скасування індивідуального акта публічно-правові відносини сторін цього спору припинилися, а кошти, які позивач сплатив на виконання такого індивідуального акту, стали такими, що знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави. Зважаючи на викладене, спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача як суб`єкта господарювання.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у зв`язку з тим, що на момент сплати позивачем адміністративно-господарського штрафу юридична підстава для такого платежу існувала, оскільки була чинною постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна уважати, що позивач сплатив кошти помилково. Так само немає підстав вважати, що позивач сплатив штраф надміру, оскільки сплачена сума відповідає визначеній в індивідуальному акті сумі.

Отже, за висновками суду касаційної інстанції Порядок № 787 застосовний лише до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету. Оскільки сума адміністративно-господарського штрафу, яку вніс до бюджету позивач, не є помилково чи надміру зарахованою, Порядок № 787 на спірні правовідносини не поширюється.

Зазначений висновок Верховного Суду підлягає урахуванню і до правовідносин у межах цієї справи, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивач просить захистити його права шляхом вжиття заходів щодо повернення коштів на підставі Порядку № 787.

У свою чергу, стаття 1212 Цивільного кодексу України безпосередньо описує ситуацію, яка склалася у цьому випадку з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відповідна юридична підстава для сплати такого штрафу відпала.

Таким чином, після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України має право на пред`явлення позову про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відсутні підстави для повернення позивачу коштів відповідно до положень Порядку № 787, оскільки сплачена позивачем сума штрафу не є помилково або надмірно сплаченою.

При цьому суд зауважує, що позивач неправильно обрав спосіб захисту своїх прав, оскільки належним способом захисту прав та інтересів позивача буде подання кондикційного позову, але суд не може за власною ініціативою за приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити захист порушеного права позивача в інший спосіб, оскільки це потягне за собою зміну підвідомчості справи до господарських судів.

Суд також уважає відсутніми підстави для закриття провадження у справі з підстав непідсудності цього спору адміністративним судам, оскільки предметом позову не є стягнення коштів, які безпідставно перебувають у володінні іншої особи, який дійсно має розглядатися у порядку господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Але обраний позивачем спосіб захисту прав (шляхом повернення помилково сплачених коштів на підставі Порядку № 787) є спором публічно-правового характеру, а тому вирішується саме шляхом розгляду справи по суті.

VI. Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.