Рішення

від 04.03.2024 по справі 320/25196/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року Справа № 320/25196/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2020 №0015174204, №0015304204, №0015334204, №0015324204, №0015164204, №0015444204, №0015454204 та від 13.04.2020 №0052644204.

В обґрунтування позову позивач вказує про те, що про перевірку він не знав, номер телефону, що вказаний акті перевірки НОМЕР_1 йому не відомий та йому не належить. Наполягає, що в порушення п. 78.4 ст. 78 ПК України в редакції від 21.12.2016 позивачу не вручено наказ про призначення перевірки. Підстав для приступлення до перевірки визначені п. 81.1 ст. 81 ПК України відповідач не мав. Те, що він не надавав документів до перевірки та не з`явився, відповідно є наслідком неналежного повідомлення про таку перевірку. Перевірка не проводилась за місцезнаходженням позивача, проводилась в приміщенні контролюючого органу, що суперечить меті та способу проведення перевірки. Позивач не допускав до перевірки, така є неправомірною, оскільки проведена без участі позивача, він був позбавлений права надати пояснення та документи, реалізувати своє право на захист. Також зауважує, що оскільки у контролюючого органу не було первинних документів, висновки акту перевірки є припущеннями, як наслідок не обґрунтовані. Акт перевірки позивач не отримував, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті без участі позивача, належним чином останні не були йому вручені.

01.08.2023, ухвалою суду провадження у справі відкрито, справу визначено до розгляду одноособово суддею Войтович І.І. за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду; призначено підготовче засідання на 20 вересня 2023 року о 09:00 год.; витребувано від відповідача додаткові докази щодо надіслання позивачу спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвала суду надіслана сторонам належним чином.

23.08.2023 до суду надійшов відзив від відповідача із додатковими доказами.

ГУ ДПС у м. Києві вважає та наполягає на правомірності спірних податкових повідомлень-рішень від 21.02.2020 №0015174204, №0015304204, №0015334204, №0015324204, №0015164204, №0015444204, №0015454204 та від 13.04.2020 №0052644204.

Висновки, викладені в акті перевірки вважає обґрунтованими та підтверджені встановленими обставинами. Позивачу направлялись згідно вимог ПК України наказ про перевірку, направлення, акт та рішення. У зв`язку із відсутністю за зареєстрованою податковою адресою вся кореспонденція поверталась але така вважається належним чином врученою в силу положень ст. 42 ПК України. Відповідач вважає, що у позивача відсутні належні обґрунтування та докази на спростування встановлених порушень, відповідно позов задоволенню не підлягає.

12.09.2023 судом отримано відповідь на відзив від представника позивача, в якій позивач та його представник наполягають на відсутності у відповідача права на притуплення до проведення перевірки через не належне повідомлення позивача по таку перевірку підстави її незаконності обґрунтовує за аналогічними доводами викладеними в позові. Додано, що згідно положень ст. 85 ПК України позивач не мав змоги надати до перевірки документи, оскільки не був належним чином про таку повідомити. Також, відмічено, що контролюючий орган згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України мав подати запит про надання інформації, необхідної для виконання покладених завдань та функцій, який має відповідати положенням та вимогам, та якщо запит складено з порушенням, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь. Запит має бути належним чином оформлений, обґрунтований підставою його подання та містити печатку контролюючого органу. Запит позивач не отримував, тому надавати відповідь на нього не був зобов`язаний. Позивач та представник наполягають, що оскільки відповідачем порушено вимоги до підстав та порядку проведення перевірки це є самостійною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, посилаючись на практику Верховного Суду, серед іншого в постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.

20.09.2023 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Симбірцев Є.В., представник відповідача Моцак О.М..

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

Відповідно, в ході підготовчого судового засідання, враховуючи позиції учасників по справі, судом на місці ухвалено оголосити перерву в судовому засідання для надання часу представнику відповідача на ознайомлення із відповіддю на відзив та викладення позиції щодо клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 06.11.2023 об 11:00 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

06.11.2023 в підготовче судове засідання прибули представник позивача Симбірцев Є.В., представник відповідача Гайдай В.М.

В підготовчому судовому засіданні судом на місці оголошено перерву для надання відповідачу часу щодо викладення правової позиції на клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду.

Наступне судове засідання призначено на 07.12.2023 о 09:30 год., про що сторони по справі повідомлені належним чином.

28.11.2023 судом отримано пояснення від відповідача щодо клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

01.12.2023 представником позивача подано пояснення щодо викладеної позиції відповідача.

07.12.2023 до суду прибули представники сторін, надали суду письмову згоду щодо закриття підготовчого засідання у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 07.12.2023, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача та позицію відповідача щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, питання щодо можливості закриття підготовчого провадження, ухвалено задовольнити клопотання представника позивача Симбірцева Є.В., визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом та поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 21.02.2020 №0015174204, №0015304204, №0015334204, №0015324204, №0015164204, №0015444204, №0015454204 та від 13.04.2020 №0052644204; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 січня 2024 року о 11:15год.

11.01.2024 в судове засідання прибули представник позивача Симбірцев Є.В., представник відповідача Толочко Т.В.

Представник позивача Симбірцев Є.В. позовні вимоги підтримав, позов просив суд задовольнити.

Представник відповідача Толочко Т.В. проти позову заперечував, в задоволенні позову просив суд відмовити.

За згодою сторін, суд ухвалив на місці продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Таким чином, суд продовжує розгляд даної справи у письмовому провадженні.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, правова позиція відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З наявного у справі акту перевірки від 27.12.2019 № 909/26-15-42-04-30/ НОМЕР_2 вбачається, що ГУ ДПС у M. Києві на підставі наказу від 28.01.2019 № 1108, плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок самозайнятих осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Кіяницею В.В., головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок самозайнятих осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Анищенко В.М. та головним державним ревізором-інспектором відділу планових перевірок самозайнятих осіб управління податкових перевірок фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Тібанковим В.С., проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце проживання з 04.03.2019 року: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р., валютного та іншого законодавства за період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акту.

Копію наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 28.01.2019 за №1108 та письмове повідомлення від 28.01.2019p. №7391/H/26-15-42-04-27 надіслані за податковою адресою відповідно реєстраційних даних до 03.03.2019 року ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.01.2019 року, які повернулися до Головного управління ДФС у м. Києві з поштовою відміткою «за даною адресою не проживає 12.02.2019 року.

Направлення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019p. №287/26-15-42-0- №288/26-15-42-04 та №289/26-15-42-04 на проведення документальної планової виїзної перевірки направлено 14.02.2019 року на податкову адресу платника згідно реєстраційних даних до 03.03.2019, а саме: АДРЕСА_2 .

ФОП ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання вищезазначених направлень до ГУ ДФС у м. Києві не з`явився, тому відповідно до вимог п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПКУ 2755), працівникам ГУ ДФС у м. Києві складено акти неможливості вручення направлення на перевірку №102/20-15-42-04 від 14.02.2019p., №118/26-15-42-04 від 21.02.2019р. та №119/26-15-42-04 від 22.02.2019p.

Згідно корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищевказані направлення повернулися до ГУ ДФС у м. Києві з поштовою відміткою «за даною адресою не проживає» 18.02.2019p.

Станом на 25.02.2019 року, ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві для проведення перевірки не з`явився, документи до перевірки не надав.

У відповідності до п. 82.4, ст. 82 82.4 ст.82 ПКУ 2755 та на підставі Наказу від 26.02.2019 року №2602 «Про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 )» ГУ ДФС у м. Києві з 26.02.2019 року зупинено строк проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_2 . ( АДРЕСА_3 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.10.2017 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.10.2017 по 31.12.2018, призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 28.01.2019 № 1108 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 )».

Строк проведення перевірки визначено з 14.02.2019 по 26.12.2019.

Наказ ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2019 року №2602 «Про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 )» направлено за податковою адресою платника згідно реєстраційних даних до 03.03.2019, а саме: АДРЕСА_3 , який повернувся до ГУ ДФС у м. Києві 02.03.2019 з поштовою відміткою «за даною адресою не проживає».

На підставі п.п.82.1 та п.п.82.4 ст.82 ПКУ 2755, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.12.2019 року №5222, проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 поновлено з 26.12.2019 року.

Перевірка проведена в приміщенні Головного управління ДПС у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Миколи Лєскова, буд. 4.

До перевірки не надано журнал реєстрації перевірок суб`єкта підприємницької діяльності.

Відтак, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за результатами якої складено акт перевірки від 27.12.2019 № 909/26-15-42-04-30/ НОМЕР_2 .

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 в Шевченківській районній держаній адміністрації м. Києва 06.10.2017р. отримав свідоцтво про державну реєстрацію за номером 20740000000032631.

Взято на облік в контролюючому органі 06.10.2017р.

Відповідно до реєстраційних даних, що містяться в базі даних ІС «Податковий Блок», ФОП ОСОБА_1 04.03.2019 року змінено місцезнаходження (місця проживання), що пов`язана зі зміною адміністративного району, а саме: АДРЕСА_4 .

Станом на 09.12.2019 року, ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності номер запису №24800050002228694.

Дані про реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ: свідоцтво від 01.11.2017р. №200361558 видане ДПІ в Шевченківському р-ні ГУ ДПС у м. Києві.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано за власним бажанням 09.12.2019 року номер запису №1726597101193.

У власності рухомого, нерухомого майна ФОП ОСОБА_1 зареєстрованого не встановлено.

З метою отримання документів необхідних для проведення перевірки ГУ ДФС у м. Києві на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист від 14.02.2019 року №15319/H/26-15-42-27 та станом на 26.12.2019 року, ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві не з`явився, документи для проведення перевірки не надав.

Згідно наявної інформації в ГУ ДПС у м. Києві встановлено, ФОП ОСОБА_1 займався неспеціалізованою оптовою торгівлею (хлібобулочні вироби, морепродукти, м`ясо куряче та свиняче, цукор та інше).

Використання у діяльності об`єктів рухомого, не рухомого майна не встановлено, РРО не зареєстровано.

До перевірки ФОП ОСОБА_1 документи не надані.

Станом на 26.12.2019 року ГУ ДПС у м. Києві отримано інформацію про рух коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 відкритого в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 320649 на підставі Рішення Шевченківського районного суду M. Києва (справа №761/33801/19), по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 відкритого в АТ «Альфа-Банк» МФО 300346 на підставі Рішення Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/9534/19), по розрахунковому рахунку № НОМЕР_5 відкритого в АТ «СБЕРБАНК» МФО 320627 на підставі Рішення Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/33801/19).

Інформація про рух коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 відкритого в АТ «СБЕРБАНК» МФО 320627 в ГУ ДПС у м. Києві не надходила.

З метою отримання інформацію по вищевказаним рахункам, ГУ ДПС у м. Києві вернулось з позовною заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Аналізом руху коштів по отриманим банківських виписках зазначених вище, встановлено, що розрахунки за придбані та реалізовані ТМЦ проводились через розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 відкритий в АТ «Альфа-Банк» МФО 300346, залишок коштів на рахунку на 31.12.2018 відсутній.

Рух коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 відкритий в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 320649 та № НОМЕР_5 відкритий в АТ «СБЕРБАНК» МЦП 320627 - відсутній.

Аналізом руху коштів на рахунку не встановлено поповнення розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 (№ НОМЕР_4 ) власним штами та шляхом внесення торгової виручки.

Станом на 24.12.2019 року, банківські виписки ГУ ДПС у м. Києві не отримано.

В ході перевірки використовувались реєстраційні документи, відомості за формою І-ДФ та банківські виписки.

ФОП ОСОБА_1 у період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р. перебував на загальній системі оподаткування та був платником податків та зборів.

Перевіркою питань щодо декларування фізичною особою підприємцем чистого оподатковуваного доходу у періоді, що перевірявся, встановлено, що за період з 06.10.2017 31.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 декларації про майновий стан та доходи (2017-2018рр.) не подано.

Перевіркою питань щодо відшкодування фізичною особою - підприємцем бюджету податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, встановлено, що відшкодування бюджету податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 не заявляв.

В періоді, що перевірявся, контрагентами ФОП ОСОБА_1 були:

Постачальники:

ТОВ «КОНТРАКТОР-ГРУПП» (ЄДРПОУ 39623419) на суму 15 225,2 тис.грн.;

ТОВ «АГРОНІКА» (ЄДРПОУ 41101717) на суму 8627,5 тис.грн.;

Покупці:

ТОВ «БТ ОПТ» (ЄДРПОУ 41362996) на суму 46,4 тис.грн.;

ТОВ «ГЛОРІЗ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 41792457) на суму 2679,0 тис.грн.;

ТОВ «БЛЕКХОКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 40393253) на суму 1 769,4 тис.грн.

Через відсутність документів залишки ТМЦ на умовах товарного кредиту, навантажувальних та розвантажувальних робіт, в готівковій формі, реалізовані ТМЦ не перевірено.

Згідно наявної в ГУ ДПС у м. Києві інформації, встановлено, що дебіторська заборгованість ФОП ОСОБА_1 складає: на 06.10.2017 рік та на 01.01.2018 рік - 0,00 грн. (з ПДВ); на 31.12.2018 рік - 21 746 438,79 грн. (з ПДB).

В ході перевірки було здійснено вихід за податковою адресою (місця проживання) ФОП ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 та складено акт про відсутність ФОП за місцем здійснення діяльності від 14.02.2019 року №103/26-15-42-04.

З метою проведення перевірки в терміни та надання документів ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної перевірки, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) за період діяльності з 06.10.2018р. по 31.12.2018р., працівниками ГУ ДПС у м. Києві направлено службові записки від 06.02.2019 №858/26-15-42-04-28 від 27.02.2019 №1465/26-15-42-04-28 та від 28.02.2019 №1480/26-15-42- 04-28 до Оперативного управляння ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 19.03.2019 №2207/26-15-21-22 ОУ ГУ ДФС у м. Києві, надано інформацію. щодо зміни місця проживання ФОП ОСОБА_1 , контактний номер телефону. Крім того, в листі зазначена інформація, що телефонній розмові ФОП ОСОБА_1 повідомив, що зв`язувався з працівниками ДФС щодо проведення перевірки.

ФОП ОСОБА_1 , станом на 26.12.2019 не було повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про втрату документів.

Перевіркою зокрема зафіксовано наступне.

В порушення вимог п.177.5 ст. 177 з урахуванням п.п.49.18.5 ПКУ 2755, ФОП ОСОБА_3 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 - 2018 роки до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві не подано (п.п. 2.1.1 розділу 2 Акту);

Перевіркою встановлено заниження загального оподатковуваного доходу на суму 14 270 636,75 грн., в тому числі: за 2017 рік - 713 792,33 грн., за 2018 - 13556 844,42 грн., що виникло внаслідок того, що ФОП ОСОБА_1 не задекларовано виручку від здійснення підприємницької діяльності у вигляді грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 відкритий в АТ «Альфа-Банк» МФО 300346, у зв`язку з чим, в порушення вимог п.177.1 ст.177 ПКУ № 2755, ФОП ОСОБА_1 занижено загальний оподатковуваний дохід на загальну суму - 14 270 636,75 грн.. в тому числі за 2017 рік - 713 792,33 грн. та за 2018 рік на 13 556 844,42 грн. (п.п.2.1.2 розділу 2);

У зв`язку із відсутністю документів стосовно документально понесених витрат, пов`язаних отриманим доходом, перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, з урахуванням порушень викладених в п.п.2.1.2 розділу 2 акту перевірки встановлено його заниження з 06.10.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 14 270 636,75 грн., в т.ч.: за 2017piк - 113 713 792,33 грн., за 2018 рік на 13 556 844,42 грн.;

Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 06.10.2017 року по 31.12.2018 року, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що платником не нараховано та не сплачено в бюджет податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2568 714,62 грн., в тому числі: за 2017 рік на 128 482,62 грн., за 2018 рік нa 2 440 232,00 грн., чим порушив п.п.177.2 ст.177 ПКУ 2755 (п.п. 2.1.3, п.п. 2.1.4 розділу 2 Акту);

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ 2755, а саме: не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір в розмірі 214 059,55 грн., в т.ч.: за 2017 рік на 10 706,88 грн. та за 2018 рік на 203 352 67 грн. (п.2.2 розділу 2 Акту);

Перевіркою встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є банківські виписки, та інші. На обліку в Управлінні Пенсійного фонду ФОП ОСОБА_1 зареєстрований від 06.10.2017р. за №10000001031438 та становлено, що ФОП ОСОБА_1 звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Додаток №5 Таблиця №1 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2017 рік та 2018 рік не подано, чим порушено вимоги ст.6 п.2 п.п.4 ЗУ 2464-VІ (п.п. 2.5.2 розділу 2 Акту);

За період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р. ФОП ОСОБА_1 декларації про майновий стан доходи за 2017-2018 роки не подано та станом на 24.12.2019 року ФОП ОСОБА_1 первинні документи, щодо здійснення підприємницької діяльності не надано. Дане заниження виникло внаслідок того, що ФОП ОСОБА_1 не задекларовано виручку від здійснення підприємницької діяльності у вигляді грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 відкритий в АТ «Альфа-Банк» МФО 300346. Перевіркою правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, з урахуванням порушень викладених в п.п.2.1.2 розділу 2 акту перевірки встановлено його заниження за період з 06.10.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 14 270 636,75 грн., в т.ч.: за 2017 рік - на 713 792,33 грн., за 2018 рік на 13 556 844,42 грн., що призвело до ненарахування єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету, виявленої під час перевірки з урахуванням максимальної величини на 257 155,80 грн., а саме: 2017 piк - y сумі 109 725,00 грн. та за 2018 рік - у сумі 147 430,80 грн.. Відповідно до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_8 ) у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 автоматично визначено авансові платежі з єдиного соціального внеску в розмірі 9 483,54 грн., у зв`язку з чим зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 порушено абзац 3 частини 8. ст. 9. Закону 2464, а саме, не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням автоматично нарахованих авансових платежів у сумі 166 162.26 грн., а саме: 2017 рік - у сумі 28 215,00 грн. та за 2018 рік - у сумі 137 947,26 грн. (147 430,00 грн. - 9 483,54 грн.) (п.п. 2.5.3 розділу 2 Акту);

Перевіркою дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог ПКУ 2755 при поданні до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено неподання декларацій за листопад-грудень 2017 року та за жовтень- грудень 2018 року, чим порушено вимоги п.203.1 ст. 203 ПКУ 2755.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.187.1 ст. 187 ПКУ 2755, ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з постачання товарів/послуг на загальну суму ПДВ 1044 621 грн. в тому числі: за грудень 2017 рік на 142 758.00 грн., за січень 2018 рік на 250 758,00 грн., за лютий 2018 рік на 178 803,00 грн., за березень 2018 рік на 78 558,00 грн. за квітень 2018 рік на 130 886,00 грн., за травень 2018 рік на 68 955,00 грн. за липень 2018 рік на 117 208,00 грн., за вересень 2018 рік на 76 685,00 грн. (п.п. 2.6 розділу 2 Акту);

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період, що перевірявся на загальну суму 1 044 621 грн., в тому числі по наступних періодах: за грудень 2017 рік на 142 758,00 грн., за січень 2018 рік на 250 758,00 грн., за лютий 2018 рік на 178 803,00 гри за березень 2018 рік на 78 558,00 грн., за квітень 2018 рік на 130 886,00 грн., за травень 2018 рік на 68 955,00 грн., за липень 2018 рік на 117 208,00 грн., за вересень 2018 рік на 76 685,00 грн. Таким чином, у зв`язку з порушенням п.187.1 ст. 187 ПКУ 2755, у частині заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1044 621 грн., перевіркою встановлено:

- завищення суму від`ємного значення (різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у січні 2018 року на 24 634,00 грн. та у вересні 2018 року на 9 860,00 грн.;

- заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1034 760,00 грн, в тому числі: за грудень 2017 рік на 142 758,00 грн.. за січень 2018 рік на 226 123,00 грн., за лютий 2018 рік на 203 437,00 грн. на 78 558,00 грн., за квітень 2018 рік на 130 886,00 грн., за травень 2018 рік на 68 955,00 грн., з липень 2018 рік на 117 208,00 грн., за вересень 2018 рік на 66 825,00 грн.

Крім того, Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не складено, не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом податкові накладні за товарами/послугами на загальну суму 850 758.00 грн., чим порушено п.201.7 та п.201.10 ст.201 ПКУ №2755. Станом на 31.12.2018 року, в інтегрованій карті платника податків наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 4 271,20 грн. (п.п.2.6.3 розділу 2 Акту).

Відтак, перевіркою встановлені порушення:

1. п.177.5 ст.177 з урахуванням п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ 2755, податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 - 2018 роки до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві не подано.

2. п.177.2 ст.177 ПКУ 2755, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 2568 714,62 грн, в тому числі: за 2017 рік на 128 482,62 грн., за 2018 рік на 2 440 232,00 грн.

3. п.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ 2755, у результаті чого визначено податкові зобов`язання по військовому збору, які підлягають сплаті до бюджету в сумі 214 059,55 грн., в т.ч.: за 2017 рік - на 10 706,88 грн. та за 2018 рік на 203 352,67 грн.

4. ст.6 п.2 п.п.4 Закону № 2464-І, звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Додаток №5 Таблиця №1 за 2017-2018 роки до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві не подано.

5. абзац 3, частини 8, ст. 9. Закону 2464, у результаті чого нараховано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті на загальну суму 166 162,26 грн., а саме: 2017 рік - у сумі 28 215,00 грн. та за 2018 рік у сумі 137 947,26 грн.

6. п.203.1 ст. 203 ПКУ 2755, не подано податкові декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року та за жовтень-грудень 2018 року.

7. п.187.1 ст. 187 ПКУ 2755, у результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1034 760,00 грн., в тому числі: за грудень 2017 рік на 142 758.00 грн., за січень 2018 рік на 226 123,00 грн., за лютий 2018 рік на 203 437,00 грн., за березень 2018 рік на 78 558,00 грн., за квітень 2018 рік на 130 886,00 грн., за травень 2018 рік на 68 955,00 грн., за липень 2018 рік на 117 208,00 грн., за вересень 2018 рік на 66 825,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі за січень 2018 року - 24 634,00 грн., за вересень 2018 року 9860,00 грн.

8. п.201.7 та п.201.10 ст. 201 ПКУ 2755, не складено, не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом податкові накладні за товарами/послугами на загальну суму 850 758,00 грн.

9. п.44.1, п.44.3 ст.44 ПКУ 2755, документи на перевірку не надано.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 13.04.2020

- № 0052644204 про нарахування штрафної санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН в сумі 425 379,00 грн.;

від 21.02.2020

- № 0015174204 про збільшення суми грошового зобов`язання по військовому збору на 267 574,44 грн. (податкове зобов`язання 214 059,55 грн. та штрафна санкція 53 514,89 грн.),

- № 0015304204 про збільшення суми грошового зобов`зання з ПДВ на 1 293 450,00 грн. (податкове зобов`язання в сумі 1 034 760,00 грн. та штрафні санкції в сумі 258 690,00 грн.);

- № 0015334204 про нарахування штрафної санкції за не подання на реєстрацію ПН в сумі 425 379,00 грн.;

- № 0015324204 про нарахування штрафної санкції по ПДВ в сумі 850,00 грн.;

- № 0015164204 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи з фізичних осіб на 3 210 890,27 грн. (податкове зобов`язання в сумі 2 568 714,62 грн. та штрафні санкції в сумі 642 178,65 грн.;

- № 0015314204 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за січень 2018 року на 24634 грн., вересень 2018 року на 9860,00 грн.;

- № 0015444204 про нарахування штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб в сумі 340,00 грн.;

- № 0015454204 про нарахування штрафної санкції в сумі 510,00 грн. за неподання документів;

- № 0015434204 про нарахування штрафної санкції за неподання звітності по єдиному внеску у сумі 340,00 грн.;

- № 0015384204 про нарахування штрафної санкції по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 36 053,95 грн.

Позивач у справі стверджував про те, що про спірні податкові повідомлення-рішення йому стало відомо після отримання позовної заяви ГУ ДПС У М. Києві щодо стягнення боргу, відповідно до позову було подано заяву з проханням визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк. Вказаною вище ухвалою суду 07.12.2023 задоволено заяву позивача.

Відтак, позивач у справі оскаржує податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 № 0052644204, від 21.02.2020 № 0015174204, № 0015304204, № 0015334204, № 0015324204, № 0015164204, № 0015444204, № 0015454204.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 13.04.2020 № 0052644204, від 21.02.2020 № 0015174204, № 0015304204, № 0015334204, № 0015324204, № 0015164204, № 0015444204, № 0015454204, які позивач оскаржує з підстав порушення контролюючим органом підстав та порядку проведення перевірки, у зв`язку з чим суд вважає необхідним встановити обставини відповідність останніх положенням ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), з дотриманням судом принципів визначених в ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до норм процесуального законодавства вбачається, що за частинами 2, 3 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, враховуючи з`ясовані обставини по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до положень статті 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України, у відповідній редакції), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, серед визначеного, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, серед іншого, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 17 ПК України бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як зазначається в статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 77.6 ст. 77 ПК України).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України, не дозволяється.

За п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В даній справі позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення з підстав неправомірності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки, наполягає на тому, що його не було належним чином повідомлено про перевірку, що позбавило позивача права на подання усіх необхідних та можливих документів на предмет перевірки.

Суд враховує у справі, що 14.02.2019 працівниками ГУ ДФС у м. Києві було здійснено виїзд за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 та за вказаною адресою пред`явити направлення на перевірку працівниками ГУ ДФС у м. Києві не виявилось можливим, про що складено відповідний акт. Платник податків для ознайомлення та підписання вищезазначених направлень до ГУ ДФС у м. Києві не з`явився, тому відповідно до вимог п.81.1 ст.81 ПК України, працівниками ГУ ДФС у м. Києві складено акти неможливості вручення направлення на перевірку №102/26-15-42-04 від 14.02.2019р., №118/26-15-42-04 від 21.02.2019р. та №119/26-15-42-04 від 22.02.2019р. Направлення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.02.2019р. №287/26-15-42-04, №288/26-15-42-04 та №289/26-15-42-04 на проведення документальної планової виїзної перевірки направлено 14.02.2019 року на податкову адресу платника згідно реєстраційних даних до 03.03.2019, а саме: АДРЕСА_5 .

Відповідно, 14.02.2019 ГУ ДФС у м. Києві були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 копії направлень про проведення перевірки та лист про надання пояснень та їх документального підтвердження направлені, які 18.02.2019 року повернулись до ГУ ДФС у м. Києві з поштовою відміткою «За вказаною адресою не проживає...» що свідчить про відсутність платника за податковою адресою.

За п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до наданих позивачем відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.06.2023 (запит за кодом 288342715847) ОСОБА_1 внесено 04.03.2019 зміни щодо свого місцезнаходження, проти чого не заперечує позивач та про що також зазначено в акті перевірки.

Станом на 25.02.2019 року, ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві для проведення перевірки не з`явився, документи до перевірки не надав. З метою отримання документів необхідних для проведення перевірки ГУ ДФС у м. Києві на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено лист від 14.02.2019 року №15319/Н/26-15-42-04-27. Станом на 26.12.2019 року, ФОП до ГУ ДПС у м. Києві не з`явився, документи для проведення перевірки не надав.

3 метою здійснення заходів по встановленню фактичного місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), контролюючим органом було направлено запити до ОУ ГУ ДФС у м. Києві від 06.02.2019 № 858/26-15-42-04-28 та від 27.02.2019 №1465/26-15-42-04-28 та як згадано вище, листом від 19.03.2019 №2207/26-15-21-22 ОУ ГУ ДФС у м. Києві, надано інформацію, щодо зміни місця проживання ФОП ОСОБА_1 , контактний номер телефону. Крім того, в листі зазначена інформація, що в телефонній розмові ФОП ОСОБА_1 повідомив, що зв`язувався з працівниками ДФС щодо проведення перевірки.

Відтак, відповідно до реєстраційних даних, що містяться в базі даних ІС «Податковий Блок», ФОП ОСОБА_1 04.03.2019 року змінено місцезнаходження (місця проживання), що пов`язана зі зміною адміністративного району, а саме: АДРЕСА_4 , що стало підставою для зупинення проведення перевірки, яка була потім поновлена з 26.12.2019.

Суд у справі застосовує висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.06.2020 року у справі № 823/1606/17 (K/9901/46472/18), де зазначено: «... Відповідно до статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Суд зазначає та робить висновки, що враховуючи предмет перевірки та порядок повідомлення платника податків про її проведення, контролюючим органом в даній справі вчинялись усі необхідні дії задля належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про проведення перевірки, запитування документів до перевірки, кореспонденція була надіслана за адресою платника в м. Києві, враховуючи те, що позивач 04.03.2019 змінив своє місцезнаходження, що було встановлено лише з листа ОУ ГУ ДФС у м. Києві свідчить про невиконання вимог платником податків щодо належного та своєчасного повідомлення про зміну своєї податкової адреси (згадана вище п. 16.9.11 ст. 16 ПК України), що з позиції суду має за собою відповідні наслідки для такого платника.

Враховуючи встановлені перевіркою порушення та не надання платником податків запитуваних документів до перевірки, суд зазначає наступне.

Окрім згаданих вище обов`язків платника податків визначених в ст. 16 ПК України, вбачається відповідні вимоги до платника податків, виставлені ПК України, відповідно:

За п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з вимогами п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Відповідно до вимог п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців. отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 ПК України.

Згідно п.167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПК України).

Відповідно до п.177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат безпосередньо пов`язаний з отриманням доходу.

Згідно з вимогами п.п.1.2 п.16-1 Підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За період з 06.10.2017р. по 31.12.2018р. ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 ПК України та за перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб не розраховував та не сплачував.

Перевіркою дотримання встановлених термінів подання до контролюючих органів податкових декларацій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 декларації про майновий стан та доходи за 2017-2018 роки не подавав.

Саном на 24.12.2019 року. ФОП ОСОБА_1 первинні документи, щодо здійснення підприємницької діяльності не надано.

Визначення загального оподатковуваного доходу було здійснено на підставі банківських виписок по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 відкритому в АТ «Альфа-Банк» МФО 300346, отриманих ГУ ДПС у м. Києві відповідно до Рішення Голосіївського районного суду м. Києва (справа №752/9534/19). Перевіркою встановлено заниження загального оподатковуваного доходу на загальну суму 14 270 636,75 грн., в тому числі: за 2017 рік - 713 792,33 грн., за 2018 рік на - 13 556 844,42 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 568 714,62 грн., в тому числі: за 2017 рік на 128 482,62 грн., за 2018 рік на 2 440 232,00 грн, чим порушив п.п.177.2 ст. 177 ПК України та такі порушення призвели до заниження та не перерахування до бюджету військового збору у сумі 214 059,55 грн., в т.ч.: за 2017 рік на 10 706,88 грн. та за 2018 рік - на 203 352,67 грн. та єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням автоматично нарахованих авансових платежів у сумі 166 162,26 грн., а саме: 2017 рік у сумі 28 215,00 грн. та за 2018 рік - у сумі 137 947,26 грн. (147 430,00 грн. 9 483,54 грн.).

Враховуючи, що у визначеному періоду позивач не подавав декларацій про майновий стан та доходи, податок не сплачував, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 06.10.2017 року по 31.12.2018 року, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що платником не нараховано та не сплачено в бюджет податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2 568 714,62 грн., в тому числі: за 2017 рік на 128 482,62 грн., за 2018 рік на 2 440 232,00 грн., що є заниженням даного податку та порушенням п.п.177.2 ст.177 ПК України.

Відповідно вимог п.п. 1.2. п. 16-1 та п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені в ст. 163 ПК України, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); ставка збору становить 1.5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Враховуючи порушеня зафіксовані в п.п. 2.1.2 розділу 2 Акту, перевіркою встановлено не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору в розмірі 214 059.55 грн.. в т.ч.: за 2017 рік на 10 706,88 грн. та за 2018 рік на 203 352,67 грн.

Згідно ст. 6 п. 2 п.п. 4 Закону України № 2464-І, платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску в строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Згідно з п. 16 розд. II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 435), відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) є страхувальник.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-І, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску органами доходів і зборів.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ст.7 Закону №2664-VI, визначено, що база нарахування єдиного внеску для платників фізичних осіб-підприємців, що обрали загальну систему оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

По єдиному внеску встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Додаток №5 Таблиця №1 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2017 рік та 2018 рік не подано, чим порушено вимоги згаданої вище ст.6 та ст. 9 3акону 2464-VI.

Під час визначення чистого оподатковуваного доходу, з урахуванням порушень викладених в п.п.2.1.2 розділу 2 акту перевірки встановлено заниження вказаного доходу за період з 06.10.2017 року по 31.12.2018 року на загальну суму 14 270 636,75 грн., в т.ч.: за 2017 рік - на 713 792,33 грн., за 2018 рік на 13 556 844,42 грн., що призвело до ненарахування єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету, виявленої під час перевірки з урахуванням максимальної величини на 257 155,80 грн., а саме: 2017piк - y сумі 109 725,00 грн. та за 2018 рік - у сумі 147 430,80 грн., позивачем не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням автоматично нарахованих авансових платежів у сумі 166 16,26 грн. з саме: 2017 рік у сумі 28 215,00 грн. та за 2018 рік у сумі 137 947,26 грн. (147430,00 грн. - 9 483,54 грн.).

Згідно п.202.1 ст. 202.1 ПК України звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разу постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону Країни, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

ФОП ОСОБА_1 були виписані податкові накладні контрагентам за надані послуги/відвантажений товар на загальну суму податку на додану вартість 193 902,78 грн., які платник не відобразив в Розшифровці податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), в розділі І - податкові зобов`язання, що в порушення вимог п.187.1 ст. 187 ПК України, ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з постачання товарів/послуг на загальну суму ПДВ 1 044 621 грн. в тому числі: за грудень 2017 рік на 142 758,00 грн., за січень 2018 рік на 250 758,00 грн., за лютий 2018 рік на 178 803,00 грн., за березень 2018 рік на 78 558,00 грн., за квітень 2018 рік на 130 886,00 грн., за травень 2018 рік на 68 955,00 грн., за липень 2018 рік на 117 208,00 грн., за вересень 2018 рік на 76 685,00 грн.

Згідно п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За п. 201.8 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Дані про реєстрацію фізичної особи підприємця як платника ПДВ: ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість зареєструвався, свідоцтво від 01.11.2017 року №200361558 видане ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві. Свідоцтво платника ПДВ анульовано за власним бажанням ФОП ОСОБА_1 - 09.12.2019 року, номер запису №1726597101193. За період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість у сумі 5 654 316,00 грн. та як згадано вище ФОП ОСОБА_1 податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2017 року та за жовтень- грудень 2018 року не подав, чим порушено вимоги п.203.1 ст. 203 ПКУ.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно руху коштів по розрахунковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ «Альфа-Банк», ФОП ОСОБА_1 отримав грошові кошти за призначенням платежу «...По счету 1/1а от 18.12.17...», «...Сплата за товар згідно рахунку №89 від 26.12.2017р. ...», «...Оплата согласно договора N 02 от 03.01.2018г...», «... Передплата за товар згідно рах. И СФ-00018 від 16.01.18 ...» і т.д., при цьому не визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 850 718,00 грн., в т.ч.: за 2017 рік 142 758,00 грн. та за 2018 рік 707 959,00 грн.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН встановлено ознаки здійснення платником посередницької функції між вигодоформуючим суб`єктом ("податковою ямою") та вигодонабувачем, у якого відповідно до даних податкової звітності сума задекларованих податкових зобов`язань дорівнює сумі податкового кредиту, а саме: ФОП здійснював придбання товарно - матеріальних цінностей та їх подальшу реалізацію без торгової націнки. Загальний обсяг постачання товарно-матеріальних цінностей згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 рік склав 29 241 096,46 грн., в тому числі 969 513,90 грн. реєстрація податкових накладних зупинено, та обсяг придбання 28 865 083,00 грн. Крім того, при аналізі руху товару по ланцюгу від придбання та його реалізації встановлено ризикові операції по взаємовідносинам з ТОВ «АКОРДС ГОЛД» (ЄДРПОУ 41717111) (стан платника - 3, знаходиться в стадії припинення), а саме протягом січня березня 2018 року ФОП ОСОБА_1 відвантажено ТОВ - Крохмаль картопляний, Соєвий білковий ізолят, рослинного походження "LUNASUN 90", Свині 60-120 кг, Салака с/м, ціла, 14см/шт., Обідній хліб круглий 0,620 кг, м`ясо куряче мех. обвалене заморожене, ОСОБА_4 , різ. пак. ПОЛОВИНКА, Осетр російський тушка 4-6 кг, Хек с/м, тушка 225-500, Скумбрія 400-600, с/м, ціла, Норвегія, Пряники Молочні ріки фас 0,4 та інше.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1. ст.41 ПК України).

Відповідно до вимог п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, на підставі яких платники податків ведуть облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 44.5 ст.44 ПК України визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 Кодексу, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За положеннями п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статтi платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення».

Відповідно у справі вбачається, що позивачем не було надано відповідачеві до перевірки первинні бухгалтерські документи ані під час перевірки, ані під час адміністративного оскарження рішень.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи позивач не заперечував здійснення ним підприємницької діяльності у спірному періоді, протилежних доказів та доводів в обґрунтування встановлених в ході проведеної перевірки порушень позивач та/або його представник суду не надавали, від надання таких та пояснень щодо встановлених порушень суду відмовили.

Відтак, суд зазначає про доведеність відповідачем підстав та порядку перевірки, встановлених в ході перевірки порушень, правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень, які оскаржуються позивачем в даній справі.

Суд не враховує твердження позивача щодо порушень призначення та проведення перевірки контролюючим органом, оскільки за її предметом та встановленими порушеннями, які не спростовані позивачем належними та достатніми доказами при розгляді даної справи та суд вважає їх такими, що покликані на ухилення позивачем від податкової відповідальності за наслідки здійсненої господарської діяльності у спірному періоді, не виконання покладених податковим та іншим законодавством обов`язків щодо сплати податків та зборів, складення та подання своєчасної податкової звітності, формування та реєстрації ПН в ЄРПН.

За порушення вказаного вище законодавства, визначено податкові зобов`язання відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пункту 120.1 статті 120, пункту 120-1.1 статті 120-1, п. 121.1 статті 121, пунктом 123.1 статті 123 ПК України, пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державно соціальне страхування» (розрахунки штрафних санкцій складені), які застосовані відповідачем за спірними податковими повідомленнями рішеннями.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно судом не встановлено протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 21.02.2020 №0015174204, №0015304204, №0015334204, №0015324204, №0015164204, №0015444204, №0015454204 та від 13.04.2020 №0052644204, відповідачем порушення зафіксовані перевіркою та законність спірних рішень, позивачем та його представником не надано належних та достатніх доказів протилежному.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню та як наслідок, у справі відсутні процесуальні підстави для розподілу судових витрат.

Інші доводи не спростовують висновки суду.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.