Рішення

від 22.02.2024 по справі 460/22384/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2024 р. м. Рівне№460/22384/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грабовський В.А.,

відповідача: представник Штогрин Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" доУправління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі ТОВ "Рівненський МЖК", позивач) до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням суду від 06.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" задоволено повністю:

-визнано протиправним та скасовано рішення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 19.09.2023 №01-М/97(А3195260440854660252), затверджене наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.09.2023 №15/МВ;

-визнано протиправним та скасовано наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.09.2023 №15/МВ "Про затвердження відмови в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва";

-зобов`язано Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" від 06.09.2023 на видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво підземного паркінгу в районі вулиць Василя Червонія та Гайдамацької у місті Рівне на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:012:0073", що зареєстрована Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 06.09.2023 за №01-М/97;

-стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати із сплати судового збору в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00коп.

12.02.2024 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00грн.

Ухвалою суду від 13.02.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат призначено до розгляду на 22.02.2024.

22.02.2024 від Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, згідно з якими відповідач просив суд залишити заяву представника ТОВ "Рівненський МЖК" без розгляду.

У судовому засіданні 22.02.2024 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення. Зазначив, що ТОВ "Рівненський МЖК" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Вказав, що у цій справі виконано вимоги процесуального закону щодо подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та необхідності зробити заяву про це до судових дебатів. Зауважив, що судові витрати на професійну правничу допомогу є повністю співмірними зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих послуг, витраченим часом, підтверджені належним чином документально, а тому підлягають відшкодуванню. Просив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 8000,00грн.

Представник відповідача заперечила проти стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, вказавши, що заява про ухвалення додаткового судового рішення є необґрунтованою, а сума витрат на правничу допомогу завищеною та не підтвердженою належними доказами. Крім того, є підстави для залишення заяви без розгляду, оскільки позивач у встановлений спосіб, до закінчення судових дебатів у справі, не подав заяву про стягнення судових витрат. Звернула увагу суду на фінансовий стан обох сторін. Просила залишити заяву про стягнення судових витрат без розгляду.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат, заперечення відповідача, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додаткові докази, подані в обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

У силу вимог п.10 ч.3 ст.2 КАС України, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

За змістом ч.3 ст.134 КАС України, для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належить до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Грабовський В.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.11.2009 №690) згідно з довіреністю від 14.08.2023 (т.1 - а.с.178, т.2 а.а.с.77, 84).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача долучено договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, укладений між ТОВ "Рівненський МЖК" та Адвокатським бюро "Віталія Грабовського", акт здачі-приймання наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, предметне завдання від 20.09.2023 №20-09-2023, рахунок за надані послуги від 08.02.2024 №08-02/2024 (т.2 а.а.с.74-75, 78-80, 82-83).

Загальна сума гонорару адвоката згідно із наданими документами становить 8000,00грн.

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Грабовським В.А., підтверджуються належними і допустимим доказами.

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, наданих доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає цілком обґрунтованою вартість послуг адвоката у сумі 8000,00грн, які є співмірними з наданими послугами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт відповідно до умов договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019.

При цьому, суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені:

-у додатковій постанові від 18.08.2021 у справі №300/3178/20, згідно з якою метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин;

-у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20, згідно з якою Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залишення заяви про стягнення судових витрат без розгляду, оскільки позивач виконав вимоги ч.7 ст.139 КАС України, зазначивши у п.8 позовної заяви суму очікуваних витрат на правову допомогу 8000,00грн, та вказавши, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані суду упродовж 5 днів з моменту ухвалення судового рішення за результатами розгляду позовної заяви (т.1 а.с.13).

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі та задоволення заяви про стягнення судових витрат у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (вул.Гайдамацька, буд.13-Б, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 13988757).

Відповідач: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул.Казимира Любомирського, буд.6, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 02499015).

Повне рішення складено 04 березня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар