Рішення

від 04.03.2024 по справі 520/15382/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04 березня 2024 року №520/15382/23

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК", через електронну систему ЄСІТС "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8697755/21172627 від 26.04.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24 березня 2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (код ЄДРПОУ 21172627);

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" сплачений судовий збір у сумі 2684 гривень 00 копійок;

- стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" сплачений судовий збір у сумі 2684 гривень 00 копійок;

- стягнути пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 гривень 00 коп (по 5000 гривень 00 копійок з кожного).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача №8697755/21172627 від 26.04.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 24.03.2023 - підлягає скасуванню як протиправне, оскільки позивачем надані всі первинні документи, що засвідчують факт здійснення господарських операцій для визначення об`єкта оподаткування ПДВ та спричиняють правові наслідки в бухгалтерському та податковому обліку.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідачів В.Зінченко, надіслав на адресу суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що приймаючи спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №8697755/21172627 від 26.04.2023 контролюючий орган виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" не надало первинних документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, визначених в п.5 Порядку, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковою накладною.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву на позовну заяву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК", зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа 23.06.2003 за №14661200000000006, код ЄДРПОУ 21172627.

Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Інші види діяльності: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Як платник податків та зборів позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Лозівська ДПІ (Лозівський район Харківської області) та є платником податку на додану вартість.

Судом з матеріалів справи встановлено, що господарська діяльність ТОВ Компанія "БОТІК" полягає в обробленні земельних ділянок та вирощування сільськогосподарської продукції, власними силами, з метою подальшої реалізації власної сільськогосподарської продукції та отримання прибутку.

ТОВ Компанія "БОТІК" провадить свою сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках, які перебувають у строковому платному користуванні (оренді), на підставі договорів оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Харківської області, в тому числі й Лозівському районі.

Позивачем під час здійснення господарської діяльності під урожай 2022 року на земельних угіддях господарства було посіяно різні види культур, в тому числі соняшник, що підтверджується звітом за формою 4-сг (річна) "Про посівні площі сільськогосподарських культур за 2022 рік".

Відповідно до звіту №29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" позивачем у 2022 року зібрано врожай соняшника з площі 2158,52 га у кількості 59359,30 центнер.

23 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО" (покупець) укладено договір поставки №С/БВ/23/03-3, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити у власність покупцю товар насіння соняшникове 2022 року, українського походження.

Відповідно до п.3.1 договору кількість, ціна і вартість товару, строк та умови (базис) поставки товару, умови оплати товару, що поставляється згідно цього договору, а також інші умови, які сторони бажають узгодити, визначаються в специфікаціях до цього договору. У випадку розбіжностей між специфікацією і цим договором, умови специфікації мають пріоритет.

24 березня 2023 року сторони уклали специфікацію №1 до договору поставки №С/Б/23/03-3 від 23.03.2023 року, якою погодили, партію товару в розмірі 300 тон (±5%).

Вартість товару складає 14000 грн за 1 тону, загальна вартість партії товару з ПДВ 4200000,00 гривень.

Пунктом 4 специфікації погоджено умови розрахунку за товар, так: 86% вартості поставленої партії товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару; залишок вартості поставленої партії товару протягом 3 банківських днів після настання наступних обставин у їх сукупності: реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; отримання покупцем від постачальника зареєстрованих податкових накладних і належним чином оформлених первинних документі на поставлений товар (оригінали з підписом та печаткою постачальника та сертифікат якості товару).

24 березня 2023 року постачальником було складено рахунок на оплату №2 на суму 4200000,00 гривень, в тому числі ПДВ 515789,47 гривень.

Покупець 24 березня 2023 року здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 3612000,00 грн, що відповідає 86% вартості поставленого товару.

Як вже зазначалось судом, відвантажений соняшник був вирощений на посівних площах які орендуються ТОВ Компанія "БОТІК" на підставі договорів оренди земельних ділянок, що підтверджується звітом про посівні площі сільськогосподарських культур 4-сг за 2022 рік, звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур №29-сг.

Безпосередньо вирощування та збір соняшника здійснювався силами та засобами ТОВ Компанія "БОТІК".

Відвантаження товару відбувалось з місця зберігання насіння соняшникового за адресою м.Лозова, вул.Червоногвардійська, 48 яке використовує ТОВ Компанія "БОТІК" відповідно до договору зберігання зерна №01/07-2022 від 01.07.2022 року, укладеного з ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР".

Фізична наявність у ТОВ Компанія "БОТІК" соняшника в кількості необхідній для відвантаження в адресу ТОВ "ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО" підтверджується випискою з книги руху зерна та зернопродуктів форми №36 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 271 станом на 27.03.2023 року.

Насіння соняшнику було відвантажено з місця зберігання відповідно до видаткової накладної №1 від 26.03.2023 на суму 2128602,75 грн (в т.ч. ПДВ 261407,36 грн), видаткової накладної №2 від 27.03.2023 на суму 1992919,05 грн (в т.ч. ПДВ 244744,44 грн).

Транспортування товару здійснювалось транспортом перевізника ТОВ "Фаворіт Логістік" відповідно до товарно-транспортних накладних №123/03 від 26.03.2023 року, №124/03 від 26.03.2023 року, №125/03 від 26.03.2023 року, №126/03 від 26.03.2023 року, №127/03 від 26.03.2023 року, №128/03 від 26.03.2023 року, №129/03 від 26.03.2023 року, №130/03 від 27.03.2023 року, №131/03 від 27.03.2023 року, №132/03 від 27.03.2023 року, №133/03 від 27.03.2023 року, №134/03 від 27.03.2023 року, №135/03 від 27.03.2023 року, №137/03 від 27.03.2023 року.

За фактом попередньої оплати товару, ТОВ Компанія "БОТІК" склало та надіслало для реєстрації податкову накладну №1 від 24.03.2023 на суму 3612000,00 грн (у тому числі ПДВ 443578,95 грн).

Однак у відповідь 31.03.2023 позивачем було отримано квитанцію №9066903569, згідно якої на підставі п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 24.03.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює абр перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено показник ризиковості та запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Компанія "БОТІК" 11.04.2023 подало до Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з додатками в кількості 63 документи.

18.04.2023 на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення №8649648/21172627 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в якому пропонувалось надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні, а саме: первинних документів щодо зберігання продукції.

Позивач на виконання вимог податкового органу, 25.04.2023 направив повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, в якому надав пояснення щодо зберігання виготовленої ним продукції (насіння соняшнику), разом з копіями первинних документів в якості додатків на 70 штук.

Зазначені документи доставлені через електронний сервіс ДПС України, проте документ не прийнято з посиланням на те, що повідомлення №2 від 25.04.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 24.03.2023 №1 вже є прийняте до розгляду/розглянуте повідомлення від 11.04.2023 №1.

За результатами розгляду пояснень позивача, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних №8697755/21172627 від 26.04.2023 з причин ненадання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.

22.05.2023 позивачем подана скарга до Державної податкової служби України на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із наданням всіх первинних документів, що до реальності здійснення операції.

01.06.2023 Комісією центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №47391/21172627/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8697755/21172627 від 26.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної, без змін.

Позивач не погодився із рішенням комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8697755/21172627 від 26.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023, вважаючи його безпідставним та незаконним, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правомірності прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, суд керується такими приписами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та виходить з наступних підстав та мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно підпунктів 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД- зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.2-11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстр платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження: інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питанні прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригуванню в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійсненню операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цьому Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених і порушенням законодавства.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову і реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахувань наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкової накладної. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тобто, аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платнику податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як було зазначено вище, підставою для зупинення в реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023 вказано - податкова накладна надана платником податку, який відповідає п.1 Критеріям ризиковості платника податків, а підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, що зазначено у оскаржуваному рішенні є ненадання позивачем додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.

Отже, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних було зупинено через встановлення відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поряд із тим, як було встановлено судом, 18.04.2023 у електронному кабінеті платника податків відобразилося повідомлення №8649648/21172627 про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. В якому податковий орган пропонував надати копії первинних документів щодо зберігання продукції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не прийняв до розгляду повідомлення №2 від 25.04.2023, яким надавалися позивачем пояснення разом з копіями первинних документів, в тому числі, й стосовно зберігання товару, з підстав наявності пояснень по даній податковій накладній від 11.04.2023.

Таким чином, відповідач вимагаючи надання додаткової інформації щодо спірної господарської операції по поставці соняшника, позбавив платника податків можливості надання відповідних пояснень, не прийнявши надані ним документи.

Суд зазначає, що у постанові від 11.01.2023 по справі №500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, у питанні прийняття рішення щодо реєстрації зупиненої податкової накладної платник податку подає, а контролюючий орган, в свою чергу, розглядає первинні бухгалтерські документи, виключно, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної Позивачем.

Суд вважає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.03.2023 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якої зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у вказаній квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків, на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Суд зауважує, що первинні документи, оформлені позивачем в межах господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом з поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної не містить інформації чи зазначення переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто у квитанції від 31.03.2023 наведена формальна пропозиція для платника надати документи, без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатньою підставою для поновлення реєстрації податкових накладних.

В такому випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не може підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 25.10.2019 року у справі №0340/1834/18.

Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023, теж є незаконним.

Податковим органом у квитанції не зазначено переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, що виключало можливість виконання позивачем як платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Вирішуючи питання щодо законності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд зауважує, що зупинення реєстрації податкових накладених за своїм змістом є передумовою для прийняття рішень про відмову у їх реєстрації.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів який має бути наданий. Без наведення такого переліку, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанція від 31.03.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 24.03.2023 не містить обґрунтованих причин зупинення її реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Однак, після отримання вказаної квитанції, позивачем на виконання норм діючого законодавства було направлено відповідачеві пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною, реєстрація якої була зупинена.

Натомість комісією контролюючого органу було прийнято оскаржуване рішення №8697755/21172627 від 26.04.2023 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 24.03.2023. Між тим, судом встановлено, що позивачем було надано податковому органу копії первинних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій згідно поданої накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, враховуючи безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації спірної податкової накладної, що слугувало передумовою для прийняття комісією відповідача рішення про відмову у її реєстрації, суд доходить висновку про незаконність та необхідність скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області №8697755/21172627 від 26.04.2023, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.03.2023, подану позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

Наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з п.п.9-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС.

Враховуючи, що наданими позивачем копіями документів належним чином підтверджено реальність спірних господарських операцій та обґрунтованість складення податкової накладної №1 від 24.03.2023, відтак, контролюючий орган мав достатні підстави для її реєстрації в ЄРПН. Обставин, які б перешкоджали реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.03.2023, датою її фактичного подання - 31.03.2023.

Вказана правова позиція викладена в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 у справі №440/10414/21, від 10.11.2022 у справі №520/19929/21, від 11.11.2022 у справі №440/14115/21.

Суд звертає увагу сторін по справі, що рішення суду у цій справі за жодних обставин не легітимізує господарської діяльності платника податків, не виключає можливості скоєння платником податків як податкових правопорушень, так і інших протиправних діянь, не обмежує повноважень відповідного територіального органу ДПС України з приводу контролю за податковою дисципліною, позаяк предметом доказування у цьому спорі є виключно обставини наявності чи відсутності визначених законом підстав для не реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,00 гривень.

Згідно пункту 3 частини 7 статті 6 "Про судовий збір" судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов поданий через систему "Електронний суд", містить вимогу немайнового характеру та похідну від неї позовну вимогу, отже позивачем має бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 2147,20 грн (2684,00*0,8).

З урахуванням викладеного та принципу пропорційності відшкодування судових витрат, суд доходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судового збору у загальній сумі 2147,20 грн.

При цьому, суд зазначає, що надміру сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн (по 5000 грн з кожного відповідача), суд зазначає наступне.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз змісту вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі №816/2096/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.08.2021 року по справі №520/5311/2020 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

При вирішенні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів адвокатом та участь у судових засіданнях, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат.

З огляду на викладене, суд вважає справедливим покласти на відповідачів тягар з відшкодування заявнику витрат на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 5000,00 гривень (по 2500,00 гривень з кожного відповідача).

Таким чином, заява представника позивача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (вул.Абрикосова, буд.4, с.Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 21172627) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (площа Львівська, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8697755/21172627 від 26.04.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" №1 від 24.03.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (код ЄДРПОУ 21172627) №1 від 24.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 31.03.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (вул.Абрикосова, буд.4, с.Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 21172627) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТІК" (вул.Абрикосова, буд.4, с.Веселе, Лозівський район, Харківська область, 64650, код ЄДРПОУ 21172627) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 04 березня 2024 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО