Рішення

від 04.03.2024 по справі 520/38170/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 березня 2024 року № 520/38170/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, ЄДРПОУ 14099344) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РАССВЕТ" (вул. Заозерна, буд. 3, с. Охоче, Нововодолазький район, Харківська область, ЄДРПОУ 00707171) про стягнення грошових коштів по капіталізованим платежам,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» на користь Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 285084,29 грн

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на обліку в Управлінні перебуває потерпілий від нещасного випадку, який, працюючи у відповідача постраждав від нещасного випадку на виробництві, про що складено Акт про нещасний випадок. Вказує, що у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності відповідача, виникла потреба в капіталізації коштів для відшкодування шкоди, що завдана умовами виробництва в сумі 285084,29 грн, що підтверджується відповідним розрахунком потреби в капіталізації коштів. Просить позовні вимоги задовольнити.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі направлена відповідачеві рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не вручена під час доставки та повернута адресату з зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

У відповідності з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім цього, ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20 тощо, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У відповідності до частини 4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рассвет» (код ЄДРПОУ 00707171) згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває в стадії припинення за рішенням засновників з 28.07.2017

Постановою про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової

виплати з 01 березня 2017 р. № 2006/228/228/46 від 23.03.2017 року встановлено, що

ОСОБА_1 перебуває на обліку з 15 січня 2007 р., має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що сталось 09 травня 2001 р. За висновком МСЕК від 07 жовтня 2015 р. серія 10 ААА № 255763 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 % та 3 група інвалідності, безстроково., розмір пенсії по інвалідності станом на 01 березня 2017 р. - 91.80 грн. Відповідно до статті 37 Закону України від 23.09.1999р. №1105-ХІУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ОСОБА_1 встановлено виплату перерахованої щомісячної грошової суми (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03 ) в розмірі 988.80 грн.; виплати провадити з 01 березня 2017 р. безстроково.

Враховуючи, що згідно з розрахунком потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві потреба в капіталізації складає 285084,29 грн, Управління звернулось до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Соціальне страхування здійснюється за принципами: відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (пункт 10 частини 1 статті 3 Закону №1105-XIV).

Статтею 18 Закону №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Згідно зі частиною 2 статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986).

Відповідно до пункту 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки (пункт 4 Порядку №986).

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (припинення). При цьому, вимоги статті 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку №986 поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.11.2020 у справі №1940/1440/18.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV встановлено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів: 1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Як встановлено судом, 28.07.2017 до ЄДРПОУ внесено запис 14671100024000243 про припинення діяльності підприємства на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації

Суд зазначає, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у відповідача виникли зобов`язання перед Управлінням щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, якими підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, а саме: постанова про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 р. № 2006/228/228/46 від 23.03.2017; повідомлення про розгляд кредиторських вимог від 30.09.2017 року; розрахунок капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань СТОВ «Рассвет» перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю; акт про нещасний випадок № 15 від 10.05.2001 року; виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 10 ААА № 255763

Від відповідача жодних заперечень та документів до суду не надходило. Доказів сплати сум спірних капіталізованих платежів відповідачем також не надано.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми капіталізованих платежів у розмірі 285084,29 грн. є обґрунтованими та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Беручи до уваги, що суму капіталізованих платежів у розмірі 285084,29 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рассвет» на користь Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 285084 (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімдесят чотири) грн 29 коп.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Зоркіна Ю.В.