Рішення

від 04.03.2024 по справі 560/18822/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18822/23

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БУДМОНТАЖ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 24.10.2023, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9541472/41586015 від 18 вересня 2023 року; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04 серпня 2023 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ БУДМОНТАЖ».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ним у встановленому законом порядку було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 04 серпня 2023 року. Однак, реєстрацію накладної зупинено, а в подальшому відмовлено в такій реєстрації. Зазначає, що подав податковому органу повідомлення про надання пояснень та додав копії документів, що обгрунтовують такі пояснення. За результатами розгляду пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Вважає рішення протиправними, оскільки було надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Згідно з ухвалою від 26.10.2023, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

07.11.2023 до суду поступив відзив на позов, в якому представник відповідачів просить у задоволені позову відмовити. Зазначає, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому, жодний нормативно-правовий акт не зобов`язує контролюючий орган вказувати платнику податків, який документ необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, просить розгляд справи проводити за участю представника.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 1 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ТОВ «СВ БУДМОНТАЖ» укладено Договір купівлі-продажу товарів від 01 вересня 2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЙСТРА ГРУП», за яким ТОВ «СВ БУДМОНТАЖ» (Продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ «ТАЙСТРА ГРУП» (Покупець) визначений за договором товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його. Згідно з п. 1.2. Договору, предметом є кабельно-провідникова продукція, електротехнічна продукція.

На виконання умов договору купівлі-продажу товарів від 01 вересня 2021 року ТОВ «СВ БУДМОНТАЖ» виставило ТОВ «ТАЙСТРА ГРУП» рахунок на оплату № 54 від 31 липня 2023 року на замовлені товари на загальну суму 258928,30 грн, у тому числі ПДВ на суму 43154,72 грн.

ТОВ «ТАЙСТРА ГРУП» здійснило оплату рахунку на оплату № 54 від 31 липня 2023 року відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів від 01 вересня 2021 року на загальну суму 258928,30 грн, у тому числі ПДВ на суму 43154,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 148902 від 04 серпня 2023 року.

Позивачем складено податкову накладну № 1 від 04 серпня 2023 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «ТАЙСТРА ГРУП» отримано квитанцію від 31 серпня 2023 року № 9222379769, згідно якої зупинено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки постачання товару/послуг 3917, 3925, 8538 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано також надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 1 від 04 серпня 2023 року для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем направлено на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів № 1 від 05 вересня 2023 разом з детальними поясненнями на підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній № 1 від 04 серпня 2023 року та копіями первинних документів, які підтверджують реальність здійснення операцій по зазначеній вище податковій накладній.

Рішенням про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9541472/41586015 від 18 вересня 2023 року відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 04 серпня 2023 року у зв`язку з «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та колій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обгрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі., що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Також, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу електронними засобами зв`язку пояснення та документи на підтвердження реального здійсненої господарської операції по Договору купівлі-продажу товарів від 01 вересня 2021 року.

На підтвердження здійснення господарської операції на виконання яких було складено податкову накладну, позивачем надано ряд підтверджуючих документів, а також письмові пояснення, що стверджено Повідомленням №1 від 05.09.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, тому висновки контролюючого органу щодо надання не повного пакету документів, викладені в оскаржуваному рішенні є протиправними.

Тобто, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну №1 від 04 серпня 2023 року позивачем надано ряд підтверджуючих документів, зокрема: Договір купівлі-продажу товарів від 01 вересня 2021 року, Рахунок на оплату № 54 від 31 липня 2023 року, Платіжна інструкція № 148 902 від 04 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 45 від 28 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 44 від 28 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 41 від 08 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 43 від 28 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 42 від 17 серпня 2023 року;

Видаткова накладна № 48 від 30 серпня 2023 року, Договір поставки № 379-ТДУ від 30 березня 2021 року, Видаткова накладна № ТІНУх072607 від 28 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх070882 від 07 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх070883 від 07 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх071646 від 15 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх071647 від 15 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх072605 від 28 серпня 2023 року, Видаткова накладна № ТІНУх072606 від 28 серпня 2023 року, Рахунок-фактура № ТІНУх145677 від 07 серпня 2023 року, Рахунок-фактура № ТІНУх148375 від 01 серпня 2023 року, Рахунок-фактура № ТІНУх148232 від 07 серпня 2023 року, Платіжна інструкція № 786 від 07 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 520 від 10 серпня 2023 року, Рахунок на оплату № 479 від 01 серпня 2023 року, Платіжна інструкція № 787 від 07 серпня 2023 року, Видаткова накладна № 132 від 08 серпня 2023 року, Рахунок на оплату № ЛФ-0014193 від 04 серпня 2023 року, Платіжна інструкція № 788 від 07 серпня 2023 року.

Також, суд враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

З врахуванням задоволення основної позовної вимоги, також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 2684,00 грн судового збору за подання позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації виключно стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що позивач подав підтверджуючі докази надання правової допомоги, зокрема: Договір про надання правової допомоги №22/2023 від 16 жовтня 2023 року, Додаток 1 до Договору про надання правової допомоги №22/2023 від 16 жовтня 2023 року, Рахунок-фактуру № 01-22/2023 від 16 жовтня 2023 року, Акт приймання - передачі наданих послуг № 01-22/2023 від 17 жовтня 2023 року, Платіжну інструкцію № 830 від 24 жовтня 2023 року.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг, тому підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БУДМОНТАЖ", задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області № 9541472/41586015 від 18 вересня 2023 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БУДМОНТАЖ" №1 від 04 серпня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БУДМОНТАЖ" судові витрати в розмірі 6684,00 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 березня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ БУДМОНТАЖ" (вул. Соборна, 8/1,с. Сутківці,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,32134 , код ЄДРПОУ - 41586015) Відповідачі:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя А.І. Петричкович