Рішення

від 04.03.2024 по справі 620/235/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/235/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Олишівський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави 29.12.2023 (відповідно до дати поштового відправлення, вказаної на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі селищна рада, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що розташовані за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575;

- зобов`язати відповідача вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що розташовані за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575.

Свої вимоги мотивує тим, що у користуванні Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області перебуває земельна ділянка, однак у порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України "Про освіту", правовстановлюючі документи на неї не оформлено, державну реєстрацію права власності не проведено, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Ухвалою судді від 09.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Відповідачем відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

У користуванні Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області перебуває земельна ділянка, орієнтовною площею 0,46 га, що розташована за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575.

Правовий статус вказаного закладу дошкільної освіти визначено у Статуті, затвердженому рішенням 29 сесії (позачергової) VII скликання Олишівської селищної ради від 27.02.2020 (далі - Статут), згідно із пунктом 1.3 якого засновником закладу є селищна рада (а.с. 35-53).

Відповідно до пункту 6.1 Статуту управління закладом освіти здійснюється засновником в особі відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Олишівської селищної ради.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, викладеної у листі від 25.09.2023 за №10-25-0.5-4768/2-23, правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований заклад дошкільної освіти, до 01.01.2013 не реєструвалися. Земельна ділянка відсутня у Державному земельному кадастрі, кадастровий номер не присвоювався (а.с. 55).

Листом від 18.09.2023 №02-12/960 селищна рада повідомила, у тому числі, що право власності на будівлі дошкільного закладу зареєстровано 25.07.2012. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку під будівлями закладу не оформлювалися, у зв`язку з відсутністю фінансової можливості виготовлення технічної документації із землеустрою в умовах воєнного стану за рахунок коштів місцевого бюджету (а.с. 33).

Листом від 27.11.2023 №2 Олишівській заклад дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повідомив, що фінансування закладу здійснюється за рахунок бюджету селищної ради, заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку не вживались та не відносяться до його компетенції (а.с. 58).

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В позовній заяві прокурор зазначає про відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування та бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей, інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Таким чином, у даному випадку державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би гарантував захист права користування земельною ділянкою навчальним закладом та законних інтересів дітей, які навчаються у даному закладі.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із пунктом «а» частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у частині першій статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частин 1, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями частини третьої статті 66 Закону України «Про освіту» передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Таким чином, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно із пунктом 23 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, що в користуванні закладу дошкільної освіти перебуває земельна ділянка, орієнтовною площею 0,46 га (а.с. 34), розташована за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575.

Однак в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України «Про освіту» правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ЗДО, в порядку, визначеному законодавством.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).

Загальними засадами державної реєстрації прав, серед інших є, зокрема обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частини 2, 4 статті 3 Закону №1952-IV).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною першою статті 5 Закону №1952-IV передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку навчального закладу створює передумови для зловживань щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та ризики для нормального функціонування шкільної установи, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано доказів оформлення правовстановлюючих документів щодо яких виник цей спір.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволений.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Олишівський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що розташовані за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575.

Зобов`язати Олишівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Олишівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що розташовані за адресою: вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2024 року.

Позивач: Козелецька окружна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Євгенія Лоскота, 1, смт. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000).

Відповідач: Олишівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412544, вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575).

Третя особа: Олишівський заклад дошкільної освіти (ясла-садочок) ''Бджілка'' Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 33392440, вул. Набережна, 1, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575).

Суддя С.В. Бородавкіна