Постанова

від 04.03.2024 по справі 260/1665/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1665/23 пров. № А/857/22774/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 260/1665/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя у І інстанції Калинич Я.М.,

час ухвалення рішення 31 жовтня 2023 року,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складення повного тексту рішення не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( далі ВЧ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( далі ВЧ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( далі ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_3 та ВЧ НОМЕР_2 щодо неповного нарахування та не виплати повної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ( далі Постанова №168) у розмірі до 100000 грн починаючи з серпня 2022 по лютий 2023 пропорційне дням участі у бойових діях військовослужбовцю Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 та зобов`язати зробити виплати грошового забезпечення які не отримав позивач.

На обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн з серпня 2022 року по лютий 2023 року, відповідно до Постанови №168, у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання. Відповідачі не видаючи наказ, довідки, рапорти щодо донарахування додаткової винагороди військовослужбовцю, яким є позивач порушує його право яке гарантовано державою на період військового стану.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 70000,00 грн з 05 серпня по 31 серпня 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, з 01 грудня по 29 грудень 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 70000,00 грн з 05 серпня по 31 серпня 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, з 01 грудня по 29 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 70000,00 грн з 05 серпня по 31 серпня 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, з 01 грудня по 29 грудня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 70000,00 грн з 05 серпня по 31 серпня 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, з 01 грудня по 29 грудня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до Постанови №168, у розмірі до 70000,00 грн з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржили ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 , подавши на нього апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог ВЧ НОМЕР_1 зазначає, що у разі відрядження військовослужбовця органу Держприкордонслужби до інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, виплату грошової винагороди здійснює той орган, в якому позивач проходить службу за умови подання (підтвердження) начальниками органів Держприкордонслужби списків за формою наведеною у Додатку 2 наказу 392-АГ та 628-АГ. Тобто, обов`язок виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, передбаченої Постановою № 168, виникає у відповідача виключно після отримання нормативно закріпленого переліку документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій. На адресу відповідача донесення від НОМЕР_4 прикордонного загону у відповідності до вимог пункту 11 наказу 392-АГ, не надходило. В листопаді 2022 року, після отримання підтверджуючих документів позивачу нарахована додаткова винагорода у розмірі 53666,67 грн за листопад 2022 року із розрахунку за 23 дня (наказ від 08.12.2022 №4207-ОС «Про виплату додаткової винагороди») у відповідності до пропорційного підходу до визначення розміру додаткової винагороди до 100000 тис. грн у Постанові 168. За період грудень 2022 року на адресу відповідача донесення із додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628 АГ від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили. На адресу відповідача взагалі не надходили жодні підтверджуючі документи.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №1 від 02.01.2023 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01.12.2022 по 31.12.2022 Сумська область входить до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій без конкретизації районів області та територіальних громад. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №26 від 02.02.2023 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01.01.2023 по 31.01.2023 до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій увійшли певні області з визначенням конкретних територіальних громад. Зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України № 1 від 02.01.2023 та № 26 від 02.02.2023 вказує на включення Сумської області до районів ведення бойових дій до 31.12.2022 включно. Судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що в січні 2023 року Сумська область виключена із районів ведення бойових дій, тобто позивач протягом січня 2023 року проходив службу та виконував завдання поза межами районів ведення бойових дій. Разом з цим, віднесення Сумської області за період з серпня до грудня 2022 до районів, можливих бойових дій, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн.

Таке право має бути підтверджено для відряджених осіб відповідною довідкою, а нарахування і виплата здійснюватися на підставі чітко визначеного переліку документів (бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий журнал), рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) тощо).

В свою чергу ВЧ НОМЕР_2 в апеляційній скарзі зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що в період з 05.08.2022 по 29.12.2022 нарахування та виплату грошового забезпечення і додаткової винагороди здійснювала ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно висновки суду про нарахування додаткової винагороди однією військовою частиною за період перебування військовослужбовця на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині не відповідає вимогам законодавства. У вказаний період ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 прикордонний загін) лише здійснював помісячне інформування ВЧ НОМЕР_1 про періоди виконання позивачем обов`язків військової служби. Суд посилається на те, що Сумська область, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 та наказу Мінреінтеграції №309 від 22.12.2022 року, відноситься до території на яких ведуться (велися) бойові дії. Застосування Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції, суперечить вимогам абзацу двадцятому статті 1 Закону України «Про оборону», оскільки район воєнних (бойових) дій визначається рішенням Головнокомандувача ЗСУ.

Враховуючи, що закон України має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету міністрів України, то підлягає застосуванню Перелік районів воєнних (бойових) дій, визначений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України. Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. А відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01.01.2023 року Сумська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Таким чином, з 01.01.2023 року відсутня обов`язкова умова для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди перебування в районі ведення бойових дій.

Необхідною умовою для отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, як вважає позивач, а необхідним є саме безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. При цьому відповідні обставини мають бути підтверджені документально, а нарахування і виплата здійснюватися на підставі інформації, зазначеної чітко визначеного переліку сукупності таких документів - бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий журнал), рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) тощо).

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів. У межах даного спору заявник має виконати обов`язок із доведення обставин безпосередньої та особистої участі у бойових діях чи безпосередньої та особистої участі у заходах з оборони, відсічі і стримування збройної агресії та обов`язок із доведення обставин фізичного знаходження у районах бойових дій чи районах забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони або районах забезпечення здійснення заходів з відсічі і стримуванні збройної агресії.

Разом із тим, саме лише не спростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).,

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пунктів 1, 2 наказу НОМЕР_4 прикордонного загону №910-АГ від 17 листопада 2022 року «Про облаштування фортифікаційних споруд» наказано продовжити виконання заходів з фортифікаційного облаштування місць розташування та місць несення служби на ділянці відповідальності підрозділів охорони державного кордону НОМЕР_4 прикордонного загону раніше сформованими додатковими (позаштатними) інженерними групами за рахунок приданих військовослужбовців від НОМЕР_5 прикордонного загону до 15 грудня 2022 року. Відповідно до витягу з додатку до наказу по 5 прикордонному загоні від 17 листопада 2022 року №910-АГ особовий склад інженерної групи 3 ПРИКАЗ: впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 13. старший сержант ОСОБА_1 . Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (із змінами відповідно до наказу №224 від 17 серпня 2023 року) Краснопільська селищна територіальна громада є зоною бойових дій з 25 травня 2022 року по теперішній час. Таким чином, позивач виконує свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в тому числі, шляхом безпосередньої участі у бойових діях, у зв`язку з чим піддається постійному ризику для життя і здоров`я.

Крім того суд зазначив, що недотримання держави в особі органів Держприкордонслужби законодавчо встановленого порядку обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін та НОМЕР_4 прикордонний загін нарахувати та виплатити позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі до 70000 гривень за серпень жовтень 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України від 05 серпня 2022 року №439-ОС «Про особовий склад», старшого сержанта ОСОБА_1 , військовослужбовця, який прибув із НОМЕР_5 прикордонного загону, зараховано до оперативного підпорядкування з 05 серпня 2022 року.

29 грудня 2022 року відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України №1015-ОС «Про особовий склад», військовослужбовця НОМЕР_5 прикордонного загону, старшого сержанта ОСОБА_1 виключено з оперативного підпорядкування з 29 грудня 2022 року.

30 грудня 2022 року відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України №1020-ОС «Про особовий склад» зараховано у списки особового складу загону та всіх видів забезпечення, старшого сержанта ОСОБА_1 , зарахованого у розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону наказом начальника Східного регіонального управління ДПС України від 22.12.2022 №508-ОС, який прибув для подальшого проходження служби із НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України з 30 грудня 2022 року.

Разом з тим, відповідно до наказу Адміністрації ДПС України №208-АГ від 26 квітня 2022 року «Про фінансове забезпечення окремих органів ДПС України» наказано зарахувати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_6 на фінансове забезпечення ( видатки за кодами економічної класифікації видатків 2110, 2120, 2250, 2700) до військової частини НОМЕР_3 .

Таким чином, грошове забезпечення позивачу у спірний період виплачувалось військовою частиною НОМЕР_2 та військовою частиною НОМЕР_3 , що підтверджується випискою АК КБ «ПРИВАТБАНК».

При цьому, позивач продовжував перебувати на кадровому обліку та фінансовому забезпеченні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 Луганський ПЗ). Тобто грошове забезпечення і додаткову винагороду продовжувала нараховувати в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до наданих наказів НОМЕР_5 прикордонного загону та розрахункового листа за січень лютий 2023 року позивач за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року отримував винагороду відповідно до Постанови в розмірі 30000,00 грн та 70000,00 грн, зокрема, у серпні 2022 року в сумі 30000 грн, у вересні 2022 року - 30000 грн, у жовтні 2022 року 30000,00 грн, у листопаді 2022 року 23000,00 грн та 53666,67 грн, у грудні 2022 року - 27096,77 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати повної додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у розмірі 100000 грн, починаючи з серпня 2022 року по січень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі ст.1 Закон 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За змістом ст.9 ч.1-4 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, п.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 4 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Пунктом 6 цього Указу визначено Кабінету Міністрів України, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова №168 (далі - Постанова №168).

Відповідно до п.1 цієї Постанови №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Згідно з п.2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що керівниками відповідних міністерств та державних органів визначаються порядок і умови виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць в розрахунку пропорційно часу участі військовослужбовців у бойових діях або які забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23 червня 2022 року №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01 червня 2022 року.

За змістом абз. 3, 4 п.3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Відповідно до п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Згідно з п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що підставою для виплати спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянтів на те, що Закарпатським окружним адміністративним судом витрибовувались з відповідачів документи, а саме :

18 травня 2023 року ухвалою суду витребувано від військової частини НОМЕР_3 належним чином засвідчену копію наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 квітня 2022 року «Про фінансове забезпечення окремих органів Державної прикордонної служби України». 31 травня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 18 травня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_3 надано суду копію наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 квітня 2022 року «Про фінансове забезпечення окремих органів Державної прикордонної служби України», згідно з наказом ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_6 зараховані на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_3 .

07 серпня 2023 року ухвалою суду витребувано від 5 прикордонного загону інформацію про дні безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) з серпня 2022 року по січень 2023 року.

06 жовтня 2023 року ухвалою суду витребувано від НОМЕР_4 прикордонного загону належним чином засвідчені копії відомостей щодо фактичного місця проходження військової служби ОСОБА_1 з серпня 2022 року по лютий 2023 року.

13 жовтня 2023 року 5 прикордонним загоном подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначають, що наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.08.2022 за №439-ОС, на підставі розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.07.2022 №25-1522-Е, розпорядження Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 17.07.2022 №25-1098-Е, наказу по НОМЕР_4 прикордонному загону від 05.08.2022 №245-АГ, старшого сержанта ОСОБА_1 , який прибув з НОМЕР_5 прикордонного загону, зараховано в оперативне підпорядкування 5 прикордонного загону. Під час свого перебування в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 прикордонного загону, позивач в жодних бойових діях на території Сумської області участі не брав, та був задіяний виключно в інженерних роботах по облаштуванню позицій НОМЕР_4 прикордонного загону на території Сумської області, що підтверджується витягом з додатку до наказу по НОМЕР_4 прикордонному загону від 17.11.2022 року за №910-АГ.

Також ВЧ НОМЕР_2 зазначила, що в бойових розпорядженнях командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 04.07.2022 №116/ОТУ Суми/2015 (гриф), від 25.07.2022 №116/ОТУ Суми/2620 (гриф), від 27.09.2022 №116/ОТУ Суми/4625 (гриф), бойових розпорядженнях начальника 5 ПРИКЗ від 01.08.2022 №311 (гриф), від 27.09.2022 №313 (гриф), на які іде посилання в вищезгаданих рапортах, зазначено, що персонал НОМЕР_4 прикордонного загону приймає участь виключно у стабілізаційних заходах, а при ускладненні обстановки визначено прийняття участі в оборонних заходах. Тобто, основними завданнями НОМЕР_4 прикордонного загону, згідного зазначених розпоряджень, було визначено забезпечення національних інтересів на державному кордоні та підтримання правового режиму воєнного стану.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пунктів 1, 2 наказу НОМЕР_4 прикордонного загону № 910-АГ від 17 листопада 2022 року «Про облаштування фортифікаційних споруд» наказано продовжити виконання заходів з фортифікаційного облаштування місць розташування та місць несення служби на ділянці відповідальності підрозділів охорони державного кордону НОМЕР_4 прикордонного загону раніше сформованими додатковими (позаштатними) інженерними групами за рахунок приданих військовослужбовців від НОМЕР_5 прикордонного загону до 15 грудня 2022 року. Провести заходи з фортифікаційного облаштування на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в наступному обсязі: 10 вогневих позицій, 3 перекриття щілин, 2 місця для зберігання майна. Для виконання завдань залучити інженерну робочу групу з розрахунку 9 військовослужбовців згідно додатку до цього наказу.

Відповідно до витягу з додатку до наказу по 5 прикордонному загоні від 17 листопада 2022 року № 910-АГ особовий склад інженерної групи з 3 ПРИКАЗ: впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 13. старший сержант ОСОБА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 повноваження щодо затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, надано саме Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (із змінами відповідно до наказу №224 від 17 серпня 2023 року) Краснопільська селищна територіальна громада є зоною бойових дій з 25 травня 2022 року по теперішній час.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що позивач у спірні періоди виконував свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в тому числі, шляхом безпосередньої участі у бойових діях, у зв`язку з чим піддається постійному ризику для життя і здоров`я.

Будь-яких відомостей щодо неналежного виконання обов`язків військової служби або наявності інших обставин, що б виключали наявність у такого права на отримання передбаченої законодавством додаткової винагороди, відповідач не заявляє.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Оскільки з проведеного правового аналізу положень наказів №392 та №628 вбачається, що обов`язки щодо ведення обліку військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або інших заходах, що передбачені такими наказами, а також документального оформлення виконуваних ними функцій та завдань, в тому числі для підтвердження їх безпосередньої участі у таких діях, покладено безпосередньо на органи Держприкордонслужби, жодними законодавчими нормами, що регулюють порядок виплати додаткової винагороди, не встановлено обов`язку військовослужбовця здійснювати документальне оформлення своєї участі у бойових діях або контролювати правильність ведення такого військовою частиною.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 260/1665/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 04.03.2024