Постанова

від 04.03.2024 по справі 400/4966/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Київ

справа № 400/4966/21

адміністративне провадження № К/990/31573/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт»

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд»

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коваля М.П., Турецької І.О., Зуєвої Л.Є. від 2 серпня 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» (далі - ТОВ «Ріал Істейт», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - УДАБК Миколаївської міськради, відповідач), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Кор-Буд» (далі - ТОВ «Ді Кор-Буд», третя особа), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ УДАБК Миколаївської міськради від 6 травня 2021 року № 104 про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Ріал Істейт» та ТОВ «Ді Кор-Буд» вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати припис № 27/2 від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий УДАБК Миколаївської міськради;

- визнати протиправним та скасувати припис № 27/3 від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий УДАБК Миколаївської міськради;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року про порушення позивачем вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладення штрафу в сумі 839 900,0 грн, прийняту УДАБК Миколаївської міськради.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Ріал Істейт» зазначає, що спірний наказ про призначення перевірки є протиправним, оскільки службова записка посадової особи УДАБК Миколаївської міськради від 5 травня 2021 року жодним чином не підтверджує факту самочинного будівництва, а тому перевірку проведено без наявності для цього законних підстав та в порушення встановленого законом порядку проведення перевірки.

3. Також позивач зазначив, що лише дотримання умов та порядку видачі контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого орану щодо проведення перевірки, у свою чергу, порушення вимог щодо призначення та проведення останньої призводить до відсутності правових наслідків такої. Відтак, позивач вважає, що спірні приписи та постанова є протиправними, а тому їх необхідно скасувати як результати протиправно призначеної та проведеної перевірки.

4. Крім того, позивач вважає, що підрядником були виконані виключно ремонтні будівельні роботи, які згідно з Переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 7 червня 2017 року (далі - Перелік № 406), не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання, та після їх закінчення об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 22 травня 2023 року позов ТОВ «Ріал Істейт» задовольнив частково: визнав протиправними та скасував приписи УДАБК Миколаївської міськради від 1 червня 2021 року № 27/2 та № 27/3, а також постанову № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відсутні підстави для скасування наказу про проведення перевірки, оскільки безпідставними є твердження позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а підставою для її проведення стало встановлення факту самочинного будівництва, як це передбачено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

7. Разом з тим, за висновками суду першої інстанції, відповідачем не доведено, що на об`єкті перевірки проведено саме реконструкцію, тоді як на виконання умов договору ТОВ «Ді Кор-буд» виконувало ремонтні роботи, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення таких робіт об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відносно постанови про накладення штрафу суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що реконструкція об`єкта була проведена у 2009 році, тоді як позивач став власником об`єкту у 2013 році, тобто реконструкцію проведено попереднім власником, а тому позивач не може бути суб`єктом відповідальності.

8. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 2 серпня 2023 року апеляційну скаргу УДАБК Миколаївської міськради задовольнив частково, скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Ріал Істейт» задовольнив частково: визнав протиправним та скасував припис УДАБК Миколаївської міськради № 27/3 від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт. У задоволенні решти позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовив.

9. Ухвалюючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції врахував, що згідно з договором купівлі-продажу площа об`єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 станом на 26 лютого 2013 року (дату укладання договору) складала 1252,5 кв. м, саме така площа була зазначена у документах про право власності та державну реєстрацію прав на це майно. Водночас, у 2021 році ТОВ «СТРОЙИМПЕКС» склало технічний звіт за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій підвалу та першого поверху будівлі, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1. Із додатку 1 до вказаного звіту суд апеляційної інстанції встановив, що прибудова до складського приміщення № 80-39 вже наявна, а також на плані щодо вказаної прибудови мовою оригіналу зазначено «Площадь отсутствует на плане МБТИ».

10. З урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 640/21784/19 та від 12 липня 2023 року у справі № 640/15836/19, про поширення дії положень частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на осіб, які не є суб`єктами містобудування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога стосовно заборони експлуатації виявленого органом державного архітектурно-будівельного контролю об`єкта, невведеного в експлуатацію, поширюється на всіх суб`єктів, які здійснюють експлуатацію такого об`єкта незалежно від того, чи мають вони причетність до його зведення.

11. Стосовно правомірності припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 1 червня 2021 року суд апеляційної інстанції врахував, що матеріалами фотофіксації проведеної перевірки від 29 травня 2021 року, а також положеннями договору підряду підтверджується, що на об`єкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 проводилися виключно ремонтні роботи, які згідно Переліку № 406 не потребували отримання документів, що дають право на їх виконання та після закінчення таких робіт об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ТОВ «Ріал Істейт» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року залишити у силі.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. У касаційній скарзі скаржник наголошує на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в аспекті визнання самочинним будівництвом об`єкта, неприйнятого в установленому порядку в експлуатацію.

14. Зокрема, позивач зазначає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов неправильного висновку щодо визнання об`єкта самочинним будівництвом тільки на підставі невідповідності його технічних характеристик відомостям технічного паспорту від 17 квітня 2009 року. В той же час, за твердженням скаржника, частина перша статті 376 ЦК України встановлює перелік підстав для визнання об`єкта самочинним будівництвом (зокрема, будівництво без належно затвердженого проєкту) і цей перелік підстав є виключним, що не дозволяє будь-якого розширеного його тлумачення. Перелік визначених частиною першою статті 376 ЦК України підстав не включає таку підставу, як невідповідність об`єкта документам, складеним за результатами технічної інвентаризації, у тому числі технічному паспорту, а отже, при розгляді питання щодо визнання об`єкта самочинним будівництвом суд мав приймати до уваги саме проєктну документацію.

15. Від УДАБК Миколаївської міськради надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Ріал Істейт», в якому зазначається, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прибудова до складського приміщення № 80-39 за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, є об`єктом самочинного будівництва з підстави не введення її в експлуатацію у встановленому законом порядку. При цьому відповідач вважає, що доводи скаржника у тій частині, зокрема щодо того, що така прибудова з`явилася у результаті реконструкції ще у 2009 році є необґрунтованими.

16. Відповідач також зазначив, що зі змісту касаційної скарги не вбачається, що позивач обґрунтував, у чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, натомість, скаржник фактично просить Верховний Суд здійснити переоцінку доказів та обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції.

17. З посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 березня 2023 року у справі № 501/1667/18, УДАБК Миколаївської міськради зазначив, що відомості з технічного паспорту не є кваліфікуючою ознакою самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України, однак вони є джерелом інформації про стан об`єкту нерухомого майна. Відтак, за твердженням відповідача, виявлення у технічному паспорті даних про зміну площі об`єкта, наявність/відсутність окремих конструктивних елементів може бути підставою для перевірки факту здійснення на об`єкті самочинного будівництва.

З огляду на зазначене, відповідач у відзиві просить залишити касаційну скаргу ТОВ «Ріал Істейт» без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

18. Від ТОВ «Ді Кор-Буд» надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Ріал Істейт», в якому третя особа підтвердила, що відповідно до договору підряду від 23 березня 2021 року № 23-03/1 не виконувала жодних будівельних робіт на об`єкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, а здійснювала поточний ремонт будівлі.

19. Третя особа також звертає увагу на те, що після завершення поточного ремонту, який став причиною виникнення цього судового спору, загальна площа магазину, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, не змінилася та складає так само 1252,5 кв. м. Просить задовольнити касаційну скаргу ТОВ «Ріал Істейт» та скасувати оскаржувану постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року.

20. У відповідь на відзиви до касаційної скарги ТОВ «Ріал Істейт» подало додаткові пояснення у справі, в яких позивач зазначив, що технічний паспорт як джерело інформації слід оцінювати, виходячи із загальних правил доказування, визначених статтею 90 КАС України, а тому вважає, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку вказаному доказу, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про наявність підстав для віднесення об`єкта до самочинного будівництва.

21. Додаткові пояснення у справі подало також УДАБК Миколаївської міськради, в яких зазначається, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження своєї позиції про те, що реконструкція спірної прибудови була здійснена ще у 2009 році під час реконструкції. Водночас, відповідач вважає, що він подав до суду повну та вичерпну інформацію, підтверджену відповідними доказами, на обґрунтування висновків про самочинність прибудови; суд апеляційної інстанції надав правильну оцінку цим доказам, позаяк, доводи касаційної скарги є безпідставними. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

22. ТОВ «Ріал Істейт» подало касаційну скаргу до Верховного Суду 15 вересня 2023 року.

23. Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі № 400/4966/21, витребував матеріали справи та надав сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «Ріал Істейт».

24. ТОВ «Ріал Істейт» та ТОВ «Ді Кор-Буд» подали клопотання про розгляд справи за участю їх представників, у задоволенні яких Верховний Суд відмовив ухвалою від 1 березня 2024 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що у період з 19 травня 2021 року по 1 червня 2021 року УДАБК Миколаївської міськради провело позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Ріал Істейт» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1».

26. За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки № 47/2021 від 1 червня 2021 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 1 червня 2021 року.

27. Також, за результатами перевірки відповідач видав:

- припис № 27/2 від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих робіт, яким вимагалось вжити заходи щодо зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті до наявності належним чином розробленої та затвердженої проєктної документації та отримання дозвільних документів на здійснення будівельних робіт;

- припис № 27/3 від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось не експлуатувати самочинно реконструйовані нежитлові приміщення магазину за адресою: вул. Космонавтів, 76/1 до отримання сертифікату, дата видачі якого є датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту; усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, шляхом отримання сертифікату, дата видачі якого є датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

28. 10 червня 2021 року відповідач виніс постанову № 12/247/22.02-13, відповідно до якої за результатами перевірки виявлено порушення ТОВ «Ріал Істейт» вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, що передбачене абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з накладенням штрафу в розмірі 839 900,0 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

30. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

32. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

33. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на таке.

34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

36. У касаційній скарзі скаржник наголошує на неправильному застосуванні судом апеляційної інстанції положень частини другої статті 376 ЦК України щодо підстав для визнання об`єкта, а саме - прибудови до складського приміщення № 80-39 за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, самочинним будівництвом.

37. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у цій частині, колегія суддів керується таким.

38. Частиною першою статті 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом частин другої-п`ятої цієї ж статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

39. Наведеним положенням кореспондують приписи статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини першої якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

40. Правовий висновок щодо порядку застосування статті 376 ЦК України та статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» викладений Верховним Судом у постановах від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 16 липня 2020 року у справі № 465/3316/16-а, від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 16 вересня 2021 року у справі № 826/4891/18, від 8 лютого 2022 року у справі № 260/863/19 та від 5 травня 2022 року у справі № 523/10921/17.

41. Зі змісту наведених норм права вбачається, що ознакою самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України є, зокрема проведення будівельних робіт без отримання дозвільного документа, що дає право на таке будівництво, або без розробленого у встановленому законом порядку проєкту будівництва чи з істотним відхиленням від такого проєкту. Наслідком проведення самочинного будівництва є також відсутність документа про введення відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

42. Порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт визначений статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, частинами першою та другою цієї статті визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

43. Своєю чергою, механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регламентовано, зокрема, положенням статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийнятим на реалізацію вказаної норми Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

44. За приписами частин першої та другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

45. Аналогічні положення закріплені у пунктах 11, 12 Порядку № 461.

46. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (пункт 13 Порядку № 461).

47. Правові висновки стосовно порядку застосування положень статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 406 викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 826/12479/14, від 10 вересня 2020 року у справі № 826/5751/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 160/11647/19, від 7 вересня 2022 року у справі № 440/539/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 420/2429/20, від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21.

48. Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема в разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

49. Згідно частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

50. Зі змісту наведених норм права вбачається, що у разі виявлення під час проведення перевірки самочинного об`єкта будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений винести припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, у тому числі шляхом заборони експлуатації самочинно збудованих об`єктів, щодо яких відсутні дозвільні документи на будівництво та документи, які засвідчують введення їх в експлуатацію. При цьому слід розрізняти об`єкт, який збудований за наявності відповідного права на будівництво (зареєстрованого повідомлення, декларації та за необхідності - дозволу на виконання будівельних робі), однак невведений в експлуатацію у встановленому порядку (без наявності документа, який засвідчує введення в експлуатацію), та об`єкт самочинного будівництва, який збудований без наявності законних підстав, тобто без наявності дозвільного документа на таке будівництво.

51. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 24 лютого 2023 року у справі № 240/29665/21, від 25 липня 2023 року у справі № 160/6457/22, від 23 серпня 2023 року у справі № 640/27953/21, від 13 вересня 2023 року у справі № 813/5770/15, від 20 вересня 2023 року у справі № 806/2410/17, від 21 листопада 2023 року у справі № 580/7822/21 та від 14 лютого 2024 року у справі № 520/852/19.

52. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що УДАБК Миколаївської міськради під час проведення позапланової перевірки виявило проведення реконструкції об`єкту будівництва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, у вигляді будівництва прибудови до складського приміщення № 80-39, орієнтованими розмірами 7,3*5,3 висотою 4,4 м, та втручання в огороджувальні конструкції шляхом збільшення ширини вхідної групи та перенесення існуючих віконних отворів.

53. Суд першої інстанції підтримав позицію позивача та встановив, що реконструкція об`єкта була проведена у 2009 році, тоді як позивач став власником об`єкту у 2013 році, а тому ТОВ «Ріал Істейт» не може бути суб`єктом відповідальності за експлуатацію цього спірного об`єкта, так само як і не може виконати припис про приведення відповідного об`єкта до вимог законодавства.

54. Водночас, суд апеляційної інстанції на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановив, що у 2008 році відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 10 жовтня 2008 року № 397 ТОВ «АТБ-Торгстрой» провело будівельні роботи з реконструкції існуючих приміщень 1 поверху магазину з прибудовою приміщень для розміщення продовольчого магазину за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1.

З метою оформлення документів про прийняття цього об`єкта будівництва в експлуатацію, 17 квітня 2009 року Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП ММБТІ) проведено технічну інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт.

55. Згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127, технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

56. Правовий висновок про те, що відомості з технічного паспорту не є кваліфікуючою ознакою самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України, однак вони є джерелом інформації про стан об`єкту нерухомого майна, викладений Верховним Судом у постанові від 24 березня 2023 року у справі № 501/1667/18.

57. Суд апеляційної інстанції на підставі відомостей цього технічного паспорту встановив, що загальна площа об`єкту після проведення реконструкції 2009 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 , складає 1252,5 кв. м.

Свідоцтвом про відповідність збудованого об`єкта проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 1400000046 від 5 червня 2009 року засвідчено закінчення будівництва - магазину з прибудовою приміщень для розміщення продовольчого магазину (реконструкція існуючих приміщень І поверху), м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 , загальною площею 1252,5 кв. м.

58. Суд апеляційної інстанції на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 1 червня 2009 року встановив, що об`єкт будівництва - магазин з прибудовою приміщень для розміщення продовольчого магазину (реконструкція існуючих приміщень І поверху), м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, прийнятий в експлуатацію.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 29 липня 2009 року, нежитлові приміщення загальною площею 1252,5 кв. м за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, належить на праві власності ТОВ «АТБ-Торгстрой».

59. На підставі огляду вищенаведених документів, суд апеляційної інстанції, врахувавши відомості з технічного звіту, складеного ТОВ «СТРОЙИМПЕКС» у 2021 році, встановив, що прибудова до складського приміщення № 80-39 на плані технічного паспорту КП ММБТІ від 17 квітня 2009 року відсутня, на підставі чого П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що станом на 5 червня 2009 року - дату видачі Свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (прийняття в експлуатацію магазину з прибудовою приміщень для продовольчого магазину за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1) спірної прибудови не існувало.

60. Суд апеляційної інстанції також встановив, що у подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2013 року № 377 право власності на нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів, розташовані на І поверсі житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 набуло ТОВ «Ріал Істейт».

61. Оскільки згідно з договором купівлі-продажу площа об`єкту за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1 , складає 1252,5 кв. м, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 26 лютого 2013 року (дата укладання договору) саме така площа була зазначена у документах про право власності та державну реєстрацію прав на це майно, позаяк, до моменту набуття позивачем права власності на відповідний об`єкт були відсутні відомості про самочинну прибудову.

62. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що у 2021 році ТОВ «СТРОЙИМПЕКС» склало технічний звіт за результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій підвалу та першого поверху будівлі, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, відповідно до Додатку 1 до вказаного Звіту прибудова до складського приміщення № 80-39 вже наявна, а на плані щодо вказаної прибудови зазначено, що вона відсутня на технічному плані МБТІ.

63. На підставі перевірки інформації з Реєстру будівельної діяльності у період з 2013 по 2021 рік суд апеляційної інстанції встановив, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, не надходило, дозвіл на виконання будівельних робіт органом державного архітектурно-будівельного контролю не видавався.

64. Разом з тим, колегія суддів вважає наведені висновки суду апеляційної інстанції передчасними, оскільки, як правильно зазначив у касаційній скарзі скаржник, станом на 2009 рік, коли була проведена реконструкція будівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, порядок прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів будівництва визначався постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (далі - Порядок № 923; втратив чинність 13 квітня 2011 року).

65. Відповідно до пункту 2 Порядку № 923 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1.

Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

66. Отже, свідоцтво № 1400000046 від 5 червня 2009 року засвідчило відповідність збудованого об`єкта саме проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, а тому суд апеляційної інстанції на підставі принципу офіційного з`ясування обставин справи мав перевірити, чи була передбачена спірна прибудова у розроблені проєктній документації 2007 року, яка є у матеріалах справи. Натомість суд обмежився перевіркою відомостей з технічного паспорту від 17 квітня 2009 року.

67. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам позивача про те, що згідно з Інструкцією № 127, яка визначає порядок проведення технічної інвентаризації, спірна прибудова, що складається із воріт та змонтованих плит, не є приміщенням, а є зоною розвантаження, позаяк, не повинна була відображатися на плані у технічному паспорті МБТІ від 17 квітня 2009 року.

68. Отже, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось не експлуатувати самочинно реконструйовані нежитлові приміщення магазину за адресою: вул. Космонавтів, 76/1 до отримання сертифікату, суд апеляційної інстанції встановив не всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення у цій частині, та не надав оцінку усім доводам позивача, а саме - не перевірив положення проєктної документації, на підставі якої з 2008 по 2009 роки проводилася реконструкція будівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, та відповідність якій засвідчило свідоцтво № 1400000046 від 5 червня 2009 року, а також не встановив характер спірної прибудови, орієнтованими розмірами 7,3*5,3 висотою 4,4 м, з огляду на положення Інструкції № 127 стосовно необхідності її відображення під час технічної інвентаризації у технічному паспорті.

69. Без з`ясування наведених вище обставин справи, без надання їм належної правової оцінки на підставі правильного застосування норм матеріального права у редакції, чинній на дату прийняття кожного зі спірних у цій справі рішень Дніпровської міськради, судове рішення не може вважатися таким, що повністю відповідає вимогам статті 242 КАС України.

70. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

71. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

72. Отже, у силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

73. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R (95) 5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

74. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 9 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21, для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суди мають встановити всі обставини справи, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України; рішення, ухвалене з порушенням норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та без дослідження належних доказів, не може вважатися законним.

75. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи у цій частині перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове судове рішення, а тому її належить направити на новий розгляд згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

76. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

77. Крім того, Суд звертає увагу, що П`ятий апеляційний адміністративний суд у резолютивній частині зазначив номер припису, який належить скасувати № 27/3 від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

78. Однак, відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, припис УДАБК Миколаївської міськради від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт має номер « 27/2», а приписом від 1 червня 2021 року з номером « 27/3» позивача зобов`язано припини використання, невведеного в експлуатацію об`єкта.

79. До того ж резолютивна частина оскаржуваної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року не узгоджується з мотивувальною частиною цієї постанови.

80. Отже, з огляду на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції та невідповідність абзацу третього резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року викладеним у мотивувальній частині висновкам, Суд відповідно до пункту 1 частини першої статті 353 КАС України скасовує постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та направляє у цій частині справу на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

81. Стосовно правомірності спірної постанови УДАБК Миколаївської міськради № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року про порушення позивачем вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та притягнення його до відповідальності за абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Суд зазначає таке.

82. Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

83. Правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладені, зокрема у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 820/1987/17, від 8 травня 2018 року у справі № 814/343/14, від 22 травня 2018 року у справі № 522/18480/17, від 18 жовтня 2018 року у справах № 826/7458/17, № 808/742/17 та № 826/11243/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 813/1572/13-а, від 5 вересня 2019 року у справі № 0870/7854/12(СН/808/48/15), від 18 вересня 2019 року у справі № 808/9253/13-а та від 14 листопада 2019 року у справі № 822/5968/15.

84. Отже, відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до наведених вище норм статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» несуть суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, та які використовують об`єкт будівництва, невведений в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Тому відповідач, застосовуючи штрафну санкцію до позивача, повинен був довести не тільки те, що дата офіційного виявлення спірної прибудови припадає на час, коли до позивача перейшло право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 76/1, але й встановити, що саме у цей проміжок часу було фактично зведено цю прибудову.

85. Разом з тим, у цій справі судами не встановлено, а відповідачем не доведено факту відповідності цього будівництва ознакам самочинного, а також факту його здійснення саме позивачем, так само, як і не встановлено конкретного періоду здійснення цієї прибудови, а лише визначено дату фіксації у технічному звіті ТОВ «СТРОЙИМПЕКС» факту існування цієї прибудови у 2021 році.

86. Колегія суддів ураховує, що мета притягнення правопорушника до юридичної відповідальності обумовлені цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей належать:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесення ним додаткових втрат, зокрема, майнового характеру.

87. Аналогічна правова позиція стосовно підстав та мети притягнення правопорушника до юридичної відповідальності міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17, від 20 березня 2019 року у справі № 820/4984/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/12479/14, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/2966/16, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 20 травня 2022 року у справі № 640/16786/19 та від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21.

88. Крім того, у частині недоведення відповідачем у цій справі правомірності постанови про притягнення позивачів до відповідальності Суд також враховує наступне.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

89. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22 та від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21.

90. Таким чином, у справі, що розглядається, відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що позивач є суб`єктом, якого може бути притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки УДАБК Миколаївської міськради не доведено, а судами не встановлено, що ТОВ «Ріал Істейт» є замовником будівництва або особою, яка здійснила самочинне будівництво.

91. Схожий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 20 червня 2023 року у справі № 420/4540/22 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 1.380.2019.004162.

92. З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням сталої судової практики, колегія суддів доходить висновку про те, що суд апеляційної інстанції застосував положення частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постановах від 4 квітня 2023 року у справі № 160/23388/21, від 20 червня 2023 року у справі № 420/4540/22 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 1.380.2019.004162, внаслідок чого допустив неправильне застосування вказаних норм матеріального права.

93. Отже, постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року слід скасувати на підставі статті 351 КАС України та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

94. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису УДАБК Миколаївської міськради від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, суд апеляційної інстанції встановив його необґрунтованість з огляду на те, що за своїм характером роботи, що здійснює ТОВ «Ді Кор-Буд» на підставі договору підряду від 23 березня 2021 року № 23-03/1, належать до ремонтних та відповідно до Переліку № 406 не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення таких робіт об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

На цій підставі суд апеляційної інстанції задовольнив позов ТОВ «Ріал Істейт» у цій частині - визнав протиправним та скасував припис УДАБК Миколаївської міськради від 1 червня 2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

95. Оскільки позивач у касаційній скарзі просив залишити у силі рішення суду першої інстанції, яким також задоволено позов у цій частині, колегія суддів, виходячи з меж касаційного розгляду справи, визначених статтею 341 КАС України, не здійснює перегляд оскаржуваної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у цій частині, оскільки воно фактично не оскаржується.

96. В іншому колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення, а тому відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає таке рішення у відповідній частині без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скарго ТОВ «Ріал Істейт» слід задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

98. Крім того, з огляду на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність абзацу третього резолютивної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року викладеним у мотивувальній частині висновкам, Суд скасовує цю постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та направляє у цій частині справу на новий розгляд до цього суду.

99. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

100. Враховуючи, що касаційний суд направляє справу у відповідній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій - залишає без змін, то у силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт» задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року скасувати у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови № 12/247/22.02-13 від 10 червня 2021 року про порушення позивачем вимог частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладення штрафу в сумі 839 900,0 грн, прийнятої Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, та залишити у цій частині у силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року скасувати у частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису від 1 червня 2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, та направити у цій частині справу № 400/4966/21 на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа