Рішення

від 29.02.2024 по справі 909/1208/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1208/23Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Сегін І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна

компанія "Нафтогаз Трейдинг"

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадська

міська лікарня" Брошнів-Осадської селищної ради

Калуського району Івано-Франківської області

вул. Незалежності, буд. 11, смт. Брошнів-Осада,

Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611

про: стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 53 405,09 грн.

За участю:

від позивача: Міненко В. М. (поза межами суду);

від відповідача: Малетин А. Я. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадська міська лікарня" Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 53 405,09 грн, з якої: 52 449,50 грн основна заборгованість, 899,55 грн пеня та 56,04 грн 3% річних.

03.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначив на 08.02.2024.

В судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача підтримав вимоги позовної заяви в повному обсязі, а представник відповідача зазначив, що заборгованість в сумі 52 449,50 грн сплачено до відкриття провадження у справі.

Суд оголосив перерву до 29.02.2024.

До суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 29.02.2024 (вх. № 3482/24 від 29.02.2024), в якій зазначено, що відповідачем сплачено основний борг в повному обсязі, а тому просить суд стягнути з відповідача 899,55 грн пені, 56,04 грн 3% річних та 2 147,20 судового збору.

Водночас до суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про зменшення позовних вимог б/н від 29.02.2024 (вх. № 3482/24 від 29.02.2024), в обґрунтування заперечень зазначено, що позивач не дотримався правил вчинення відповідної процесуальної дії передбачено п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому просить суд не приймати зменшення позовних вимог, а враховуючи, що сплата відбулась до подання позову відмовити в задоволенні позову та відповідно в стягненні судового збору.

В судовому засіданні представники сторін вищезазначені заяви підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та те, що перше судове засідання відбулося 08.02.2024 суд дійшов висновку, що заяву про зменшення позовних вимог б/н від 29.02.2024 (вх. № 3482/24 від 29.02.2024) слід залишити без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Брошнів-Осадська міська лікарня" Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 08-2119/22-БО-Т від 30.12.2023 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.

У пункті 2.1 договору сторони узгодили, що постачальник передає споживачу у період з січня по березень 2023 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 12 000,00 тис. куб. м.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (п. 3.5.2 - 3.5.4 договору).

Згідно з п. 4.1 договору ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 6.2 договору споживач зобов`язується у т.ч. прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років (п. 11.3 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору, договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

На виконання умов договору, протягом січня - березня 2023 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 163 678,70 грн, що обумовлено в актах приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу № 125/2/-2-6890 від 10.08.2023.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 53 405,09 грн, з якої: 52 449,50 грн основна заборгованість, 899,55 грн пеня та 56,04 грн 3% річних.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу в період з січня по березень 2023 року на загальну суму 163 678,70 грн.

Як зазначено представником відповідача та підтверджено представником позивача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 52 449,50 грн сплачено до відкриття провадження у справі, а саме 27.12.2023 про, що свідчать наявні в матеріалах справи виписка з рахунку Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадська міська лікарня" та розрахунку суми основного боргу, поданого позивачем.

З огляду на те, що предмет спору в частині стягнення основного боргу у сумі 52 449,50 грн був відсутній до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові в цій частині.

Положеннями ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, а саме пунктом 7.2 визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено заборгованість за спожитий природний раз в повному обсязі до відкриття провадження у справ, водночас плату за газ здійснено несвоєчасно, чим порушено умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Суд здійснивши перерахунок пені дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені у сумі 899,55 грн за зобов`язаннями березня 2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 56,04 грн за зобов`язаннями березня 2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 147,20 грн (платіжне доручення № 0000015225 від 22.12.2023).

Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 38,42 грн слід покласти на відповідача, а судовий збір в сумі 2 108,78 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 46, 123, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадська міська лікарня" Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 53 405,09 грн задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадська міська лікарня" Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (вул. Незалежності, буд. 11, смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611; ідентифікаційний код 41839285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 42399676) 899,55 грн пені, 56,04 грн 3% річних та 38,42 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в сумі 52 449,50 грн відмовити.

Судовий збір в сумі 2 108,78 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.03.2024.

Суддя С. М. Кобецька