Рішення

від 28.02.2024 по справі 209/8057/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/8057/23

Провадження № 2/209/101/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

за участі секретаря Золотих Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Юрочкін Юрій Валерійович, до Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Юрочкін Юрій Валерійович, звернулась до суду з позовом, в якому просила суд: зняти (скасувати) арешт (заборону на відчуження) з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який накладено Дніпровським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ 08.11.2012 року у межах ВП №34836640; стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати у справі за отримання правової допомоги в сумі 5000 (п`ять тисяч гривень), а також сплачений судовий збір в сумі 858, 88 гривень.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що02.10.2008року між ПАТ АТ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 483/09/6, за умовами якого позичальнику надано, кредит в сумі 18000,00 доларів США на строк з 02.10.2008 року по 01.10.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом: виходячи із 14,4% річних. Рішенням Дніпровськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від14.02.2012р.по справі№ 2-22/2012задоволено позовАБ «УКРГАЗБАНК»до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та стягнутосолідарно накористь АБ«УКРГАЗБАНК» 18675,93доларів СШАта 5326,72грн.у відшкодуваннязаборгованості закредитним договором№483/09/6від 02.10.2008р.,у томучислі:1500,00доларів США-у відшкодуваннязаборгованості попростроченій сумікредиту;1575,93Доларів США-пені попростроченим відсоткам;15.600,00доларів США-поточної заборгованостіпо кредиту;5326,72грн.-пені;1545,47грн.-у відшкодування;витрат пооплаті судовогозбору та120,00грн.-у відшкодуваннявитрат наінформаційно-технічнезабезпечення розглядусправи.Рішення набралозаконної сили24.02.2012року. На підставі зазначеного Рішення суду було видано виконавчий лист №2-22/2012 від 14.02.2012 р. про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 18675,93 доларів США та 5326,72 грн. у відшкодування заборгованості за кредитним договором №483/09/6 від 02.10.2008 р., у тому числі: 1500,00 доларів США - у відшкодування заборгованості по простроченій сумі кредиту; 1575,93 Доларів США - пені по простроченим відсоткам; 15.600,00 доларів США - поточної заборгованості по кредиту; 5326,72 грн. - пені; 1545,47 грн. - у відшкодування ; витрат по оплаті судового збору та 120,00 грн. - у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вона разом з сестрою ОСОБА_3 подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Проте, після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28.09.2023 року виданої Приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Г.В., їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_4 , у зв`язку з існуванням обтяження арешт, який накладений на все нерухоме майно ОСОБА_4 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ від 08.11.2012 року ВП №34836640. З цихпідстав, оскільки виконавчі провадження не здійснюються, арешт у виконавчому провадженні на спадкову квартиру було накладено органом виконавчої служби у 2012 році, строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент вирішення спору та ухвалення рішення судом першої інстанції пропущено, позивачка вважає, що обтяження - (арешт) квартири перешкоджає їй в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті матері, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 січня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.47).

28 лютого 2024 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Сторони повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи шляхом направлення судом на їх офіційні юридичні електронні адреси судових повісток та повідомлень. За наданими представником позивача до позову відомостями, на офіційні електронні поштові адреси відповідачів та третьої особи направлені копії позовної заяви з додатками до неї, матеріали справи зареєстровані в системі ЕСІТС «Електронний суд» та відсутні будь-які перешкоди сторонам для ознайомлення з ними в електронному вигляді.

Представник позивача з`явився до суду та надав заяву про розгляд справи за його і позивача відсутності та проведенням судового засідання без їх участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача-1, відповідач-2 та представник третьої особив судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за їх відсутності не скористалися та не повідомили суд про причини неявки у засідання. Відзиву, заперечень проти позову, письмових пояснень, клопотань чи заяв від відповідача та третьої особи до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, враховуючи позиції позивача та її представника зазначених у позовній заяві, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.02.2012 р. по справі № 2-22/2012 задоволено позов АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та стягнуто солідарно на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 18675,93 доларів США та 5326,72 грн. у відшкодування заборгованості за кредитним договором №483/09/6 від 02.10.2008 р., у тому числі: 1500,00 доларів США - у відшкодування заборгованості по простроченій сумі кредиту; 1575,93 Доларів США - пені по простроченим відсоткам; 15.600,00 доларів США - поточної заборгованості по кредиту; 5326,72 грн. - пені; 1545,47 грн. - у відшкодування; витрат по оплаті судового збору та 120,00 грн. - у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набрало законної сили 24.02.2012 року (а.с. 9).

14 лютого 2012 року на підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист №2-22/2012 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 18675,93 доларів США та 5326,72 грн. у відшкодування заборгованості за кредитним договором №483/09/6 від 02.10.2008 р., у тому числі: 1500,00 доларів США - у відшкодування заборгованості по простроченій сумі кредиту; 1575,93 Доларів США - пені по простроченим відсоткам; 15.600,00 доларів США - поточної заборгованості по кредиту; 5326,72 грн. - пені; 1545,47 грн. - у відшкодування ; витрат по оплаті судового збору та 120,00 грн. - у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, який звернуто до виконання. (а.с.8).

20 серпня 2014 року боржник за вказаним судовим рішенням ОСОБА_4 померла, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 21.08.2014 року (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді іпотечної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги, 22.01.2015 року звернулися до Приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Г.В. із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується заявою № 14 від 22.01.2015 року поданої ОСОБА_3 та заявою № 15 від 22.01.2015 року поданої ОСОБА_1 у спадковій справі № 5/2015. (а.с.10-15)

26.01.2021 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 січня 2021 року по цивільній справі № 209/1617/20, яке набрало законної сили 01.03.2021 року, відмовлено узадоволенні заявиПублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", заінтересована особа: Кам`янська міська рада, про визнання спадщини відумерлою(а.с.10-15).

14лютого 2023року рішеннямДніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська від14.02.2023року поцивільній справі№ 209/5264/21,яке набралозаконної сили22.06.2023року напідставі Постанови Дніпровського апеляційного суду від 22.06.2023 року, залишені без задоволення позовні вимогиПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про звернення стягнення на майно, отримане в спадщину (а.с.10-15, 16).

Згідно листаВДВС Дніпровськогорайону м.Кам`янськенаданого наадвокатський запитпредставника ОСОБА_5 , уперіод з08.11.2012по 25.04.2014на примусовомувиконанні ДніпровськогоВДВС м.Кам`янськогоперебувало виконавчепровадження №34836640з виконаннявиконавчого листа№2-22виданого 23.03.2012Дніпровським районнимсудом м.Дніпродзержинськапро стягненняз ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користьПАТ «Укргазбанк»суми боргуу розмірі18675,93доларів СШАта 5326,72грн.08.11.2012року зметою примусовоговиконання рішеннясуду,державним виконавцемВДВС Дніпровськогорайону м.Кам`янськебуло накладеноарешт павсе майноборжииці,про щовнесені відповіднідані додержавного реєстру.В ходіпримусового виконаннярішення,виконавцем буловстановлено,що боржницяотримує дохідна ПрАТ«Сентравіе ПродакшинЮкрсйп»,яке розташованеу містіНікополь Дніпропетровськоїобласті,у зв`язкуз чимзазначене виконавчепровадження булозавершено державнимвиконавцем 25.04.2014року напідставі н.10ч.1ст.49Закону України«Про виконавчепровадження» (вредакції Закону1999року,зі змінамита доповненнями)та виконавчийдокумент направленодля подальшоговиконання затериторіальною належністюдо ВДВСНікопольського МРУІО(ниніНікопольський відділдержавної виконавчоїслужби уНікопольському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Одеса) (а.с.20)

Згідно листа Нікопольського ВДВС від 07.12.2023 року надано на адвокатський запит представника ОСОБА_5 , повідомлено, що за допомогоювідомостей автоматизованоїсистеми виконавчогопровадження,встановлено,що впровадженні Відділуз 06.08.2014по 29.10.2014перебувало виконавчепровадження №44277148,з виконаннявиконавчого листа№2-22виданого 23.03.2012Дніпровським районнимсудом м.Дніпродзержинськ простягнення з ОСОБА_4 боргув розмірі18675,93дол.США та5326,72грн.на користьПАТ «Укргазбанк».29.10.2014виконавче провадження44277148завершено напідставі п.2ст.47Закону України«Про виконавчепровадження» (в редакціїЗакону,який діявна тойчас).Відомості просмерть боржникана деньзавершення виконавчогопровадження удержавного виконавцябули відсутні.Станом на29.10.2014стягнень повиконавчому документуне проводилось,виконавчий збірта витратина виконавчепровадження нестягнуті.Виконавчий документразом зпостановою проповернення виконавчогодокумента направленостягувану ПАТ«Укргазбанк».Повторно напримусове виконаннядо Відділувищезазначений виконавчийдокумент ненадходив. Завершення виконавчого провадження на підставі п.2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», не передбачає зняття арешту. (а.с.29, 30).

28 вересня 2023 року постановою Приватного нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Геращенко Г.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_4 , у зв`язку з існуванням обтяження арешту, який накладений на все нерухоме майно ОСОБА_4 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ від 08.11.2012 року ВП №34836640 (а.с.17).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Отже, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до вказаної норми Закону після закриття виконавчих проваджень строки пред`явлення до виконання виконавчих листів сплили.

Таким чином, оскільки спірні виконавчі провадження № 34836640 і № 44277148 завершені, враховуючи, що оскаржуваний арешт у виконавчому провадженні № 34836640 на спадкову квартиру було накладено органом виконавчої служби у 2012 році та при завершенні виконавчого провадження не скасований, при тому, що строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент вирішення спору та ухвалення рішення судом першої інстанції пропущено, маються обґрунтовані підстави вважати, що обтяження - (арешт) спадкової квартири порушує майнові права позивачки та перешкоджає їй в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті її матері.

Тому з урахуванням вищезазначених норм права, виходячи з принципу справедливості, добросовісності й розумності та з урахуванням встановлення судом обставин порушення майнових і спадкових прав позивача через бездіяльність органів виконавчої служби, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

За правиламип.3,4ч.3ст.141ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, а також дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - шостоїстатті 137 ЦК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.34, 35-36, 37, 38-40, 43), стороною позивача додано до позову квитанцію про сплачену суму судового збору в розмірі 858,88 грн., договір про надання правових послуг, орієнтований (попередній) розрахунок судових витрат, рахунок-фактуру, акт приймання наданих послуг, квитанцію про оплату правової допомоги, поштові квитанції, адвокатські запити та відповіді на них, згідно яких понесені позивачем витрати за надання правової допомоги склали 5000 грн. з погодинним розрахунком витрат часу на звернення представника позивача до приватного нотаріуса, отримання ним відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, відправлення та отримання адвокатських запитів до органів виконавчої служби, збір та вивчення письмових доказів, складення, сканування та реєстрація процесуальних документів і позовної заяви з наступним їх відправленням на адресу учасників справи та представництво інтересів позивача в суді під час розгляду справи, що в свою чергу не оспорювалось стороною відповідача під час розгляду справи, а тому на думку суду ці вимоги є співмірними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Юрочкін Юрій Валерійович, до Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Геращенко Г.В., ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту -задовольнити повністю.

Скасувати арешт,накладений наквартиру,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 (спадковемайно післясмерті ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ),Дніпровським відділомдержавної виконавчоїслужби Дніпродзержинськогоміського управлінняюстиції 08.11.2012року умежах ВП№34836640.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (ЄДРПОУ 23997280) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені нею судові витрати у справі за отримання правової допомоги в сумі 5000 (п`ять тисяч гривень), а також сплачений судовий збір в сумі 858, 88 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складання повного тексту рішення - 04.03.2024 року.

Суддя Лобарчук О.О.