Рішення

від 04.03.2024 по справі 184/290/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/290/24

Номер провадження 2-о/184/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

заявника за дорученням ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Шаврової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , представник адвокат Шаврова Наталія Михайлівна, заінтересована особа: Виводівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення», -

ВСТАНОВИВ:

Заявник за дорученням звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна баба ОСОБА_2 з боку його батька ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 5,5194 га, кадастровий номер 1225482000:01:003:0364, яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, що належала їй на праві власності на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю. На випадок своєї смерті вона на зазначену земельну ділянку склала заповіт від 03.04.2020 року на ім`я свого онука ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П., в якому заповіла йому вказану вище земельну ділянку. Її рідний син, ОСОБА_4 , який був батьком ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час її смерті з близьких родичів у неї залишилася тільки вона та її онук ОСОБА_2 . В останні роки життя стан здоров`я ОСОБА_3 значно погіршився. Вона хворіла на різні тяжкі захворювання, була інвалідом 2 групи по зору, в зв`язку з чим перебувала на обліку у сімейного лікаря та у лікаря окуліста. За станом свого здоров`я вона потребувала постійного стороннього догляду. В зв`язку зі значним погіршенням зору вона не могла навіть самостійно прочитати текст вказаного вище заповіту. Тому приватний нотаріус Бойко Л.П. посвідчила зазначений заповіт у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зачитали вголос цей заповіт та поставили свої підписи на ньому. В 2020 році ОСОБА_3 виявила бажання останні роки свого життя провести біля свого онука ОСОБА_2 за місцем його проживання, з яким у неї завжди були теплі родинні стосунки, і на користь якого вона склала заповіт на свою земельну ділянку. Вона з ним погодилися з її бажанням і на початку 2020 року переїхала на постійне місце проживання до свого онука ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 . І до дня своєї смерті вона постійно проживала разом з ним в якості члена його сім`ї. На даний час, окрім її онука ОСОБА_2 , більше ніхто не претендує на спадщину, що відкрилася після смерті її баби ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку, яку вона заповіла на його користь. Вона її рідна донька не оспорює волевиявлення своєї матері і не претендує на зазначену земельну ділянку. Протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його баби. Він он-лайн отримав консультацію якогось юриста стосовно того, що відповідно до чинного законодавства спадкоємці, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважаються такими, що прийняли спадщину. Однак його не повідомили, що постійне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для нотаріуса повинно бути підтвердження відповідними доказами. 06 лютого 2024 року вона на підставі довіреності від 02.10.2023 року, виданої ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. з заявою про видачу на ім`я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його баби ОСОБА_3 . Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 06.02.2024 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, посилаючись на те, що наданими їй документами неможливо встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті його померлої баби ОСОБА_3 , оскільки не співпадає їх офіційне зареєстроване, а також пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_3 після переїзду на постійне місце проживання до свого онука ОСОБА_2 не змінювала своє зареєстроване місце проживання та залишалася бути зареєстрованою за адресою свого попереднього місця проживання - АДРЕСА_2 . Таким чином, на час її смерті їх офіційне зареєстроване місце проживання було за різними адресами. Тому їй необхідно в судовому порядку встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 однією сім`єю зі спадкодавцем його рідною бабою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини для оформлення його спадкових прав на земельну ділянку, що залишились після її смерті та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Заявник за дорученням ОСОБА_1 та представник - адвокат Шаврова Н.М. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши заявника за дорученням та представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно дост. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний батько заявника ОСОБА_2 ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №186 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_7 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла рідна баба заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №60 (а.с.11).

Згідно заповіту від 03.04.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №623, 624, 625, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві особистої власності земельну ділянку загальною площею 5,5194 га, кадастровий номер 1225482000:01:003:0364, яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області (а.с.13).

Згідно Державного Акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_3 (пай №602) у тому, що на підставі рішення Виводівської сільської Ради народних депутатів №78 від 17.12.2001 року, їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 5.520 га, яка розташована на території Виводівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17).

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради Дніпропетровської області» №190 від 09.02.2024 року та довідки ЛКК КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради Дніпропетровської області» №83 від 09.02.2024 року, ОСОБА_3 перебувала на обліку у лікаря окуліста, як інвалід ІІ групи по зору та у сімейного лікаря з приводу: дифузний кардіосклероз, миготлива аритмія постійної форми, гіпертонічна хвороба ІІ ст. СН ІІ Б. За станом здоров`я потребувала постійного стороннього догляду (а.с.18, 19).

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що залишилася після смерті баби заявника та надала усі необхідні документи. Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. своєю постановою відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що наданими їй документами неможливо встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті його померлої баби ОСОБА_3 , оскільки не співпадає їх офіційне зареєстроване, а також пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.20-21).

Факт того, що ОСОБА_2 дійсно постійно сумісно проживав однією сім`єю разом зі своєю рідною бабою ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та вів з нею спільне господарство на день її смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Так, допитана в судовому засіданнісвідок ОСОБА_8 надала показання, згідно яких повідомила, що вона знала ОСОБА_3 , яка останні роки життя проживала зі своїм онуком ОСОБА_11 до дня своєї смерті - січень 2023 року.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданнісвідок ОСОБА_9 надав показання, згідно яких повідомив, що він знав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . До дня своєї смерті з 2020 року вона проживала разом зі своїм онуком ОСОБА_2 . На нього був складений заповіт на землю.

Окрім цього, допитана в судовому засіданнісвідок ОСОБА_10 надала показання, згідно яких повідомила, що вона знала всіх. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 2020 року вона проживала зі своїм онуком ОСОБА_12 .

Встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_2 разом зі своєю бабою ОСОБА_3 має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення його майнових прав на спадкове майно, що залишилося після її смерті.

На даний час, окрім онука померлої ОСОБА_3 ОСОБА_2 , більше ніхто не претендує на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку, яку вона заповіла на користь свого онука. ОСОБА_1 - її рідна донька, не оспорює волевиявлення своєї матері і не претендує на зазначену земельну ділянку. Протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його баби.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №75463143 від 17.01.2024 року, за параметрами відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 інформація відсутня (а.с.36).

Згідно Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №75463267 від 17.01.2024 року, приватним нотаріусом Бойко Л.П. заведена спадкова справа №10/2024. Спадкодавець ОСОБА_3 (а.с.37).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №75463158 від 17.01.2024 року, приватним нотаріусом Бойко Л.П. відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 (а.с.38).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суду 10 січня 2019 року у справі №484/747/17 (провадження №61-44149св18) зазначив наступне: «Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічна правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду: 1) від 4 липня 2018 року у справі №404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №750/12880/19.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявниці за дорученням, встановлюється з метою оформлення спадкових справ ОСОБА_2 на майно та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву представника заявника за дорученням Задорожньої Т.М. в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , представник адвокат Шаврова Наталія Михайлівна, заінтересована особа: Виводівська сільська рада Томаківського району Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення» - задовольнити.

Встановити фактпостійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,ІПН: НОМЕР_2 , однією сім`єю на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, його рідною бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.03.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш