Рішення

від 04.03.2024 по справі 473/6435/23

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/6435/23

РІШЕННЯ

іменем України

"04" березня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судових засідань Багрін І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Паритет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ

в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Паритет» про зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Позивач, як спадкоємець за законом, прийнявши спадщину, звернувся до Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті батька. Проте нотаріус відмовив позивачу в посвідченні спадкових прав щодо нерухомого майна з тієї підстави, що постановою Відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції від 21 травня 2013 року в межах виконавчого провадження з виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ фірма «Паритет» коштів накладений арешт на нерухоме майно боржника. Арешт станом на дату оформлення спадщини не знятий.

В той же час виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на нерухоме майно спадкодавця, завершено на підставі п.2 ч.1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, а матеріали виконавчого провадження знищено в зв`язку з закінченням строків їх зберігання, а тому припинення чинності арешту в межах виконавчого провадження неможливе.

Враховуючи вказані обставини, виходячи з того, що позивач, прийнявши спадщину в передбаченому законом порядку, позбавлений можливості її оформити, ОСОБА_1 просив зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця від 21 травня 2013 року.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 листопада 2023 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

02 січня 2024 року представницею відповідача ТОВ фірма «Паритет» Авер`яновою С.Б. подано відзив на позов, відповідно до якого остання в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити, зокрема з огляду на те, що судове рішення по справі №473/1053/13-ц за позовом ТОВ фірма «Паритет» до ОСОБА_2 останнім не виконано, водночас повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року не позбавляє права стягувача повторно пред`явити його до примусового виконання.

В свою чергу, представницею позивача адвокатом Кудіною Т.М. подано відповідь на відзив, у якій остання підтвердила вимоги та доводи позову.

Ухвалою суду від 10 січня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду

В судове засідання представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Кудіна Т.М. не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

Представниця відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, проте надіслала на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві.

Представниця третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 7,36 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білоусівської сільської рада Вознесенського району Миколаївської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 25 вересня 2002 року.

Позивач, як спадкоємець за законом, прийнявши спадщину, звернувся до Другої Вознесенської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті батька. Проте нотаріус відмовив позивачу в посвідченні спадкових прав щодо нерухомого майна з тієї підстави, що постановою Відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції від 21 травня 2013 року, номер запису про обтяження: 9170649, накладений арешт на нерухоме майно боржника. Арешт станом на дату оформлення спадщини не знятий.

В той же час виконавче провадження № 48912465, в межах якого накладено арешт на майно спадкодавця, було завершено 25 грудня 2015 року на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (у зв`язку з відсутністю у боржника майна), а матеріали виконавчого провадження знищено в зв`язку з закінченням строків їх зберігання.

Аналізуючи доводи сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» від21квітня 1999року (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніцим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 32Закону України«Про виконавчепровадження» від21квітня 1999року (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Ч. 2 ст. 57 ЗаконуУкраїни «Провиконавче провадження»від 21квітня 1999року (в редакції, чинній на час накладення арешту) визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, державний виконавець з метою забезпечення реального виконання судового рішення має право накладати арешт на майно боржника.

З матеріалів вбачається, що на час розгляду справи на виконанні у Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відсутні будь-які виконавчі документи, в тому числі щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, а виконавче провадження № 48912465 з виконання судового рішення по справі № 473/1053/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ фірма «Паритет» коштів завершене 25 грудня 2015 року підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, матеріали виконавчого провадження знищені взв`язкуз закінченнямстроку йогозберігання. Повторно виконавчий лист до відділу не надходив.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У всіх інших випадках (крім підстав для зняття арешту державним виконавцем) арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», оскільки згідно зі статтею 126 ЦПКпозивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов`язаних між собою, в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

При цьому, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Відповідно до ч.1ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5ст.1268 ЦК України).

Частиною 1ст. 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3ст.1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленомузаконом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Таким чином, прийнявши у визначеному порядку як спадкоємець за законом, позивач набув право на спадщину, до складу якої входить належне спадкодавцю нерухоме майно. Стягувач з вимогами до спадкоємця не звертався.

З огляду на викладене, враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 214/2305/20 (провадження № 61-19730св21).

Керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Паритет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з майна, задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, номер запису про обтяження: 9170649, зареєстровано: 25 березня 2015 року, державний реєстратор: Гофман Юлія Володимирівна, Вознесенське міськрайонне управління юстиції, Миколаївська область, підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 37802104, видана відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції 21 травня 2013 року, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В. Лузан