Рішення

від 04.03.2024 по справі 225/333/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/333/24

Провадження № 2/225/136/2024

Дзержинський міський суд Донецької області

=========================================================================

РІШЕННЯ

іменем України

04 березня 2024 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі секретаря Панасенко Г.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Дьякової Тетяни Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Дьякової Т.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний на підставі рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 13.06.2017. Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконанні Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.07.2018 та продовжувати до повноліття дитини.

22.12.2022 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з іншою жінкою. Від цього шлюбу він має доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час на його утриманні перебувають двоє малолітних дітей та непрацездатна дружина, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не отримує доходів.

У зв`язку із зміною сімейного та відповідно матеріального стану, позивач просить зменшити розмір стягуємих з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 з 1/4 частини на 1/8 частину.

Провадження у справі відкрито 20.02.2024.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням розглянути справу без участі сторони позивача, на задоволенні позову на підставах викладених в ньому, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням розглянути справу без її участі, проти позову заперечує, оскільки вона сама виховує дитину, а відповідач знаходиться у шлюбі з ОСОБА_6 та проживає з нею разом.

Від представника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшла заява про розгляд справу без участі представника відділу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний на підставі рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 13.06.2017. Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконанні Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.07.2018 та продовжувати до повноліття дитини.

22.12.2022 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилася донька - ОСОБА_5 .

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Аналогічне роз`яснення міститься у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», в якому передбачено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я, а відповідно до статей 12, 81 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин, подавши відповідні докази.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, що стягуються за судовим наказом від 01.08.2018, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний та матеріальний стан, оскільки він одружився, в нього народилася донька, дружина перебуває у відпустці по догляду за досягненням дитиною трьох років та у зв`язку з чим вона перебуває на його утриманні.

Суд вважає, що оскільки після ухвалення судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини позивач одружився, у позивача та ОСОБА_6 народилася донька ОСОБА_7 , тому у позивача змінився сімейний стан. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 знаходяться на утриманні позивача, останній має потребу в забезпеченні життєдіяльності своєї сім`ї.

З огляду на вказане, та враховуючи вік малолітньої дитини, відсутність доказів про поганий стан його здоров`я, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, наявність у позивача малолітньої дитини та перебування на його утриманні непрацездатної дружини, суд доходить висновку про необхідність визначення зміненого розміру аліментів у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно з моменту ухвалення рішення і до повноліття дитини.

За таких підстав вимоги позивача про зменшення розміру аліментів підлягають задоволенню частково.

Суд вважає, що зменшення розміру аліментів стягуваних за судовим наказом від 01.08.2018 на утримання доньки ОСОБА_4 до 1/6 частини з усіх видів доходу буде забезпечувати справедливий баланс між правами позивача-платника аліментів та матеріальним забезпеченням його малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача адвоката Дьякової Тетяни Вікторівни (69096, м.Запоріжжя, вул. Станіславського, 41), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , третя особа: Торецький відділ державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (Житомирська область, м.Житомир, пров.ІІІ-Березівський, буд.6, кв.70, ЄДРПОУ 34686377) про зменшення розміру аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , розмір аліментів визначених судовим наказом Дзержинського міського суду Донецької області від 01.08.2018 справа №225/3521/18 (провадження 2-н/225/302/2018), які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не меншеніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до 1/6 частини з усіх видів доходу щомісяця, але не меншеніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення донькою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя Є.В.Челюбєєв