Рішення

від 22.02.2024 по справі 233/3691/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/3691/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінов О. С.

за участю секретаря Штреккер В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якої діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1), Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Перемоги, буд.65), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих злочином, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сакун В.А., до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих злочином. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона була визнана потерпілою у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019050000000095 від 14.02.2019 року, за ознаками кримінального злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України при якому було скоєно наїзд на її чоловіка ОСОБА_3 автобусом відповідача ПАТ «Костянтинівське АТП 11409», який є джерелом підвищеної небезпеки, та яким керував по договору найму - ОСОБА_2 , наслідком чого сталася смерть її чоловіка. Димитровським міським судом Донецької області було розглянуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12019050000000095 від 14.02.2019 року, відносно ОСОБА_2 за ст. 286, ч. 2 КК України, якого вироком від 06 грудня 2019 року було визнано ОСОБА_2 винним у скоєні злочину та засуджено з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. ст 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, з встановленням іспитового строку, терміном 3 роки. Вирок набрав законної сили 08.01.2020 року. Також позивач зазначила, що обставинами по справі було встановлено, що водій ОСОБА_2 , який звернувся згідно заяви до Голови правління ООО Костянтинівське 11409 ОСОБА_4, від 06.04.2009 року з проханням на прийом до роботи водієм, наказом по ОАО Костянтинівське АТП №11409 № 24-к від 07.04.2009 року, підписаного Головою правління ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , був прийнятий на роботу в АТП 11409 м. Костянтинівки, Донецької області, водієм першого класу, категорії «ВСДЕ». Наказом по ПАО Костянтинівське АТП 11409 від 03.01.2019 року № 5 підписаного генеральним директором О.О. Манько, за ОСОБА_2 , було закріплено для роботи на регулярних пасажирських перевезеннях по Костянтинівському району, області, міжміських та міжобласних маршрутах , автомобіль БАЗ А 079.23 держ. номер НОМЕР_3 , керуючи яким 13.02.2019 року, як джерелом підвищеної безпеки, о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , у м. Мирнограді, Донецької області, порушивши правила дорожнього руху, які діють в Україні, скоїв наїзд на пішохідному переході на громадянина ОСОБА_3 , 1962 року народження, який від отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці ДТП. В обґрунтування своїх вимог, позивач також зазначила, що відповідач ПАТ Костянтинівське АТП 11409, як юридична особа, була застрахована полісом № АМ/7851873 від 22.11.2018 року , з дією до 21.05.2019 року, включно, страховиком страховою компанією ПАТ «Страхова група «ТАС» на страхову суму заподіяну життю і здоров`ю, діяв ліміт коштів у 200 000 грн. Позивач, після набрання вироку Димитровського міського суду Донецької області, відносно ОСОБА_2 законної сили, звернулась до страхових компаній ТАС АТ «СГ «ТАС» про виплати в межах вимог закону України «про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно до листів № 01434/7120 від 31.01.2020, № 07563/7120 від 27.05.2020, страховик в межах вимог закону перерахував на рахунок ОСОБА_1 , 69 373 грн., куди увійшла сума 8 100 грн. - витрати на ритуальні послуги, 11200 грн. вартість витрат на споруджений пам`ятник, 50 076 грн. - моральної компенсації.

Просили стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на її користь завдану матеріальну шкоду в сумі 26 705,50 грн.: витрачені на поминальний обід та придбання металевої огорожі могили 5*3,8, столик та лави; моральну шкоду в розмірі 600 000 грн., а також витрати на правову допомогу 10257,50 грн.. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова Група «ТАС» (далі за текстом ПрАТ СГ «ТАС»), яка частково відшкодувала матеріальну шкоду, то вказана компанія також є відповідачем у цій справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, до початку розгляду справи по позовні вимоги не уточнювали. Просили стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» матеріальну шкоду в сумі 26 705,50 грн. моральну шкоду в розмірі 600 000 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 10 257,50 грн..

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (далі - ПАТ «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409») позовні вимоги не визнав, заперечував проти стягнення матеріальної шкоди в сумі 26 705,50 грн. з посиланням на Закон України «Про поховання та похоронну справу». В частині стягнення моральної шкоди відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що підставами для стягнення моральної шкоди є втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, а сам розмір визначається з урахуванням обсягу страждань, яких зазнала позивачка та безпосередньо характер немайнових втрат. Наведені в позові обґрунтування позивачки щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 600 000 грн. є безпідставними. Стосовно стягнення правничих витрат, зауважують, що позивачкою не надано жодних належних доказів на підтвердження факту понесених нею витрат на правову допомогу в розмірі 10 257,50 грн..

Представник відповідача ПрАТ СГ «ТАС» у судове засідання не з`явився з поважних причин, надав письмові заперечення в яких зазначив, що страховою компанією позивачці вже компенсовані обґрунтовані та підтверджені витрати, передбачені Законом України «Про поховання та похоронну справу», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 69 373 грн., куди увійшла сума 8 100 грн. - витрати на ритуальні послуги, 11200 грн. вартість витрат на споруджений пам`ятник, 50 076 грн. - моральної компенсації. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З`ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України підставами відповідальності за завдану як матеріальну, так і моральну шкоду, є неправомірні рішення, дії, або бездіяльність фізичної або юридичної особи.

Вина третьої особи ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої сталася смерть ОСОБА_3 і, відповідно, спричиненні матеріальної шкоди пов`язаної із похованням останнього встановлена вироком Димитровського міського суду Донецької області у кримінальній справі від 06 грудня 2019 року, що набрала законної сили. Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені таким вироком (постановою) є обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок (постанову) з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України не потребують доказуванню обставини, які визнаються сторонами. Тобто підстави виникнення матеріальної та моральної шкоди, коло осіб, яким цю шкоду завдано, коло осіб - відповідальних за це - повністю визнається сторонами.

Забезпечення відшкодування шкоди, нанесеної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було здійснено шляхом укладання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АМ/7851873 від 22.11.2018 з дією до 21.05.2019 включно з ПрАТ СГ «ТАС».

Відповідно до вказаного договору страховик забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Статтею 3 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) від 01 липня 2004 року передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Позивачкою визнано, що ПрАТ СГ «ТАС» здійснив виплату усіх документально підтверджених витрат на поховання ОСОБА_3 в сумі 69 376,00 грн. Додаткових вимог до відповідача ПрАТ СГ «ТАС» щодо відшкодування матеріальної шкоди нею не заявлено.

Згідно висновку експерта від 21.12.2023 № 3336 за результатами проведення судової психологічної експертизи у цивільній справі № 233/3691/20 Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, орієнтований розмір компенсації за завдані позивачці ОСОБА_1 моральні страждання становить 162 (сто шістдесят дві) мінімальні заробітні плати.

З урахуванням наведеного, та оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача ПАТ «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на користь позивачці підлягає стягненню сума у відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 600 000 грн., оскільки вона підтверджена висновком експерта № 3336 за результатами проведення судової психологічної експертизи у цивільній справі № 233/3691/20 Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Щодо решти позовних вимог позивачів в частині стягнення матеріальної шкоди, то суд вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, оскільки вони не ґрунтуються на законі. Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Виходячи із визначення поняття поховання, відповідно до вказаного вище закону, до витрат на поховання відносять лише ті витрати, які здійсняються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, а також витрати на утримання місця поховання. Таким чином, до витрат на поховання не можна віднести витрати на проведення поминального обіду та затрати на придбання продуктів для такого обіду, як і витрати на проведення поминального обіду на 40 днів.

В частині визначення розміру моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Таким чином, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим) такої особи, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

Судом встановлено та визнається сторонами, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_3 . Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд керується вимогами чинного законодавства, зокрема, вимогами ст. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди».

Враховуючи характер, об`єм душевних страждань позивачів, їх тривалість, виходячи з принципу розумності, врівноваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягає повному задоволенню. З відповідача ПАТ «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 600 000 грн.. Крім того, з відповідача ПАТ «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на користь позивачки слід також стягнути витрати на утримання місця поховання в розмірі 14 400 грн., суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 257, 50 грн..

Позивачка при звернені до суду з позовом за Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, який для позовної заяви майнового та немайнового характеру складає по 2102, 00 гривень, який підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409».

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 212, 214-218 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1201 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 р., ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» № 1102-ІV від 10.07.2003 р., -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах якої діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович до Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1), Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Перемоги, буд.65), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих злочином, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на утримання місця поховання в розмірі 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 600 000 (шістсот тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 257 (десять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 50 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» (ЄДРПОУ 03113911, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Соборності, буд.1) на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на рахунок отримувача (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір, у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 01 березня 2024 року.

Суддя