Рішення

від 21.02.2024 по справі 322/1586/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

21 лютого 2024 рокуСправа № 322/1586/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О.,

секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Мєдвєдєвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташова Тамара Михайлівна про встановлення юридичного факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Короткий зміст позовних вимог і рух справи.

До Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивачка просила суд:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 3,0000 гектара, що складає 63/100 частину земельної ділянки кадастровий номер 2323683500:10:007:0033, яка розташована: Запорізька область, Запорізький (до адміністративного поділу - Новомиколаївський) район, Новоіванківська сільська рада, в порядку спадкування за заповітом, та на 1,8000 гектарів, що складає 37/100 частину земельної ділянки кадастровий номер 2323683500:10:007:0033, яка розташована: Запорізька область, Запорізький (до адміністративного поділу - Новомиколаївський) район, Новоіванківська сільська рада, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а взагалі визнати право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323683500:10:007:0033, площею 4,8000 гектарів, яка розташована: Запорізька область, Запорізький (до адміністративного поділу - Новомиколаївський) район, Новоіванківська сільська рада.

В обґрунтування позову зазначила таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на належне їй при житті майно, до складу якого входить: земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 4,80 гектарів, що розташована на території Новоіванківської сільської ради Запорізького (до адміністративного поділу - Новомиколаївського) району Запорізької області.

При житті ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений Моргуновим О.В., приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області, 26 липня 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №№238, 239.

Відповідно до якого зробила заповідальне розпорядження на випадок смерті. Належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новоіванківської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, заповіла у таких розмірах:

- ОСОБА_1 (1955 року народження) - три гектара;

- ОСОБА_3 (1962 року народження) - решту цієї земельної ділянки.

Усе інше її майно (крім зазначеної земельної ділянки), де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме і на яке за законом вона мала б право, заповіла ОСОБА_2 (1955 року народження).

В заповіті допущена описка в написані прізвища позивачки зазначено прізвище « ОСОБА_5 » через апостроф, тоді як відповідно до паспорту її прізвище « ОСОБА_6 ». У зв`язку з розбіжністю в написані прізвища була проведена лінгвістична експертиза експертом Українського бюро лінгвістичних експертиз, відповідно до експертного висновку від 25 вересня 2023 року №056/1242-а український запис прізвища ОСОБА_6 (паспорт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про шлюб запис ОСОБА_7 ) та ОСОБА_5 (заповіт, запис ОСОБА_1 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

З заявами про прийняття спадщини за заповітом звернулися: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - заява надійшла 23.05.2022, зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №172 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її заява надійшла 03.08.2022, зареєстровано у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №254. Третій спадкоємець, вказаний у заповіті, посвідченим Моргуновим О.В., приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області від 26 липня 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №№238, 239, - ОСОБА_3 , 1962 року народження, заяву на прийняття спадщини не подала у строк і вважається такою, що спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не прийняла.

Проте приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М. 22.09.2023 винесена постанова №674/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що у поданому заповіті, посвідченим Моргуновим О.В., приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області від 26 липня 2017 року, зареєстровано в реєстрі за №№238, 239, неможливо ідентифікувати земельну ділянку, яка заповідалась, та неможливо визначити частки спадкоємців в спадковому майні.

Спадкодавцю ОСОБА_4 належить земельна ділянка загальною площею 4,80 гектарів, що розташована на території Новоіванківської сільської ради Запорізького (до адміністративного поділу - Новомиколаївського) району Запорізької області, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №043653, виданого на підставі розпорядження голови Новомиколаївської райдержадміністрації від 29.05.2001 №83, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1704.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000986212023 від 29.05.2023 кадастровий номер земельної ділянки 2323683500:10:007:0033.

Відповідно до заповідального розпорядження позивачці за заповітом належить три гектара земельної ділянки.

Інший спадкоємець ОСОБА_3 , не прийняла за заповітом решту зазначеної земельної ділянки, що складає 1.8000 гектарів, а іншому спадкоємцю ОСОБА_2 заповідано усе інше майно крім земельної ділянки, яка розташована на території Новоіванківської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області (зазначеного у пункті 1 заповіту), тому 1,8000 гектарів земельної ділянку спадкується за законом.

Позивачка є донькою померлої ОСОБА_4 відноситься до спадкоємців першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України.

Остання фактично прийняла спадщину відповідно до ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем з листопада 2013 року і по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 30.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду; відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання; встановлено відповідачам строк на подачу відзиву.

В рамках підготовчого провадження вирішені клопотання позивачки про витребування спадкової справи після смерті ОСОБА_4 і про виклик свідка.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30.10.2023 вважається отримана відповідачами відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

Відповідачки у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслали до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка і її представник підтримала позов у повному обсязі, не заперечували проти заочного розгляду справи.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

матір`ю позивачки була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.2023 (а.с.26), свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.07.2023 (а.с.27), свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 23.11.2021 (а.с.12), паспортом громадянина України запис №19550706-05624, документ № НОМЕР_5 , дата видачі 31.07.2023, орган що видав 2313 (а.с.28), а також документами що містяться в матеріалах спадкової справи (а.с.59-90).

ОСОБА_4 при житті належала земельна ділянка площею 4,8000 гектарів, сільськогосподарського призначення, розташована на території Новоіванківської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №043653 (а.с.17).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 2323683500:10:007:0033 (а.с.19).

26.07.2017 ОСОБА_4 склала заповіт (а.с.15), який посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області, і зареєстрований в реєстрі за №№238, 239 (далі Заповіт №№238, 239), відповідно до якого належну їй згадану земельну ділянку заповіла у таких розмірах:

- ОСОБА_1 (1955 року народження) - три гектара;

- ОСОБА_3 (1962 року народження) - решту цієї земельної ділянки.

Усе інше її майно (крім зазначеної земельної ділянки), де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме і на яке за законом вона мала б право, заповіла ОСОБА_2 (1955 року народження).

Із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися ОСОБА_1 (а.с.60) і ОСОБА_2 (а.с.83).

Постановою приватного нотаріуса Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М. №674/02-31 від 22.09.2022 (а.с.14) відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Підставою для відмови слугувало те, що у Заповіті №№238, 239, неможливо ідентифікувати земельну ділянку, яка заповідалась, та неможливо визначити частки спадкоємців в спадковому майні.

Згідно з довідкою Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 20.09.2023 №2634 (далі Довідка, а.с.24) ОСОБА_1 проживала разом з і своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року по день смерті останньої.

Відповідно до висновку лінгвістичної експерти експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз, від 25 вересня 2023 року №056/1242-а (далі Висновок експерта, а.с.31) український запис прізвища ОСОБА_6 (паспорт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про шлюб (повторно), запис ОСОБА_8 / ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 (заповіт, запис ОСОБА_1 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_9 показав, що приїхав проживати в с. Каштанівка в 2012 році, а десь приблизно через рік, тобто 2013 році до ОСОБА_4 (мати позивачки і відповідачок) почала приїздити та доглядати останню позивачка ( ОСОБА_1 ), оскільки покійна ОСОБА_4 вже була літнього віку та потребувала сторонньої допомоги. Вказав, що коли приїхав проживати в с. Каштанівка він працював трактористом, тому обробляв город, завозив різну культуру для годування тварин, та бачив як позивачка ( ОСОБА_1 ) постійно перебувала з матір`ю та доглядала за нею, з свідком домовлялася про обробіток городу, а потім останні 6 років, приблизно з 2015 року по день смерті вона ( ОСОБА_1 ) залишилась і постійно проживала з покійною по день її смерті, також займалась похованням.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ст.ст.76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відомості у Заповіті №№238, 239 щодо осіб яким заповідалось майно ОСОБА_4 , ступінь їх спорідненості, у сукупності з Висновком експерта дають підстави стверджувати що спадкодавця заповідала 3,000 га належної їй земельної ділянки саме позивачці. З огляду на подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини від 23.05.2023, остання вважається такою, що прийняла заповідальне їй майно.

Відтак позивачкою доведено наявність підстав для визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом на 3,000 га земельної ділянки кадастровий номер 2323683500:10:007:0033 розташованої на території Новоіванківської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що фактично дорівнює 63/100 частини цієї ділянки.

Положенням ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають зокрема діти спадкодавця.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положенням ч.5 цієї ж статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Факт того, що спадкодавець ОСОБА_4 була матір`ю позивачки підтверджується раніше вказаними доказами (свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.04.2023, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.07.2023, паспортом громадянина України запис №19550706-05624, документ № НОМЕР_5 , дата видачі 31.07.2023, орган що видав 2313).

Довідкою і показанням свідка підтверджується факт постійного проживання позивачки разом з матір`ю з листопада 2013 року по день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 , а отже позивачкою також доведено наявність підстав для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1,800 га земельної ділянки кадастровий номер 2323683500:10:007:0033 розташованої на території Новоіванківської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, що фактично дорівнює 37/100 частини цієї ділянки.

Оцінивши сукупність усіх досліджених доказів суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачкою додано квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1437899 від 29.09.2023, якою підтверджується сплата нею судового збору в сумі 1340,00 грн (за позовну вимогу майнового характеру) і квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №1437930 від 29.09.2023, якою підтверджується сплата нею судового збору в сумі 1073,60 грн (за позовну вимогу немайнового характеру), на загальну суму 2413,60 грн, отже вказана сума підлягає стягненню з відповідачок на користь позивачки (в рівних частинах тобто по 1206,8 грн з кожної).

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на майно в порядку спадкування, задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323683500:10:007:0033, площею 4,8000 гектарів, яка розташована за адресою: Запорізька область, Новомиколаївський район, Новоіванківська сільська рада.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1206,80 грн (одна тисяча двісті шість гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1206,80 грн (одна тисяча двісті шість гривень 80 копійок).

Реквізити учасників справи:

- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідачка 1: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

- відповідачка 2: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

- третя особа приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташова Тамара Михайлівна, 69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 65, прим.28,43,45,48.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне судове рішення складено 4 березня 2024 року.

Суддя Р.О. Губанов