Рішення
від 04.03.2024 по справі 205/13554/23
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.03.2024 Єдиний унікальний номер 205/13554/23

Справа № 205/13554/23

Провадження № 2/205/893/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Бондар В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 з 2013 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Відповідно до поданих заяв та необхідних документів, відповідачу була призначена допомога на догляд за сестрою ОСОБА_2 , особою з інвалідністю внаслідок психічного захворювання ІІ групи, з урахуванням доходів сім`ї. При зверненні відповідач у декларації про доходи і майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, повідомляла, про відсутність об`єктів нерухомого майна, що знаходиться у її власності, та про відсутність доходу від здачі його в оренду. 14.01.2020 року відповідач черговий раз звернулася до Правобережного УСЗН ДМР із заявою про призначення допомоги на догляд. Під час перевірки достовірності наданої відповідачем інформації виявлено, що ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про майновий стан сім`ї, а саме 25.06.2019 року за відповідачем зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була передана в оренду ТОВ «Агродмитрівське» з орендною платою, яка становить 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рік, строком до 18.07.2029 року. Також виявлено, що при зверненнях до позивача відповідач у декларації продоходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги у розділі «Відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім`ї, що проживають окремо» не зазначила, що має у власності земельну ділянку та отримує дохід у вигляді орендної плати. Позивачем було зроблено розрахунок надміру виплачених коштів державної допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним, який за період з 01.01.2020 року по 31.06.2021 року складає 18081,66 грн. 12.09.2022 року відповідач надала до Правобережного УСЗН ДМР заяву про припинення виплати допомоги на догляд в зв`язку зі смертю особи з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи викладене, позивачем було визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 01.08.2022 року по 31.10.2022 року в розмірі 3033,66 грн. Відповідачу було надіслано повідомлення про припинення надання та повернення надміру виплачених коштів допомоги на догляд в розмірі 18081,66 грн. З метою реалізації права відповідача щодо повернення бюджетних коштів у добровільному та досудовому порядку, на адресу відповідача було надіслано повідомлення про припинення надання та повернення надміру перерахованої допомоги на догляд з визначенням порядку їх сплати та банківських реквізитів Управління для самостійного їх повернення. Станом на момент подання позовної заяви до суду загальна сума заборгованості складає 18081,66 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача змушений звернутися до суду та просити стягнути із відповідача на користь позивача надміру виплачених коштів державної допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним, в розмірі 18081,66 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву у якій просила судове засідання проводити без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги не визнала та вказала, що державну допомогу отримувала не порушуючи закон.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2013 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.

Згідно висновку лікарської медичного заходу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І-ІІ групи внаслідок психічного розладу № 2363, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленого 12.11.1992 року, потребує постійного догляду, догляд за нею постійно здійснює ОСОБА_1 . Висновок дійсний до 06.07.2020 року (а.с. 24).

14.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 черговий раз звернулася до Правобережного УСЗН ДМР із заявою про призначення допомоги на догляд, а також надала декларацію про доходи та майновий стан (а.с. 17-19, 20-23).

При зверненнях до позивача відповідач у декларації продоходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги у розділі «Відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім`ї, що проживають окремо» зазначила, що не має у власності земельної ділянки (а.с. 20-23).

Під час перевірки достовірності наданої відповідачем інформації виявлено, що ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про майновий стан сім`ї, а саме 25.06.2019 року за відповідачем зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була передана в оренду ТОВ «Агродмитрівське» з орендною платою, яка становить 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рік, строком до 18.07.2029 року (а.с. 25-28).

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р., яка набрала чинності 12 березня 2020 р., встановлено карантин на усій території України.

З метою посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 8 квітня 2020 р. № 264 визначено, що на період карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, строк виплати допомоги на догляд продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до органів соціального захисту населення.

Враховуючи викладене, призначення допомоги на догляд відповідачу після закінчення шестимісячного строку її виплати було здійснено у раніше призначеному розмірі 4436,00 грн. на строк з 01.01.2021 року по 31.06.2021 року.

Позивачем було зроблено розрахунок надміру виплачених коштів державної допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним, який за період з 01.01.2020 року по 31.06.2021 року складає 18081,66 грн. (а.с. 37).

12.09.2022 року відповідач надала до Правобережного УСЗН ДМР заяву про припинення виплати допомоги на догляд в зв`язку зі смертю особи з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30, 31).

Враховуючи викладене, позивачем було визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 01.08.2022 року по 31.10.2022 року в розмірі 3033,66 грн. (а.с. 38).

З метою реалізації права відповідача щодо повернення бюджетних коштів у добровільному та досудовому порядку, на її адресу 07.07.2021 року, 13.10.2022 року та 23.01.2023 року було надіслано Повідомлення про припинення надання та повернення надміру перерахованої допомоги на догляд з визначенням порядку їх сплати та банківських реквізитів Управління для самостійного їх повернення (а.с. 39-41), однак кошти повернуті не були.

Умови, порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, отримуваної відповідачем визначено Законом України «Про психіатричну допомогу». На підставі вказаного Закону Урядом затверджено Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 02.08.2000 року (надалі - Порядок призначення № 1192).

Відповідно до п. 3 Порядку призначення № 1192 розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Положеннями п. 4 Порядку призначення № 1192 передбачено, що допомога на догляд надається дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.

Згідно із п. 5 Порядку призначення № 1192 розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» держава гарантує грошову допомогу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за нею. Розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім`ї та середньомісячним сукупним доходом сім`ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632, до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад, у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Відповідно до п. 8 Порядку призначення № 1192 допомога на догляд призначається на шість місяців і виплачується щомісяця. У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги.

Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли: сталися зміни у складі сім`ї у зв`язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд; закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд; особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов`язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Згідно із п. 13-1 Порядку призначення № 1192, якщо внаслідок зловживань з боку громадян (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на призначення і виплату допомоги на догляд тощо) були надміру виплачені суми допомоги, органи соціального захисту населення здійснюють такі заходи: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану особи; повідомляють одержувача допомоги про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі прийняття рішення про врахування надміру виплачених коштів при виплаті допомоги на догляд у наступні періоди провадять щомісячні відрахування у розмірі не більш як 20 відсотків призначеної допомоги; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Як було встановлено судом, при зверненнях до позивача відповідач у декларації продоходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням державної соціальної допомоги у розділі «Відомості про земельні ділянки, що перебувають у власності або володінні (користуванні) членів сім`ї, що проживають окремо» зазначила, що не має у власності земельної ділянки (а.с. 20-23).

Таким чином, відповідачем приховано інформацію щодо набуття 25.06.2019 року нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка була передана в оренду ТОВ «Агродмитрівське» з орендною платою, яка становить 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рік, строком до 18.07.2029 року (а.с. 25-28), а тому дохід відповідача, отриманий від оренди земельної ділянки, не увійшов до середньомісячного сукупного доходу сім`ї, що вплинуло на правильність розрахунку сум допомоги на догляд.

Окрім того, відповідач тільки 12.09.2022 року надала до Правобережного УСЗН ДМР заяву про припинення виплати допомоги на догляд в зв`язку зі смертю особи з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, тоді як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30, 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила, по-перше: - якщо виплата відповідних грошових сум проведено добровільно особою (за відсутності рахункової помилки), яка проводила таку виплату; по-друге: - у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 545/163/17, а також у Постанові від 11 квітня 2019 року по справі № 150/164/17 у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Відповідно до ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Стаття 129Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надала суду жодних доказів, які б спростовували факт правомірного отримання зазначених коштів, не заперечувала щодо призначення і виплати їй державної соціальної допомоги як особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним, а посилання відповідача на законність отримання вказаних коштів спростовується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, з огляду на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини у даному випадку, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем допущено порушення вимог Закону, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. (а.с. 42) необхідно стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1212, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиПравобережного управліннясоціального захистунаселення Дніпровськоїміської радидо ОСОБА_1 про стягненнянадміру виплаченихкоштів державноїсоціальної допомогиособі,яка проживаєразом ізособою зінвалідністю Ічи ІІгрупи внаслідокпсихічного розладу,на доглядза ним задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 42788513, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Трудова, 1А) надмірно виплачені кошти державної соціальної допомоги особі, яка проживає разом із особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, на догляд за ним, у розмірі 18081,72 (вісімнадцять тисяч вісімдесят одну) гривню 72 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ: 42788513, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Трудова, 1А) судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Федотова В.М.

СудЛенінський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення04.03.2024
Оприлюднено06.03.2024
Номер документу117426949
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —205/13554/23

Ухвала від 27.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Ткаченко І. Ю.

Ухвала від 22.04.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Лопатіна М. Ю.

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Лопатіна М. Ю.

Рішення від 04.03.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Федотова В. М.

Ухвала від 16.01.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Федотова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні