Ухвала

від 05.03.2024 по справі 496/1397/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1397/24

Провадження № 2-о/496/74/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утримані, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утримані.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2024 року, цивільну справу № 496/1397/24 було передано до провадження головуючій судді Портній О.П.

Суддя перевіривши надану заяву, приходить до висновку, що ОСОБА_1 у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19, від 16.06.2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 року у справі № 641/5187/20.

За змістом заяви ОСОБА_1 наданої до суду 26.02.2024 року про встановлення факту перебування на його утриманні дитини необхідно заявнику щоб звільнитись з військової служби, оскільки згідно п.п г п. 2 ч. 4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, звільнити у зв`язку із перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

ОСОБА_1 проходить військову службу, бажає звільнитись з військової служби, що зумовлює необхідність встановити заявлений юридичний факт.

З аналізу наведених мотивів випливає, що встановлення факту перебування дитини на утриманні заявника безпосередньо стосується проходження військової служби, зокрема реалізації права на звільнення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року (справа № 362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Тобто встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника за своїми правовими наслідками призведе до публічно-правових відносин заявника з державою.

Встановлення цього факту не пов`язане з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками вимога про встановлення факту перебування дітей на утриманні заявника пов`язана з публічно-правовими відносинами заявника з державою щодо права на звільнення з військової служби, тому ця вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За предметом та можливими правовими наслідками цей потенційний спір може існувати у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим (Постанова від 22.03.2023 року у справі № 290/289/22-ц).

З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утримані - перебування на його утримання дитини віком до 18 років, не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства, вирішення цього питання належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки судом з`ясовано, що спір виник з приводу вимог на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, тому є підстави для відмови у відкритті провадження по справі, на підставі положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На виконання вимог ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суддя роз`ясняє заявнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду.

При таких обставинах вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження, а заяву повернути разом з додатками.

Керуючись ст. ст. 186, 3.2004 до 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">187, 315 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утримані.

Заяву з додатками повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя О.П. Портна