Рішення

від 04.03.2024 по справі 946/5806/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/5806/23

Провадження № 2/946/945/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2023 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0836 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на 1/2 частку земельної ділянки від загальної площі 2,0446 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 1/2 частку земельної ділянки від загальної площі 0,2164 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її бабусі ОСОБА_4 належали вищевказані земельні ділянки. За життя спадкодавець залишила заповіт на все майно на ім`я ОСОБА_3 , однак ОСОБА_3 разом із спадкодавцем не мешкала та з заявою про прийняття спадщини не зверталась, тобто вважається такою, що не прийняла спадщину. Позивач, як спадкоємець за правом представлення, прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини мешкала разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що було пропущено шестимісячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за їх відсутності не направляли, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України- здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належало наступне майно:

- земельна ділянка загальною площею 2,0836 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ОД № 006597, виданого 22.06.2006 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.06.521.00104;

- 1/2 частка земельної ділянки від загальної площі 2,0446 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122086900:01:001:0335 на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2011 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20311597 від 10.04.2014 року, наданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- 1/2 частка земельної ділянки від загальної площі 0,2164 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122086900:01:002:0423 на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2011 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20305674 від 10.04.2014 року, наданого реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25.12.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до заповіту від 20.05.2009 року, посвідченого секретарем Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 23, ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У встановлений законом строк ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулась та разом із спадкодавцем не мешкала, тобто вважається такою, що не прийняла спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

ОСОБА_5 , який був сином ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 04.05.2006 року виконавчим комітетом Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом відповідно до ст. 1266 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- внучка ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 03.07.1982 року Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, де батьком вказаний ОСОБА_5 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 22.09.2002 року Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_7 ;

- внук ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 24.11.1979 року Утконосівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Зазначене погоджується з позицією Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №643/1216/15-ц (провадження №61-6924св18) «аналіз статті 1266ЦКУкраїни свідчить, що спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлений факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 1603 від 28.12.2023 року, виданою Утконосівським старостинським округом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно якої ОСОБА_4 на день смерті проживала разом зі своєю онучкою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Письмовою відповіддю державного нотаріуса від 16.11.2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв`язку із тим, що було пропущено шестимісячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 4,12,16,76,200,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правом представлення на частку, яка б належала її батьку ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на:

- земельну ділянку площею 1,8692 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІI-ОД № 006597, виданий 22.06.2006 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.06.521.00104);

- земельну ділянку площею 0,2144 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( Державний акт на право приватної власності на землю серії IІ-ОД № 006597, виданий 22.06.2006 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01.06.521.00104);

- 1/2 частку земельної ділянки від загальної площі 2,0446 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122086900:01:001:0335;

- 1/2 частку земельної ділянки від загальної площі 0,2164 га, яка розташована на території Утконосівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122086900:01:002:0423.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадця ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2024 року.

Суддя: О.Я.Присакар