Ухвала

від 01.03.2024 по справі 344/3518/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3518/24

Провадження № 1-кс/344/1649/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_6 про зобов`язання уповноважених осіб повернути майно у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42020090000000043, від 25.06.2020, що вилучене на підставі ухвали слідчого судді у справі №344/23904/23 від 12.12.2023, -

ВСТАНОВИЛА:

27.02.2024 заявник звернулася до суду із клопотанням у якій просить : повернути їй належне майно, шляхом зобов`язання органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020090000000043 від 25.06.2020 повернути майно, яке було вилучено під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківській області у справі №344/23904/23, що в повному складі перелічено в описі до протоколу обшуку 21.12.2023.

В обґрунтування клопотання зазначено, що під час обшуку було влучено речі та документи. Вважає, що вилучене під час обшуків майно має бути повернуто власнику без завдання шкоди та ускладнень досудовому розслідуванню.

Вилучене майно не має жодного значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не впливає на його хід. Проте його відсутність ускладнює господарську діяльність, яку заявниця здійснює. Така діяльність фактично зупинена.

Законних підстав утримувати належне майно без надання права користуватись ним, в рамках даного кримінального провадження немає. Не доведено зв`язок вилученого майна із протиправною діяльністю ТОВ «ОВС Енерджі».

Разом з тим, наскільки їй відомо, арешт на вказане майно не накладався.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 просив задоволити клопотання з підстав, що викладені письмово.

Прокурор у скарзі просив відмовити з тих підстав, що дозвіл на вилучення цистерни був наданий ухвалою слідчого судді, що в свою чергу не потребує накладення арешту. Разом з тим, у даному кримінальному провадженні призначено експертизу нафтопродуктів, які були відібрані із вказаної автоцистерни, що унеможливлює в свою чергу використання такої.

Слідчий підтримав думку прокурора. Просив у клопотанні відмовити.

Вислухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку :

У провадженні Управління СБУ в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020090000000043 від 25.06.2020 за ч. 1 ст. 204 КК України,

19.12.2023 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду (справа №344/23904/23) надано дозвіл на проведення обшуку автоцистерни «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 та використовується у господарській діяльності ТОВ «Черкаський Арматурно-Механічний Завод» (ЄДРПОУ 43450696), з метою відібрання взірців, виявлення та вилучення незаконного виготовлених нафтопродуктів (пічного палива) з автоцистерною «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно такої ухвали проведено 21.12.2023 обшук та вилучено : автоцистерну «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_1 ; 2 склянки, опечатані, з відібраними пробами з автоцистерни; технічний паспорт щодо автоцистерни.

У частині першійст. 167 КПКУкраїни, визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. А частиною другою цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

За змістом п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамист. 169 КПК України.

Частиною першоюстатті 169 КПК Українипередбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5ст.171 КПКУкраїни(у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїст.235 КПКУкраїни, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої вилучено), ч.6ст.173 КПКУкраїни (ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої було вилучено); 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Частиною 7ст. 236 КПКУкраїни встановлено, що «вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».

Тобто, у розумінні нормКПКне вважається тимчасово вилученим майно, дозвіл на відшукання і вилучення якого було надано ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук, яке вилучили під час обшуку, проведеного згідно зазначеної ухвали.

УКПКзаконодавець чітко розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, та тимчасово вилученого майна. Вони є різними. Зокрема, це також підтверджується положеннями абзац 2 ч. 5.ст. 171 КПК, згідно з якими «у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено».

Тобто, в абзаці 2 ч. 5.ст. 171 КПКвизначено, що щодо тимчасово вилученого майна слідчим (детективом) або прокурором подається клопотання про його арешт, у іншому випадку таке майно повертається особі, у якої було вилучено. При цьому, щодо речей та документів, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі про проведення обшуку, накладення арештуКПКне передбачає. Такого ж висновку дійшла і колегія суддів Верховного Суду в постанові від 23.01.2020 у справі №457/1485/13-к.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником.

Щодо деталізації (визначеність) такого переліку майна ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку, оскільки саме вона є визначальною для того, щоби встановити, чи на майно з цього переліку було прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку (що є підставою для визнання його тимчасово вилученим).

Доводи сторони заявника майна про те, що на вказане майно не накладено арешт не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку надано дозвіл на з метою відібрання взірців, виявлення та вилучення незаконного виготовлених нафтопродуктів (пічного палива) з автоцистерною «Fruehauf», державний номерний знак НОМЕР_1 . , які мають значення для розслідування та можуть бути використані як доказ. Відтак такі не можуть вважатися тимчасово вилученим майном.

Частиною 7ст.236 КПК Українивизначено, що при обшуку слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

У відповідності до ч.2 ст.168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Наведене свідчить, що вилучене слідчим майно не має статусу тимчасово вилученого майна, тобто на режим його подальшого утримання не поширюються вимоги ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК, отже на слідчого або прокурора не покладався обов`язок протягом 48 годин ініціювати перед слідчим суддею вирішення долі зазначеного майна шляхом накладення арешту на нього.

Разом з тим, як вбачається згідно з постановою слідчого від 16.01.2024 призначено експертизу нафтопродуктів з відібраними зразками з арештованої автоцистерни. Відповідно до супровідного листа про направлення постанови про призначення експертизи слідчий просив про проведення такої у максимально стислий термін.

Відтак клопотання про зобов`язання уповноважених осіб повернути тимчасово вилучене майно, що вилучене в ході обшуку 21.12.2023, не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 167, 168, 237, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У клопотанні ОСОБА_6 про зобов`язання уповноважених осіб повернути майно у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42020090000000043, від 25.06.2020, що вилучене на підставі ухвали слідчого судді у справі №344/23904/23 від 12.12.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти такої можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Повний текст ухвали 04 березня 2024 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1