Ухвала

від 05.03.2024 по справі 642/3556/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

05.03.2024 Справа № 642/3556/23

Провадження №1-кс/642/760/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня2024року

м.Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 в порядку п.10 ч.1 ст. 303 КПК України,-

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2024 до Ленінського районного суду м.Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 за ч.5 ст.191 КК України в порядку п.10 ч.1 ст. 303 КПК України.

Скарга обґрунтована тим, що 15 грудня2023року ОСОБА_3 було вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, в межах кримінального провадження №42023222030000107 від 27.06.2023, підписане слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 та погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 . Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру має бути скасоване, оскільки за змістом і порядком вручення не відповідає вимогам діючого законодавства з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення. Чинним КПК встановлено, що повідомлення про підозру має бути вручено у день його складання, оскільки це подія, яка має юридичне значення та наслідки для учасників кримінального провадження. Захисник вважає, що не здійснення вручення особі письмового повідомлення про підозру у встановлений законом строк та спосіб нівелює процесуальне значення повідомлення про підозру як процесуального документа, оскільки такий документ вже не здатний спричинити юридичні наслідки для учасників кримінального провадження, а таке повідомлення втрачає свою силу з наступного дня.

Пропущення строків, визначених ч. 1 ст. 278 КПК України, має наслідком втрачання права належної процесуальної особи здійснити таке повідомлення про підозру, а також відсутність права в подальшому використовувати складене повідомлення про підозру. Сторона захисту акцентує увагу слідчого судді на тому, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_3 лише на наступний день з моменту його складання. У преамбулі повідомлення про підозру зазначено, що вона складена і погоджена 14 грудня2023року, в той же час із рапорту слідчого вбачається, що повідомлення про підозру було вручено у військовій частині ОСОБА_3 лише 15 грудня2023року. Це є грубим порушенням вимог КПК України щодо порядку вручення повідомлення про підозру, що унеможливлює рахування вказаного повідомлення як належного.

До того ж, захисник зазначає, що підозра є необґрунтованою, так як вказані в ній твердження жодним чином не доводяться тими матеріалами, які містяться у матеріалах кримінального провадження та навпаки спростовуються матеріалами наявними у сторони захисту.

Адвокат ОСОБА_4 вважає абсурдним висновок слідчого щодо наявності у діях ОСОБА_8 складу злочину передбаченого ст. 191 КК у формі привласнення будівельних матеріалів, зважаючи на те, що будівельні матеріали, які свого часу передавалися на зберігання, жодним чином не привласнювалися. ОСОБА_3 зацікавлений у поверненні будівельних матеріалів, які були ним прийняті на відповідальне зберігання, унього відсутня мета збагачення за рахунок цих матеріалів, а значить відсутній і склад злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у формі привласнення.

Тому вважає повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 14.12.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 є необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 , подану скаргу підтримали в повному обсязі та просили скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та вказав, що пред`явлена підозра обґрунтована та є всі підстави вважати, що у діях ОСОБА_3 наявні ознаки привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі. Також зауважила, що підозра складена та вручена у передбачений законодавством спосіб, а оцінку доказам слід надавати в іншому порядку, передбаченому КПК України. Надала слідчому судді копії матеріалів кримінального провадження на обґрунтування своїх доводів.

Вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши скаргу та дослідивши долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42023222030000107 від 27.06.2023 за ч.5 ст.191 КК України.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

15.12.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.

Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Проте, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий, як і робити висновок про правильність кримінально-правової кваліфікації діяння, визначеної слідчим та погодженої прокурором у кримінальному провадженні.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).

Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_3 вбачається, що повідомлення про підозру було складено слідчим СВ ВП № 2 ВП ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 14.12.2023, при цьому таке повідомлення про підозру було погоджено прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 .

В судовому засіданні оглянуто CD-R диск, на якому міститься інформація про те, що 14.12.2023 о 20-03 годині за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності двох понятих та відеофіксацію було повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, однак останній відмовився отримувати таке повідомлення та зачинився в своїй квартирі, не дослухавши зміст повідомлення про підозру. Даний факт також підтверджується рапортом слідчого СВ ВП № 2 ВП ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 від 15.12.2023.

15.12.2023 підозра у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, була вручена ОСОБА_3 за місцем несення військової служби, а саме у ВЧ НОМЕР_1 .

За своїм змістом повідомлена 15.12.2023 ОСОБА_3 підозра у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, відповідає вимогам ст.277 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_3 причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати, що під час розгляду скарги підлягає з`ясуванню дотримання у ході повідомлення про підозру ОСОБА_3 вимог глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст.276, 277, 278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_3 органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.ст. 276-278 КПК України, а тому подана скарга задоволенню не підлягає.

Отже, оскільки стороною захисту ні в скарзі на повідомлення про підозру, ні в судовому засіданні не наведено даних, які б викликали сумніви щодо законності повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023, відтак відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.303,305,306,307,309, ч. 2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу адвокатаОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42023222030000107 від 27.06.2023 в порядку п.10 ч.1 ст. 303 КПК України - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 05.03.2024 о 17.10

Слідчий суддя ОСОБА_10