Рішення

від 05.03.2024 по справі 138/8/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/8/24

Провадження №:2/138/267/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2024 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільськийміськрайонний судВінницької областів складіголовуючого суддіХолодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від представника позивача адвоката Пушкарьова О.О. надійшов вказаний позов. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 396 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі договору № HMAWGA00007973 від 18.02.2008 передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк» та за рахунок коштів отриманих віл реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк». 17.11.2021 заступником начальника Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Салій Л.А. відкрито виконавче провадження ВП №67535924 по примусовому виконанню вказаного виконавчого напису. Представник позивача зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис було видано з порушенням порядку вчинення виконавчих написів, а саме під час його вчинення відповідачем не було надано приватному нотаріусу документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. За таких підстав, представник позивача просить визнати виконавчий напис № 396 від 19.02.2019, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.01.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено сторонам копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами. Також вказаною ухвалою витребувано докази.

Позивач та його представник, належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Треті особи правом подання пояснень щодо позову не скористались. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані суду докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що 19.02.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 396, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки № HMAWGA00007973, посвідченого 18.02.2008 приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М. за реєстровим № 355, передане в іпотеку АТ КБ «Приватбанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок в АТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованості за кредитом 30582,98 доларів США, заборгованості за відсотками 20914,01 доларів США, комісії 683,44 долари США, пені 35041,72 долари США, що всього становить 87222,15 доларів США, що за курсом НБУ на 18.12.2018 становить 4432284,03 грн. Витрати пов`язані з вчиненням виконавчого напису складають 3500 грн. Всього з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису становить 4435784,03 грн.

Вказані обставини підтверджуються виконавчим написом, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 27).

Вказаний виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання. Постановою заступника начальника Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Салій Л.А. від 17.11.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67535924 за вказаним виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі - Перелік документів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно доПереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від29червня 1999року №1172для одержаннявиконавчого написуподаються а)оригінал нотаріальнопосвідченого договору(договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Слід враховувати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, в свою чергу, внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин можливе лише за нотаріально посвідченими договорами, при цьому, для вчинення виконавчого напису стягувач повинен надати нотаріусу відповідну заяву (п.п. 2.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5), оригінал нотаріально посвідченого договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 р. у справі № 910/10374/17, в якій зазначено, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи 18.02.2008 між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № HMAWGA00007973, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 18.02.2008 по 17.02.2028 включно у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 36440 доларів США на наступні цілі: 30000 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 6440 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту (а.с. 43-49).

Вказаний договір не посвідчено нотаріально, а відтак не є документом, за якими стягнення заборгованості може провадиться у безспірному порядку.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, 18.02.2008 ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, предметом якого є квартира загальною площею 28,9 кв. м., яка належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М. та зареєстровано в реєстрі за № 355 (а.с. 36-42).

Отже, вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, обґрунтовуючи позов, позивач посилається і на те, що нотаріусом оскаржуваний виконавчий напис був вчинений з порушенням порядку вчинення виконавчих написів, зокрема нотаріусом не було належним чином перевірено безспірність сум, які були нараховані відповідачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, від 06 травня 2020 року у справі 320/7932/16-ц.

Так, суд встановив, що 23.07.2015 Новоушицьким районним судом Хмельницької області частково задоволено вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 39104,27 доларів США що за курсом НБУ станом на 26.01.2015 еквівалентно 618238, 47 грн.

Вказаним рішенням встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № HMAWGA00007973 від 18.02.2008 станом на 26.01.2015 становить 39104,27 доларів США, яка складається: з заборгованості за кредитом 30582,98 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом 4678,82 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором 1818,08 доларів США; штраф (фіксована частина 15,81 доларів США: штраф (процентна складова) 1861,36 доларів США (а.с. 207-210).

Постановою старшого державного виконавця Новоушицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 20.11.2017 на підставі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання вказаного вище рішення, відкрито виконавче провадження № 55192872 (а.с. 196-197, 198-199).

Тобто, кредитор реалізував своє право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом звернувшись в до суду з позовом про стягнення заборгованості.

При цьому, 19 лютого 2019 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинила виконавчий напис № 396, яким стягнула заборгованість у безспірному порядку у сумі 87222,15 доларів США з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача АТ КБ «Приватбанк», а також суму, що сплачена за вчинення виконавчого напису, у розмірі3500,00 гривень шляхом звернення стягнення на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України.

Таким чином, звернувшись у 2015 році з позовом про стягнення з позичальника усієї заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов`язання станом на 2015 рік, а тому нарахування процентів після цієї дати (на вказану дату складали 4678,82 дол. США) є безпідставним, однак відповідно до наданого банком нотаріусу розрахунку проценти нараховувались після 2015 року і нотаріусом запропоновано звернути стягнення в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у більшому розмірі (20914,01 дол. США).

Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином як у безспірності розміру заборгованості, з метою погашення якої запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, так і у самому розмірі такої заборгованості.

Відтак, зважаючи на те, що відповідач не надав суду докази на спростування посилань представника позивача на вказані обставини, а матеріали виконавчого провадження таких доказів також не містять, суд дійшов висновку, що посилання на такі обставини у позові знайшли своє підтвердження, та визнає ті обставини, що приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не переконався у безспірності вимог стягувача та не перевірив виконання стягувачем вимог підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чим порушив нормиЗакону України"Пронотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн за подання позову та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 100000 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 ЗаконуУкраїни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг тавитраченого адвокатом часу.

Суд встановив, що відповідно до Ордеру № 1152603, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002368 та Договору про надання правової допомоги від 07.12.2023 ОСОБА_1 доручив адвокату Пушкарьову О.О. представляти його інтереси в цивільній справі щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № ННИ 821481 від 19.02.2019 вчинений приватним нотаріусом Бондар І.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № ННМ 821482 від 19.09.2019 вчинений приватним нотаріусом Бондар І.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором (а.с. 143-146, 147, 148).

Згідно п. 1.2 договору адвокат надає клієнту наступні послуги: консультування клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, визначення правової позиції, складання (написання) позовної заяви та подача її до суду, складання та подання до суду заяви про забезпечення позову, подання адвокатських запитів до органів ДВС та нотаріату, складання інших нормативно-правових документів.

Розділом 3 вказаного договору визначено, що вартість послуг складає 200000 грн. та сплачується клієнтом у наступні кроки: 07.12.2023 50000 грн.; 29.12.2023 50000 грн.; 25.01.2024 50000 грн.; 25.02.2024 50000 грн.

При цьому, як зазначив представник позивача та відображено в Договорі про надання правової допомоги, розмір судових витрат за представлення інтересів в даній цивільній справі становить 1/2 частину від зазначеної вартості, тобто 100000,00 грн.

Отже, наданими представником позивача доказами на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу та матеріалами цивільної справи (зокрема позовною заяво, заявою про забезпечення позову, клопотанням про витребування доказів, адвокатськими запитами) підтверджується як розмір винагороди адвоката гонорар у фіксованій сумі у сумі 100000 грн., так і факт отримання позивачем послуг адвоката на виконання укладеного між ними Договору про надання правової допомоги в межах розгляду даної цивільної справи.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов`язокдоведення неспівмірностівитрат покладаєтьсяна сторону,яка заявляєклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката,які підлягаютьрозподілу міжсторонами,суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 100000 грн., які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, ст. 76-81, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Виконавчий напис Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни вчинений 19.02.2019, зареєстрований в реєстрі за № 396 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у виді судового збору за подання позову у сумі 1073(однатисяча сімдесяттри)гривні 60копійокта судові витрати у виді судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Пушкарьов Олексій Олексійович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код електронного суду 2813719459.

Відповідач:Акціонерне товариствокомерційний банк«Приватбанк»,адреса длялистування:вул.Набережна Перемоги,50,м.Дніпро,49094, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: вул. Центральна, 6/9, м. Дніпро.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Сагайдачного, 1/30, м. Могилів-Подільський, Вінницька область).

Суддя: Т.Ю. Холодова