Рішення

від 05.03.2024 по справі 317/7282/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 05.03.2024

Справа № 317/7282/23

Провадження № 2/334/1009/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря Явісенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії. Вимоги позову представник позивача обґрунтував тим, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримував пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 25.02.2009 по 31.08.2019.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 надав довідку про навчання за денною формою навчання, право на отримання пенсії по втраті годувальника він мав до досягнення 23 років.

Втім, після досягнення ОСОБА_1 граничного віку виплата пенсії безпідставно здійснювалась до 31.08.2019.

Безпідставно виплачена сума пенсійних виплат після проведеного перерахунку становить 18994,26 грн. Відповідач письмово зобов`язався виплатити переплачену суму пенсії частинами, однак повернув лише 2000,00 грн.

Станом на теперішній час надмірно виплачену суму пенсійних виплат у розмірі 16944,26 грн. відповідачем добровільно не повернуто, що стало підставою для звернення із зазначеним позовом до суду.

Позивач просить поновити строк позовної давності, стягнути з відповідача надмірно виплачену суму пенсії у розмірі 16944,26 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач пояснив, що з питання переплати пенсії він спілкувався з представниками пенсійного органу з осені 2019 року, дійсно повернув їм лише 2000,00 грн., а коли йому повідомили, що будуть звертатись до суду, оскільки вважають довідку про навчання підробленою, він перестав сплачувати кошти. Жодної вини його у такій переплаті немає, поважних причин для поновлення строку позовної давності, як просить представник позивача, також не існує і позивачем не наведено. Просить відмовити у позові.

Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримував пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно протоколу призначення пенсії від 23.10.2018, ОСОБА_1 було продовжено виплату пенсії до 31.08.2019 на підставі довідки про навчання.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 2 п. 2 вищезазначеної статті передбачено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

ОСОБА_1 досяг граничного віку для отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника 16.02.2019, а тому у період з 16.02.2019 по 31.08.2019 пенсія відповідачу виплачувалась безпідставно.

Оскільки після досягнення відповідачем 23 років підстави для отримання пенсійних виплат відпали, у грудні 2019 року позивачем було проведено перерахунок пенсії і встановлено переплату пенсії станом на 31.08.2019 в сумі 18994,26 грн.

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 надав письмову заяву про намір повернути переплачену суму пенсії частинами, по 500,00 грн. щомісяця.

Згідно доводів сторін, відповідач повернув 2000,00 грн. добровільно.

В подальшому з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії відповідач запрошувався до пенсійного органу листом №175 від 02.07.2020. У повідомленні від 05.12.2022 ОСОБА_1 пропонувалось повернути залишок переплаченої пенсії у розмірі 16994,26 грн., яка залишилась без виконання.

Таким чином, сума виплачених відповідачу та не повернутих пенсійних виплат без достатньої на те правової підстави становить 16994,26 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.

Згідно із пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї, тощо.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії (довічного грошового утримання) є вичерпним.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто, виходячи з викладених норм, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13.

Позивач у позовній заяві зазначає, що переплата утворилася внаслідок неправомірних дій відповідача, який не повідомив про досягнення 23 річного віку.

Позивачем не доведено недобросовісності з боку відповідача, яка б полягала у приховуванні свого дійсного віку, надання документів, які б містили недостовірні відомості щодо віку набувача, а також наявності обов`язку набувача повідомляти про досягнення такого віку.

В українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». Однак в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Допущена позивачем помилка щодо віку відповідача при формуванні даних перерахунку пенсії, невнесення відповідних змін до програмного забезпечення тощо не може бути віднесена до рахункової помилки.

Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум невірно нарахованої пенсії не допускається.

Щодо застосування позовної даності при вирішенні даного спору суд зазначає, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

У даній справі суд встановив необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої пенсії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20490012, адреса: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний,158-б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.