Постанова

від 20.02.2024 по справі 918/124/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Справа № 918/124/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Шаблій В.І.;

відповідача 1: Кузнецов І.С.;

відповідача 2: Титикало Р.С.; Пащенко О.О.;

відповідача 3: не з`явився

відповідача: 4: не з`явився

третіх осіб: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 (повне рішення складено 17 листопада 2023 року, суддя Пашкевич І.О.)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717);

відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749)

відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідача-4: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_4 );

- ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНКОПП НОМЕР_5 );

- ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНКОПП НОМЕР_6 );

- ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНКОПП НОМЕР_7 );

- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНКОПП НОМЕР_8 )

про визнання недійсними рішень загальних зборів від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року, про визнання недійсним статуту, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2,40% та 87,60%, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року, визнання позивача власником частки у розмірі 2,40% та 87,60%

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача-1: Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю", відповідача-3: ОСОБА_2 , відповідача-4: ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача-1 від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року, скасування реєстраційних записів №1006021070029000014 від 29 листопада 2022 року та №1006021070030000014 від 02 грудня 2022 року, про визнання недійсним Статуту в редакції від 28 листопада 2022 року, про припинення за відповідачем-2 права власності на частку у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 1 500 грн 00 коп, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2,40% та 87,60%, що набуті за вказаними договорами, та про визнання позивача власником частки у статутному капіталі відпровідача-1 у номінальною вартістю 56000 грн 00 коп. у розмірі 2,40% та 87,60 %.

09 травня 2023 року до Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 , у якій заявник просить суд залучити її до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у зв`язку із вступом у справу розпочати розгляд справи №918/124/23 спочатку, а також задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2,40% та 87,60 %, про переведення прав і обов`язків покупця та про визнання власником частки у розмірі 87,60 %.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 травня 2023 року у справі №918/124/23 прийнято вступ ОСОБА_4 як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справу № 918/124/23. Прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

08 червня 2023 року від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надійшла заява про відмову від позову, у якій заявник просить суд закрити провадження у справі №918/124/23 в частині позовних вимог ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року прийнято відмову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 від позову. Закрито провадження у справі №918/124/23 у частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 . Залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 позов задоволено.

Визнано недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 28 листопада 2022 року, які оформлені протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року.

Визнано недійсним статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), затверджений протоколом № 7/2022 від 28.11.2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, зареєстрований 29 листопада 2022 року за номером запису 1006021070029000014

Скасовано рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. №1006021070029000014 від 29 листопада 2022 року, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Визнано недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 01 грудня 2022 року, які оформлені протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року.

Скасовано рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. №1006021070030000014 від 02 грудня 2022 року, внесене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 1500 грн 00 коп., яка набута ним на підставі протоколу №8/2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) від 01 грудня 2022 року.

Переведено на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 06 грудня 2022 року між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

Переведено на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права і обов`язки покупця Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 87,60% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000,00 грн, яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

Визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 87,60% та 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладених 06 грудня 2022 року між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

Присуджено до стягнення з Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що відносини з управління та діяльності Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого як підприємницького товариства безпосередньо врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Суд зазначив, що в порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ОСОБА_1 як учаснику відповідача-1 не було направлено проект запропонованих змін до Статуту разом із Повідомленням №03 від 17 листопада 2022 року, при тому, що на порядок денний зборів 28 листопада 2022 року було винесене питання "2. Про внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації", що є порушенням порядку повідомлення позивача про загальні збори. На переконання місцевого суду, як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів учасників Орендним підприємством Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, за відсутності кворуму, а відтак позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року задоволені місцевим судом.

Судом також зазначено, що як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів 01 грудня 2022 року було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, із порушенням переважного права позивача на внесення додаткового вкладу, а тому позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року задоволені судом.

На переконання суду, укладаючи договори купівлі-продажу часток від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушили переважне право ОСОБА_1 як учасника відповідача-1 на придбання частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням, ТОВ "Ареджі Ю" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову; додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2023 року у справі №918/124/23 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідачів витрат на правничу допомогу.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що позивач фактично відмовився від участі загальних зборах та ознайомленням з документами, хоча мав таку можливість. При цьому, апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у справі №908/2248/22, в якій Касаційний господарський суд погодився з тим, що суди обґрунтовано виходили з того, що право позивача на ознайомлення з документами не було порушено: позивач був повідомлений про порядок денний своєчасно, не довів звернення до директора Товариства з заявою про ознайомлення до дати проведення загальних зборів Товариства (завчасно) та не забезпечення йому можливості ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. При цьому саме по собі не направлення позивачу проекту запропонованих змін до Статуту не може свідчить про те, що позивача позбавлено можливості реалізувати корпоративні права. Таким чином, оскільки позивач мав можливість взяти участь в загальних зборах, отримати документи щодо порядку денного, однак усунувся від цього слід дійти висновку, що наведені судом обставини не свідчать про наявність порушень прав позивача, не могли вплинути на рішення, що були прийняті на загальних зборах та не можуть бути підставою для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів.

Скаржник зауважує, що положення частини 2 статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачають, що Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Однак, аналіз пунктів 7.8 та 7.10 Статуту свідчить, що ані пункт 7.8 ані пункт 7.10 Статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не містили положень про те, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників. Відтак, внесення змін до Статуту та викладення цього пункту в редакції, що затверджена протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства не потребує одностайного рішення загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства. За змістом пунктів 7.8 та 7.10 Статуту вбачається, що ані пункт 7.8 ані пункт 7.10 Статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не містили положень, що стосуються порядку реалізації переважного права, а зміни до Статуту стосуються виключно можливості власника продати або іншим чином передати у власність належної йому частки одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів власників, що не охоплюється поняттям переважного права в розумінні статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Отже, внесення змін до Статуту та вкладення і цього пункту в редакції, що затверджена протоколом № 7/2022 від 28 листопада 2022 року загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства не потребувало одностайного рішенням загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства. Скаржник звертає увагу на те, що суттєвою обставиною при цьому є те, що на зборах 01 грудня 2022 року був присутній лише ОСОБА_2 , який володіє часткою в 90,1628% голосів, а інші власники членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого усунулись від реалізації свого права на участь в управлінні Підприємством, хоча і були повідомлені належним чином, що свідчить про відмову від реалізації преважного права на внесення додаткового вкладу.

Апелянт звертає увагу суду, що відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. За правовими позиціями, що викладені в постановах Касаційного господарського суду від 16 березня 2023 року у cправі №915/1172/20, від 14 березня 2023 року у cправі №904/1774/2, від 13 липня 2022 року у справі №922/3754/20, від 08 серпня 2022 року у справі №911/2780/20), переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства. За наведених обставин укладення спірних договорів купівлі-продажу часток в статутному капіталі між власниками (учасниками ) Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого не потребує дотримання порядку, що встановлений статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

На переконання ТОВ "Ареджі Ю" висновки Великої Палати Верховного Суду свідчать про те, що якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів і таке відновлення можливе лише через проведення державної реєстрації відповідних змін на підставі статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", то саме в статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься, норми якого є спеціальними для зазначених товариств і належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону).

Скаржник вважає, що задоволення вимог про визнання недійсними всіх прийнятих рішень загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 01 грудня 2022 року та скасування реєстраційного запису №1006021070030000014 внесеного державним реєстратором Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. 29 листопада 2022 року до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань унеможливлює задоволення вимог щодо другого епізоду відчуження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх часток у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджи Ю" з порушенням преважного права позивача на придбання відчужуваних часток.

Крім того, апелянт стверджує, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які у разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Господарським судам необхідно застосовувати принцип пропорційності при реалізацій учасником товариства преважного права, в тому числі при переведенні прав покупця у судовому порядку.

Листом №918/124/23/8118/23 від 11 грудня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

18 грудня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/124/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 грудня 2023 року у справі №918/124/23 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2023 року у справі №918/124/23. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду:

- нову редакцію окремої апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 з належними доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам провадження у справі;

- нову редакцію окремої апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23 листопада 2023 року у справі №918/124/23 з належними доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам провадження у справі.

02 січня 2024 року від ТОВ "Ареджі Ю" на виконання вимог ухвали суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2024 року, у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді члена колегії Олексюк Г.Є., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2024 року у справі №918/124/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "31" січня 2024 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

23 січня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 залишити без змін.

В обгрунтування свої заперечень позивач вказує, що надсилання проекту статуту учаснику регулюється частиною п`ятою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у якій вказано, що у разі якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення учаснику товариства про проведення загальних зборів додається проект запропонованих змін. Матеріалами справи, зокрема повідомлення Відповідача за вихідним №03 від 17 листопада 2022 року, описом вкладеного у цінний лист від 17 листопада 2022 року, стверджується, що такий проект не був надісланий.

Крім того, на загальних зборах 28 листопада 2022 року було затверджено редакцію статуту, якою із статуту було виключено норму про те, що відчуження частки учасника допускається лише за згодою інших учасників. Стаття 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Як вбачається із протоколу від 28 листопада 2022 року на загальних зборах був присутній лише один із власників (учасників) Підприємства який володіє 90,1628% голосів а відтак був відсутній кворум для прийняття рішення про зміни до Статуту.

Позивач стверджує, що на порядок денний загальних зборів власників підприємства 01 грудня 2022 року було винесено вісім питань, фактично на зборах розглядалися питання пов`язані із введення до складу власників підприємства нового власника підприємства без повідомлення та згоди інших власників. Прийнявши рішення про надання згоди третій особі на внесення додаткового вкладу, без згоди всіх власників підприємства та порушивши таким чином переважне право позивача на внесення додаткового вкладу відповідач протиправно зменшив частку позивача у статутному капіталі.

ОСОБА_1 стверджує, що відповідач-2 ТОВ "АРЕДЖІ Ю" був введений до складу учасників Відповідача з порушенням у тому числі статей 18, 30, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. З огляду на наведене Відповідач-3 та Відповідач-4 уклали з Відповідачем-2 ТОВ "АРЕДЖІ Ю" договори купівлі-продажу своїх часток у статутному капіталі відповідача як з третьою особою, відповідно такий продаж мав відбуватися у порядку, встановленому статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", про що у тому числі передбачено пунктом 7.8 статуту в редакції від 25 листопада 2020 року, аналогічну норму (пункт 7.8.) містить і статут в редакції від 28 листопада 2022 року.

24 січня 2024 року через "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" адвоката Кузнецова Іллі Сергійовича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2024 року у справі №918/124/23 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" адвоката Кузнецова Іллі Сергійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №918/124/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 січня 2024 року у справі №918/124/23 розгляд апеляційної скарги відкладено на "20" лютого 2024 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

31 січня 2024 року від ТОВ "Ареджі Ю" надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи, а саме висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького №126/16-е від 30 січня 2024 року.

Із висновку вбачається, що на науково-правове експертне дослідження спеціалісту заявником поставлено наступні питання:

1) Чи відповідають обрані позивачем способи захисту наявним обставинам та чи забезпечують такі способи поновлення порушених прав позивача?

2) Чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту принципу пропорційності закріпленому у Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"?

Щодо першого питання експертом наголошено, що саме по собі збільшення ОСОБА_1 належної їй частки у Статутному капіталі Орендного підприємства з 3,28% Статутного капіталу Орендного підприємства до 90% Статутного капіталу Орендного підприємства не може відповідати змісту мети судочинства оскільки, спрямоване не на поновлення прав позивача у обсязі, який існував до такого порушення, а має на мені набуття додаткового обсягу прав (в даному випадку суттєве збільшення корпоративних прав позивача). Експерт звертає увагу на те, що первинним порушенням прав позивача останній вважає прийняття загальними зборами рішення про затвердження нової редакції Статуту Орендного підприємства без надання йому проекту запропонованих змін до статуту, а також право належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, право участі у загальних зборах товариства та право брати участь у прийнятті загальними зборами рішень, з питань, які віднесені статутом до їх компетенції є корпоративними правами позивача як учасника товариства. Всі наступні дії та рішення, які позивач вважає такими, що не відповідають вимогам закону, у цьому випадку є похідними, не можуть мати правових наслідків для сторін спору та повинні бути скасовані без застосування правових наслідків, які вони спричинили. Одночасне застосування позивачем інших способів захисту, які спрямовані на набуття додаткового блага, слід розцінювати застосування таких дій недобросовісними, в тому числі всупереч меті захисту права. Таким чином, застосовані судом у справі способи захисту не вбачаються адекватними обставинам справи, не є ефективними, і відповідно, не є такими, що забезпечують поновлення порушених прав позивача.

Щодо другого питання у висновку зазначено, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, слід враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені. У спірних правовідносинах, що досліджується, не встановлювався факт відмови від реалізації переважного права на придбання частки, що відчужується, всіх інших учасників (власників) Орендного підприємства, що вже саме по собі свідчить про те, що обраний позивачем спосіб захисту в частині переведення на нього всієї частки, що були предметом договору купівлі-продажу, не відповідає принципу пропорційності закріпленому у Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". В контексті поставленого питання експерт зауважує, що набуття позивачем у такий спосіб права власності на частки у статутному капіталі Орендного підприємства номінальною вартістю 56000 грн. у розмірі 2,40% та 87,60% порушує баланс інтересів усіх учасників (власників) і самого Орендного підприємства та викликає обгрунтований сумнів у добросовісності дій позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 січня 2024 року у справі №918/124/23 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20 лютого 2024 року об 11:00 год.

16 лютого 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява (письмові пояснення) щодо приєднаного до матеріалів справи висновку науково-правової експертизи В.П. Нагребельного від 30 січня 2024 року. Щодо першого питання позивач стверджує, що на поставлене питання вже надано відповідь як Північно-західним апеляційним господарським судом так і Верховним Судом, вказавши про обрання позивачем належного способу захисту у справі №918/124/23. По другому питанню висновок є хибним, таким що зроблений внаслідок не надання експерту для дослідження всіх наявних у відповідача 2 матеріалів судової справи №918/12/23.

Щодо висновку науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького №126/16-е від 30 січня 2024 року колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 42 ГПК передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 108 ГПК учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи (частина 2 статті 108 ГПК).

Статтею 109 ГПК передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Хоча й ГПК не надає висновкам експерта статусу доказів, втім, норми, якими врегульовано право сторін надати такі висновки (параграф 7 "Висновок експерта у галузі права"), містяться у главі 5 ГПК "Докази доказування", із чого випливає, що такі висновки мають подаватися сторонами одночасно з доказами і за правилами надання доказів.

Як вбачається зі змісту наданих висновків, вони не стосуються питань, які передбачені частиною 1 статті 108 ГПК як такі, щодо яких учасникам справи надається право подати до суду висновок експерта у галузі права (застосування аналогії закону, аналогії права та/або змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі). У висновку надано тлумачення норм чинного законодавства України та надана оцінка обставинам справи.

Отже, з урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд не вважає наданий ТОВ "Ареджі Ю" висновок експерта у галузі права як доказ у справі і враховує наданий науковий висновок лише як письмове пояснення сторони, елемент обгрунтування правової позиції апелянта.

20 лютого 2024 року від ТОВ "Ареджі Ю" надійшла заява про виклик ОСОБА_1 у судове засідання у справі №918/124/23. Заявник просить визнати явку ОСОБА_1 обов`язковою. Така заява мотивована тим, що позовну заяву від 03 лютого 2023 року підписано ОСОБА_1 . Відзив на апеляційну скаргу та описи вкладення в цінний лист також містять підписи, які також виконані ОСОБА_1 . Проте, навіть без проведення судової почеркознавчої експертизи вбачається суттєва відмінність таких підписів. Крім того, як зі змісту позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що в останніх зазначений номер засобу зв`язку із ОСОБА_1 : НОМЕР_9 . Однак відповідно до відомостей, що містяться в ЄДР номер засобу зв`язку НОМЕР_9 зазначено, як контактна інформація Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дігетранс" (код ЄДРПОУ 39452797 35306, Рівненська область, Рівненський район, село Колоденка, провулок Свободи, будинок 3г ) (витяг з ЄДР додається). Із інформації, що розповсюджена в засобах інформації (5 канал) вбачається, що ОСОБА_1 не володіє будь-якою інформацією щодо існування судового процесу, предметом якого є визнання недійсними рішень загальних зборів від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року про визнання недійсним статуту, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2,40% та 87,60%, про переведення на позивача прав і обов`язків покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року, визнання позивача власником частки у розмірі 87, 60%, а єдине, що її цікавить це знайти винних у вбивстві її сина (https://www.youtube.com/watch?v=zSYULqnJxcot=25s).

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ТОВ "Ареджі Ю" про виклик позивача ОСОБА_1 в судове засідання у справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 198 ГПК України передбачено, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

На переконання ТОВ "Ареджі Ю" позивач ОСОБА_1 не володіє будь-якою інформацією щодо існування даного судового процесу, а на документах поданих нею вбачається явна відмінність підписів.

Однак, з даних пояснень відповідача вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про наявність такого судового спору, а тому остання не була позбавлена можливості з`ясувати факт підписання процесуальних документів від її імені іншими особами, підтвердити суду відсутність належних повноважень у представника на представництво її інтересів і звернутися до правоохоронних органів із відповідними заявами про вчинення злочинів, та відмовитися від позову, якщо такий позов заявлено не у її інтересах чи не відповідає її внутрішній волі.

Крім того, матеріали справи містять належним чином оформлений договір про надання правової допомоги та ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Шаблієм Валерієм Івановичем, яким забезпечується явка в судові засідання та надається правова допомога. В судовому засіданні адвокат Шаблій В.І. заперечив щодо задоволення клопотання, підтвердив чинність договору між ним та довірителем.

Також суд зазначає, що визнання явки позивача в судове засідання обов`язковою може бути розцінено як необхідність надання пояснень.

Відповідно до положень статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом статей 87, 89 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідно до частини 3 статті 87 ГПК України сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Отже, господарським процесуальним законом встановлені обмеження щодо допиту в якості свідків, у тому числі сторін у справі (позивача/відповідача), а саме: лише за їх згодою або з їх власної ініціативи.

У даному випадку ні зі змісту заяви ТОВ "Ареджі Ю", ні з інших матеріалів справи, ні з пояснень представника позивача не вбачається згоди або власної волі позивача на його допит у якості свідка, і за таких обставин суд не має права примусити позивача забезпечити свою явку в судове засідання та надати покази, що в свою чергу призводить до необхідності відмови у задоволенні заяви ТОВ "Ареджі Ю" про визнання явки ОСОБА_1 в судове засідання обов`язковою.

20 лютого 2024 року від ТОВ "Ареджі Ю" також надійшло пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу. Відповідач 2 стверджує, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Пункт 7.8 Статуту в редакції, що була затверджена рішенням спірних загальних зборів не призвів до змін у можливості відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників, проте визначив спосіб надання такої згоди (незгоди) у вигляді рішення загальних зборів. Отримавши повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року позивач мала право: реалізувати своє право на участь в управління підприємством шляхом участі в загальних зборах або відмовитись від реалізації свого права. Натомість позивач звернулась до товариства із вказаним листом в якому просила не розглядати питання про збільшення статутного капіталу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами, що не кореспондується з правами власника підприємства, що визначені пунктом 7.4 Статуту Підприємства. Таким чином позивач усунулась від реалізації свого права на участь в управлінні підприємством, хоча і була повідомлена належним чином про можливість участі у зборах. Така відмова також свідчить про відмову від реалізації преважного права на внесення додаткового вкладу.

В судовому засіданні 20 лютого 2024 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України було заслухано пояснення представників сторін. Представники ТОВ "Ареджі Ю" повністю підтримали вимоги і доводи викладені у апеляційній скарзі. Представник Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник ОСОБА_1 повністю заперечив проти вимог апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники відповідача 3, відповідача 4 та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду слід змінити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, встановлення виду та організаційно-правової форми юридичної особи, до яких належить Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, станом на час виникнення спору, є першочерговим при його вирішенні, оскільки зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства.

В матеріалах справи міститься Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами організації орендарів (протокол №1/2020 від 25 листопада 2020 року), із пункту 1.6 якого вбачається, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого створено (засновано) за рішенням загальних зборів членів організації орендарів санаторію "Червона калина" і є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства санаторію "Червона калина".

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач-1 створений 24 травня 1994 року, а організаційно-правовою формою юридичної особи відповідача-1 є орендне підприємство.

Організаційно-правова форма "орендне підприємство" була передбачена статтею 2 Закону України "Про підприємства в Україні", який втратив чинність на підставі Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року, а також в подальшому статтею 115 Господарського кодексу України, яка входила до розділу глави 11 Кодексу "Приватні підприємства. Інші види підприємств".

У статті 115 Господарського кодексу України (в редакції чинній до 24 травня 2011 року) було закріплено, що орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об`єктом оренди. Організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення договору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію. Орендодавцями щодо майнових комплексів, які належать до державної або комунальної власності, є Фонд державного майна України і його регіональні відділення, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами управляти майном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Водночас статтю 115 Господарського кодексу України було виключено на підставі Закону України №3269-VI (3269-17 ) від 21 квітня 2011 року.

Відтак, починаючи із 24 травня 2011 року згідно з чинним законодавством України такий вид та організаційно-правова форма юридичних осіб, як орендне підприємство припинила існування.

Згідно з частиною 1 статті 63 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, редакція Кодексу від 19 серпня 2022 року) залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

Відповідно до частин 1, 2 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до ч. 3, 5, 6 статті 63 Господарського кодексу України, залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Особливості правового статусу корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Проаналізувавши норми статуту ОП "Червона калина" щодо мети та предмету діяльності підприємства, юридичного статусу, майна підприємтва, власників підприємства, органів управління і контролю, апеляційний суд дійшов висновку, що орендне підпримсство є корпоративним підприємством. Зокрема п.1.2 статуту - підпримство створене для ефективного використання орендованого державного та власного /набутого/ майна з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності; п.3.1 - підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс; п.3.2 підприємство є власником майна, яке йому належить, включаючи майно, передане підприємству власниками /членами/, продукції, виготовленої ним в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, іншого майна, отриманого ним на законних підставах; п. 3.11 - підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях його власників; п.4.4- статутний капітал формується за рахунок грошових внесків власників підприємства. Розмір статутного капіталу складається з номінальної вартості часток власників підприємства, виражених в національній валюті. Розмір частки кожного власника у статутному капіталі визначається у відсотках і у гривнях; п. 8.1 - вищим органом управління є загальні збори; виконавчим органом - є правління; п.7.15 - при виході власника з підприємства йому виплачується вартість частини майна підприємства, пропорційна його сформованій частці у статутному капіталі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18 зазначила, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2023 року у cправі №904/7930/21.

На переконання суду висновок ВСУ, викладений в зазначених постановах щодо приватного підприємства, може бути застосований до орендного підприємства.

Слід зазначити, що орендне підприємство - це підприємство засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності), тобто підприємство, яке є власником майна, що передано до статутного капіталу його засновниками, та оредованого майна /державної чи комунальної власності/, на базі якого воно здійснює діяльність.

У відповідності до ч.1 ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств і установ.

Різниця між цими організаційно-правовими формами полягає в тому, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ч. 2. ст. 83 ЦКУ). Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ч. 3. ст. 83 ЦКУ). Розглядаючи корпоративне підприємство, його однозначно треба відносити до групи товариств, оскільки його учасники беруть участь в управлінні справами, що є однією з головних ознак як товариства, так і корпоративного підприємства. Варто зазначити, що корпоративні підприємства - це такі юридичні особи, які побудовані на пайових началах зі складною внутрішньою структурою, управління якими залежить від частки у статутному капіталі.

Відповідно до частини 1 статті 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо орендне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке орендне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить підприємство (в даному ввипадку орендне), а саме, що орендне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2023 року у cправі №904/7930/21.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що відповідач-1 створений для ефективного використання орендованого державного та власного (набутого) майна з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності з надання санаторно-курортних послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної (пункт 1.6 Статуту в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол №1/32020 від 25 листопада 2020 року).

З пунктів 3.11, 3.12 Статуту відповідача-1 в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол №1/32020 від 25 листопада 2020 року вбачається, що підприємство не несе відповідальності по зобов`язаннях його власників; власники несуть ризик втрати свого вкладу до статутного капіталу підприємства та не несуть відповідальності по зобов`язаннях підприємства.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01 грудня 2022 року судами вбачається, що засновниками (учасниками) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є:

- ОСОБА_2 (розмір частки засновника (учасника): 55 000,00 грн);

- ОСОБА_4 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);

- ОСОБА_3 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);

- ОСОБА_9 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);

- ОСОБА_10 (розмір частки засновника (учасника): 1 000,00 грн);

- ОСОБА_1 (розмір частки засновника (учасника): 2 000, 00 грн).

Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) станом на 01 грудня 2022 року - 61 000 грн 00 коп.

Із викладеного судами обох інстанцій вбачається, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого має статутний капітал, поділений на частки.

Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. Згідно із частиною 3 статті 96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до статті 84 Цивільного кодексу України в чинній редакції, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).

Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац четвертий статті 4 Закону України "Про кооперацію", абзац 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію").

Оскільки статутом Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то відповідач- 1 не є кооперативом.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є товариством з обмеженою відповідальністю, а відтак на його діяльність поширюються норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Вказаним спростовуються доводи Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" та ОСОБА_2 про те що на час виникнення спірних правовідносин відповідач-1 за правовим статусом був і залишається саме орендним підприємством, а не товариством з обмеженою відповідальністю і що його перетворення не здійснювалося і наразі не вимагається законодавством.

Судом першої інстанції враховано, що починаючи з 24 травня 2011 року в Україні не існує такого виду та організаційно-правової форми юридичних осіб як орендне підприємство.

При цьому, в Державному класифікаторі України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97 (далі - Класифікатор), орендне підприємство поіменовано окремою організаційно-правовою формою господарювання, однак відповідно до абзацу другого розділу 1 (Вступ) Класифікатора об`єктом класифікації є, зокрема, визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб.

Так, згідно з пунктом 3.1.12 Класифікатора Орендне підприємство - підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

Водночас, під пунктом 3.1.12 Класифікатора міститься примітка про те, що за таким визначенням, що відповідає першій редакції Закону України "Про підприємства в Україні", здійснювалась державна реєстрація спільних підприємств. Наявність спільного капіталу згідно з цим визначенням не є необхідною ознакою.

Класифікатор самостійно не визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, а лише містить їх систематизований виклад, який має бути заснований на формах, визначених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18.

Колегія суддів вважає, що за всіма визначальними ознаками чинного на даний час законодавства Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого є товариством з обмеженою відповідальністю, відтак застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішень загальних зборів від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року, а також на час укладення договорів купівлі-продажу часток від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року) та на час розгляду спору - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону (пункти 43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №909/337/19.

Водночас у пунктах 56-58 постанови від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду частково погодилась з висновком суду апеляційної інстанції стосовно можливості врегулювання положеннями статутів як нормативними актами порядку прийняття рішень за відсутності відповідного законодавчого регулювання, а також зауважила, що статут є актом, у якому закріплені локальні норми матеріального права, що врегульовують відносини, зокрема, стосовно управління юридичною особою. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на приписи частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, Велика Палата Верховного Суду вважала можливим застосування інституту аналогії закону для регулювання спірних відносин лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або договором чи статутом.

Щодо доводів ТОВ "Ареджі Ю" про поширення на діяльність Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого дії Закону України "Про господарські товариства", суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів.

За приписами вказаної статті відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Судом першої інстанції зазначено, що спірна редакція статуту відповідача-1, яка затверджена протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року, як і редакція статуту відповідача-1 затверджена протоколом №1/2020 від 25 листопада 2020 року не містить відомостей про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів. Не містить також вимоги про те, що установчі документи повинні містити у тому числі відомості про склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, порядок підписання установчих документів згідно статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка визначає вимоги до статуту товариства.

Враховуючи державну реєстрацію діючого статуту, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Орендне підприємство Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого діє на підставі Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", так як чинна та попередня редакції статуту відповідача-1 складені та затверджені на підставі вказаного закону.

Разом з тим визначальним, на переконання колегії суддів, є те, що у відповідності до порядку створення, управління справами Орендне Підприємство "Червона калина" за організаційно-правовою формою відповідає товариству з обмеженою відповіальністю, діяльність якого у спірний період не регулюється Законом України "Про господарські товариства".

Безпідставними є твердження відповідачів про те, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 29 червня 2021 року у справі №916/2813/18 не є релевантною для даної справи з огляду на різний суб`єктний склад, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання, та неподібність спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях, оскільки висновки, які зробив Верховний Суд про те, що приватне підприємство не є окремою організаційно-правовою формою юридичної особи, а є класифікуючою ознакою юридичних осіб залежно від форми власності, можуть бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, що стосуються діяльності підприємств та їх правової природи.

З урахуванням викладеного, відносини з управління та діяльності Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого як підприємницького товариства безпосередньо врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

14 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності Законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №922/3010/18).

Зважаючи на те, що загальні збори проводилися 28 листопада 2022 року та 01 грудня 2022 року, тобто після закінчення перехідного періоду, учасники товариства мали керуватись Статутом відповідача-1 в редакції, затвердженій загальними зборами, протокол №1/2020 від 25 листопада 2020 року в частині, що не суперечить нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" або лише цим Законом, якщо умови статуту не відповідають чи не врегульовують якесь питання діяльності товариства.

Відтак місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що, оскільки Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25 листопада 2020 року) не приведено у відповідність до Закону, то при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися положеннями Статуту, що не суперечать положенням чинного законодавства, а в частині, що суперечать або не врегульовують - положеннями чинного законодавства в т.ч. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ЦК України та ГК України.

Правову позицію про пріоритет Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" над положеннями статуту, до якого не внесені зміни викладено у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/4446/20.

З дослідженого судами вбачається, що Голова правління Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого Рибачок Л.Р. направив для ОСОБА_1 повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року про скликання Загальних зборів власників (орендарів).

У повідомленні № 03 від 17 листопада 2022 року вказано, що у відповідності до пунктів 9.2, 9.8 Статуту Орендне підприємство санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого повідомляє ОСОБА_1 про проведення загальних зборів власників (орендарів), які відбудуться 28 листопада 2022 року о 12 годині в приміщенні клубу санаторію. На розгляд загальних зборів будуть винесені питання:

1. Про обрання голови та секретаря загальних зборів;

2. Про внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації.

Крім того, у повідомленні №03 від 17 листопада 2022 року вказано, що одночасно ОСОБА_1 повідомляється про проведення ще одних загальних зборів власників (орендарів), які відбудуться 01 грудня 2022 року о 12 годині в приміщенні клубу санаторію. На розгляд загальних зборів будуть винесені питання:

1. Про обрання голови та секретаря зборів.

2. Про призначення та забезпечення проведення внутрішніх ревізій, перевірок, інвентаризацій та службових розслідувань.

3. Про обрання ревізійної комісії, визначення її кількісного складу.

4. Про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподілу часток).

5. Про формування фондів виробництва, соціального розвитку, резервного фонду та їх використання.

6. Про обрання голови правління.

7. Про проведення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8. Про вирішення поточних питань діяльності орендного підприємства.

Повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року було направлено ОСОБА_1 цінним листом (трек-номер відправлення 3531200980219) з описом вкладення /т.1, а.с. 44/, з якого вбачається, що до повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року не приєднано жодного документа/додатка.

Водночас згідно з частиною 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Судами обох інстанцій встановлено, що в порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ОСОБА_1 як учаснику відповідача-1 не було направлено проект запропонованих змін до Статуту разом із Повідомленням №03 від 17 листопада 2022 року, при тому, що на порядок денний зборів 28 листопада 2022 року було винесене питання "2. Про внесення змін та затвердження Статуту підприємства і його державної реєстрації".

Представники відповідача 1 та відповідача 2 не заперечують факт того, що позивачці не направлявся проект запропонованих змін.

За приписами статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема визначення основних напрямів діяльності товариства, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту.

Відповідно до усталеної судової практики підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Таким чином, Орендним підприємством санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого не було дотримано порядок повідомлення позивача, встановлений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" про проведення 28 листопада 2022 року загальних зборів учасників. Матеріали справи не містять доказів направлення поштою або вручення особисто позивачу проекту запропонованих змін до Статуту.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд питання порядку денного щодо внесення змін та затвердження Статуту в новій редакції підприємства і його державної реєстрації на загальних зборах Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_11 28 листопада 2022 року без повідомлення учасників, яких норм статут стосуються такі зміни, є протиправним.

З огляду на положення статті 167 Господарського кодексу України надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством. Отже, невиконання зазначеної вимоги Закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2019 року у справі №924/156/18.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 31 жовтня 2023 року у справі №908/2248/22, оскільки правовідносини у зазначені справі не є подібними до справи, яка перебуває на розгляді, адже правовідносини що були спірними у справі №908/2248/22 стосувалися порядку та обов`язку надати можливість ознайомитися із документами та інформацією необхідними для розгляду питань порядку денного, який регулюється частиною одинадцятою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" /зокрема умов контракту з виконуючим обов`язки директора Товариства/.

Водночас у вказаній апелянтом у п. 81 постанови у справі № 908/2248/22 Верховний суд зазначив: "81. Отже відповідно до закону до повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства в обов`язковому порядку додається проект запропонованих змін до статуту товариства. Ознайомлення з іншими документами та інформацією здійснюється за місцезнаходженням товариства у робочий час. Інший порядок може бути передбачений статутом товариства". Тобто висновки Верховного суду, викладені у даній постанові, підтверджують обов`язок товариства, визначений законом, щодо надіслання учасникам товариства з повідомленням і проекту змін, які пропонуються внести до статуту. Саме на порушення товариством частини п`ятої статті 32 вказаного закону вказує позивач.

Враховуючи, що станом на 28 листопада 2022 року позивач був учасником відповідача-1 з розміром частки у статутному капіталі 3,28 %, тому право отримати проект запропонованих змін до статуту, гарантоване частиною 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також право належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, право участі у загальних зборах товариства та право брати участь у прийнятті загальними зборами рішень, з питань, які віднесені статутом до їх компетенції є корпоративними правами позивача як учасника товариства щодо управління товариством, які він має право захищати в порядку господарського судочинства.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Згідно з частиною 5 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Окрім іншого пунктом 9.10 Статуту відповідача-1, затвердженого загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25 листопада 2020 року) визначено, що правління зобов`язане надати власникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах.

Матеріали справи не містять доказів направлення поштою або вручення особисто позивачу проекту запропонованих змін до Статуту Орендного підприємства Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, - як вбачається із повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року, у ньому не вказано, яким чином ОСОБА_1 має можливість ознайомитися із проектом запропонованих змін до Статуту та іншими документами і інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів, що мали відбутися 28 листопада 2022 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року, у якому вказано, що 28 листопада 2022 року відбудуться загальні збори відповідача, до питань порядку денного яких винесено питання про внесення змін та державної реєстрації статуту відповідача-1, - невідкладно направила цінним листом з описом вкладення для відповідача-1 своє письмове повідомлення від 28 листопада 2022 року.

У даному письмовому повідомленні від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 вказує, що нею 25 листопада 2022 року було отримано повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року, у якому визначено, що на розгляд загальних зборів 28 листопада 2022 року буде винесене питання про внесення змін та затвердження статуту підприємства; разом з цим орендне підприємство (відповідач-1) є товариством з обмеженою відповідальністю, а відтак ОСОБА_1 зауважує, що в порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" їй не було направлено проект запропонованих змін до Статуту підприємства разом із повідомленням №03 від 17 листопада 2022 року, а тому вважає розгляд 28 листопада 2022 року такого питання порядку денного як внесення змін до статуту протиправним.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , серед іншого, просила у повідомленні від 28 листопада 2022 року:

- не розглядати на загальних зборах підприємства 28 листопада 2022 року, про які її повідомлено письмовим повідомленням №03 від 17 листопада 2022 року, питання щодо внесення змін та затвердження статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого і його державної реєстрації;

- якщо є необхідність внесення змін та затвердження статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого повідомити її про проведення загальних зборів разом із письмовим повідомленням направити проект запропонованих змін до статуту підприємства;

- надати (надіслати) документи та інформацію що стосуються загаданого вище, які стосуються питань порядку денного загальних зборів підприємства, у випадку неможливості, повідомити письмово яким чином вона має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів.

Однак, з встановленого колегією суддів вбачається, що матеріали справи не містять доказів, що перед проведенням загальних зборів 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 було ознайомлено із проектом змін статуту.

Відтак, судами вбачається порушення при скликанні загальних зборів 28 листопада 2022 року норм чинного законодавства та пункту 9.10 статуту відповідача-1, затвердженого загальними зборами (протокол № 1/2020 від 25 листопада 2020 року).

Не направлення позивачу проекту запропонованих змін до Статуту свідчить про те, що позивача позбавлено можливості реалізувати корпоративні права.

Своєчасне і належне надання учаснику товариства повної інформації, що стосується порядку денного загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Оскільки позивач внаслідок порушення порядку скликання загальних зборів 28 листопада 2022 року не зміг належним чином підготуватись до даних загальних зборів, йому не було надано для ознайомлення документи в порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що позбавило ОСОБА_1 належної, а головне завчасної можливості на ознайомлення з проектом змін до статуту місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що розгляд 28 листопада 2022 року питання порядку денного щодо затвердження нової редакції Статуту є протиправним, а такі дії Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого призвели до порушення законних прав позивача як учасника товариства, що є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів від 28 листопада 2022 року.

Безпідставні є доводи відповідачів про те, що статутом в редакції від 25 листопада 2020 року не було передбачено обов`язку разом із повідомленням про скликання загальних зборів надсилати ОСОБА_1 проект запропонованих змін до статуту. При цьому колегія суддів виходить із того, що оскільки Статут Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, затверджений загальними зборами (протокол №1/2020 від 25 листопада 2020 року) не приведено у відповідність до Закону, то при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися положеннями Статуту, що не суперечать положенням чинного законодавства, а в частині, що суперечать або не врегульовані - положеннями чинного законодавства в т.ч. Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ЦК України та ГК України.

Відтак при вирішенні питання чи слід було перед проведенням загальних зборів 28 листопада 2022 року надсилати учасникам відповідача-1 проект пропонованих змін до статуту слід виходити з того, що оскільки умови Статуту від 25 листопада 2020 року не врегульовують дане питання діяльності товариства, тому слід керуватися вимогами Закону з даного питання, а саме частиною 5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка передбачає, що якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Встановивши порушення процедури скликання загальних зборів, на яких вирішувалося питання внесення змін до статуту, суд зобов`язний дослідити, як такі зміни впливають на права та обов`язки позивача у справі.

28 листопада 2022 року було проведено загальні збори учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, на яких ухвалено рішення про затвердження нової редакції Статуту відповідача-1, рішення за якими оформлено протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року.

Судами встановлено, що на загальних зборах учасників 28 листопада 2022 року був присутнім один із шести учасників відповідача-1 - ОСОБА_2 (відповідач-3), який володіє часткою у розмірі 90,1628 % голосів.

Інші учасники відповідача-1, а саме: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на загальних зборах 28 листопада 2022 року були відсутніми. Як вказано у протоколі №7/2022 від 28 листопада 2022 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні у зв`язку із їх смертю.

По першому питанню порядку денного "Про обрання голови та секретаря Загальних зборів" виступив ОСОБА_2 , який запропонував обрати головою і секретарем Загальних зборів ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю на Зборах інших членів організації орендарів. Доповідач також запропонував уповноважити обраних голову та секретаря на підписання даного протоколу Загальних зборів. Інших пропозицій не надходило.

Голосували "За" -1, "проти" -0, "утримались" -0.

По питанню першому порядку денного загальних зборів від 28 листопада 2022 року вирішено:

1) Обрати головою і секретарем загальних зборів ОСОБА_2 ;

2) Уповноважити обраного голову та секретаря на підписання даного протоколу загальних зборів.

По другому питанню порядку денного "Про внесення змін та затвердження Статуту Підприємства і його державної реєстрації" виступив ОСОБА_2 , який як вказано у протоколі №7/2022 від 28 листопада 2022 року, повідомив зборам про необхідність внесення змін до статуту Підприємства, зачитав запропоновану редакцію статуту, виніс питання щодо її затвердження і подання для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.

Голосували "За" -1, "проти" -0, "утримались" -0.

По питанню другому порядку денного загальних зборів від 28 листопада 2022 року вирішено:

Погодити внесення змін до Статуту Підприємства, виклавши його в новій редакції. Затвердити Статут Підприємства в новій редакції, і подати його для державної реєстрації до суб`єктів реєстрації, надавши відповідні повноваження щодо підписання статуту та проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань голові Загальних зборів.

У зв`язку з розглядом питань порядку денного, головою зборів було оголошено про їх закриття.

28 листопада 2022 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О. засвідчив справжність підписів ОСОБА_2 , який зроблено у присутності нотаріуса. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за № 3143.

Дослідивши редакцію статуту Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол №1/2020 від 25 листопада 2020 року), яка була чинною станом на 28 листопада 2022 року, а також редакцію Статуту Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол №7/2022 від 28 листопада 2022 року), якою замінено попередню редакцію від 25 листопада 2020 року, судами встановлено наступне.

Редакція статуту Підприємства, що затверджена загальними зборами організації орендарів відповідача (протокол № 1/2020 від 25 листопада 2020 року), яка була чинною станом на 28 листопада 2022 року містила:

- пункт 7.8, згідно з яким власник підприємства має право відчужити свою частку у статутному капіталі (корпоративні права) одному або кільком іншим учасникам підприємства. Власник може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам;

- та пункт 7.10, за умовами якого власник, що бажає відчужити свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам. Повідомлення повинно містити всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.

Натомість, в новій редакції статуту Підприємства, яка затверджена рішенням загальних зборів відповідача-1, які відбулися 28 листопада 2022 року, що оформлено протоколом №7/2022, затверджено нову релакцію пунктів 7.8, 7.10 статуту:

- 7.8. Власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів власників. Власник може на підставі рішення загальних зборів власників продати свою частку також і третій особі чи особам, якщо інші власники підприємства не скористаються своїм переважним правом на придбання такої частки у встановлений судом статутом строк;

- 7.10. Власник, що бажає продати свою частку третій особі чи особам, повинен направити рекомендованим листом письмове повідомленняпро свій намір іншим власникам на адресу реєстрації місця проживання (або на іншу адресу, якщо про неї письмово повідомив власник з проханням адресувати листи саме на цю адресу) або вручити його в руки. Повідомлення повинно містити умови, на яких продається частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси, до якої подається повідомлення.

ТОВ "Ареджі Ю" із посиланням на пункт 9.16 Статуту від 25 листопада 2020 року вказує, що загальні збори 28 листопада 2022 року були проведені за участі учасника Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, який володіє часткою у статутному капіталі 55 000 грн 00 коп та відповідно голосами більш як 50 %, а саме - 90,1628% голосів, а відтак загальні збори 28 листопада 2022 року є повноважними.

Відповідно до пункту 9.16 Статуту Підприємства в редакції, затвердженій протоколом №1/2020 від 25 листопада 2020 року, загальні збори власників вважаються повноважними, якщо на них присутні власники (їх представники), які володіють у сукупності більш як 50-ма відсотками голосів. Рішення про внесення змін до Статуту, відчуження майна Підприємства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна підприємства, та про ліквідацію підприємства, приймаються більшістю не менш як голосів від числа присутніх власників (якщо інше не встановлено законом). Рішення загальних зборів з усіх інших питань приймаються простою більшістю від числа присутніх власників.

Дослідивши пункт 9.16 Статуту підприємства в редакції, затвердженій протоколом №1/2020 від 25 листопада 2020 року, судами встановлено, що даний пункт містить вимогу що рішення про внесення змін до Статуту приймаються більшістю не менш як голосів від числа присутніх власників (якщо інше не встановлено законом).

Натомість статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Порядок прийняття рішень в частині внесення змін до статуту товариств з питань реалізації переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника, врегульовано статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", згідно з якою учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Частиною цієї 6 статті визначено, що статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів.

Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.

Як вбачається із протоколу від 28 листопада 2022 року на загальних зборах був присутній лише один із шести власників (учасників) підприємства який володіє 90,1628% голосів.

Пункт 7.8 статуту до його зміни оспорюваним рішенням містив норму, що власник частки може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам; натомість редакція п. 7.8 статуту після змін передбачає, що власник частки може на підставі рішення загальних зборів власників продати свою частку також і третій особі чи особам.

Отже, рішенням від 28.11.2022 фактично виключено зі статуту товариства умову щодо обов`язкової згоди усіх учасників на відчуження частки учасника на користь третьої особи, визначивши правовою підставою для реалізації частки учасника третій особі - рішення загальних зборів, а тому враховуючи вимоги ч. 2 ст. 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" прийняття такого рішення вимагало участі на зборах усіх учасників та одностайності.

При цьому суд зазначає, що умова про згоду всіх учасників товариства на реалізацію частки третій особі не може вважатися тотожною до рішення загальних зборів для надання такої згоди /як то передбачено новою редакцією статуту/, виходячи з того, що рішення на загальних зборах приймається простою більшістю голосів, що не є рівноцінним до 100% голосів, необхідних для одностайного рішення. А тому суд не бере до уваги позицію апелянта, що змін до статуту, які вимагали б одностйного рішення, не відбулося, відбулася виключно конкретизація п. 7.8 та 7.10 статуту.

З огляду на викладене, судами вбачається, що при проведенні 28 листопада 2022 року загальних зборів учасників відповідача-1, був відсутнім кворум під час голосування про внесення змін до статуту.

Також нова редакція статуту передбачає, що власник підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів учасників. Натомість попередня редакція статуту /п.7.10/ зобов`язувала власника, що мав намір реалізувати свою частку чи то іншим учасникам, чи третій особі /статутом не конкретизовано/, подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам, яке має містити всі умови, на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.

Відповідні положення про те, що "власник Підприємства має право продати або іншим чином передати у власність свою частку у Статутному капіталі (корпоративні права), одному або кільком іншим власникам Підприємства у будь-який момент без згоди інших власників чи рішення загальних зборів учасників" беззаперечно свідчать про порушення прав позивача, як учасника товариства, зокрема 1/ зменшення її прав на поінформованість щодо угод з частками, 2/ реалізацію свого права на викуп частки, яка відчужується одним з власників підприємства.

Відповідно до приписів частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина 3 статті 167 Господарського кодексу України у вказаній редакції).

За приписом частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №915/540/16).

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Із викладеного в сукупності вбачається, що як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів учасників Орендним підприємством Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, за відсутності кворуму, а відтак позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом №7/2022 від 28 листопада 2022 року правомірно задоволені місцевим судом.

Вимога про визнання недійсною нової редакції статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 28 листопада 2022 року є похідною вимогою від спору про визнання недійсним рішення загальних зборів від 28 листопада 2022 року. За результатами прийнятого із порушенням закону рішення загальних зборів 28 листопада 2022 року були внесені зміни у статут відповідача-1, які стосуються права голосу позивача як учасника відповідача-1, що безпосередньо свідчить про порушення прав ОСОБА_1 та наявності підстав для задоволення позову в цій частині. Редакція статуту Підприємства, що затверджена рішенням загальних зборів, які відбулися 28 листопада 2022 року (протокол №7/2022 загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 28 листопада 2022 року) була затверджена із порушенням у тому числі статей 20, 21, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а тому підлягає визнанню недійною.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

З огляду на задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_11 та статуту від 28 листопада 2022 року, суд першої інстанції правомірно задоволив і похідну вимогу про скасування реєстраційних дій - реєстраційного запису №1006021070029000014, внесеного державним реєстратором Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. 29 листопада 2022 року до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також судами встановлено, що 01 грудня 2022 року були проведені загальні збори власників членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, рішення за результатами яких оформлене протоколом № 8/2022 від 01 грудня 2022 року.

Із протоколу №8/2022 від 01 грудня 2022 року вбачається, що на загальних зборах учасників 01 грудня 2022 року був присутнім один із шести учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_11 (відповідач-3), який володіє часткою у розмірі 90,1628% голосів.

Інші учасники відповідача-1, а саме: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на загальних зборах 01 грудня 2022 року були відсутніми. Як вказано у протоколі №8/2022 від 28 листопада 2022 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні у зв`язку із їх смертю.

По першому питанню порядку денного "Про обрання голови та секретаря Загальних зборів" виступив ОСОБА_2 , який запропонував обрати головою і секретарем Загальних зборів ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю на Зборах інших членів організації орендарів. Доповідач також запропонував уповноважити обраних голову та секретаря на підписання даного протоколу Загальних зборів. Інших пропозицій не надходило.

Голосували "За" -1, "проти" - 0, "утримались" -0.

По питанню першому порядку денного загальних зборів від 01 грудня 2022 року вирішено:

1) Обрати головою і секретарем загальних зборів ОСОБА_2 ;

2) Уповноважити обраного голову та секретаря на підписання даного протоколу загальних зборів.

Друге, третє, п`яте, шосте та восьме питання порядку денного на розгляд Загальних зборів 01 грудня 2022 року не виносилося.

По четвертому питанню денного виступив ОСОБА_2 , який запропонував збільшити розмір статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами з подальшим прийняттям до складу власників підприємства, затвердження складу власників та розподілу часток. Пропозицій про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків від власника ОСОБА_2 та інших власників не надходило. Була розглянута пропозиція третьої особи ТОВ "Ареджі Ю" (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) про збільшення статутного капіталу до 62 500 грн за рахунок оплаченого протягом цього дня додаткового внеску в розмірі 1500 грн. Заперечень проти вищевказаної пропозиції від власника ОСОБА_2 та інших власників Підприємства не надходило.

Голосували "За" -1, "проти" -0, "утримались" -0.

По питанню четвертому порядку денного загальних зборів від 01 грудня 2022 року вирішено:

- Збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 62 500 грн в рахунок оплаченого додаткового внеску третьою особою ТОВ "Ареджі Ю" (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) в розмірі 1500 грн

- Прийняти до складу власників підприємства ТОВ "Ареджі Ю" (ідентифікаційний код юридичної особи 44888749) і подати це рішення загальних зборів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про підприємство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

- Затвердити склад власників та розподіл часток таким чином:

1) ОСОБА_2 , внесок 55 000 грн, що складає 88% статутного капіталу;

2) ОСОБА_1 , внесок 2 000 грн, що складає 3,20 % статутного капіталу;

3) ТОВ "Ареджі Ю", внесок 1500 грн, що складає 2,40% статутного капіталу;

4) ОСОБА_4 , внесок 1000 грн, що складає 1,60 % статутного капіталу;

5) ОСОБА_3 , внесок 1000 грн, що складає 1,60% статутного капіталу;

6) ОСОБА_9 , внесок 1000 грн, що складає 1,60% статутного капіталу;

7) ОСОБА_10 , внесок 1000 грн, що складає 1,60% статутного капіталу.

По сьомому питанню порядку денного зборів виступив ОСОБА_2 , який запропонував Зборам уповноважити Голову Правління Рибачка Леоніда Ростиславовича провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що прийняті цим рішенням.

Голосували "За" - 1, "проти" - 0, "утримались" - 0.

По питанню сьомому порядку денного загальних зборів від 01 грудня 2022 року вирішено: уповноважити Голову правління ОСОБА_2 провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01 грудня 2022 року приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О. засвідчив справжність підписів ОСОБА_2 , який зроблено у присутності нотаріуса. Нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі за №3168, 3169.

Рішення загальних зборів учасників відповідача-1, яке оформлене протоколом №08/2022 від 01 грудня 2022 року досліджується на предмет дотримання Закону та положень статуту, затвердженого рішенням загальних зборів відповідача-1 (протокол №1/2020 від 25 листопада 2020 року) з огляду на недійсність редакції статуту від 28 листопада 2022 року.

Згідно з пунктом 7.3. Статуту від 25 листопада 2020 року, нові власники приймаються (вступають) в підприємство шляхом придбання частки іншого власника та/або в порядку збільшення розміру статутного фонду (капіталу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

Згідно з частинами 6, 7 та 8 статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Треті особи та учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.

Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що у повідомленні про проведення загальних зборів учасників відповідача-1 №03 від 17 листопада 2022 року, яке отримане ОСОБА_1 25 листопада 2022 року, вказано, що на розгляд загальних зборів, серед іншого, буде винесене питання про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток).

Водночас із Повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року не вбачається, яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, не вказано також розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу.

Разом з тим, в Повідомлені №03 від 17 листопада 2022 року, адресованому ОСОБА_1 не вказано, яким чином позивач як учасник відповідача-1 має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів, що є порушенням пункту 9.10 статуту Підприємства та частини 11 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в повідомлені також не запропоновано позивачу реалізувати своє переважне право на додатковий вклад, чим порушено статтю 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яка визначає, що кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі; Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , отримавши повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року, у якому вказано про те, що на порядок денний загальних зборів 01 грудня 2022 року виноситься питання про збільшення розміру статутного капіталу відповідача-1, - направила цінним листом з описом вкладення для відповідача-1 своє письмове повідомлення від 28 листопада 2022 року.

У даному письмовому повідомленні від 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 вказала, що орендне підприємство (відповідач-1) є товариством з обмеженою відповідальністю, і з посиланням на Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зауважила про своє переважне право на внесення вкладу та зазначила, що із повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року не вбачається, яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, не вказано також розмір пропонованого збільшення розміру статутного капіталу. Із огляду на викладене ОСОБА_1 зауважила, що розгляд 01 грудня 2022 року такого питання порядку денного, як збільшення розміру статутного капіталу, буде протиправним.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , серед іншого, просила у повідомленні від 28 листопада 2022 року:

- не розглядати на загальних зборах Підприємства 01 грудня 2022 року, про які її повідомлено письмовим повідомленням №03 від 17 листопада 2022 року, питання про збільшення статутного капіталу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток);

- якщо є необхідність збільшення розміру статутного капіталу Підприємства шляхом внесення вкладів власниками або третіми особами (новими власниками, їх прийняття до складу власників Підприємства, затвердження складу власників та розподіл часток) повідомити Позивача про проведення загальних зборів Підприємства на яких буде розглядатися вказане питання, письмово повідомити Позивача яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, за рахунок чинних власників, нових власників, чи спільно новими та чинними власниками, вказати адреси кожного потенційного власника (учасника) Підприємства який має намір стати власником (учасником) Підприємства в порядку збільшення статутного капіталу Підприємства, умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця. Якщо на загальних зборах буде вирішуватися питання про прийняття нових власників (учасників) Підприємства, повідомити на яких умовах буде відбуватися таке прийняття (включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного власника).

- надати (надіслати) документи та інформацію що стосуються загаданого вище, які стосуються питань порядку денного загальних зборів підприємства, у випадку неможливості, повідомити письмово яким чином вона має можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного загальних зборів.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що таке її прохання від 28 листопада 2022 року, адресоване відповідачу-1, було зумовлене тим, що відповідачем-1 було порушено порядок винесення питання про введення нових власників до складу власників Підприємства.

Як вбачається з листа №01 від 28 грудня 2022 року відповідач-1 підтвердив, що 30 листопада 2022 року отримав лист позивача з проханням не розглядати на загальних зборах Підприємства 01 грудня 2022 року питання порядку денного про збільшення розміру статутного капіталу Підприємства та питання пов`язані зі зміною складу засновників - тобто за день до проведення загальних зборів відповідач-1 отримав таке заперечення ОСОБА_1 , однак жодним чином не повідомив її про те, яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства, що свідчить про унеможливлення позивача підготуватися до загальних зборів 01 грудня 2022 року.

З норм статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" слідує, що статутний капітал може збільшуватися за рахунок внесення додаткових вкладів третіх осіб, водночас лише після реалізації переважного права наявних учасників товариства (із тим, щоб розмір їх часток у збільшеному статутному капіталі не змінився), тобто після того, коли такі вклади будуть внесені учасниками товариства або останні відмовляться від реалізації свого переважного права зробити додатковий вклад.

Враховуючи наведене вище, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що скликання загальних зборів 01 грудня 2022 року та рішення, що прийняті на них, які пов`язані із збільшенням статутного капіталу відповідача-1 в обхід реалізації переважного права позивача на внесення додаткового вкладу та відповідно незаконного введення до складу учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого третьої особи ТОВ "Ареджі Ю" , а також проведені на підставі цього реєстраційні дії, які спрямовано на зміну складу учасників відповідача- 1 не відповідають вимогам чинного законодавства, є безпідставними та незаконними.

Прийнявши рішення про надання згоди третій особі на внесення додаткового вкладу, без згоди всіх власників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого та порушивши таким чином переважне право позивача на внесення додаткового вкладу відповідач-1 протиправно зменшив частку ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача-1. Станом на 28 листопада 2022 року розмір номінальної частки позивача у відсотках становив 3,28 % (що, серед іншого, підтверджується протоколом № 7/2022 від 28 листопада 2022 року), а станом на 13 грудня 2022 року став 3,20 %, що підтверджується протоколом загальних власників відповідача-1 № 9/2022 від 13 грудня 2022 року.

Таке збільшення капіталу за рахунок додаткового вкладу третьої особи призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості 2 000 грн 00 коп, тобто, як зазначив суд першої інстанції, відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки позивача із 3,28% до 3,20% у відсотковому вимірі відбулося в обхід реалізації переважного права позивача на внесення додаткового вкладу, а відтак свідчить про порушення її прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник відповідача 1 не зміг надати пояснення суду щодо небхідності, економічної доцільності збільшення статутного капіталу орендного підпримства з 61000 грн до 62500 грн, тобто на 1500 грн.

Із викладеного в сукупності судами обох інстанцій вбачається, що як при скликанні, так і при проведенні загальних зборів 01 грудня 2022 року було допущено порушення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оспорюване рішення прийняте, серед іншого, із порушенням переважного права позивача на внесення додаткового вкладу, а тому позовні вимоги про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року правомірно задоволені судом, а всі рішення за результатами даних зборів, оформлені протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року визнані недійсними.

Належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів 01 грудня 2022 року та припущення про те, що підставою позову є незгода ОСОБА_1 із прийнятим рішенням, оформленим протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року, не спростовує допущені відповідачем 1 порушення норм чинного законодавства, що є підставою для задоволення вказаних позовних вимог. Аргументи ТОВ "Ареджі Ю" стосовно інвестиційної діяльності останнього також не спроможні нівелювати допущені порушення законодавства.

Як вже зазначалося, за приписами пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.

З огляду на задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів від 01 грудня 2022 року, суд правомірно задоволив і похідну позовну вимога про скасування реєстраційних дій - реєстраційного запису №1006021070030000014 внесеного державним реєстратором Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів погоджується із встановленою судом першої інстанції технічною помилкою у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, що стосується дати протоколу №8/2022 та що стосується державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та реєстраційного запису №1006021070030000014, - позивачем помилково вказано дату 02 грудня 2022 року протоколу №8/2022 та помилково вказано дату реєстраційного запису №1006021070030000014 29 грудня 2022 року, при цьому як встановлено судами із матеріалів справи датою протоколу №8/2022 є 01 грудня 2022 року, а датою реєстраційного запису є 02 грудня 2022 року.

Така технічна помилка не впливає на зміст та суть позовних вимог, а тому суд правомірно визнав недійсними всі прийняті рішення загальних зборів власників - членів організації орендарів Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 01 грудня 2022 року, які оформлені протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року та скасував рішення державного реєстратора Городоцької сільської ради Кондратюк І.С. №1006021070030000014 від 02 грудня 2022 року.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про припинення права власності ТОВ "Ареджі Ю" на частку у розмірі 2,40% у статутному капіталі відповідача-1 номінальною вартістю 1500 грн 00 коп., оскільки така частка набута в незаконний спосіб, серед іншого, із порушенням переважного права на внесення додаткового вкладу учасниками Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, і на підставі рішення загальних зборів учасників, оформленим протоколом №8/2022 від 01 грудня 2022 року, яке визнано судом недійсним.

Також судами встановлено, що 06 грудня 2022 року між відповідачем-3 ОСОБА_2 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" з іншої сторони укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, предметом якого є частка в статутному капіталі відповідача-1, що становить 55000 грн. 00 коп. в розмірі 88 % від статутного капіталу, яку продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і зобов`язується сплатити за неї грошову суму на умовах, встановлених цим договором. Разом з часткою у статутному капіталі Підприємства продавець передає покупцю усі пов`язані із такою часткою корпоративні права, в тому числі, але не виключно, щодо прийняття участі на загальних зборах власників (орендарів) підприємства з правом голосування і прийняття рішень по будь-яким питанням, які розглядаються на таких зборах, обирати і бути обраним до виборних органів Підприємства, приймати участь у розподілі прибутку та покритті збитків підприємства, а також виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду правочинів.

Відповідно до пункту 5 Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 06 грудня 2022 року за домовленістю сторін складає 55000 грн 00 коп. Ціну частки продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось тяжких для нього обставин та повністю його задовольняє.

13 грудня 2022 року між відповідачем-4 ОСОБА_3 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" з іншої сторони укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, предметом якого є частка в статутному капіталі відповідача-1, що становить 1000 грн. 00 коп. - в розмірі 1,60 % від статутного капіталу, яку продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і зобов`язується сплатити за неї грошову суму на умовах, встановлених цим договором. Разом з часткою у статутному капіталі Підприємства продавець передає покупцю усі пов`язані із такою часткою корпоративні права, в тому числі, але не виключно, щодо прийняття участі на загальних зборах власників (орендарів) підприємства з правом голосування і прийняття рішень по будь-яким питанням, які розглядаються на таких зборах, обирати і бути обраним до виборних органів Підприємства, приймати участь у розподілі прибутку та покритті збитків підприємства, а також виконувати всі інші дії в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду правочинів.

Відповідно до пункту 5 Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого від 13 грудня 2022 року за домовленістю сторін складає 1000 грн 00 коп. Ціну продажу частки продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось тяжких для нього обставин та повністю його задовольняє.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом (пунктом 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України).

Частка у статутному капіталі товариства - це специфічний об`єкт права, оскільки власник частки у статутному капіталі товариства не може передати її фізично покупцю, тому право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення вказаних договорів між відповідачем-3 та відповідачем-2 від 06 грудня 2022 року та між відповідачем-4 та відповідачем-2 від 13 грудня 2022 року порушує переважне право позивача на придбання частки у статутному капіталі відповідача-1 з огляду на наступне.

Укладення вказаних договорів купівлі-продажу часток від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року обумовлено, серед іншого, попередніми рішеннями загальних зборів від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року, які не породжують жодних юридичних наслідків, адже визнано судом недійсними з моменту їх прийняття.

Планомірними та послідовними діями орендного підприємства в особі учасника ОСОБА_2 , який володів часкою в статутному капіталі номінальною вартістю 55000 грн, що складала станом на 28.11.2022 - 90,1639 % статутного капіталу, було внесено зміни у статут, які унеможливили інших учасників в реалізації свого права на купівлю частки, яка відчужується, введено до складу товариства ТОВ "Ареджі Ю" шляхом збільшення статутного капілу за рахунок додаткового внеску з метою укладення договору купівлі продажу частки, що складала 90,1639 % саме з ТОВ " ОСОБА_12 ".

В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.02.2023 представник позивача вказав, що даний позов подано з метою захисту переважного права на придбання частки.

За приписами частини 1 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

За приписами статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут, у статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Із положень статуту затвердженого загальними зборами Підприємства від 25 листопада 2020 року (протокол № 1/2020) вбачається наступне.

Відповідно до пункту 7.8. статуту Підприємства власник підприємства має право відчужувати свою частку у статутному капіталі (корпоративні права) одному або кільком іншим учасникам Підприємства. Власник може зі згоди інших власників відступити свою частку також і третім особам.

За умовами пункту 7.10 статуту Підприємства власник, що бажає відчужити свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим власникам. Повідомлення повинно містити всі умови, на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не було подане письмове повідомлення про намір відповідачів-3 та -4, яке б містило всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця.

Повідомлення №03 від 17 листопада 2022 року також не містить ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного власника (учасника) Підприємства який має намір стати власником (учасником) Підприємства в порядку збільшення статутного капіталу Підприємства (пункт 7.3. статуту Підприємства).

Судами встановлено, що в порушення вимог статуту Підприємства в редакції затвердженій протоколом загальних зборів Власників підприємства №1/2020 від 25 листопада 2020 року, вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали із ТОВ "Ареджі Ю" договори купівлі - продажу часток, при цьому не повідомивши позивача про намір відчужити свою частку та не проінформувавши про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу.

За статтею 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники Товариства зобов`язані дотримуватись статуту.

Отже, в учасників відповідача-1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мали намір відчужити свою частку для ТОВ "Ареджі Ю", існував обов`язок письмово повідомити про це решту учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого згідно з пунктами 7.8 та 7.10 Статуту від 25 листопада 2020 року та частини 3 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчило б про дотримання ним умов закону та статуту, які є обов`язковими в силу статті 6 Закону про відчуження своєї частки у встановленому законом і статутом порядку.

Чинне законодавство передбачає обов`язкове письмове повідомлення учасника про намір продажу частки третій особі. За відсутності такого письмового повідомлення учасник не може вважатися повідомленим належним чином, у тому числі усно. Факт належного повідомлення учасника не може встановлюватися показаннями свідків.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі №923/875/19.

Частина 3 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вимагає від учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки), інформувати інших учасників у відповідному письмовому повідомленні про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови, не унормовуючи, що такі "інші умови" є істотними. Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права (правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 01 червня 2021 року у справі №910/3527/20).

Дослідивши зміст статуту Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого в редакції від 25 листопада 2020 року колегія суддів зазначає про відсутність у вказаному статуті положень стосовно того, що учасники даного товариства не мають переважного права, або положень, які б встановлювали порядок реалізації переважного права учасників товариства, що був би відмінний від того, який визначений нормами статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази письмового повідомлення ОСОБА_1 про намір відповідачів-3 та 4 продавати свої частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені ОСОБА_11 номінальною вартістю у сукупності 56000 грн 00 коп.

Тобто укладаючи договори купівлі-продажу часток від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушили переважне право ОСОБА_1 як учасника відповідача-1 на придбання частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого.

Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії.

Окрім того, згідно з пунктом 7.11. Статуту від 25 листопада 2020 року у випадку, якщо інші власники бажають придбати запропоновану частку, вони можуть скористатися своїм правом на переважне придбання частки пропорційно до розмірів своїх часток. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо власники підприємства не скористаються своїми переважними правами протягом місяця з дня повідомлення про намір власника продати частку або протягом іншого строку, частка може бути відчужена іншій третій особі.

Із урахуванням викладено, місцевий господарський суд правомірно встановив, що ТОВ "Ареджі Ю" незаконно набуло право власності на частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, адже їх набуття відбулося всупереч визначеній Законом та Статутом у редакції від 25 листопада 2020 року процедурі.

Місцевий суд обгрунтовано здійснював перевірку законності укладення договорів купівлі-продажу часток від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року із урахуванням вказаного закону та Статуту відповідача-1, в редакції, що затверджена загальними зборами учасників 25 листопада 2020 року (протокол № 1/2020).

Учасник товариства, який набув частку в його статутному капіталі з порушенням закону, не може важатися таким, що набув таку частку на законних підставах. Зважаючи на це, суд відновлює status quo у фактичному та правову становищі, що існував до проведення загальних зборів 28 листопада 2022 року та 01 грудня 2022 року, шляхом абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися відповідачами. Учасники спірних правовідносин повинні повернутися у вихідну точку до порушення права, оскільки таке порушення стало передумовою подальшої зміни розмірів часток учасників і складу учасників, а отже також є наслідком відповідного порушення.

Крім того, безпідставні є доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не зверталась до його як діючий співвласник санаторію з приводу викупу його корпоративних прав. Статут в редакції від 25 листопада 2020 року та чинне законодавство України передбачають, що учасник товариства, який має намір придбати частку іншого учасника повідомляє про це продавця після того, як отримав від продавця письмове повідомлення про намір продажу частки, яке б містило всі умови на яких відчужується частка. Із матеріалів справи вбачається, що до відчуження 06 грудня 2022 року своєї частки відповідачем-3 для відповідача-2 ОСОБА_1 зверталася до відповідача-1 з повідомленням від 28 листопада 2022 року. Оскільки відповідач-3 як станом на 28 листопада 2022 року, 01 грудня 2022 року так і 06 грудня 2022 року був керівником відповідача-1 та одночасно власником частки номінальною вартістю 55000 грн 00 коп, яку мав намір продати, знав про повідомлення позивача від 28 листопада 2022 року в якому ОСОБА_1 , зокрема, зазначила про те, що їй не було подане письмове повідомлення про намір інших власників яке б містило всі умови на яких відчужується частка, включаючи ціну операції, валюту платежу і порядок оплати, повного імені (назви) і адреси кожного потенційного покупця і про те, що з повідомлення неможливо встановити яким саме чином планується збільшити розмір статутного капіталу Підприємства та інші аргументи - отже ОСОБА_2 усвідомлював, що ОСОБА_1 не знала про те, на яких умовах і кому ним відчужується частка, а тому і не могла звернутися до нього з приводу викупу його корпоративних прав, адже визначальним у даному випадку є те, що позивач не отримувала від ОСОБА_2 в порядку встановленому законом його письмового повідомлення про намір продати свою частку третій особі.

Не беруться до уваги колегією суддів твердження апелянта про те, що переважне право позивача не було порушене, бо продаж колишніми власниками своїх часток відбувався не третім особам, а здійснювався за досягнутими домовленостями і на підставі діючого статуту підприємства в редакції 2022 року іншому власнику підприємства ТОВ "Ареджі Ю", яке має рівні права з ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується, що редакція статуту від 28 листопада 2022 року, на яку посилається апелянт, була прийнята із порушенням закону; положення Статуту від 25 листопада 2020 року, згідно з яким відчуження частки третім особам допускається лише за згодою інших учасників та положення статуту про право учасників на придбання частки, що відчужується, пропорційно до розміру їх часток /п.п. 7.8-7.11 статуту/, було незаконно виключено рішенням загальних зборів від 28 листопада 2022 року, на яких взяв участь лише ОСОБА_2 , а не всі учасники Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, як того вимагає закон, збільшення статутного капіталу шляхом додаткового внеску третьої особи, внаслідок чого ТОВ "Ареджі Ю" було протиправно введено до складу учасників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого. Оскільки судами визнано недійсними рішення загальних зборів від 28 листопада 2022 року та від 01 грудня 2022 року та Статут від 28 листопада 2022 року, продаж часток відповідачами-3 та -4 номінальною вартістю у сукупності 56 000 грн 00 коп відбувся не законному учаснику відповідача-1, а третій особі ТОВ "Ареджі Ю", яка стала учасником відповідача-1 у незаконний спосіб.

Колегія суддів зауважує, що надання вибіркової правової оцінки обставинам справи, як це здійснює ТОВ "Ареджі Ю" є неможливим, оскільки порушення прав ОСОБА_1 відбулося внаслідок зазначеної вище низки послідовних дій, які у своїй сукупності призвели до незаконного введення до власників Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого третьої особи, яка протягом 15 днів отримала більше 90% статутного капіталу підприємства.

Суд звертає увагу апелянта, що вимога про припинення права власності ТОВ "Ареджі Ю" на частку у розмірі 2,40% є похідною від визнання недійсним рішення загальних зборів від 01 грудня 2022 року. Однак, апеляційний суд категорично не погоджується з доводами ТОВ "Ареджі Ю" стосовно того, що визнавши недійсними рішення загальних зборів від 28 листопада 2022 року, всі наступні вимоги є похідними і автоматично втрачають свій зміст, оскільки порушення корпоративних прав ОСОБА_1 достеменно встановлено, а відновлення таких прав повинно бути ефективним.

За змістом частин 1 та 2 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та ін.).

Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18). Зокрема, у цій справі Велика Палата Верховного Суду визнала належним та ефективним способом захисту вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо питання перерозподілу часток учасників.

Як вже зазначалося, позивач вважає порушеним своє переважне право на придбання частки, а тому зважаючи на зміст порушеного права, за захистом якого звернувся позивач, та характеру порушення слід надавати оцінку способу, в який останній прагне відновити таке право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі №909/1294/15 міститься висновок, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти, то це звичайний договір купівлі-продажу.

Частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Аналогічні положення містяться також і у частині 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

У пунктах 71-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі №910/2388/20 міститься висновок, що зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.

Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №909/337/19.

Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі №910/2388/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі №915/1172/20, від 24 листопада 2021 року у справі №904/5874/19 (904/4623/19), від 07 вересня 2021 року у справі №911/106/20.

Колегія суддів не бере до уваги доводи ТОВ "Ареджі Ю" про те, що належним способом захисту у справі №918/124/23 має бути той, на якому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16, а саме про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів учасників товариства і що спосіб захисту, що обраний ОСОБА_1 не є ефективним.

Тут суд вважає за необхідне зазначити, що ефективність способу захисту слід з`ясовувати виходями з порушеного права, за захистом якого звернувся позивач. Як вже було зазначено, представник позивача підтвердив, що підставою для звернення з позовом є порушене переважне права позивачки /як учасника товариства/ на придбання частки.

А тому суд вважає, що правовідносини у даній справі та у справі №923/876/16 не є подібними, адже правовідносини, що були спірними у справі №923/876/16 стосувалися порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, які відбулися 15 серпня 2013 року та 16 серпня 2014 року та у справі №923/876/16 позивач прагнув відновити склад учасників товариства (зокрема своє право на участь в товаристві), який існував до стверджуваного порушення його прав і таке відновлення не могло бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини 5 статті 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"). Водночас у справі №918/124/23 позивач прагне відновити своє порушене переважне право на купівлю частки у статутному капіталі, спосіб захисту якого прямо передбачений частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України та частиною 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Крім того, у постанові Верховного Суду від 29 червня 2023 року у даній справі №918/124/23, вирішуючи питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталу у справі про переведення прав і обов`язків покупця, зазначено, що враховуючи обставини цієї справи та предмет позову, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу. Водночас таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2022 року у справі №904/4790/20 висловив правову позицію, що за загальним правилом, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов`язків покупця на привілейовану особу. Водночас, Верховний Суд вважає, що таке переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця. Якщо ж останній вже передав належну йому частку іншій особі, то у такому разі переведення прав не є можливим, оскільки такий спосіб не захистить (не відновить) порушеного переважного права учасника на придбання частки, не забезпечить йому можливості придбати у власність частку, що була відчужена з порушенням його переважного права на її придбання, таке рішення не буде підставою для припинення права власності на частку у статутному капіталі Товариства останнього покупця (власників частки). Захист переважного права на придбання частки Товариства у такому разі може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі залишаються учасниками Товариства і мають переважне право при укладанні кожного договору купівлі-продажу.

Втрата права власності на частку і статусу учасника за рішенням суду можлива лише у випадках витребування частки із чужого незаконного володіння або переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки, такий же спосіб захисту прав позивача як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не може призводити до втрати іншими учасниками товариства права власності на їх частки та статусу учасників (корпоративних прав), тобто до фактичного виключення учасників з товариства (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №924/700/21).

З урахуванням викладеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обрання позивачем належного способу захисту своїх порушених прав та задоволення таких позовних вимог.

При цьому колегія суддів зазначає, що належність та ефективність саме такого способу захисту порушених прав обумовлюється тим, що цей спосіб захисту безпосередньо передбачений законом та саме у такий спосіб будуть відновлені права/інтереси позивача. Саме по собі визнання судом за позивачем переважного права на придбання частки іншого учасника не приведе до захисту цього порушеного права, оскільки фактично таке визнання буде декларативним, що не тягне за собою значущих наслідків у вигляді набуття права на частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №924/700/21 виходить з того, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. Відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Учасник, частка якого вибула з його володіння без його волі іншим шляхом, якого виключено зі складу учасників товариства та в подальшому змінено склад учасників та розмір статутного капіталу, не має іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого в разі задоволення позовних вимог відповідачі будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Такий судовий захист буде повним та відповідатиме принципу процесуальної економії, тобто забезпечить відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Отже, обставини у справі № 924/700/21 не тотожні до обставин у даній справі, оскільки стосується відновлення прав учасника, якого виключено з товариства.

Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 Цивільного кодексу України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).

Отже, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними та переведення прав покупця має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо (пункт 53 постанови Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №911/2446/21).

Як зазначено Корпоративною Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі №907/922/21, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. Відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Тобто Велика Палата Верховного Суду прямо робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

Корпоративна Палата вважає, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 Цивільного кодексу України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 Цивільного кодексу України).

Конституційний Суд України зазначає, що на право власника частки у статутному капіталі господарської організації на участь в її управлінні, яке є складовою корпоративного права, поширюються гарантії, передбачені частиною четвертою статті 13, статтею 41 Конституції України. Захищеність вказаного права на конституційному рівні означає, що втручання у таке право допускається у виняткових випадках з метою суспільної необхідності, виключно на підставі закону та з дотриманням засад справедливості, пропорційності (абзац шостий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 22 липня 2020 року N 8-р (I)/2020).

Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 , частка якої була умисно розмита та яку було позбавлено переважного права на викуп частки інших власників, немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогами про оскарження рішень загальних зборів про зміни до статуту, про збільшення статутного фонду шляхом введення третьої особи та про переведення прав покупця за договорами купівлі-продажу, у межах якого встановлені та перевірені відповідні обставини.

Колегією суддів досліджено питання щодо переважного права інших власників на викуп часток /пропорційності в реалізації переважного права/.

Учасниками Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, які також мали переважне право на купівлю часток, які є предметом цього спору, є наступні особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Як вже зазначалося, ОСОБА_4 09 травня 2023 року подавала до Господарського суду Рівненської області позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі, у якій просила суд залучити її до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у зв`язку із вступом у справу розпочати розгляд справи № 918/124/23 спочатку, а також задовольнити позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, про припинення за відповідачем-2 права власності на частки у статутному капіталі у розмірі 2,40 % та 87,60 %, про переведення прав і обов`язків покупця та про визнання власником частки у розмірі 87,60%.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 травня 2023 року у справі №918/124/23 прийнято вступ ОСОБА_4 як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справу № 918/124/23. Прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження.

08 червня 2023 року від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надійшла заява про відмову від позову, у якій заявник просить суд закрити провадження у справі №918/124/23 в частині позовних вимог ОСОБА_4 .

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 вересня 2023 року прийнято відмову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 від позову. Закрито провадження у справі №918/124/23 у частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 . Залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 .

За приписами частини п`ятої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переведення прав і обов`язків покупця частки (частини частки) учасник має право вимагати лише в судовому порядку.

У той же час згідно частини третьої статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на наведене ОСОБА_4 відмовилася від свого права реалізувати переважне право купівлі частки статутного капіталу відповідача, які є предметом цього спору і повторне звернення до суду з цього приводу є неможливим.

15 травня 2023 року між ОСОБА_1 , та учасниками відповідача 1 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було укладено договори купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі відповідача 1, відповідно до яких 15 травня 2023 року були складені акти приймання - передачі частки (частини частки) в статутному капіталі відповідача 1, згідно яких ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , передали (відчужили) свої частки статутного капіталу (корпоративні права) Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого позивачу у повному обсязі (копії вказаних актів приєднані до матеріалів справи).

10 жовтня 2023 року від ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до суду першої інстанції надійшли заяви з викладенням правової позиції по суті спору, у яких треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, просили суд розглянути спір без їх участі, підтримують позовні вимоги ОСОБА_1 та зазначають, що належну їм частку у статутному капіталі відповідача-1 відчужили ОСОБА_1 15 травня 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 15 травня 2023 року. Зміни до реєстру щодо учасників орендного підприємства не внесено у зв`язку з дією ухвали про забезпечення позову у даній справі.

Відчуживши свої частки в статутному капіталі відповідача 1 та визнавши позовні вимоги позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 належним чином відмовилися від свого права реалізувати переважне право купівлі частки статутного капіталу відповідача, які є предметом цього спору.

З огляду на вказане, єдиним учасником відповідача 1, який має можливість та право реалізувати переважне право купівлі частки статутного капіталу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" відповідно до частини п`ятої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у цьому спорі є позивач.

Відтак, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого суду про задоволення вимог в частині переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, укладеними 06 грудня 2022 року між відповідачами-3 та -2 та 13 грудня 2022 року між відповідачами 4- та -2; про припинення права власності ТОВ "Ареджі Ю" на частку у розмірі 56000 грн у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого та визнання ОСОБА_1 власником частки у розмірі 91,8032% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом вказаних договорів купівлі-продажу частки.

Колегія суддів звертає увагу сторін, що визначення відсоткового розміру частки відбулося з урахуванням розміру статутного капіталу, який існував до загальних зборів 28 листопада 2022 року, тобто збережено status quo, про який зазначалося вище.

Задоволення позовних вимог про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі має наслідком те, що такий позивач вважається та визнається покупцем у всіх інших правовідносинах, що відбулися після укладення таких договорів купівлі-продажу. Новий законний покупець (позивач) заміняє попереднього незаконного (ТОВ "Ареджі Ю") за усіма правовідносинами, що відбулися в результаті укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого від 06 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Ареджі Ю" та від 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Ареджі Ю".

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною 5 статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", застосовуються такі правила: 1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду; 2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду; 3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

Спеціальним законом передбачено, що позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, яка вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, що обумовлюється особливостями правовідносин, меті запровадження цієї норми та відповідає сутності порушеного права з урахуванням принципів справедливості, рівності та співмірності (пропорційності) (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2022 року у справі № 910/19980/20).

ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок Господарського суду Рівненської області грошові кошти у розмірі 56 000 грн 00 коп (вартість спірної частки Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, на яку позивач просить суд перевести на себе права та обов`язки покупця відповідача-2 за договорами купівлі-продажу частки від 06 грудня 2022 року та від 13 грудня 2022 року), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 03 лютого 2023 року, а тому Господарський суд Рівненської області дійшов правильного висновку про вирішення питання про перерахування грошових коштів у розмірі 56 000 грн 00 коп., внесених позивачем на депозитний рахунок суду, покупцю ТОВ "Ареджі Ю".

Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позову.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Однак, пункти 10, 11 резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 підлягають зміні, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та дослідженого судами, загальний розмір статутного капіталу Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого до прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів 28 листопада 2022 року та 01 грудня 2022 року становив 61000 грн. Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01 грудня 2022 року вбачається, що частка ОСОБА_2 становила 55 000,00 грн, а ОСОБА_3 1 000,00 грн. За оспорюваними договорами купівлі-продажу часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужили ТОВ "Ареджі Ю" сумарно 56000 грн.

Проте, у пункті 10 резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 місцевим судом зазначено "Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у розмірі 87,60% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000,00 грн, яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого…"

Колегія суддів вважає, що зазначення поряд з номінальною вартістю частки у 56000 грн. відсотків у розмірі 87,60% є очевидною помилкою. З матеріалів справи та мотивувальної частини оскаржуваного рішення чітко вбачається, що предметом дослідження і ухвалення рішення було саме питання відчужених часток у статутному капіталі номінальною вартістю 56000 грн., а тому даний 10 пункт резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 підлягає зміні шляхом виключення "87,60%".

У судовому засіданні 20 лютого 2024 року апеляційним судом досліджувалося питання зазначення таких відсотків, однак, як позивачем, так і відповідачем не надано жодного вмотивованого пояснення щодо походження таких відсотків.

Водночас, судом враховано п. 4.4 статуту, яким визначено, що розмір частки кожного учасника підпримства визначається у відсотках і у гривнях. Враховуючи, що позовні вимоги позивача містять розмір частки учасників у гривнях та у відсотках, апеляційний суд здійснив обрахунок часток кожного учасника у відсотках, виходячи з розміру статутного капіталу 61000 грн, станом на 28.11.2022: ОСОБА_2 -55 000 грн,90,1639%, ОСОБА_4 - 1000 грн, 1,63934%, ОСОБА_3 -1000 грн, 1,63934%, ОСОБА_9 -1000 грн, 1,63934%, ОСОБА_10 -1000 грн, 1,63934%, ОСОБА_1 - 2000 грн, 3,2786%.

Пунктом 11 резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 87,60% та 2,40% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладених 06 грудня 2022 року між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

У позовній заяві позивач просив визнати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 87,60% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого , укладених 06 грудня 2022 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" та 13 грудня 2022 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" .

Колегією суддів досліджено позовну вимогу та мотивувальну частину оскаржуваного рішення та встановлено, що зазначення розміру часток в резолютивній частині 87,60% та 2,40% є арифметичною помилкою, як і помилковим є зазначення відсоткового розміру частки номінальною вартістю 56000 грн позивачем у позові, оскільки з даного пункту рішення достеменно вбачається, що йдеться про номінальну вартість частки у статутному капіталі 56000 грн., яка була предметом договорів купівлі-продажу, що складає 91,8032% (55000 +1000= 90,1639%+1,6393%).

Правильним у даному випадку є зазначення відсотків у розмірі 91,8032%, що відповідає часткам ОСОБА_2 (55000 грн.) та ОСОБА_3 (1000 грн.) у статутному капіталі відповідача 1 до подій, які відбулися після 28 листопада 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18.

Відтак, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції допустив описки/арифметичні помилки/, а тому для сприяння швидкому здійсненню правосуддя, економії процесуального часу, щоб ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 шляхом виключення з пункту 10 резолютивної частини "87,60%" та виправлення у пункті 11 резолютивної частини відсотків на правильне значення "91,8032%".

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Згідно із статтею 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 залишити без задоволення.

Змінити рішення суду першої інстанції виклавши п. 10, 11 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

10. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) на частку у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000,00 грн, яка є предметом договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) укладеним 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладеним 13.12.2022 між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

11. Визнати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) власником частки у розмірі 91,8032% у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717) номінальною вартістю 56 000 грн 00 коп., яка є предметом договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Орендного підприємства Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (вул. Лісова 1, Жобрин, Рівненський район, Рівненська область, 35310, код ЄДРПОУ 21082717), укладених 06.12.2022 між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749) та 13.12.2022 між ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареджі Ю" (вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 27, Київ 24, 01024, код ЄДРПОУ 44888749).

В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 07 листопада 2023 року у справі №918/124/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/124/23 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "05" березня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.