Рішення

від 06.07.2023 по справі 905/1026/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.2023р. Справа №905/1026/22

за позовом: в.о. керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області (85302, Донецька область, м.Покровськ, вул.Центральна, 148, код ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, 22, корпус 2, код ЄДРПОУ 40477689), Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Центральна, 9, код ЄДРПОУ 44670895) та Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради (85324, Донецька область, м.Мирноград, вул.Руднична, 2, код ЄДРПОУ 21973020)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44, код ЄДРПОУ 42254701)

про визнання недійсними додаткових угод та повернення коштів у розмірі 230363,70 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Шуть А.В.

У засіданні брали участь:

прокурор: Лахтюк Л.В. - за посв.

від позивачів: не з`явились

від відповідача: не з`явився

Згідно із ст.ст.183 ГПК в засіданні суду оголошувалась перерва з 17.05.2023р. до 08.06.2023р.

СУТЬ СПОРУ:

В.о. керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, м.Покровськ в інтересах держави в особі позивачів: Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, м.Мирноград та Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради, м.Мирноград звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон», м.Київ, у якій просив суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.04.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон»;

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 13.05.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон»;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 13.10.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон»;

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.11.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон»;

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 08.02.2022р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» на користь Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради безпідставно надмірно сплачені кошти за додатковими угодами №№1, 2, 3, 4, 7 до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. в сумі 230363,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог в.о. керівника прокуратури посилається на те, що до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. було укладено вищезазначені додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницею товару і зменшено кількість товару, що суперечить вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскільки сторонами не підтверджено підвищення ціни товару, додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а витрачені кошти місцевого бюджету в розмірі 230363,70 грн підлягають поверненню.

Ухвалою суду від 26.12.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1026/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

15.05.2022р. на електронну адресу суду надійшла заява №040525-17/4327-2023 від 15.05.2023р. Східного офісу Держаудитслужби, за змістом якої останній просив суд розглядати справу за відсутності власного представника. Однак, вказане звернення не було скріплене електронним цифровим підписом, а отже, таке звернення не вважається офіційним та не розглядається судом. Станом на дату розгляду справи по суті вказана заява не надходила до суду у паперовому вигляді.

Позивачі 2 і 3 будь-яких пояснень по суті спору не надали, про розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бристон» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/1026/22, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, ч.5 цієї статті визначає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бристон» зареєстровано за адресою: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.12.2022р., протокольні ухвали від 04.05.2023р., від 17.05.2023р., ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 08.06.2023р. були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Ухвала суду від 26.12.2022р. була вручена представнику відповідача 03.01.2023р., про що свідчить поштове повідомлення №6102271055500. Ухвали від 04.05.2023р., від 17.05.2023р., від 08.06.2023р. були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бристон» було обізнано з існуванням судової справи та мало можливість прийняти участь у її розгляді.

Окрім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» публікувались оголошення про розгляд справи.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023р., строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 20.05.2023р. строком на 90 діб.

У відповідності до спільного розпорядження голови та керівника суду №6-р від 25.05.2023р., з урахуванням рішення №1 від 13.06.2022р. зборів суддів господарського суду Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду (дистанційно або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), тимчасове обмеження доступу до приміщення суду.

Приймаючи до уваги наведене, а також поточну ситуацію у м.Харкові, спір вирішено з об`єктивних причин з перевищенням строку, визначеного ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.06.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2023р.

Прокурор у судове засідання 06.07.2023р. з розгляду справи по суті з`явився (в режимі відеоконференції), позовні вимоги підтримав.

Представники сторін у судове засідання 06.07.2023р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, судом не викликались.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив:

За результатами проведеної процедури закупівлі 10.03.2021р. між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон» (постачальник) укладено договір №10-03/2021 про закупівлю товарів (код ДК021:2015 - 09130000-9 «Нафта і дистиляти» (дизельне паливо Євро 5).

За правилами п.3.1 вказаного договору, його загальна вартість становить 2041200 грн з ПДВ.

Відповідно до п.п.3.2, 3.5 договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків, визначених діючим законодавством. Сторони мають право змінити ціну за одиницю товару в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Згідно з п.4.2 наведеного договору ціна за одиницю товару вказана в специфікації може бути збільшена не більш як на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п.3.1 договору та не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору.

Строк поставки товару: до 31.12.2021р. Місце поставки товарів: відпуск пального - за місцезнаходженням замовника - 84324, Донецька область, м.Мирноград, вулиця Руднична, будинок 2 (п.п.5.1, 5.2 договору №10-03/2021 від 10.03.2021р.).

Окрім того, зазначений договір містив наступні положення:

- основні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.п.11.3, 11.5);

- зміна істотних (основних) умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, які передбачені ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», про що укладається відповідна додаткова угода, яка оприлюднюється відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.11.7);

- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору та ринкову (середньо ринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди) (підпункт 2 п.11.8).

Згідно з додатком №1 до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. сторони домовились про постачання дизельного палива у кількості 90000 л за ціною 22,68 грн з ПДВ на загальну суму 2041200 грн.

За змістом п.10.1 зазначеного договору (в редакції додаткової угоди №6 від 29.12.2021р.) сторони узгодили, що він набирає чинності з дати підписання і діє до 01.03.2022р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

На час укладання вказаного договору, сторонами було погоджено його істотні умови, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому, Комунальне підприємство «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради отримало листи від 19.04.2021р., від 07.05.2021р., від 13.10.2021р., від 23.11.2021р., від 07.02.2022р., у яких відповідач звертався з пропозицією щодо укладення додаткових угод до договору, у зв`язку зі значним коливанням цін на ринку нафтопродуктів, що в свою чергу відповідно до положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою для зміни ціни за одиницю товару.

Відтак, між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон» було укладено, зокрема, наступні додаткові угоди:

- №1 від 19.04.2021р. щодо збільшення ціни до 24,90 грн з ПДВ за 1 літр;

- №2 від 13.05.2021р. щодо збільшення ціни до 25,56 грн з ПДВ за 1 літр;

- №3 від 13.10.2021р. щодо збільшення ціни до 28,08 грн з ПДВ за 1 літр;

- №4 від 26.11.2021р. щодо збільшення ціни до 30,18 грн з ПДВ за 1 літр;

- №7 від 08.02.2022р. щодо збільшення ціни до 33,06 грн з ПДВ за 1 літр.

Підставою для укладання додаткових угод №№1-4, 7 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон» визначено наявність обставин значного коливання цін на ринку нафтопродуктів. В обґрунтування вказаних тверджень відповідачем надано висновки Сумської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу.

Сторонами також було укладено додаткову угоду №5 від 29.12.2021р. про наступне (п.п.1, 2): «Керуючись пунктом 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до п.1 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, зменшити обсяги закупівлі замовника та зменшити суму договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. на 1014871,50 грн. Внести зміни до розділу ІІІ. «Сума визначена у договорі» договору про закупівлю товарів №10-03/2021 від 10.03.2021р., та викласти в наступній редакції пункт: 3.1. Загальна вартість цього договору становить 1026328,50 грн.

За наслідками виконання умов договору Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради фактично отримано дизельного палива у кількості 50055 л на загальну суму 1365611,10 грн, вартість якого повністю сплачена позивачем 3 на користь відповідача виходячи з цін, які узгоджені сторонами у відповідних додаткових угодах.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор вказував на те, що необхідність звернення з позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів.

З посиланням на те, що укладання спірних додаткових угод призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару), що не відповідає положенням Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі, прокурор звернувся з позовом до суду про визнання таких додаткових угод до договору недійсними та стягнення з відповідача безпідставно надмірно сплачених коштів в сумі 230363,70 грн.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В силу норм абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст.203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач (прокурор) по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями ст.3 вказаного закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 вказаного нормативно-правового акту передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак, вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто, положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і нафтопродуктів.

Водночас, чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 12.02.2020р. у справі №913/166/19, від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 25.06.2019р. у справі №913/308/18, від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18).

Так, прокурор, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними додаткових угод №№1-4, 7 до договору визначив саме положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, приписи ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України та положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022р. у справі №927/636/21 та від 07.12.2022р. у справі №927/189/22).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Як встановлено, укладаючи договір сторони визначили ціну за дизельне паливо у розмірі 22,68 грн з ПДВ за 1 л.

Також, умовами договору сторони погодили можливість зміни ціни за одиницю товару за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни.

Однак, навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни товару шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом України «Про публічні закупівлі». Зокрема, ціна може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтованого та документально підтвердженого, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару - 10%.

При цьому, висновки Сумської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу мають вигляд довідково-інформаційного документу, зі змісту якого неможливо встановити чому фахівець дійшов саме такого висновку.

Натомість у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватись ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання, джерел інформації тощо (постанова Верховного Суду від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18).

Закон України «Про торгово-промислову палату» не містить положень щодо наявності повноважень у торгово-промислової палати на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни на товар на ринку. Разом з тим, вказаним законом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

З викладеного слідує, що надані постачальником висновки не встановлюють наявності факту коливання ціни на паливно-мастильні матеріали у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер (постанова Верховного Суду від 27.04.2021р. у справі №927/685/20).

Також, слід врахувати, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Крім того, за висновками суду, при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема, замовник (Комунальне підприємство) мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна дизельного палива збільшилась на 45,77% (з 22,68 грн за 1 літр до 33,06 грн за 1 літр).

Отже, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі», перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 45,77% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, а укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Отже, враховуючи умови договору відповідач повинен був поставити Комунальному підприємству «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради дизельне паливо за ціною 22,68 грн за 1 л.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 вказаного нормативно-правового акту за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст.669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. В силу норм ч.1 ст.670 вказаного кодексу, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, з огляду на недійсність укладених між сторонами договору додаткових угод, правовідносини з постачання дизельного палива між позивачем 3 та відповідачем регулюються договором, а відтак, і поставка і оплата товару, мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Разом з тим, щодо вимоги позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» на користь Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради безпідставно надмірно сплачених коштів за додатковими угодами №№1, 2, 3, 4, 7 до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р. в сумі 230363,70 грн, суд зазначає про наступне:

Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 вказаного нормативно-правового акту, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 зазначеного кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019р. у справі №915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020р. у справі №553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021р. у справі №911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022р. у справі №910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022р. у справах №923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019р. у справі №761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022р. у справі №910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022р. у справах №923/199/21 (підпункт 8.17) і №922/1830/19 (підпункт 7.2). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022р. у справах №923/199/21 (підпункт 8.18) і №922/1830/19 (підпункт 7.3).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022р. у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Основного закону України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ч.1 якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз.1, 2 ч.1 ст.23 вказаного закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 ч.3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Отже, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим, слід враховувати, що у контексті засадничого положення ч.2 ст.19 Конституції України відсутність у Законі України «Про прокуратуру» інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.

Правомірність подання позову прокурора в інтересах Східного офісу Держаудитслужби, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області сторонами не заперечується та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду.

Разом з тим, обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради, прокурор у позовній заяві стверджував, що додатковими джерелами фінансування позивача 3 є дотації з бюджету, кошти від фінансування місцевих програм, а також вказаний учасник судового спору є стороною договору, яка має повноваження звернутися до суду про стягнення невикористаної суми попередньої оплати.

За статутом Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради останнє є юридичною особою, комунальним підприємством, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах казначейства, самостійно здійснює бухгалтерський та статичтичний облік. Управління підприємством здійснює його керівник - директор, який розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до чинного законодавства України, укладає договори від імені підприємства. Засновником підприємства є Мирноградська міська рада (повноваження якої у зв`язку із введенням воєнного стану виконує Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.55, ч.1 ст.63 Господарського кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто, позивач 3 не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

У відносинах щодо розрахунків з постачальником дизельного палива за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради, що свідчить про наявність підстав для залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі позивача 3, без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 Господарського процессуального кодексу України.

Виходячи з того, що прокурор просив суд стягнути безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 230363,70 грн саме на користь Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради, приймаючи до уваги те, що визначення позовних вимог та їх розміру є диспозитивним правом заявника позову, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, враховуючи, що суд обмежений обсягом таких вимог та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, у суду відсутні підстави для стягнення спірних коштів на користь позивача 2, як представника спільних інтересів територіальної громади і розпорядника бюджетних коштів.

Таким чином, позов в.о. керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» про визнання додаткових угод недійсними підлягає задоволенню.

В свою чергу позов в.о. керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради підлягає залишенню без розгляду.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 12405 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури як платника згідно із платіжним дорученням №1618 від 22.11.2022р. Разом з цим, оскільки позовну заяву прокурора в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» на користь Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради 230363,70 грн залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, прокурор не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 3455,46 грн відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці на визначену згідно з процесуальним законом кінцеву дату складання повного тексту рішення, завантаженістю, а також поточною ситуацією у країні і місті Харкові, повний текст рішення складено 28.02.2024р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 226, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 19.04.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон».

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 13.05.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон».

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 13.10.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон».

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 26.11.2021р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон».

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 08.02.2022р. до договору №10-03/2021 від 10.03.2021р., укладену між Комунальним підприємством «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристон».

Позовну заяву в.о. керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Багатогалузеве об`єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристон» (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44, код ЄДРПОУ 42254701) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в сумі 12405 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 06.07.2023р.

Повний текст рішення складено 28.02.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця