Рішення

від 04.03.2024 по справі 905/1736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2024 Справа №905/1736/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи за позовом: Національного банку України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Прес Паблікейшнс», м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 347477,36грн, з яких 183243,30грн - основний борг, 35157,65грн - пеня, 55013,87грн - штраф, 11581,98грн - 3% річних, 62480,56грн - інфляційні втрати

СУТЬ СПОРУ:

Національний банк України, м. Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Прес Паблікейшнс», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 347477,36грн, з яких 183243,30грн - основний борг, 35157,65грн - пеня, 55013,87 - штраф, 11581,98грн - 3% річних, 62480,56грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про постачання періодичних видань №102823 від 21.01.2021 щодо повної та своєчасної поставки товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 183243,30грн, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 251, 526, 530, 610, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач разом із позовною заявою надав належним чином засвідчені копії: договору про постачання періодичних видань №102823 від 27.01.2021, разом з додатками, які є невід`ємною його частиною, додаткової угоди до договору, актів передавання - приймання, листа ТОВ "Євро Прес Дистрибьюшн", листа Національного банку України №65-008/83096 від 07.09.2021.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1736/23 визначено суддю Левшину Я.О. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1736/23. Справу №905/1736/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.01.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від Національного банку України надійшло клопотання без номеру від 25.01.2024 про долучення додаткових доказів, а саме копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ТОВ "Смарт Прес Україна" змінила своє найменування на ТОВ "Євро Прес Паблікейшнс".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Прес Паблікейшнс» значиться: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, буд. 69.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України за №453/37789 від 25 квітня 2022 року (зі змінами).

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією вбачається, що вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою російською федерацією території України.

Таким чином, на території місцезнаходження відповідача поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ «Укрпошта».

Відповідач повідомлявся про відкрите судове провадження у справі №905/1736/23 шляхом направлення копії ухвали суду від 02.01.2024 на електронну пошту info@smartpress.com.ua, та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Згідно з ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладені обставини, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.01.2024 у справі №905/1736/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 між Національним банком України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Прес Україна» (далі - постачальник) укладено договір №102823 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти вітчизняні періодичні видання за назвами, у кількості та за адресами згідно з додатком 1 до договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.2.1. договору поставка товару здійснюється партіями в асортименті та кількості згідно з додатком 1 до договору. Строк поставки товару замовнику протягом строку дії договору до 09.00 у день виходу з друку для щотижневих журналів та періодичних видань друкованих і не пізніше ніж на третій робочий день з дати виходу з друку для інших журналів та періодичних видань друкованих.

Місце поставки товарів, визначено в додатку 1 до договору, а саме: вул. Інститутська, буд. 11-Б, м.Київ, 01601 (п.2.2. договору).

Кожна партія товару повинна супроводжуватись специфікацією з переліком та кількістю доставлених вітчизняних журналів та періодичних видань друкованих за підписом відповідальної особи постачальника. У разі виявлення під час приймання товару його невідповідності вимогам договору щодо кількості та/або якості (забруднений, зім`ятий, порваний тощо), складається дефектний акт та постачальник зобов`язується за власний рахунок замінити неякісний товар на товар належної якості або допоставити його протягом 48 годин з дати складання акту.

Одночасно, щомісяця, починаючи з 01.01.2021 до повного виконання договору, у строк не пізніше 7 робочих днів після закінчення попереднього календарного місяця, сторони підписують акт передавання - приймання вітчизняних журналів та періодичних видань друкованих, в якому відображається перелік, кількість і вартість доставлених замовнику журналів та періодичних видань друкованих протягом попереднього календарного періоду. У разі виникнення спірних питань обсяг виконання договору визначається на підставі належним чином оформлених актів, підписаних уповноваженими особами сторін. В акті обов`язково зазначається номер і дата укладання договору, останнього додаткового договору до договору, у разі його наявності, сума поставленого товару (п.2.3. договору).

Загальна вартість за договором становить 382554,80грн, без ПДВ, згідно з Специфікацією, що наведена у додатку 1 до договору та включає в себе сплату податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно чинного законодавства України, вартість доставки, завантаження та розвантаження товару за адресами, вказаними у додатку 1 до договору (п.3.1. договору).

Відповідно до п.4.1. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості за договором протягом 10 робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін договору, але не раніше 01.01.2021.

Розділом V. Права та обов`язки сторін, передбачено, що замовник зокрема зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за товар відповідно до умов договору (п.5.1.1.), в свою чергу постачальник зобов`язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені договором (п.5.3.1. договору).

Відповідно до п.6.1., 6.2. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором; у разі невиконання та/або неналежного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором винна сторона, що встановлюється за згодою сторін або за рішенням суду, повинна відшкодувати іншій стороні на її вимогу збитки в повному обсязі, якщо вони завдані в період чи внаслідок виконання умов договору.

У разі порушення стоків постачання товару або строків заміни неякісного товару якісним постачальник на вимогу замовника сплачує штрафні санкції у розмірі 10% від вартості не поставлених /не замінених вчасно товарів за кожен день прострочення до повного виконання зобов`язань (п.6.3. договору).

Сторонами узгоджено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення постачальником виконання зобов`язань за договором, припиняється через 12 місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано (п.6.10. договору).

Пунктом 7.3. договору сторони передбачили, що у разі відмови постачальника в односторонньому порядку виконувати договір або у разі розірвання договору з ініціативи замовника у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням постачальником зобов`язань за договором, постачальник сплачує на вимогу замовника штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості договору протягом 10 робочих днів після отримання такої вимоги від замовника.

Пунктом 10.1. сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими особами обох сторін/накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженою особою сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису) та діє починаючи з 01.02.2021 по 31.12.2021.

У разі невиконання умов договору в установлений термін від діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором (п.10.2. договору).

10.02.2021 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Прес Україна" укладено додатковий договір №102854 до договору №102823 від 27.01.2021, відповідно до умов якого сторони погодили викласти:

- абзац другий п.2.3. договору у наступній редакції: "Одночасно, щомісячно, починаючи з 01.02.2021 до повного виконання договору, у строк не пізніше 7 робочих днів після закінчення попереднього календарного місяця, сторони підписують акт передавання - приймання вітчизняних журналів та періодичних видань друкованих, в якому відображається перелік, кількість і вартість доставлених замовнику журналів та періодичних видань друкованих потягом попереднього календарного періоду. У разі виникнення спірних питань обсяг виконання договору визначається на підставі належним чином оформлених актів, підписаних уповноваженими особами сторін.";

- пункт 3.1. договору в наступній редакції: "Загальна вартість за договором становить 366759,10грн, без ПДВ, згідно з Специфікацією, що наведена у додатку 1 до договору та включає в себе сплату податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені згідно чинного законодавства України, вартість поставки, завантаження та розвантаження товару за адресами, вказаними у додатку 1 до договору." Додаток 1 до договору сторони вирішили викласти у новій редакції, що додається до додаткового договору (п.1.3. додаткового договору).

Сторони підписали договір №102823 від 27.01.2021 та додатковий договір №102854 від 10.02.2021 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами перевірки кваліфікованого електронного підпису.

У додатку №1 Специфікація періодичних видань до додаткового договору №102854 від 10.02.2021до договору №102823 від 27.01.2021 сторони погодили найменування, період, кількість видань на загальну суму 366759,10грн, а саме: журнали на суму 113662,40грн, газети на суму 36966,30грн, електронні та ON-LINE ресурси на суму 216130,40грн.

Відповідно до умов договору, 16.02.2021 позивачем було перераховано на рахунок відповідача, відповідно до реєстру початкових міжбанківських розрахункових документів, за якими проведені операції у системі автоматизації процесів банківської та фінансово - господарської діяльності Національного банку України, грошові кошти в сумі 366759,10грн.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, ТОВ "Смарт Прес Україна" в період з лютого по липень 2021 здійснило поставки товару на загальну суму 183515,80грн 16 коп., а саме: відповідно до акту передавання - приймання №РН-302 від 28.02.2021 за лютий 2021 на суму 42202,40грн, акту передавання - приймання №РН-576 від 31.03.2021 за березень 2021 на суму 27930,90грн, акту передавання - приймання №РН-2167 від 30.04.2021 за квітень 2021 на суму 28452,10грн, акту передавання - приймання №РН- 2386 від 31.05.2021 на суму 25744,00грн, акту передавання - приймання №РН-2481 від 30.06.2021 за червень 2021 на суму 36215,60грн, акту передавання - приймання №РН- 4292 від 31.07.2021 за липень 2021 на суму 22970,80грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної поставки товару належним чином не виконав, здійснив поставку частково на суму 183515,80грн.

Позивачем до матеріалів справи додано лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Прес Паблікейшнс", відповідно до якого відповідачем повідомлено, що ТОВ "Смарт Прес Україна" перейменовано у ТОВ "Євро Прес Паблікейшнс", та останнє є правонаступником всіх зобов`язань перед передплатниками та видавцями. Вказаним листом повідомлено про можливість затримки виконання зобов`язань.

07.09.2021 позивач звернувся до відповідача з листом №165-0008/83096, в якому просив відповідача повідомити позивача до 15.09.2021 щодо подальшого виконання договорів, в тому числі термінів відновлення поставки видань. В іншому випадку Національний банк України ініціюватиме дострокове розірвання договорів в односторонньому порядку у зв`язку з неналежним виконанням їх умов, повернення сплачених авансів та застосування штрафних санкцій. Однак, вказаний лист залишився відповідачем без відповіді.

Як стверджує позивач, оскільки відповідачем обов`язок щодо своєчасної та повної поставки товару належним чином не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, належне виконання зобов`язання є виконання зобов`язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов`язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору №102823 від 27.01.2021, укладеного між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Прес Україна" (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змінило своє найменування на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Прес Паблікейшнс») позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 366759,10грн, що підтверджується копією реєстру початкових міжбанківських розрахункових документів, за якими проведені операції у системі автоматизації процесів банківської та фінансово - господарської діяльності Національного банку України від 16.02.2021.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, ТОВ "Смарт Прес Україна" в період з лютого по липень 2021 здійснило поставки товару на загальну суму 183515,80грн 16 коп., що підтверджується копіями: акту передавання - приймання №РН-302 від 28.02.2021 за лютий 2021 на суму 42202,40грн, акту передавання - приймання №РН-576 від 31.03.2021 за березень 2021 на суму 27930,90грн, акту передавання - приймання №РН-2167 від 30.04.2021 за квітень 2021 на суму 28452,10грн, акту передавання - приймання №РН- 2386 від 31.05.2021 на суму 25744,00грн, акту передавання - приймання №РН-2481 від 30.06.2021 за червень 2021 на суму 36215,60грн, акту передавання - приймання №РН- 4292 від 31.07.2021 за липень 2021 на суму 22970,80грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної поставки товару належним чином не виконав, здійснивши поставку частково на суму 183515,80грн. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закон") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд незалежно від наявності посилання сторін вирішує, які норми права повинні застосовуватися для вирішення спору, при цьому сторони не зобов`язані доказувати в суді наявність та необхідність застосування певної норми до спірних правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (такий висновок викладено в пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).

Відповідно до положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже в розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення попередньої оплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати.

Виходячи з положень ст.693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця.

Господарський суд звертає увагу, що звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив стягнути «суму заборгованості в розмірі 18324330грн», посилаючись на положення статей 530 та 610 Цивільного кодексу України, в свою чергу нарахування штрафних санкцій та 3% річних відбувалось на «суму попередньої оплати, яка не була повернута позивачу - 183243,30грн».

З урахуванням викладеного, оскільки зазначення Національним банком України конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування до вказаних спірних правовідносин положень ст. 693 Цивільного кодексу України, які регулюють питання щодо повернення попередньої оплати у випадку невиконання продавцем, який одержав суму попередньої оплати товару, своїх зобов`язань щодо передачі товару у встановлений строк.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 366759,10грн, в свою чергу відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної поставки товару належним чином не виконав, здійснив поставку частково на суму 183515,80грн, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми невикористаної попередньої оплати в розмірі 183243,30грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого позивачем розміру пені за порушення строків поставки товару зазначає наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3., 6.10. договору сторони погодили, що у разі порушення строків постачання товару або строків заміни неякісного товару якісним постачальник на вимогу замовника сплачує штрафні санкції у розмірі 10% від вартості не поставлених/ не замінених вчасно товарів за кожен день прострочення до повного виконання зобов`язань. Нарахування штрафних санкції за прострочення постачальником виконання зобов`язань за договором, припиняється через 12 місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 01.08.2021 по 30.06.2021, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 35157,65грн є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 11581,98грн та інфляційні втрати в сумі 62480,56грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 01.08.2021 по 08.09.2023 та розрахунок інфляційних втрат за загальний період з серпня 2021 по серпень 2023, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11581,98грн та інфляційних втрат в сумі 62480,56грн, є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого позивачем розміру штрафу за порушення строків постачання товару зазначає наступне.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 6 Цивільного кодексу передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до умов пункту 7.3. договору у разі відмови постачальника в односторонньому порядку виконувати договір або у разі розірвання договору з ініціативи замовника у з`язку з невиконанням чи неналежним виконанням постачальником зобов`язань за договором, постачальник сплачує на вимогу замовника штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості договору протягом 10 робочих днів після отримання такої вимоги від замовника.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірними та зробленими у відповідності умов договору та норм чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 55013,87грн є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовна заява Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Прес Паблікейшнс" є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національного банку України, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Прес Паблікейшнс" м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 347477,36грн, з яких 183243,30грн - сума невикористаної попередньої оплати, 35157,65грн - пеня, 55013,87грн - штраф, 11581,98грн - 3% річних, 62480,56грн - інфляційні втрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Прес Паблікейшнс" (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, буд. 69, ідентифікаційний код 38466793) на користь Національного банку України (01601, м.Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) суму невикористаної попередньої оплати - 183243,30грн, пеню - 35157,65грн, штраф -55013,87грн, 3% річних - 11581,98грн, інфляційні втрати - 62480,56грн, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 4169,73грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 04.03.2024.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Я.О. Левшина