Рішення

від 05.03.2024 по справі 909/1158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1158/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

e-mail: ngt@naftogaztrading.com.ua

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Нижньовербізької сільської ради"

вул. Українська, 68, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218

про стягнення 54 476 грн 79 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Нижньовербізької сільської ради про стягнення 54 476 грн 79 коп. заборгованості, з яких: 33 320 грн 65 коп. - основний борг, 15 774 грн 01 коп. - пеня, 1 145 грн 54 коп. - 3% річних, 4 236 грн 59 коп. - інфляційні втрати.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

02.01.2024 через особистий кабінет в системі "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 02.01.2024 (вх. №98/24).

10.01.2024 через особистий кабінет в системі "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення від 10.01.2024 (вх. №585/24).

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача: позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань за договором постачання природного газу №08-1413/21-БО-Т від 01.12.2021 відповідач не провів оплату за отриманий природний газ у встановлені договором строки та в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33 320 грн 65 коп. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано 15 774 грн 01 коп. пені, 1 145 грн 54 коп. 3% річних та 4 236 грн 59 коп. інфляційних втрат. Також позивач зазначив, що невчасна сплата природного газу протягом дії договору підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Позиція відповідача: відповідач позов в частині стягнення основного боргу визнав, в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат вказав на те, що виникнення заборгованості відбулося у зв`язку із ненаданням ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" акту на повну оплату за поставлений протягом грудня 2022 р. газ, а оплатити акт з початку нового бюджетного року стало технічно не можливо. Також відповідач зазначив, що протягом терміну дії договору відповідач вчасно та в повному обсязі сплачував всі рахунки, які надходили від позивача, тому незрозумілими є нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Разом з тим, просив зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки вони є надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.09.2018 № 962, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

01.12.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Нижньовербізької сільської ради" (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір № 08-1413/21-БО-Т постачання природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ, споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем об`єм природного газу у період з 01.11.2021 по грудень 2022 р. (включно) в кількості 21 тис. куб.м.

В п. 3.5 договору сторони визначили, що приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За змістом п. 4.1 договору, всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн.

Загальна вартість цього договору на дату укладення становить 289 695 грн, крім того ПДВ - 57 939 грн, разом з ПДВ - 347 634 грн (п.4.3 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно з пп. 4 п. 6.2 договору, споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку передбачених цим договором.

За змістом п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.

В п. 7.2 договору сторони визначили, що за у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

29.09.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу від 01.12.2021 № 08-1413/21-БО-Т.

В п. 4 додаткової угоди сторони погодили викласти п. 4.1 Розділу 4 "Ціна та вартість природного газу" договору у наступній редакції:

"Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, ціна природного газу з ПДВ - 16 390 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу напер у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу, за цим договором становить 16 553,89 грн.

На підтвердження поставки відповідачу природного газу за період з грудня 2021 року по грудень 2022 року на загальну суму 259 951 грн 40 коп. позивач надав суду підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі природного газу №1 від 31.12.2021 на суму 16 817 грн 53 коп., №1 від 31.01.2022 на суму 63 857 грн 36 коп., №2 від 28.02.2022 на суму 38 316 грн 88 коп., №3 від 31.03.2022 на суму 32 381 грн 28 коп., №4 від 30.04.2022 на суму 23 220 грн 06 коп., №5 від 31.05.2022 на суму 894 грн 58 коп, б/н від 30.06.2022 на суму 865 грн 93 коп., №7 від 31.07.2022 на суму 894 грн 58 коп., №8/д від 31.08.2022 на суму 894 грн 58 коп., №9 від 30.09.2022 на суму 865 грн 93 коп., б/н від 31.10.2022 на суму 4 611 грн 08 коп., б/н від 30.11.22 на суму 28 130 грн 18 коп., б/н від 31.12.2022 на суму 31.12.2022 та корегуючий акт №4/1 від 25.04.2022, відповідно до якого сума корегування становить - 29 грн 15 коп.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів (платіжного доручення №4 від 03.03.2022, одержано банком 04.03.2022, оплачено - 07.03.2022 на суму 63 857 грн 36 коп.; платіжних доручень №27, №28, №29, №30 від 22.06.2022, одержано банком 23.06.2022, оплачено - 30.06.2022 на загальну суму 94 812 грн 74 коп.; платіжного доручення №54 від 16.09.2022, одержано банком 16.09.2022, оплачено - 28.09.2022 на суму 894 грн 58 коп.; платіжних доручень №58, №59 від 03.11.2022, одержано банком 04.11.2022, оплачено - 14.11.2022 на загальну суму 1760 грн 51 коп.; платіжного доручення №65 від 01.12.2022, одержано банком 01.12.2022, оплачено - 02.12.2022 на суму 22 265 грн 45 коп.; платіжного доручення №76 від 26.12.2022, одержано банком 27.12.2022, оплачено - 28.12.2022 на суму 43 040 грн 11 коп.) відповідач здійснив часткову оплату отриманого природного газу в розмірі 226 630 грн 75 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що плата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За встановлених судом обставин, позивач на виконання умов договору постачання природного газу в період з грудня 2021 року по грудень 2022 року поставив відповідачу природний газ на суму 259 951 грн 40 коп., за який відповідач оплатив частково в розмірі 226630 грн 75 коп.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, суму основної заборгованості визнав, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 33 320 грн 65 коп. заборгованості за поставлений природний газ є обґрунтованими та належать до задоволення.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Як визначено в ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, боржник у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України та п. 7.2 договору нараховано відповідачу 15 774 грн 01 коп. пені, 1 145 грн 54 коп. 3% річних та 4 236 грн 59 коп. інфляційних втрат.

За перерахунком суду, заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильними.

За приписами ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена і ч.3 ст.551 ЦК України.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

Суд враховує також, що заборгованість за поставку природного газу, яка становила 259 951 грн 40 коп., погашена відповідачем в розмірі 226 630 грн 75 коп., тобто на понад 87%.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 7 387 грн 07 коп.

Що стосується інфляційних втрат та 3% річних, то слід зазначити, що за своєю правовою природою нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Оскільки, нормами чинного законодавства не передбачено можливості зменшення розміру нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат та 3 % річних, то підстави для такого зменшення у суду відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.

Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 -238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Нижньовербізької сільської ради" (вул. Українська, 68, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218, код ЄДРПОУ 41991609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 33 320 (тридцять три тисячі триста двадцять) грн 65 коп. основного боргу, 7 887 (сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн 01 коп. пені, 1 145 (одну тисячу сто сорок п`ять) грн 54 коп. 3% річних, 4 236 (чотири тисячі двісті тридцять шість) грн 59 коп. інфляційних втрат та 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 05.03.2024

Суддя О.В. Рочняк