Рішення

від 05.03.2024 по справі 909/1183/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1183/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім"

вул. Осипова, будинок 10, м. Одеса, Одеська обл., 65048

e-mail: urist@1d.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзингова компанія"

вул. Гната Хоткевича, будинок 79, квартира 30, м. Івано-Франківськ, 76002

про стягнення 33 234 грн 29 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший дім" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзингова компанія" про стягнення 33 234 грн 29 коп. заборгованості, з яких: 19 269 грн 60 коп. - основний борг, 10 781 грн 42 коп. - пеня, 1 061 грн 27 коп. - 3% річних та 2 122 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.01.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.01.2024 направлено в їх електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Копії ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін - 03.01.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 04.01.2024.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив вчасно та в повному обсязі оплату поставленого товару, у зв`язку з чим позивач нарахував йому пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.11.2019 між ТОВ "Перший дім" (постачальник) та ТОВ "Франчайзингова компанія" (покупець) укладено договір про постачання матеріалів будівельного призначення №1119/03.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник, на підставі замовлення покупця, зобов`язався передати у власність покупця матеріали будівельного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.2 договору, в підтвердження прийняття замовлення постачальник, протягом 2 (двох) банківських днів надає покупцю відповідний рахунок-фактуру.

В п. 2. 4 договору сторони визначили, що у випадку погодження покупця з цінами, кількістю, асортиментом зазначеними у рахунку-фактурі покупець зобов`язаний, протягом 3 (трьох) банківських днів від дати виписки рахунка-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі, провести оплату, в розмірі та на умовах зазначених в п. 3.4. даного Договору.

За змістом п. 2.6 договору, датою поставки товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договору, ціни включають вартість товару, тари, упакування й маркування, ПДВ. Транспортні витрати, у випадку доставки товару постачальником за адресою вказаною покупцем, також включаються у вартість товару. Ціни вказуються у рахунках-фактурах і накладних, а в необхідних випадках також у відповідних протоколах узгодження цін (специфікаціях). У випадку підписання сторонами протоколу (специфікації), він стає невід`ємною частиною даного договору. Накладна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним договором, визначає вартість кожної окремої партії товару в цілому. Усі видаткові накладні підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід`ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.

Згідно з п.3.4 договору, покупець на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює оплату за товар шляхом безготівкового переказу 100% попередньої оплати товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інший строк не зазначений в рахунку-фактурі.

Зобов`язання покупця з оплати товару вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов`язань за даним договором, за умови надходження вимоги від постраждалої сторони.

За змістом до п. 8.16 договору, даний договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до "31" грудня 2019 р.

В п.8.17 договору сторони визначили, що у разі, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір не пізніше як за 20 (двадцять) календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік на тих самих умовах, які діяли на момент його укладання.

На підтвердження виконання договірних зобов`язань з поставки відповідачу товару на загальну суму 188 064 грн 05 коп. позивач надав суду рахунки-фактури №И-ПД-000017 від 16.01.2023 на суму 18 720 грн 60 коп. та №И-ПД-000145 від 01.04.2021 на суму 169 343 грн 45 коп., а також видаткові накладні №И-ПД-000017/01 від 16.01.2023 на суму18 720 грн 60 коп. та №И-ПД-000145/01 від 14.04.2021 на суму 169 343 грн 45 коп.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій № 408 від 09.04.2021 на суму 169 343 грн 45 коп., №418 від 30.04.2021 на суму 9 000 грн, №444 від 04.06.2021 на суму 5 000 грн, №458 від 01.07.2021 на суму 5000 грн, № 203 від 02.07.2021 на суму 15 000, №458 від 01.07.2021 на суму 5000 грн, №553 від 26.08.2021 на 16 000 грн, №224 від 29.09.2021 на суму 9 451 грн, відповідач здійснив оплату товару відповідно до рахунку №И-ПД-000145 від 01.04.2021 на загальну суму 228 794 грн 45 коп.

Разом з тим, ТОВ "Франчайзингова компанія" звернулося до ТОВ "Перший дім" із листом вих.№2 від 09.04.2021 про зарахування частини авансу у сумі 60 000 грн, сплачених відповідно до платіжного доручення № 408 від 09.04.2021 в оплату ТМЦ згідно з рахунком № Л-ПД-000093 від 21.01.2020.

У зв`язку з порушенням строку оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 10 781 грн 42 коп. пені, 1 061 грн 27 коп. 3% річних та 2 122 грн інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В частинах 1, 4 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконання умов договору про постачання матеріалів будівельного призначення №1119/03 від 08.11.2019 позивач поставив відповідачу у квітні 2021 року та у січні 2023 року товар на загальну суму 188 064 грн 05 коп., за який відповідач розрахувався частково в розмірі 168794 грн 40 коп. (228 794 грн 45 коп. - 60 000 грн, зарахованих відповідно до листа вих.№2 від 09.04.2021 ТОВ "Франчайзингова компанія" в оплату товару відповідно до іншого рахунку).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений у квітні 2021 року та у січні 2023 року товар становить 19 269 грн 60 коп.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 269 грн 60 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У договорі про постачання матеріалів будівельного призначення №1119/03 від 08.11.2019 сторони визначили, що за порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання зобов`язань за даним договором, за умови надходження вимоги від постраждалої сторони (п. 5.1).

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем, на підставі положень ст. 625 ЦК України та п. 5.1 Договору, нараховано відповідачу 10 781 грн 42 коп. пені, 1 061 грн 27 коп. 3% річних та 2 122 грн інфляційних втрат. При цьому при нарахуванні пені в своєму розрахунку позивач не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд здійснив перерахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені (з врахуванням 6 місяців, згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого:

за період з 09.04.2021 по 29.04.2021 на суму боргу 60 000 грн розмір пені становить 494 грн 79 коп., розмір 3% річних - 103 грн 56 коп., розмір інфляційних втрат - 420 грн;

за період з 30.04.2021 по 03.06.2021 на суму боргу 51 000 грн розмір пені становить 733 грн 56 коп., розмір 3% річних - 146 грн 71 коп., розмір інфляційних втрат - 663 грн;

за період з 04.06.2021 по 30.06.2021 на суму боргу 46 000 грн розмір пені становить 510 грн 41 коп., розмір 3% річних - 102 грн 08 коп., розмір інфляційних втрат - 92 грн;

за період з 01.07.2021 по 01.07.2021 на суму боргу 41 000 грн розмір пені становить 16 грн 85 коп., розмір 3% річних - 3 грн 37 коп., розмір інфляційних втрат - 0 грн;

за період з 02.07.2021 по 25.08.2021 на суму боргу 26 000 грн розмір пені становить 611 грн 89 коп., розмір 3% річних - 117 грн 53 коп., розмір інфляційних втрат - -26 грн 05 коп. (дефляція);

за період з 26.08.2021 по 28.09.2021 на суму боргу 10 000 грн розмір пені становить 154 грн 25 коп., розмір 3% річних - 273 грн 95 коп., розмір інфляційних втрат -120 грн;

за період з 29.09.2021 по 08.10.2021 на суму боргу 549 грн розмір пені становить 2 грн 56 коп.;

за період з 29.09.2021 по 25.12.2023 на суму боргу 549 грн розмір 3% річних становить - 36 грн 91 коп., розмір інфляційних втрат - 198 грн 31 коп.;

за період з 20.01.2023 по 19.07.2023 на суму 18 720 грн 60 коп. розмір пені становить 4 641 грн 68 коп.;

за період з 20.01.2023 по 25.12.2023 на суму 18 720 грн 60 коп. розмір 3% річних становить 523 грн 15 коп., розмір інфляційних втрат - 795 грн 59 коп.

Таким чином, за зазначені періоди розмір пені становить 7 165 грн 99 коп., розмір 3% річних - 1 061 грн 26 коп., а розмір інфляційних втрат - 2 262 грн 85 коп.

Отже, розмір інфляційних втрат за перерахунком суду є більшим ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 2 122 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку із простроченням оплати товару слід стягнути 7 165 грн 99 коп. пені, 1 061 грн 26 коп. 3% річних та 2 122 грн 00 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, позов підлягає до задоволення частково.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзингова компанія" (вул. Гната Хоткевича, буд. 79, кв. 30, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 41565676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (вул. Осипова, буд. 10, м. Одеса, Одеська обл., 65048, код ЄДРПОУ 35116943) 29 618 (двадцять дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 85 коп. заборгованості, з яких: 19 269 (дев`ятнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн 60 коп. основного боргу, 7 165 (сім тисяч сто шістдесят п`ять) грн 99 коп. пені, 1 061 (одну тисячу шістдесят одну) грн 26 коп. 3% річних, 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн 00 коп. інфляційних втрат та 2 392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн 02 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 05.03.2024

Суддя О. В. Рочняк