Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/19230/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/19230/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкорстройгруп»

про стягнення 18.675,10 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

18.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкорстройгруп» про стягнення 18.675,10 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі направлення на рейдову перевірку № 026515 від 27.09.2021 на 452 км + 811 м а/д М-05 «Київ-Одеса» була проведена рейдова перевірка, під час якої, був зупинений транспортний засіб марки DAF/CARNEHL номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно товарно-транспортної накладної б/н від 01.10.2021, наданої під час перевірки, автомобільним перевізником є відповідач. Працівниками позивача проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєну вісь склало 24,62 тон при допустимих 22 тонни, що підтверджується талоном про зважування від 02.10.2021. За результатами перевірки складено акт акт № 316421 яким зафіксовано перевезення вантажу без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено п. 22.5 Правил дорожнього руху. За встановленим фактом порушення нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 605,88 євро, що еквівалентно 18.675,10 грн про що складено розрахунок від 02.10.2021. Зазначає, що дії працівників позивача щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд відповідачем оскаржувались. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі № 420/24224/21 в задоволенні позову ТОВ «Лінкорстройгруп» відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 06.06.2022. На адресу відповідача був скерований лист № 91259/5.4.1/24-23 від 21.11.2023 про необхідність внесення плати у розмірі 605,88 євро, який залишено без задоволення. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 18.675,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/19230/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 було 28.12.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600073538693 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, 31.01.2024 конверт разом з ухвалою від 25.12.2023 (номер відправлення 0600073538693), повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 29.01.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

З огляду на викладене, день (29.01.2024) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Посадовою особою Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 02.10.2021 на підставі направлення на рейдову перевірку № 026515 від 27.09.2021 на 452 км + 811 м а/д М-05 «Київ-Одеса» було проведено рейдову перевірку під час якої був зупинений автомобіль марки DAF/CARNEHL номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником наведеного транспортного засобу є ОСОБА_2 .

Згідно товарно-транспортної накладної б/н від 01.10.2021 наданої під час перевірки, автомобільним перевізником є ТОВ «Лінкорстройгруп».

Працівником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - марки DAF/CARNEHL номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за результатами якого виявлено перевищення нормативних вагових парламентів, а саме фактичне навантаження на строєну вісь склало 24,62 тонн при допустимих 22 тонни, що підтверджується копією талона про зважування від 02.10.2021.

За результатами перевірки складено: довідку № 0073874 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.10.2021; акт № 0065467 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.10.2021; акт № 316421 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.10.2021, згідно яких відповідач без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи викладене, позивачем на підставі формули, визначеної Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, нараховано плату за проїзд в розмірі 605,88 євро.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, оскільки відповідач здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, з останнього підлягає стягненню плата за проїзд автомобільним дорогами транспортним засобом, вагові параметри яких перевищують нормативні у розмірі 18.675,10 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (надалі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 4 ч. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (ч. 6 Порядку № 879).

Судом встановлено, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю 02.10.2021 складено акт № 0065467 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано, що відповідачем здійснювалось перевезення (маршрут - с. Кінецполь - м. Одеса) вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Позивачем нараховано плату за перевищення нормативних параметрів у розмірі 605,88 євро. Розрахунок проведений відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 879 від 27.06.2007), а саме:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - (0,27*2 євро/км) розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - (о євро/км) розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - (374 км) відстань перевезення, кілометрів;

К - (коефіцієнт 3) коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі).

Обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить П = (0,54 +0) х 374 (відстань) * 3 (коефіцієнт) = 605,88 євро.

Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 (надалі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У свою чергу положенням п. 22.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил № 30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 21 Порядку № 879 встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

За умовами пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

Згідно ст. 48 цього ж Закону документом для здійснення перевезень вантажів, зокрема для автомобільного перевізника, є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах та інші документи, передбачені законодавством. Водій зобов`язаний пред`явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортні накладні або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За умовами п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Враховуючи що перевищення вагового параметру складає до 10 відсотків відповідачу здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у двократному розмірі, що становить 605,88 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 02.10.2021, курс гривні до євро складав 30,8231 грн.

Таким чином загальний розмір плати за проїзд, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю «Лінкорстройгруп», становить 18.675,10 грн.

Відповідно до п. 31-1 Порядку перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, відповідачем у визначений вище термін вказані кошти добровільно не сплачено.

У п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь державного бюджету України плати за проїзд в розмірі 18.675,10 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкорстройгруп» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2, код ЄДРПОУ 41781555) на користь Державного бюджету України (Дачненська сільська ТГ ГУК в Од. обл./с.Дачне/22160100, код отримувача 37607526, UA568999980313111216000015654 Казначейство України (ЕАП)) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 18.675 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. грн 10 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкорстройгруп» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2, код ЄДРПОУ 41781555) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова