Ухвала

від 05.03.2024 по справі 910/2582/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.03.2024Справа № 910/2582/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (вул. Маккейна Джона, буд. 39,офіс 12, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 42936402)

про забезпечення позову до подачі позову

Особи, які можуть отримати статус учасників справи:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (пров. Куренівський, 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35591059)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490)

Без участі представників сторін,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову до відкриття провадження у справі шляхом заборони Акціонерному товариству «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5, ідентифікаційний код 35591059) здійснювати будь-які виплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) за Банківською гарантією №30253 від 14.12.2022 року (забезпечення виконання договору) за якою надано гарантію на суму 1 734 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви Товариство зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант може у безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ») суму Банківської гарантії, яка є предметом вимог у цій справі, а відтак ефективний захист у судовому процесі за позовом ТОВ «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» втратить свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Банку про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. У такому випадку для ефективного захисту своїх прав та законних інтересів ТОВ «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України). З огляду на викладене, невжиття заходу забезпечення позову в даній справі зумовить виникнення інших судових спорів, що, у свою чергу, не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права.

05.03.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі №904/9691/21, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21, від 21.04.2022 у справі №922/3109/21, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 14.06.2018 у справі №916/10/18.

При цьому, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом майбутнього спору у справі, як вказує заявник, будуть вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» про визнання такою, що не підлягає виконанню банківська гарантія №30253 від 14.12.2022, виданої банком на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

З огляду на те, що позовні вимоги заявника є немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» у заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову просить заборонити Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" здійснювати будь-які виплати за Банківською гарантією №30253 від 14.12.2022, за якою надано гарантію на суму 1 734 000,00 грн.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову обґрунтована тим, що гарант у безспірному порядку перерахує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" кошти за банківською гарантією, яка буде предметом позовних вимог у майбутній справі, а відтак ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів за такою гарантією знівелює значення судового рішення, у випадку задоволення позову і заявнику необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" безпідставно отриманих коштів в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову до подання позовної заяви, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Так, гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

При цьому, наявність факту порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, встановлюється гарантом при настанні так званого гарантійного випадку та розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми, в якій останній повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов`язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов`язання, що забезпечене.

Натомість відсутність такого порушення основного зобов`язання, забезпеченого гарантією, може бути, зокрема, підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара (кредитора) гарантом при розгляді вимоги кредитора про сплату грошової суми за гарантією.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах 18.01.2023 у справі №910/3334/22 та від 16.12.2019 у справі №910/10808/19.

Суд звертає увагу, що обставини відсутності чи наявності порушення боржником основного зобов`язання підлягають дослідженню і встановленню під час розгляду справи по суті, суд не може забезпечувати позов у спосіб, який буде сприяти невиконанню зобов`язання, зокрема шляхом заборони гаранту вчиняти дії щодо виконання банківської гарантії. Тоді як, заборона судом здійснювати оплату на виконання банківської гарантії до моменту набрання законної сили рішенням у справі є підставою не виконувати зобов`язання щодо банківської гарантії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі №910/6924/22.

Отже, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» захід забезпечення позову до подання позову фактично є вирішенням позовних вимог у даній справі по суті, що не відповідає вимогам процесуального законодавства.

Також, на переконання суду утруднення виконання повернення коштів банком, як гарантом, не доведено заявником.

Крім того, суд наголошує на тому, що навіть у разі якщо Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" виконає вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" за банківською гарантією №30253 від 14.12.2022 та перерахує на користь товариства суму коштів у розмірі 1 734 000,00 грн, жодних невідворотних наслідків не настане, спірні питання виконання Договору про закупівлю №4600006939 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Дубно) від 23.12.2022 продовжать існувати між сторонами договору, та позивач не буде позбавлений можливості захистити свої права шляхом вирішення даного спору.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» у поданій заяві на практику місцевих господарських судів і суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову шляхом заборони банку здійснювати виплату коштів на підставі банківської гарантії на вимогу бенефіціара у справах №910/13895/23 та №910/1331/24, так як відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У призмі вищевикладеного, суд звертає увагу заявника на наявність правових позицій Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №910/6924/22, від 09.02.2023 у справі №910/4275/22 та від 18.01.2023 у справі №910/3334/22 щодо забезпечення позову шляхом заборони банку здійснювати виплату коштів на підставі банківської гарантії.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» по сплаті судового збору в сумі 1514,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕСИВНІ НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано: 05.03.2024.

Суддя А.І. Привалов