Ухвала

від 05.03.2024 по справі 910/14825/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.03.2024Справа № 910/14825/23

За заявоюпредставника Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенка Дмитра Володимировичапровідвід судді у справі№ 910/14825/23За позовомОСОБА_1 до треті особи, Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 про визнання недійсними рішень Суддя Підченко Ю.О.ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14825/23 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" (далі також - відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до якого позивач просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "НАШ ДІМ" оформлене протоколом № 11-21/1 від 15.11.2021;

- визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "НАШ ДІМ" оформлене протоколом № 11-21/2 від 21.01.2022.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 28.02.2024 вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 03.04.2024.

04.03.2024 до суду від представника Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенка Дмитра Володимировича надійшла заява про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/14825/23.

Педенко Д.В. вважає, що наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема:

- 28.02.2024 суддею задоволено заяву позивача про відсторонення від участі в справі представника відповідача Левченка С.І. хоча нормами ГПК не передбачено такої процесуальної дії, а питання про відсторонення було вирішене судом без виходу до нарадчої кімнати;

- матеріали справи не містять жодних доказів, що право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Левченка С.І. зупинено, припинено, або адвокат Левченко С.І. з інших причин, встановлених законодавством, не має права займатися адвокатською діяльністю;

- внаслідок дій судді невизначеним лишилось питання поданого адвокатом Левченком С.І. як представником відповідача клопотання про долучення доказів;

- суддя залучив до участі в справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, однак заяви про вступ у справу були подані з недотриманням вимог ч.ч. 1-2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України;

- суд не повинен був долучати докази, подані позивачем 06.10.2023, адже позивач, всупереч вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив у позовній заяві про те, що конкретні докази не можуть бути подані ним разом із позовною заявою;

- заяви представників відповідачів, які були подані з формальними порушеннями, суд вважав за необхідне залишити без розгляду або відмовити у задоволенні клопотань про поновлення строків та долучення доказів;

- за відсутності клопотань сторін в ухвалі від 19.10.2023 суддя з власної ініціативи, що суперечить нормам процесуального законодавства, витребував матеріали реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім»;

- в підготовчих засіданнях 22.02.2024 та 28.02.2024 суддя не надав можливості Педенку Д.В. надати пояснення щодо поданих адвокатом заяв до суду, оскільки постійно зупиняв адвоката під час надання пояснень.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Положеннями ст. 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим:

- протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі,

- але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

- після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Наступне судове засідання у справі призначене на 03.04.2024, а заява представника відповідача Педенка Д.В. про відвід судді від розгляду справи № 910/14825/23 надійшла до суду 04.03.2024, тобто раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання.

Розглянувши заяву про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/14825/23, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів", судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

За п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Згідно з абзацом другим підпункту 1.2.1 пункту 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як вбачається із наведених в заяві про відвід обставин, Педенко Д.В. зауважує, що суд долучив до справи подані позивачем 06.10.2023 докази та з власної ініціативи 19.10.2023 витребував матеріали реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім».

Клопотання позивача від 06.10.2023 було вирішене в ухвалі суду від 19.10.2023 та обґрунтовано мотиви задоволення такого клопотання.

Крім того, про витребування у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації копій Реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу "НАШ ДІМ" також було зазначено в ухвалі від 19.10.2023.

Ухвала суду від 19.10.2023 у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Отже, про обставини, встановлені судом в ухвалі від 19.10.2023 сторони були обізнані задовго до підготовчого засідання 28.02.2024, а представник відповідача Педенко Д.В. ознайомлювався з матеріалами справи безпосередньо в приміщенні суду 08.12.2023. Проте, заявником не наведено виняткових випадків, коли про вказані підстави відводу заявнику не могло бути відомо.

Стосовно доводів Педенка Д.В. про задоволення судом заяви позивача про відсторонення від участі в справі представника відповідача Левченка С.І., то необхідно звернути увагу на наступне.

21.02.2024 до суду звернувся представник позивача із клопотанням про відсторонення від участі в справі представника відповідача Левченка Сергія Івановича.

У підготовчому засіданні 22.02.2024 судом було повідомлено про надходження вказаного клопотання учасникам судового процесу. Крім того, судом було досліджено надані Левченком С.І. докази на підтвердження повноважень та надано оцінку наведеним в ордері серії АА № 0035910 від 07.12.2023 відомостям.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 5 рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 «Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової допомоги) у новій редакції», типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Отже, особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Аналогічна правова позиція про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19.

Водночас, до матеріалів справи долучено копію посвідчення адвоката України та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КВ № 6117 від 14.06.2018, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва.

Підстави для зупинення та припинення права на зайняття адвокатською діяльністю передбачені статтями 31, 32 Закону України «Про адвокатуру».

Суд визнав обґрунтованими доводи Левченка С.І. про те, що дійсність документів (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, витягу ЄРАУ від 04.07.2018) не спростовані належними доказами. Позивачем не доведено факту позбавлення Левченка С.І. права на зайняття (зупинення, припинення) адвокатською діяльністю.

У той же час, перевіривши двомірний штрих-код (QR-код), який розміщений на ордері серії АА № 0035910 від 07.12.2023, було виявлено, що він не здійснює посилання на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) на сайті www.erau.unba.org.ua, а відсилає на профайл, який розміщений на веб-сайті www.ramk.com.ua.

Під час підготовчого провадження було також встановлено відсутність відомостей про Левченка С.І. в Єдиному реєстрі адвокатів України (www.erau.unba.org.ua).

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

Згідно з п. 12.13. Положення про ордер на надання правничої (правової допомоги) у новій редакції (затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, із змінами, внесеними рішення Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118) ордер має містити, зокрема, наступні реквізити:

Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (Єдиному реєстрі адвокатів України);

З огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що наданий Левченком С.І. ордер серії АА № 0035910 від 07.12.2023 не відповідає типовій формі ордеру, відповідно до додатку № 1 Положення "Про ордер на надання правовничої (правової) допомоги" затверджених рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 та не може бути належним підтвердженням повноважень Левченка С.І. представляти інтереси Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" у справі № 910/14825/23.

Суд визнав не підтвердженим представництво адвоката Левченка С.І. на вчинення ним процесуальних дій та певних обов`язків у межах справи № 910/14825/23 й відсторонив його від участі в справі як представника до надання ним належних повноважень адвоката згідно вимог ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; п.п. 12.13 п. 12 рішення Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 "Про затвердження Положення про ордер на надання правничої (правової допомоги) у новій редакції"; ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Зважаючи на те, що суд не виносив окремого процесуального документу при вирішенні питання про непідтвердження повноважень та відсторонення Левченка С.І. від розгляду, то не було необхідності постановляти відповідну ухвалу в нарадчій кімнаті. Мотиви не підтвердження повноважень наведені в ухвалі суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 28.02.2024.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в підготовчому засіданні 28.02.2024 також було повернуто заявнику без розгляду керуючись ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України клопотання Левченка Сергія Івановича про витребування доказів від 24.01.2024, про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів від 21.02.2024, про долучення доказів від 22.02.2024.

Представник відповідача Педенко Д.В. у заяві про відвід наголосив на прийнятті судом заяв третіх осіб та залучення їх до участі в справі всупереч вимог процесуального законодавства.

22.02.2024 до суду звернувся ОСОБА_2 із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача.

26.02.2024 до суду надійшли заяви про вступ у справу третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Безпосередньо в підготовчому засіданні 28.02.2024 суд заслухав доводи представників сторін щодо клопотань, які надійшли до суду 26.02.2024 та 28.02.2024.

Клопотання про вступ в справу третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача були подані до суду 22.02.2024 та 26.02.2022. Господарський процесуальний кодекс України не встановлює обов`язку особи, яка подає клопотання про вступ у справу третьою особою без самостійних вимог на предмет спору надавати докази надіслання таких клопотань на адресу учасників справи.

Більше того, після реєстрації вказаних клопотань відділом діловодства суду, їх було відскановано на виконання положень Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, а зміст таких клопотань відображався в електронному суді.

У підготовчому засіданні суд також наголосив на положення ч. 4 ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Крім того, у підготовчому засіданні 28.02.2024 було оголошено зміст всіх клопотань про вступ у справу третіми особами та доведено до відома сторін підстави для залучення, які наведені в таких клопотаннях.

У той же час, докази, які додані третіми особами до клопотань про вступ у справу будуть оцінені судом під час вирішення спору по суті з урахуванням доводів представників учасників справи.

Стосовно не надання Педенку Д.В. можливості надавати пояснення в підготовчих засідання 22.02.2024 та 28.02.2024 щодо заявлених ним клопотань, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України, при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У підготовчих засіданнях 22.02.2024 та 28.02.2024 було враховано подані сторонами заяви та клопотання й заслухано доводи представників сторін стосовно них.

Крім того, судом було враховано усну заяву представника відповідача Педенка Д.В. про залишення без розгляду додаткових пояснень та письмових пояснень по доказах, поданих представником Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенком Дмитром Володимировичем 21.02.2024 через електронний суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути "безстороннім" і "незалежним".

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи "Biluha v. Ukraine" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Отже, у поданій заяві про відвід не доведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що суддя допустив порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності. Доводи представника відповідача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Суд, за результатами розгляду заяви представника Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенка Дмитра Володимировича, приходить до висновку, що обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді відсутні, наведені заявником доводи у її обґрунтування не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді, а тому заява про відвід є необґрунтованою.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дні до засідання, тоді заява представника Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенка Дмитра Володимировича про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи № 910/14825/23 підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заявлений представником Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенком Дмитром Володимировичем відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи №910/14825/23 визнати необґрунтованим.

2. Заяву представника Обслуговуючого кооперативу "Наш Дім" Педенка Дмитра Володимировича про відвід судді Підченка Ю.О. від розгляду справи №910/14825/23 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.О. Підченко