Ухвала

від 22.01.2024 по справі 911/1310/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" січня 2024 р. Справа № 911/1310/21 (911/2844/23)

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (вх. № 2432/23 від 13.09.2023) про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб у справі

за заявою Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП-Агро»

про банкрутство

за участю

ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О. свідоцтво від 31.01.2013 № 40;

представника ініціюючого кредитора: Мочинський А.Р. адвокат, ордер серії АІ № 1522851 від 04.01.2024,

встановив:

У квітні 2021 року до Господарського суду Київської області звернулась Білоцерківська дослідно-селекційна станція Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі ініціюючий кредитор, БЦДСС ІБКІЦБ НААН) із заявою № 2 від 27.04.2021 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП-Агро» (далі боржник, банкрут, підприємство, ТОВ «СПП-Агро»).

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.05.2021 прийняв зазначену заяву до розгляду та призначив підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «СПП-Агро», визнано вимоги БЦДСС ІБКІЦБ НААН до ТОВ «СПП-Агро» у розмірі 4174844,88 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича, вирішено інші процедурні питання у справі.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «СПП-Агро» здійснено 10.08.2021, номер публікації якого 67013.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2022 визнано вимоги БЦДСС ІБКІЦБ НААН до ТОВ «СПП-Агро» у розмірі 4251544,88 грн, з яких: 76700,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів, 3617333,57 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів та 557511,31 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Паритет» (далі кредитор, ТОВ «ФК «Паритет») до ТОВ «СПП-Агро» у сумах: 4540,00 грн 1 черга задоволення вимог кредиторів; 336018025,73 грн 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 24.01.2022, зокрема, визнано банкрутом ТОВ «СПП-Агро» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; завершено господарську діяльність ТОВ «СПП-Агро»; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (далі арбітражний керуючий Косякевич С.О., ліквідатор); повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном припинено.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України господарський суд здійснив 25.01.2022 (дата публікації 04.02.2022; номер публікації 68253).

Через канцелярію суду 06.09.2022 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косякевич С.О. подав лист від 31.08.2022 № 51-0831/898 щодо проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, у додаток до якого долучив звіт про проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «СПП-Агро».

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.01.2023 задовольнив заяву БЦДСС ІБКІЦБ НААН (вх. № 11992/22 від 08.09.2022) про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) та визнав ОСОБА_1 солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів ТОВ «СПП-Агро».

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.06.2023 задовольнив заяву БЦДСС ІБКІЦБ НААН (вх. № 5200/23 від 17.03.2023) про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів; суд стягнув із ОСОБА_1 на користь БЦДСС ІБКІЦБ НААН 4251544,88 грн. На примусове виконання ухвали суд 05.06.2023 видав наказ.

Через канцелярію суду 13.09.2023 (вх. № 2432/23) від БЦДСС ІБКІЦБ НААН надійшла заява про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб (далі заява), у якій заявник просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод» (далі ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод») грошові кошти в сумі 340274110,61 грн.

В обгрунтування заяви ініціюючий кредитор посилається, зокрема, на те, що в процедурі ліквідації проведено аналіз фінансової, господарської, інвестиційної та іншої діяльності боржника на предмет виявлення ознак фіктивного, доведення чи приховування банкрутства. За результатами проведеної роботи, з поміж іншого, виявлено ознаки дій з доведення ТОВ «СПП-Агро» до банкрутства. Ініціюючий кредитор вважає, що у діях органів управління та керівництва ТОВ «СПП-Агро» присутні чіткі ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, тобто доведення до банкрутства, оскільки своїми рішеннями та діями керівник і учасник боржника створили умови, за яких ТОВ «СПП-Агро» стало неплатоспроможним та визнано банкрутом, що підтверджено відповідним фінансовим аналізом.

Заявник зазначає, що невжиття органами управління та керівництвом боржника жодних заходів з відновлення платоспроможності призвели до погіршення основних показників фінансово-економічної діяльності підприємства, тобто в діях ОСОБА_1 та ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у період, що передував порушенню справи про банкрутство, вбачаються дії, що відповідають економічним ознакам дій з доведення до банкрутства.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.09.2023 прийняв заяву до розгляду із призначенням судового засідання на 23.10.2023 та зобов`язав Сектор з питань банкрутства у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)/структурний підрозділ Міністерства юстиції України скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ «СПП-Агро».

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.10.2023 відклав розгляд заяви на 04.12.2023.

На електронну адресу суду 27.11.2023 від ліквідатора банкрута Косякевича С.О. надійшли письмові пояснення від 24.11.2023 № 51-1124/1162 по суті заяви, у яких ліквідатор зазначив, що у заяві БЦДСС ІБКІЦБ НААН належним чином обґрунтовано необхідність покладення субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб. Отже, як вважає ліквідатор, вказана заява підлягає задоволенню.

Господарський суд Київської області ухвалою від 04.12.2023 відклав розгляд заяви на 08.01.2024.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 02.01.2024 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист № 63159/10.1-23/вх.56634/10-23 від 07.12.2023, у якому зазначено, що інформація щодо умисного приховування майна або майнових обов`язків, відомостей про майно, переданого майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікації, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, засновником або власником суб`єкта господарської діяльності, а також службовими особами ТОВ «СПП-Агро» і завдали великої матеріальної шкоди, в Управлінні відсутня, а тому дослідити в повному обсязі наявність або відсутність незаконних дій службовими особами ТОВ «СПП-Агро» не є можливим.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.01.2024 відклав розгляд заяви на 22.01.2024.

Через канцелярію суду 18.01.2024 БЦДСС ІБКІЦБ НААН подала додаткові пояснення до заяви. Аналогічного змісту пояснення від БЦДСС ІБКІЦБ НААН надійшли до суду 22.01.2024. Зазначені пояснення суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.01.2024 ліквідатор ТОВ «СПП-Агро» арбітражний керуючий Косякевич С.О. та представник БЦДСС ІБКІЦБ НААН підтримали заяву про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб та просили суд її задовольнити.

Як свідчать матеріали справи, Зубок В.Г. і ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» не подали відзивів чи пояснень стосовно викладених у заяві обставин, у призначені судові засідання не з`являлись.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами другою, третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із частиною десятою статті 242 ГПК України (у редакції станом на 18.09.2023) судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали від 18.09.2023 про призначення до розгляду заяви та встановлення ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» строку для подання відзиву на заяву суд надіслав на адресу місцезнаходження ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, селище міського типу Рокитне, вулиця Вокзальна, будинок 222. Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600046775535 копія ухвали від 18.09.2023 вручена ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» 21.09.2023.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-ІХ від 29.06.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон № 3200-ІХ), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 6 ГПК України).

Згідно із частиною одинадцятою статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У зв`язку із відсутністю у суду відомостей про наявність у ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» електронного кабінету ухвали від 23.10.2023, від 04.12.2023 та від 08.01.2024 про відкладення розгляду заяви суд надсилав на адресу ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у паперовій формі рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте відповідні поштові відправлення повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» з довідками про причини повернення/досилання: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, з метою повідомлення ОСОБА_1 про розгляд заяви та про його право подати відзив на заяву, копії ухвал у справі № 911/1310/21 (911/2844/23) суд надсилав рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , яка повідомлена суду Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації листом. Поштові конверти із копіями ухвал у справі № 911/1310/21 (911/2844/23) повернуті підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ОСОБА_1 з довідками про причини повернення/досилання: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб`єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень» статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Оскільки суд вчинив усі необхідні дії для належного повідомлення ОСОБА_1 і ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» про час та місце розгляду заяви, однак останні не подали відзивів на заяву у встановлений судом строк, суд здійснює розгляд заяви за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали заяви про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи, а також третіх осіб, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників у справі про банкрутство, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд установив таке.

ТОВ «СПП-Агро» створено 31.03.2010, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис № 13451020000000452 про державну реєстрацію створення юридичної особи.

Також, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 був керівником банкрута з травня 2019 року до початку процедури ліквідації ТОВ «СПП-Агро». Також ОСОБА_1 входить до переліку бенефеціарів ТОВ «СПП-Агро». У графі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» вказано ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 37800131).

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Косякевич С.О. надав до матеріалів справи звіт від 18.08.2022 про проведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПП-Агро», виконаний під час ліквідаційної процедури незалежним аудитором приватним аудитором Рябовою Н.В. (сертифікат аудитора № 000277, серія А, виданий рішенням АПУ № 12 від 17.02.1994, номер реєстрації в Реєстрі аудиторів 100244, номер реєстрації в Реєстрі суб`єктів аудиторської діяльності 4790), щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ТОВ «СПП-Агро».

Зміст зазначеного звіту свідчить про те, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПП-Агро» проведено відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361).

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства здійснювався з використанням фінансової звітності малого підприємства станом на 31.12.2019, 31.12.2020, 31.12.2021.

Зокрема, з аналізу основних показників, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на 31.12.2019 та 31.12.2020 зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність не провадилась, підприємство не одержувало ніяких доходів, фінансовий результат діяльності незначний збиток (1,4 та 1,3 тис. грн відповідно), власний капітал, власні оборотні активи та функціонуючий капітал є величинами від`ємними.

У 2021 році підприємство також не отримувало доходів, фінансовий результат збиток в сумі 53704,4 тис. грн, що призвело до подальшого зменшення власного капіталу, власних оборотних коштів та функціонуючого капіталу.

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності характеризує достатність оборотних активів для покриття зобов`язань за позиковим капіталом (довгострокові і поточні зобов`язання). Граничне значення 1,5. Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 становить 0,31 нижче норми, а станом на 31.12.2021 0,02 значне погіршення.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних активів для покриття зобов`язань, тобто показує, у якому ступені всі наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов`язань. Вважається, що цей коефіцієнт повинен перебувати в межах від одиниці до трьох. Перевищення короткострокових активів над зобов`язаннями більш ніж у три рази вважається також небажаним, оскільки може свідчити про порушення структури капіталу. Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 становить 0,46 нижче норми, а станом на 31.12.2021 0,02 значне погіршення.

Коефіцієнт швидкої ліквідності демонструє прогнозні можливості розрахунку за зобов`язаннями за умови сплати дебіторської заборгованості. Вважається більше твердим тестом на ліквідність, тому що при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів запаси й витрати майбутніх періодів.

Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 становить 0,46 нижче норми, а станом на 31.12.2021 0,02 значне погіршення.

Всі показники ліквідності протягом 2019 2020 років знаходяться нижче нормативних значень, а станом на 31.12.2021 їх значення ще погіршились.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту фінансової автономії. Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується діленням суми активу на власний капітал підприємства і показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн власного капіталу. Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже і втрату фінансової незалежності. Граничне значення 2.

Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 коефіцієнт фінансової залежності є величиною від`ємною і становить -0,57; станом на 31.12.2021 коефіцієнт фінансової залежності ще погіршився і становить -0,09 власний капітал є величиною від`ємною, все фінансування відбувається за рахунок залучених коштів.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (коефіцієнт фінансування) розраховується як відношення позикових коштів до власного капіталу. Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 цей показник є величиною від`ємною і становить -1,57; станом на 31.12.2021 показник ще погіршився і становить -1,09 власний капітал є величиною від`ємною, підприємство не має власних коштів.

Коефіцієнт Бівера використовується з метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу. Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2. Станом на 31.12.2019 та 31.12.2020 цей показник має значення 0,00 нижче норми, а станом на 31.12.2021 цей показник має від`ємне значення 0,1. Це вказує на відсутність обігових коштів для погашення зобов`язань підприємства та відображає відсутність прибутку, який направляється на розвиток виробництва. Така тенденція призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг.

Порівнявши дані станом на 31.12.2019 та 31.12.2021, аудитор зробила висновок про те, що практично всі показники, які характеризують ліквідність підприємства, протягом всього періоду знаходились нижче норми і на кінець періоду значно погіршились.

Коефіцієнти, що характеризують платоспроможність підприємства (власні оборотні активи та пов`язані з ними показники) були незадовільними станом на 31.12.2019 та погіршились станом на 31.12.2021.

Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства, як станом на 31.12.2019, так і станом на 31.12.2021 мали значення значно нижчі за нормативні, станом на кінець періоду значно погіршились, що вказує на залежність підприємства від позикового капіталу.

Незадовільна структура балансу це такий стан майна і зобов`язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов`язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.

Структура балансу підприємства як станом на 31.12.2019, так і на 31.12.2021 є незадовільною.

Проведений аналіз власного капіталу за даними фінансової звітності підприємства вказує на те, що за період 2019-2021 роки підприємство отримувало збиток. Загальна сума збитків від господарської діяльності становить 53703,1 тис. грн.

Протягом всього періоду власний капітал має від`ємне значення, тобто підприємство не має власного капіталу і відповідно чистих активів і фінансується за рахунок залученого капіталу.

Проаналізувавши стан і причини зменшення дебіторської заборгованості, аудитор прийшла до висновку, що керівництво підприємства не проводило дії, спрямовані на одержання коштів від покупців та інших дебіторів, чим погіршило фінансовий стан підприємства.

Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 № 14 (далі Методичні рекомендації) визначено, що від`ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства.

Відповідно до Методичних рекомендацій, якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності.

Наведені у Звіті показники свідчать про те, що боржник, починаючи з кінця 2019 року, має ознаки надкритичної неплатоспроможності коефіцієнт покриття становить 0,46 менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку.

Прогнозні показники щодо імовірності банкрутства боржника свідчать, що повний розрахунок з кредиторами є неможливим через надкритичний стан неплатоспроможності товариства та відсутність змоги відновлення платоспроможності.

Проведений аналіз власного капіталу за даними фінансової звітності підприємства вказує на те, що за період 2019-2021 рр. підприємство отримувало збиток. Загальна сума збитків від господарської діяльності становить 53703,1 тис. грн. У 2021 році віднесено на збитки суму 58991,8 тис. грн. На думку аудитора, це можуть бути списані активи підприємства інші оборотні активи в сумі 8731,6 тис. грн та дебіторська заборгованість в сумі 50260,2 тис. грн, оскільки інших активів підприємство не має. Власний капітал зменшився на суму 112695,0 тис. грн.

Протягом всього періоду власний капітал має від`ємне значення, тобто підприємство не має власного капіталу і, відповідно, чистих активів та фінансується за рахунок залученого капіталу.

Необхідно зазначити, що згідно із реєстром вимог кредиторів у справі № 911/1310/21 про банкрутство ТОВ «СПП-Агро» (ухвали від 10.01.2022 та від 24.01.2022) підтверджується наявність кредиторської заборгованості боржника. До реєстру вимог кредиторів ТОВ «СПП-Агро» включено вимоги:

- БЦДСС ІБКІЦБ НААН у розмірі 4251544,88 грн, з яких: 76700,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів, 3617333,57 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів та 557511,31 грн шоста черга задоволення вимог кредиторів;

- ТОВ «ФК «Паритет» у сумах: 4540,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів; 336018025,73 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Загальна сума вимог кредиторів становить 340274110,61 грн.

Відповідно до матеріалів справи, кредиторська заборгованість боржника виникла задовго до процедури банкрутства.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2017 у справі № 911/353/17 позов БЦДСС ІБКІЦБ НААН до ТОВ «СПП-Агро» задоволено частково; Стягнуто з ТОВ «СПП-Агро» на користь БЦДСС ІБКІЦБ НААН 3464480,00 грн боргу, 91156,36 грн 3% річних, 557511,31 грн пені, 61697,21 грн судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Київської області видав 03.04.2017 наказ.

Постановою Рокитнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 05.05.2017 відкрито виконавче провадження № 53881628 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/353/17 про стягнення з ТОВ «СПП-Агро» на користь БЦДСС ІБКІЦБ НААН 4174844,83 грн.

Постановою Рокитнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 08.09.2017 у виконавчому провадженні № 53881628 наказ Господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/353/17 про стягнення з ТОВ «СПП-Агро» на користь БЦДСС ІБКІЦБ НААН 4174844,83 грн повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислав Геннадійович 11.07.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 56759751 з виконання наказу № 911/353/17, виданого 03.04.2017 Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «СПП-Агро» на користь БЦДСС ІБКІЦБ НААН 3464480,00 грн боргу, 91156,36 грн 3% річних, 557511,31 грн пені та 61697,21 грн судового збору.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень під час здійснення виконавчого провадження № 56759751 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.04.2017 у справі № 911/353/17 кошти в примусовому порядку з боржника не стягнуті.

Також, відповідно до матеріалів справи, ТОВ «ФК «Паритет» звернулось до ТОВ «СПП-Агро» з повідомленням за вих. № 4-07/03 від 07.03.2016 про відступлення права грошової вимоги, у якому повідомило боржника про укладення між ТОВ «ФК «Паритет» та СТОВ «Плосківське» договору факторингу № 4/03-Ф від 04.03.2016, за яким ТОВ «ФК «Паритет» набуло права вимоги до ТОВ «СПП-Агро» на суму в розмірі 22629335,76 грн. Вказану заборгованість ТОВ «ФК «Паритет» вимагало сплатити за реквізитами нового кредитора, наведеними у повідомленні.

Згідно з пунктом 10 Додатку № 1 до договору № UA-EA-2019-01-21-000010-b/42 від 12.03.2019 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» ПАТ «Банк «Київська Русь» відступає своє право вимоги до ТОВ «СПП-Агро» за кредитним договором № 73863-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.11.2012 (з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами, угодами і додатками до нього, що є його невід`ємною частиною) у розмірі 313388689,97 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (первісний кредитор; код ЄДРПОУ 41264766) та ТОВ «ФК «Паритет» 22.10.2019 укладено договір № 22/10/2019/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2618.

Згідно з пунктом 10 Додатку № 1 до договору № UA-EA-2019-01-21-000010-b/42 від 12.03.2019 «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» ПАТ «Банк «Київська Русь» відступає своє право вимоги до ТОВ «СПП-Агро» за кредитним договором № 73863-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.11.2012 (з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами, угодами і додатками до нього, що є його невід`ємною частиною) у розмірі 313388689,97 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (первісний кредитор; код ЄДРПОУ 41264766) та ТОВ «ФК «Паритет» 22.10.2019 укладено договір № 22/10/2019/1 про відступлення права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2618.

Таким чином, встановлено, що загальна сума кредиторських вимог ТОВ «ФК «Паритет» до ТОВ «СПП-Агро» становить 336018025,73 грн.

Також, відповідно до звіту щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПП-Агро», з аналізу зменшення дебіторської заборгованості у 2021 році на суму 156569,8 тис. грн та з урахуванням відсутності руху коштів на банківських рахунках протягом всього періоду, зроблено висновок: зменшення дебіторської заборгованості на суму 53692,6 тис. грн відбулось за рахунок списання дебіторської заборгованості на інші операційні витрати (за даними Звіту про фінансові результати за 2021 рік); зменшення дебіторської заборгованості на суму 50260,2 тис. грн відбулося за рахунок віднесення дебіторської заборгованості на збитки; зменшення дебіторської заборгованості на суму 52617,0 тис. грн могло відбутися за рахунок взаємозаліку з кредиторською заборгованістю.

Проаналізувавши стан і причини зменшення дебіторської заборгованості, можна зробити висновок, що керівництво підприємства не проводило дії, спрямовані на одержання коштів від покупців та інших дебіторів, чим погіршило фінансовий стан підприємства.

Варто також зазначити, що як під час процедури розпорядження майном, на запити розпорядника майна, Зубок В.Г. не надав жодної інформації та копій фінансової звітності боржника, так і під час ліквідаційної процедури керівник не виконав приписи частини другої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства та постанови суду від 24.01.2022 у справі № 911/1310/21.

За приписами статті 59 КУзПБ, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Відповідно до статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Положеннями статті 59 КУзПБ визначено, що протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать, що з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів, ліквідатор банкрута неодноразово звертався на адресу боржника, керівника та учасників підприємства із запитами щодо надання необхідної для проведення відповідного аналізу бухгалтерської та фінансової документації боржника згідно з переліком, визначеним Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Мінекономіки № 14 від 19.01.2006.

У зв`язку з ігноруванням відповідних запитів, розпорядник майна звернувся до суду із клопотанням від 18.11.2021 № 51-1118/1142 про зобов`язання керівника надати відповідні документи, яке задоволено ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021. Однак запитувані документи керівник не надав та від проведення інвентаризації ухилився.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Очевидно, що ненадання ліквідатору керівником банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості, за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості.

Бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 908/802/20).

Матеріали справи також свідчать, що за результатами проведеної роботи, арбітражний керуючий Косякевич С.О. встановив наявність зареєстрованої за банкрутом техніки.

Так, згідно із відповіддю Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби України) від 31.08.2021 № 17.3-10/3503 за ТОВ «СПП-Агро» станом на 31.08.2021 зареєстровано: напівпричіп марки НТ-2-02, заводський номер 319; 2014 року випуску; свідоцтво НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_2 ; дата реєстрації: 23.12.2014.

Листом Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 08.09.2021 № 31/10-3960 надано інформацію щодо зареєстрованого за боржником транспортного засобу: марка МАЗ; модель: 500 11150 (1966 р. в.), колір зелений, № двигуна НОМЕР_3 , № шасі: НОМЕР_4 , номерний знак: НОМЕР_5 , Свідоцтво: НОМЕР_6 , дата видачі: 17.04.2015 (на обліку).

У лютому 2022 року арбітражний керуючий Косякевич С.О. звертався до керівника ТОВ «СПП-Агро» Зубка В.Г. із запитом від 03.02.2022 № 48-0103/214 з вимогою передати, серед іншого, матеріальні цінності банкрута.

Всупереч статей 59, 61 КУзПБ керівник банкрута не передав ліквідатору жодних матеріальних та інших цінностей підприємства, у зв`язку з чим ліквідатор банкрута звернувся до суду із клопотанням від 19.12.2022 № 51-1219/1234 про оголошення в розшук транспортних засобів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.01.2023 задовольнив клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О. від 19.12.2022 № 51-1219/1234 про оголошення в розшук транспортних засобів. Суд зобов`язав Головне управління Національної поліції в Київській області оголосити в розшук, в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної «Інформаційний портал Національної поліції України», техніку, що належить ТОВ «СПП-Агро», а саме:

- напівпричіп марки НТ-2-02; заводський номер 319; 2014 року випуску; свідоцтво НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_7 ; дата реєстрації: 23.12.2014;

- транспортний засіб марки МАЗ; модель: 500 11150 (1966 року випуску); колір зелений, номер двигуна: НОМЕР_3 ; номер шасі: НОМЕР_4 ; номерний знак: НОМЕР_5 ; свідоцтво: НОМЕР_6 , дата видачі: 17.04.2015.

Листом від 25.01.2023 № 259/109/27/01-2023 Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Київській області повідомило, що відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 09.01.2023 (справа № 911/1310/21) транспортні засоби з ДНЗ НОМЕР_2 , НОМЕР_5 25.01.2023 оголошено в розшук за ІП «Гарпунк» ІКС ІПНП України.

Наразі відомості про затримання та передачу затриманих транспортних засобів ліквідатору ТОВ «СПП-Агро» у матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи наявні у матеріалах докази на предмет наявності ознак дій з доведення підприємства до банкрутства з боку керівних органів ТОВ «СПП-Агро», суд виходить із такого.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно із частиною першою статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

При цьому недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, за нормами Кодексу України з процедур банкрутства є передумовою для субсидіарної відповідальності.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку права кредитора(-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора, кредитора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора чи кредитора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Схожі критерії застосовано Європейським судом з прав людини у рішенні від 11.12.2018 у справі «Лекич проти Словенії» (Lekic v. Slovenia), в якій суд визнав таким, що не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці невжиття колишнім керівником компанії за наявності ознак банкрутства заходів до визнання компанії банкрутом в рамках процедури неспроможності фактичне продовження її існування як юридичної особи, не зважаючи на неможливість виконання зобов`язань. Європейський суд з прав людини констатував, що заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань.

Із викладеного вище можна дійти висновку, що після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедур

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

За відсутності у диспозиції частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства конкретизації обставин (дій/бездіяльності винних осіб), що підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, при вирішенні цього питання мають братися до уваги також положення частини другої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.

Вирішуючи питання щодо вини (форми вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, необхідно виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності щодо боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 4 КУзПБ.

Відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент.

Передбачається, що до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами одноденками» тощо); наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій; призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи; створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам; використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій; отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів; вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Отже, виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «СПП-Агро» встановлено, що в діях керівництва підприємства в періоді, що аналізувався (2019-2021 рр.), наявні ознаки дій з доведення підприємства до банкрутства. За результатами проведеного аналізу встановлено, що значний обсяг активів ТОВ «СПП-Агро» становила дебіторська заборгованість. Керівництво ТОВ «СПП-Агро» не вело претензійно-позовну роботу, що фактично призвело до втрати боржників, які мали грошові зобов`язання перед ТОВ «СПП-Агро», а це, в свою чергу, призвело до фактичної втрати активу підприємства, що кваліфікується як нанесення збитків з вини осіб, якими не вжито відповідних дій, а саме не забезпечено проведення претензійно-позовної роботи, відповідно до обов`язків, покладених на них статутом.

Невжиття керівництвом банкрута жодних заходів з відновлення платоспроможності, призвели до погіршення основних показників фінансово-економічної діяльності підприємства. Тобто в діях ОСОБА_1 і ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» у період, що передував порушенню справи про банкрутство, наявні ознаки дій з доведення до банкрутства.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються, суд дійшов висновку, що ініціюючий кредитор довів, що своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 і ТОВ «Рокитнянський комбікормовий завод» спричинили неплатоспроможність боржника, встановлено факт доведення ТОВ «СПП-Агро» до банкрутства внаслідок таких дій (бездіяльності), тому наявні підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на вказаних осіб.

Розмір вимог за зобов`язаннями боржника у зв`язку із покладенням субсидіарної відповідальності на його керівника та засновника складає різницю між ліквідаційною масою та сумою вимог кредиторів, а саме 340274110,61 грн.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (вх. № 2432/23 від 13.09.2023) про покладання субсидіарної відповідальності на учасників боржника та його керівні органи.

2. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський комбікормовий завод» (09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 222; код ЄДРПОУ 37800131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП-Агро» (09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 6; код ЄДРПОУ 37066342) грошові кошти в сумі 340274110 (триста сорок мільйонів двісті сімдесят чотири тисячі сто десять) грн 61 коп.

3. Видати накази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.03.2024.

Суддя О.В. Щоткін