Ухвала

від 05.03.2024 по справі 911/548/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

"05" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/548/24

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Строй» від 28.02.2024 про забезпечення позову у справі,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Строй», м. Запоріжжя

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБуд-ТБК», с. Гореничі Київської області,

про стягнення 2 845 024,62 грн.

без виклику представників,

ВСТАНОВИВ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Строй» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 28.02.2024 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансБуд-ТБК», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за Договором субпідряду №22/1 від 22.09.2021 у розмірі 2 845 024,62 грн., з яких:

640 540,34 грн. основний борг за виконані роботи згідно з Договору №22/1 від 22.09.2021;

221 999,99 грн. вартість додаткових машино/годин відповідно до умов п. 3.3 Договору;

360 000,00 грн. заборгованість за перебазування трьох одиниць спецтехніки;

122 254,03 грн. штраф відповідно до п. 5.2 Договору;

75 144,91 грн. три відсотка річних (за період 11.02.2022-28.02.2024);

389 470,97 грн. інфляційне збільшення (за період лютий 2022 року січень 2024 року);

1 035 614,38 грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (за період 11.02.2022-28.02.2024).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати 42 675,37 грн. судовий збір за подання позовної заяви та 1 514,00 грн. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.09.2021 між ТОВ «ТрансБуд-ТБК» (замовник) та ТОВ «Авто-Строй» (субпідрядник) був укладений договір субпідряду №22/1, за умовами якого субпідрядник зобов`язується за завданням замовника виконати роботи, а замовник зобов`язується оплатити та прийняти виконані роботи на його об`єктах.

Позивач твердить, що на виконання умов договору надав відповідачу замовлені послуги спецтехніки автогрейдерами та катками, про що складено акти наданих послуг, разом з тим, відповідач свої зобов`язання з оплати наданих послуг виконав частково, у зв`язку з чим позивач просить стягнути наявну заборгованість в сумі 640 540,34 грн. у судовому порядку.

Також, позивач зазначає, що надана відповідачу спецтехніка у період з 01.12.2021 по 28.02.2022 відпрацювала менше машино/годин, ніж це передбачено п. 3.3 Договору. Відтак, відповідно до вказаного пункту Договору позивач донарахував відповідачу вартість недопрацьованих машино/годин, що складає 221 999,99 грн.

Крім того, позивач твердить, що у відповідача у зв`язку із припиненням робіт відповідно до п. 7.2 Договору було зобов`язання доставити надану позивачем спецтехніку до м. Запоріжжя. Вказане зобов`язання не було виконано відповідачем, а тому позивач, вимушений був здійснити вивезення вказаної техніки за власний рахунок, вартість такого вивезення позивач визначив у сумі 360 000,00 грн. Оскільки, відповідно до п. 7.2 Договору доставка техніки в 2 сторони проводиться за рахунок замовника, позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати у розмірі 360 000,00 грн. на доставку техніки за власний рахунок.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач нарахував та просить стягнути штраф відповідно до п. 5.2 Договору, три відсотки річних та інфляційне збільшення відповідно до ст. 625 ЦК України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Ухвалою від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/548/24 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 01.04.2024.

Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Строй» до Господарського суду Київської області подано заяву від 28.02.2024 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «ТрансБуд-ТБК» у розмірі ціни позову 2 845 024,62 грн., судового збору у розмірі 42 675,37 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 514,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви, ТОВ «Авто-Строй» зазначає, що ТОВ «ТрансБуд-ТБК» порушуючи вимоги ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених Договором субпідряду №22/1 від 22.09.2021.

Згідно з статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому вжиття судом заходів забезпечення позову спрямоване на реальне виконання судового рішення та не є засобом додаткового тиску чи додаткової відповідальності відповідача.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Відповідно до частини 7 вказаної статті, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Приписами частини 1 статті 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

Разом з тим, всупереч вимогам ГПК України, подана заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Також, заявником всупереч вимогам п. 3, 4 ч.1 ст. 139 ГПК України взагалі жодним чином не обґрунтована термінова необхідність вжиття заходів забезпечення позову та необхідність вжиття саме заявленого заходу забезпечення, та не наведено конкретних обставин, які свідчать про таку необхідність.

Крім того, всупереч пункту 6 частини 1 ст. 139 ГПК України заявником взагалі на надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, та не обґрунтована відсутність необхідності у такому зустрічному забезпеченні. Між тим, накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «ТрансБуд-ТБК» тягне за собою суттєві обмеження у можливості вести господарську діяльність та користуватися коштами, а також правоможностей власника майна на користування та розпорядження таким майном.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана заява ТОВ «Авто-Строй» від 28.02.2024 про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, що є підставою для її повернення заявнику у спосіб постановлення ухвали, відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному її поданню за умови усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Строй» від 28.02.2024 про забезпечення позову справі №911/548/24 повернути заявнику.

Ухвала підписана 05.03.2024, в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх