ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.03.2024 р. Справа№ 914/550/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши матеріали позовної заяви: Приватного підприємства «Ілона-Транс», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго», м.Львів
про стягнення заборгованості у розмірі 3472801,14 грн. та зобов`язання повернути об`єкт оренди
Встановив:
Приватне підприємство «Ілона-Транс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» у якому просить суд:
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» на користь Приватного підприємства «Ілона-Транс» суму боргу за поставлені будівельні матеріали в розмірі 2825311,94 грн за договорами купівлі-продажу №22-04-20 від 15.04.2020, за договорами поставки: №05/10/20 від 05.10.2020, №09/10/20 від 09.10.2020, №22/10/20 від 22.10.2020, №30/10/20 від 30.10.2020, №06/12-20 від 01.11.2020;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» на користь Приватного підприємства «Ілона-Транс» суму боргу з оренди в розмірі 647489,20 грн договорами оренди дорожніх плит №02/09-20 від 02.09.2020, №19/10/20 від 19.10.2020, №24/11-20 від 24.11.2020;
-зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» за власний рахунок повернути Приватному підприємству «Ілона-Транс» об`єкт оренди плити дорожні в кількості 50 штук отримані ним в оренду згідно Акту приймання-передачі дорожніх плит від 19.10.2020 до Договору оренди дорожніх плит №19/10/20 від 19.10.2020. .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви «Ілона-Транс» та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов`язковість об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об`єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об`єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на дев`яти договорах, а саме:
- договорі купівлі-продажу №22-04-20 від 15.04.2020,
- договорі поставки №05/10/20 від 05.10.2020,
- договорі поставки №09/10/20 від 09.10.2020,
- договорі поставки №22/10/20 від 22.10.2020,
- договорі поставки №30/10/20 від 30.10.2020,
- договорі поставки №06/12-20 від 01.11.2020
- договорі оренди дорожніх плит №02/09-20 від 02.09.2020,
- договорі оренди дорожніх плит №19/10/20 від 19.10.2020,
- договорі оренди дорожніх плит №24/11-20 від 24.11.2020.
Однак, заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:
- підстави виникнення вимог позивача за вказаними договорами різні;
- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі договорів купівлі-продажу №22-04-20 від 15.04.2020, договорів поставки: №05/10/20 від 05.10.2020, №09/10/20 від 09.10.2020, №22/10/20 від 22.10.2020, №30/10/20 від 30.10.2020, №06/12-20 від 01.11.2020 та договорів оренди дорожніх плит №02/09-20 від 02.09.2020, №19/10/20 від 19.10.2020, №24/11-20 від 24.11.2020 не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з дев`яти правочинів.
Крім того, Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даному випадку вимоги Позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» заборгованості кожного з дев`яти договорів, та повернення об`єктів оренди по договору оренди дорожніх плит №19/10/20 від 19.10.2020, не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі. За поданою Позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню дев`ять окремих спорів між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання Відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з`ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами з дослідженням поданих на підтвердження вказаних вимог відповідних доказів, а саме видаткових накладних, рахунків-фактур, Актів приймання-передачі за кожним правочином окремо, доказів здійснення часткової оплати відповідачем за кожним договором окремо, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов`язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по дев`яти договорах, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.
Крім того, судом має бути надана оцінка щодо наявності підстав щодо належного чи неналежного виконання відповідачем його зобов`язань за кожним договором, зокрема, встановлення настання строку виконання робіт за кожним договором окремо, наявності прострочення договірного зобов`язання відповідача по кожному договору окремо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб`єктний склад, породжує різні взаємні права та обов`язки, які стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами (купівлі-продажу, поставки, оренди), суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам відповідно до вимог чинного законодавства України й умов правочинів.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Приватного підприємства «Ілона-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості у розмірі 3472801,14 грн. та зобов`язання повернути об`єкт оренди, підлягає поверненню Заявнику.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Приватного підприємства «Ілона-Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» про стягнення заборгованості у розмірі 3472801,14 грн. та зобов`язання повернути об`єкт оренди, повернути заявникові.
2 Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.ст. 255-256 ГПК України.
Додаток: позовна заява з додатками на 78 аркушах та поштовий конверт.
Суддя Кітаєва С.Б.
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117436952 |
Судочинство | Господарське |
Суть | стягнення заборгованості у розмірі 3472801,14 грн. та зобов`язання повернути об`єкт оренди |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні