Рішення

від 20.02.2024 по справі 918/1106/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1106/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Нейрановського Артема Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112, код ЄДРПОУ 43431254) про зобов`язання вчинити певні дії і стягнення 29 991,75 грн

у судове засідання з`явились:

- позивач: Нейрановський А.О. (в режимі ВКЗ);

- відповідач: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ФОП Нейрановського А.О. до ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" про примусове виконання обов`язку в натурі - постачання 700 літрів дизельного палива (ДТ), шляхом передачі паливних талонів (ДТ) на вказаний об`єм і стягнення 29 991,75 грн. (з яких 17 550,00 грн грн - штраф і 12 441,75 - подвійна облікова ставка НБУ).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно умов Договору №0401 від 04.01.2022 ним було придбано 700 літрів дизельного палива (ДТ) шляхом перерахування попередньої оплати у розмірі 17 550,00 грн на користь продавця - ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА".

Після 24.02.2022 відповідач в односторонньому порядку призупинив відвантаження палива (ДТ) на своїх АЗС іншим покупцям та станом до теперішнього часу не поставив паливо.

Після довготривалих перемовин, 02.11.2022 товариством, в рахунок часткової компенсації завданої шкоди від знецінення грошових коштів та збільшення вартості палива (ДТ), було перераховано 4 399,00 грн.

Оскільки 3-місячний строк поставки палива, відведений продавцю за п.4.3.6 Договору, сплив 06.04.2022, то крім поставки товару, відповідач зобов`язаний сплатити штрафні санкції, встановлені п.5.3. Договору (пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штраф у розмірі вартості оплаченої та непоставленої партії палива).

Стягнення попередньої оплати у формі авансу було предметом розгляду у справі №922/1638/23, проте згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у задоволенні позову було відмовлено та зазначено про відсутність доказів неможливості отримання покупцем ПММ на АЗС постачальника, враховуючи положення п.3.2 договору, згідно яких покупець має право без термінів після оплати отримати ПММ в пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах.

Таким чином, 14.09.2023 підприємець самостійно ініціював отримання ПММ від продавця шляхом направлення досудової вимоги №1409 (отримана 19.09.2023), в якій просив: - надіслати паливні талони на 700 палива і офіційну актуальну карту з вказівкою адрес розташування пунктів реалізації ПММ відповідача. Проте вимога залишена без реакції з боку відповідача.

Обрахунок 12 441,75 грн - подвійної облікової ставки НБУ здійснений за період з 06.04.2022 по 23.10.2023 - по дату надійслання позовної заяви.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, що не позбавляє суд можливості, на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно з цим відповідач, в заявах від 15.01.2024, 22.01.2024 просив здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника. Висловив свою позицію щодо відсутності у матеріалах справи доказів його відмови від виконання обов`язків за Договором поставки №0401 від 04.01.2022, вказавши, таким чином на відсутність фактів порушення прав та інтересів позивача.

Позивач, також скористався правом, наданим ст. 196 ГПК України, звертаючись до суду з заявами про розгляд справі без участі представника від 05.12.2023, 11.12.2023, 18.01.2024, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

30.10.2023 позовна заява ФОП Нейрановського А.О. надійшла до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву ФОП Нейрановського А.О. було залишено без руху і встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання: - доказів доплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн; - доказів відправлення відповідачу усіх доданих до позовної заяви документів.

22.11.2023, від ФОП Нейрановського А.О. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено належні докази відправлення відповідачу усіх доданих до позовної заяви документів, а також докази доплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн (платіжна інструкція №1 від 22.11.2023).

Одночасно ФОП Нейрановський А.О. просив повернути 2 684,00 грн - судового збору, вважаючи їх переплатою.

Ухвалою від 22.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2023.

Ухвалою від 12.12.2023 розгляд справи відкладено на 09.01.2024.

Ухвалою від 09.01.2024 продовжено, за ініціативою суду, строк підготовчого провадження на 30 днів - до 21.02.2024 включно, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 23.01.2024.

Ухвалою від 23.01.2024 розгляд справи по суті відкладено на 06.02.2024, явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою від 01.02.2024 судом було задоволено клопотання позивача і забезпечено йому можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

06.02.2024, будучи присутніми у судовому засіданні, позивач і представник відповідача надали пояснення з приводу заявленого позову.

Так, позивач пояснив, що після купівлі у відповідача 700-ста літрів дизельного палива, з 24.02.2022 не може скористатися своїм електронним кабінетом, зареєстрованим на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com, за допомогою якої здійснювались замовлення на відвантаження палива.

В свою чергу, відповідач ігнорує вимоги щодо здійснення поставки спірного палива шляхом надання талонів, які неодноразово вчинялись у ході телефонних розмов з персоналом товариства, пропонуючи зміни умов укладеного між сторонами договору, які є невигідними для підприємця.

Також зазначив, що крім телефонних розмов, звертався і з письмовими вимогами, які, також, залишені без реакції, зокрема згадавши про вимогу від 14.09.2023.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що справді після 24.02.2022 через масовані атаки рф на критичну інфраструктуру України, товариство тимчасово втратило можливість обслуговувати клієнтів, з якими попередньо були укладені договори на поставку палива.

Це пояснюється знищенням великої кількості заправних станції, на яких зберігалось паливо ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА", а також тим фактом, що персонал товариства і сервери з об`ємом даних, що відображалась на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com, на момент введення в Україні воєнного стану (24.02.2022), фізично знаходились на території Харківської області.

Проте, товариством здійснено ряд дій, зокрема перенесено управління компанією до м. Рівного, відновлено дієздатность програмного забезпечення, налаштовано нові шляхи закупівлі палива тощо та у короткі терміни було відновлено обслуговування як тих клієнтів, з якими були діючі угоди, так і нових.

Стосовно суті позовних вимог, представник відповідача визнав, що справді останній являється постачальником за спірною угодою, отримавши від ФОП Нейрановського 17 550,00 грн, має за собою обов`язок щодо поставки позивачу дизельного палива, проте для здійснення даної операції на умовах Договору №0401 від 04.01.2022 (адже поставці палива передує його замовлення, визначення місця постаки - конкретне АЗС), необхідно відновити електронний кабінет ФОП Нейрановського А.О., однак останній з такими вимогами не звертався. Дану дію (поновлення електронного кабінету) слід також провести задля складення акту звірки та визначення остаточного балансу кількості палива, яке залишилось непоставленим. Проте, в односторонньому порядку, товариство не може здійснити такі дії, оскільки для цього необхідні особисті дані користувача (позивача у даній справі).

Орім того, представник відповідача наголосив, що ФОП Нейрановський А.О., також і не долучив доказів, що він намагався заправити свій транспортний засіб на АЗС, не надав доказів, що йому відмовляли у такому зверненні.

У судовому засіданні 20.02.2024 ФОП Нейрановський А.О. підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі додатково долучивши до матеріалів справи письмові пояснення від 19.02.2024, у яких крім раніше висловленої позиції, позивач зазначив, що згідно п.4.3.6. Договору саме на відповідача покладається обов`язок забезпечити покупця паливними талонами, а не позивач, оплативши паливо повинен шукати можливості його отримати.

Також вважає, що відповідач намагається ввести суд оману, посилаючись на відсутність офіційної вимоги щодо отримання палива, оскільки з боку товариства порушено п. 8.2. Договору і станом до теперішнього часу офіційно не повідомлено про зміну адреси та реквізитів.

В той же час, позивачем складались і надсилались досудові претензії:

- 03.11.2022 - на адресу відповідача у м. Харків (за попередньою адресою реєстрації), яка після спливу місячного терміну зберігання повернулась позивачу без вручення відповідачу з причин: "За закінченням встановленого терміну зберігання";

- 14.09.2023 - на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року по справі №922/1638/23 (цінний лист з описом вкладення №02140 11999719 від 05.09.2023 року).

У судове засідання 20.02.2024 ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА не забезпечило явку уповноваженого представника, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час проведення судового засідання шляхом направлення ухвали до електронного кабінетів у системі "Електронний суд".

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 22.11.2023, таким чином, сторони мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасника справи, який не забезпечив явку представника.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04.01.2022 між ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" (постачальник) та ФОП Нейрановським А.О. (покупець), був укладений Договір поставки нафтопродуктів №0401 (далі - Договір).

Пунктом 1 договору визначено основні терміни та поняття, серед яких:

ПММ - паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти), якість яких відповідає встановленим державним стандартам, поставка яких є предметом даного договору;

Пункт реалізації ПММ - оптовий склад нафтопродуктів постачальника, де нафтопродукти (надалі - ПММ) передаються транспортним засобам покупця. Також зазначено, що Пункт реалізації ПММ - це автозаправна станція/комплекс зі спеціально встановленим обладнанням, на якій здійснюється передача (поставка) Постачальником ПММ покупцю, перелік яких розміщується та оновлюється (змінюється в односторонньому порядку) постачальником на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com.

Талон - документ на отримання ПММ в паперовому чи електронному виді, який підтверджує факт оплати ПММ і є гарантом виконання Постачальником обов`язку з передачі ПММ. Талон має індивідуальний номер, містить термін дії, реєстраційний номер транспортного засобу, вид ПММ, кількість літрів, які має право отримати покупець.

Паливна картка (ПК) - унікальна пластикова картка тривалого та багаторазового використання з персональним номером, що є технічним засобом зберігання інформації та отримання представниками Покупця ПММ через систему пунктів реалізації ПММ, який передається в користування Покупцеві і з використанням якої Покупець чи інша особа (Пред`явник ПК), які правомірно володіють нею, можуть замовляти та отримувати ПММ на пунктах реалізації. Паливна карта випускається (емітується) Постачальником та являє собою пластикову карту, якій присвоюється ідентифікаційний номер (нанесений на ПК)

Пред`явлення ПК дозволяє її пред`явнику отримати ПММ на пункті реалізації ПММ, а також фіксувати такі операції з метою їх обліку (вартість, об`єм, марка, кількість, тощо відпущених ПММ). Паливна картка не є платіжним засобом.

Авторизація ПК - надання Процесінговим центром дозволу (погодження) на проведення ініційованої Покупцем (Пред`явником ПК) Транзакції передачі (поставки) ПММ Покупцю з використанням Паливної картки. В процесі Авторизації ПК здійснюється перевірка ініційованої Транзакції на відповідність Лімітам, які застосовуються до операцій з відповідною ПК.

Пункт реалізації ПММ- автозаправна станція/комплекс зі спеціально встановленим обладнанням, на якій здійснюється передача (поставка) Постачальником ПММ Покупцю, перелік яких розміщується та оновлюється (змінюється в односторонньому порядку) Постачальником на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com/.

Процесінговий центр (ПЦ) - апаратно-програмний комплекс, який використовується Постачальником для: маршрутизації та обробки авторизаційних запитів, Авторизації ПК, обліку ПММ переданих (поставлених) з використанням Паливних карток, та/чи талонів, обліку розрахункових операцій Покупця, Блокування Паливних карток, налаштування параметрів Лімітів, Знижок та здійснення інших операцій обробки інформації, пов`язаних з виконанням умов цього Договору.

Авторизація - процедура погодження передачі ПММ, у відповідності з даними Представника Покупця, які Покупець вказує в Особистому кабінеті Покупця по кожній з Паливних карт, що надані покупцю.

Транзакція - операція передачі (поставки) ПММ Покупцю, яка здійснюється з використанням Паливної картки чи талонів.

Ліміт- виражений в конкретних величинах (літри) граничний показник, з урахуванням якого встановлюється обмеження, щодо проведення Транзакцій з використанням Паливних карток. Порядок та умови встановлення Лімітів визначаються та встановлюються Покупцем самостійно через Особистий кабінет на кожну з ПК, що надана Покупцю.

Особистий кабінет Покупця - система віддаленого доступу Покупця до окремо визначених параметрів (умов) договірної співпраці, користування якою здійснюється Покупцем через ВЕБ-сайт https://dіеsеl-manager.com/.

Особовий Рахунок - поточний стан взаєморозрахунків між Покупцем та Постачальником згідно даних Постачальника як допоміжний засіб для контролю невикористаних (не переданих) ПММ. Контроль за станом Особового рахунку, зокрема кількістю невикористаних ПММ, є правом Постачальника і обов`язком Покупця. Інформацію про стан Особового рахунку Покупець отримує через Особистий кабінет. На вимогу Покупця, йому може надаватися інформація про поточний стан взаєморозрахунків між Сторонами в письмовій формі станом на дату Вимоги.

Відповідно до п.2.1. Договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупця на умовах оптової торгівлі через пункти реалізації ПММ, а покупець зобов`язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п.2.3. Договору передача ПММ здійснюється шляхом заправки транспортних засобів покупця через Пункти реалізації, після оплати ПММ відповідно до п.3.2. Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору ціна і кількість ПММ зафіксована на момент надходження грошових коштів згідно з Рахунком. Виконанням покупцем умов оплати ПММ вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець має право без термінів після оплати отримати ПММ в Пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах.

Згідно з п.3.3. Договору загальна сума Договору становить суму вартості ПММ, поставлених постачальником покупцю протягом терміну дії даного Договору.

Передача ПММ покупцю (Пред`явнику ПК) здійснюється на пункті реалізації ПММ на момент проведення транзакції, але не пізніше 3 місяців з дати оплати ПММ.

Відповідно до п. 3.5 договору передача ПММ покупцю здійснюється через пункти реалізації шляхом транзакцій через надходження на пункт реалізації ПММ паливної карти чи електронного талону відпуску палива з дотриманням встановлених покупцем лімітів за показниками сумарних лічильників паливнороздавальної колонки, або Актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки.

Детальну інформацію про здійснені покупцем транзакції в тому числі у формі інформаційних звітів покупець може отримати через особистий кабінет покупця (п. 3.6. Договору).

Згідно з п.п. 4.3.1. та 4.3.2. договору постачальник зобов`язаний поставляти ПММ покупцю на умовах, передбачених цим Договором та здійснювати передачу ПММ через пункти реалізації на всю кількість об`єму у межах проведеної оплати за ціною в період оплати.

На підставі п. 4.3.4. договору постачальник зобов`язаний вести облік асортименту та кількості переданих нафтопродуктів, облік коштів, отриманих від покупця на нафтопродукти. Це зобов`язання кореспондує із правом покупця (позивача), визначеним у підпункті 4.2.1. Договору, а саме: отримувати інформацію щодо операцій з поставки ПММ, де відображається пункт реалізації (вибірки), час передачі, транспортний засіб, асортимент та кількість ПММ у електронному вигляді чи за підписом відповідальної особи та завіреного печаткою постачальника.

Пунктом 4.3.6 Договору передбачено обов`язок постачальника з забезпечити Покупця паливними картами в необхідній Покупцю кількості.

Згідно з п.7.1. Договору цей договір набирає сили з моменту його підписання сторонами, та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному Договору.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за Договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними.

За п.8.2 Договору сторони негайно інформують одна одну про зміни адрес та реквізитів. Інформування здійснюється Сторонами у вигляді надсилання іншій Стороні повідомлення протягом 5 банківських днів з моменту зміни адрес та реквізитів.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток останніх.

06.01.2022 ФОП Нейрановський А.О. здійснив на рахунок ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" оплату 17 550,00 грн (призначення платежу: "Оплата за дизпаливо. згідно рах №302660 від 06.01.2022 у т.ч. ПДВ 20 % 2 925 грн").

02.11.2022, ФОП Нейрановський А.О. звернувся до ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" з досудовою вимогою про повернення перерахованої попередньої оплати у формі авансу, у якій просив у зв`язку із неотриманням товару, повернути грошові кошти оплачені за дизельне паливо по рахунку №302660 від 06.01.2022 у сумі 17 550,00 грн.

Однак, досудова вимога повернулася за зворотною адресою із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання" (трек-номер відправлення 0214011789277).

Сторонами підтверджується, що 02.11.2022 на рахунок позивача від відповідача надійшло 4 399,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем належним чином не виконанні договірні зобов`язання, ФОП Нейрановський А.О. звернувся до суду з позовом до ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" про повернення суми передоплати у розмірі 13 151,00 грн та стягнення інфляційних втрат, пені і штрафу.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.06.2023, у справі №918/1638/23, було частково задоволено позов ФОП Нейрановського А.О. і стягнуто з ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на його користь 13 151,00 грн - попередньої оплати, 3 411,05 грн - інфляційних втрат, 7 228,91 грн - пені, 17 550,00 грн - штрафу та 2 255,27 грн - судового збору. У задоволенні позову про стягнення 33,66 грн пені - відмовлено.

В обгрунтування свого рішення, посилаючись на ст. 525, 526, 530, 629, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд вказав, що відповідачем у справі не проведено поставку товару у строк, встановлений п.3.4 договору, а саме: до 06.04.2022 включно, отже відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання згідно договору.

Враховуючи відсутність доказів ініціювання відповідачем питання щодо нездійснення позивачем отримання товару в пунктах реалізації постачальника та/або повідомлення про готовність до видачі позивачу ПММ, що свідчить про пасивне ігнорування постачальником обставин не здійснення передачі товару та як наслідок відсутності доказів у відповідача з виконання свого обов`язку за договором з передачі ПММ, приймаючи до уваги часткове повернення відповідачем суми попередньої оплати та визнання ним позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 13151,00 грн, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення в частині задоволення позову про стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 411,05 грн, про стягнення пені у розмірі 7 228,91 грн, про стягнення штрафу у розмірі 17 550,00 грн скасувати, а в іншій частині - залишити без змін.

13.09.2023 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №922/1638/23, було, зокрема задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА", рішення Господарського суду Рівненської області від 29.06.2023 - скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів неможливості отримання покупцем ПММ на АЗС постачальника, враховуючи положення п.3.2 договору, згідно яких покупець має право без термінів після оплати отримати ПММ в пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах, приймаючи до уваги необхідність самостійного ініціювання покупцем отримання ПММ, оскільки їх передача здійснюється лише через пункти реалізації ПММ у відповідності до п.2.1, 2.3, 3.5, 4.3.3 договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушення відповідачем, станом на момент розгляду справи, зобов`язання з поставки ПММ згідно договору.

Крім того, враховуючи встановлення апеляційним судом факту відсутності порушення зобов`язання відповідачем з поставки ПММ згідно договору, колегія суддів дійшла висновку, що визнання відповідачем позову в частині стягнення суми попередньої оплати суперечить закону, а саме: ч.2 ст. 693 ГПК України, а відтак відсутні правові підстави задоволення позовних вимог в частині стягнення 13151,00 грн - попередньої оплати.

14.09.2023, після набрання законної сили постановою Північно-західного апеляційного господарського суду по справі №922/1638/23, ФОП Нейрановський А.О. звернувся до ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" з досудовою вимогою №1409, в якій просив:

1. Надіслати паливні талони на паливо (ЦТ), в кількості 700 літрів, які засвідчують право отримати пальне (ЦТ) через пункти реалізації ПММ ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на адресу: 02175, м. Київ, вул. Ревуцького, б. 7, кв. 67.

2. Надіслати офіційну актуальну карту з вказівкою адрес розташування пунктів реалізації ПММ ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на території України для отримання мною оплаченого пального (ЦТ).

Досудова вимога №1409 від 14.09.2023 р. (цінний лист з описом вкладення №0214011999719 від 05.09.2023 року) отримана відповідачем 19.09.2023 року.

Оскільки досудова вимога №1409 від 14.09.2023 не задоволена, 30.10.2023 ФОП Нейрановського А.О. звернувся з даним позовом, просячи зобов`язати ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" примусово виконати обов`язок в натурі - постачання 700 літрів дизельного палива (ДТ), шляхом передачі паливних талонів (ДТ) на вказаний об`єм і стягнути з останнього 29 991,75 грн. (з яких 17 550,00 грн грн - штраф і 12 441,75 - подвійна облікова ставка НБУ, обрахована за період з 06.04.2022 по 23.10.2023).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст.ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін виникли на підставі Договору поставки нафтопродуктів №0401 від 04.01.2022, який є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень ст.ст. 173, 174 ГК України та ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлюючи наявність/відсутність порушення відповідачем зобов`язання згідно договору щодо передачі ПММ позивачу, суд враховує наступне.

Як вбачається з умов п.2.1 договору, постачальник зобов`язався передавати у власність покупця на умовах оптової торгівлі через пункти реалізації ПММ, а покупець зобов`язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з розділом 1 договору, пункт реалізації ПММ - оптовий склад нафтопродуктів постачальника, де нафтопродукти передаються транспортним засобам покупця; автозаправна станція/комплекс зі спеціально встановленим обладнанням, на якій здійснюється передача (поставка) постачальником ПММ покупцю, перелік яких розміщується та оновлюється (змінюється в односторонньому порядку) постачальником на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com.

Відповідно до п.2.3 договору, передача ПММ здійснюється шляхом заправки транспортних засобів покупця через пункти реалізації, після оплати ПММ відповідно до п.3.2 договору.

Покупець має право без термінів після оплати отримати ПММ в Пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах (п.3.2 договору).

За умовами п.3.5 договору, передача ПММ покупцю здійснюється через пункти реалізації шляхом транзакцій через надходження на пункт реалізації ПММ паливної картки чи електронного талону відпуску палива з дотриманням встановлених покупцем лімітів за показниками сумарних лічильників паливнороздавальної колонки, або актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки.

Пунктом 4.3.2 договору, передбачений обов`язок постачальника здійснювати передачу ПММ через пункти реалізації на всю кількість об`єму у межах проведеної оплати за ціною в період оплати.

Із аналізу умов договору, вбачається, що покупець, здійснивши оплату ПММ в сумі 17750,00 грн згідно виставленого рахунку, набув право власності на ПММ в кількості та в межах сплаченої ним суми, при цьому фактичне отримання вказаного пального мало відбутися на підставі паливних карток або талонів, які засвідчують право його власника отримати пальне, лише через пункти реалізації ПММ згідно переліку на ВЕБ-сайті АЗС постачальника, тобто на автозаправних станціях/комплексах зі спеціально встановленим обладнанням.

Отже, покупець самостійно, за власним волевиявленням, ініціює питання здійснення отримання, оплаченого ним товару, та відповідно виконання постачальником обов`язку з передачі ПММ, зокрема, шляхом приїзду транспортного засобу на АЗС та пред`явленням паливної картки/талону на пункті реалізації ПММ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" поставити пальне, яке було придбане за Договором №0401 від 04.01.2022, ФОП Нейрановський А.О. посилається на те, що він звернувся до товариства з досудовою вимогою від 14.09.2023, за змістом якої вимагав надіслати паливні талони на паливо (ЦТ), в кількості 700 літрів, які засвідчують право отримати пальне (ЦТ) через пункти реалізації ПММ і надіслати офіційну актуальну карту з вказівкою адрес розташування пунктів реалізації ПММ ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" на території України.

Проте, за переконанням суду надсилання такої вимоги не є дією, яка підтверджує, що намагання позивача отримати дизельне пальне залишилися безрезультатними, оскільки це твердження спростовується відсутністю в матеріалах справи доказів намагання позивача отримати дизельне пальне у кількості 700 літрів через пункти реалізації ПММ.

В розрізі даного питання суд враховує, що позивачем не зазначено дату, час, місце розташування АЗС, на якій останньому відмовлено в отриманні оплаченого ним товару.

Сторони не узгодили конкретного пункту реалізації ПММ, тобто покупець міг вибрати будь-яку АЗС постачальника згідно переліку, який розміщений на ВЕБ-сайті https://diesel-manager.com.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу у розумінні ст. 76-78 ГПК України в підтвердження неможливості (двосторонні акти, листи) отримання ПММ на АЗС згідно переліку на ВЕБ-сайті відповідача.

Так, за п.4.3.2 Договору відповідач взяв на себе обов`язок здійснювати передачу ПММ на всю к-сть об`єму виключно через Пункти реалізації.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що у особистому кабінеті позивача на ВЕБ-сайті відповідача https://diesel-manager.com була видалена актуальна інформація його особового рахунку, обсяги залишків сплачених позивачем ПММ тощо. При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що у матеріалах справи відсутні, також, будь-які звернення стосовно відновлення дії особистого кабінету з боку позивача та відмови з боку відповідача.

В той же час, суд констатує, що відповідач не відмовляється від виконання взятих на себе обов`язків щодо поставки позивачу палива після відновлення особистого кабінету та здійснення звірки по залишковому балансу та підтверджує отримання 06.01.2022 оплати у розмірі 17 550,00 грн (призначення платежу: "Оплата за дизпаливо. згідно рах №302660 від 06.01.2022 у т.ч. ПДВ 20 % 2 925 грн").

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів неможливості отримання покупцем ПММ на АЗС постачальника, враховуючи положення п.3.2 договору, згідно яких покупець має право без термінів після оплати отримати ПММ в пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах, приймаючи до уваги необхідність самостійного ініціювання покупцем отримання ПММ, оскільки їх передача здійснюється лише через пункти реалізації ПММ у відповідності до п.2.1, 2.3, 3.5, 4.3.3 договору, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем зобов`язання з поставки ПММ згідно договору.

Стосовно посилань позивача на невиконання відповідачем п.4.3.6 Договору, яким передбачено обов`язок постачальника забезпечити покупця паливними картами в необхідній покупцю кількості.

В даному випадку умовами укладеної угоди розмежовано поняття "паливна картка" і "талон".

У своїй досудовій вимозі від 14.09.2023 підприємець вимагав надіслати на його адресу талони, які засвідчують його право отримати придбане ним пальне, тоді як формування даних талонів, згідно пояснень представника відповідача, відбувається автоматично у процесі використання клієнтом особистого кабінету, де останнім розміщується замовлення на отримання палива.

Таким чином, враховуючи положення п.3.2 Договору щодо права покупця отримати ПММ в пунктах реалізації постачальника в межах оплаченого ліміту в літрах без термінів після оплати, у суду відсутні підстави вважати, що на даний час з боку ТОВ "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" порушено зобов`язання з поставки палива ФОП Нейрановському А.О., а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо інших доказів, доводів, аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк правового значення не мають та не покладаються судом в основу даного рішення; тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Як наслідок, решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду про відмову у позові.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з укладенням правочину в господарській діяльності відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач - своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також беручи до уваги той факт, що позивач не довів свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу в контексті заявлених ним позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ФОП Нейрановського А.О. у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

У ході розгляду справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №111 від 24.10.2023 (2684 грн) і №61 від 22.11.2023 (2684 грн).

Згідно ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Зміст заявленої позовної вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, шляхом постачання 700 літрів дизельного палива (ДТ), вартісний еквівалент якого на момент придбання та перерахування коштів становив 17 550,00 грн грн, ґрунтується на наявності майнових вимог, наслідком задоволення яких та виконання судового рішення є зміна майнового стану сторін

Наявність вартісного, тобто грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер, який і відображає ціну позову.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання відповідачем вчинити певні дії шляхом постачання позивачу 700 літрів дизельного палива (ДТ), вартісний еквівалент якого становить 17 550,00 грн грн і сплатити на користь позивача 29 991,75 грн - штрафних санкцій носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 закону "Про судовий збір".

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору складає 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Таким чином, ставка судового збору при зверненні з даним позовом склала 2 684,00 грн (1 прожитковий мінімум для працездатних осіб), тому дана сума, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, залишається за позивачем, а решта судового збору (надмірно сплачені 2684,00 грн) слід повернути позивачу за його клопотанням від 22.11.2023 на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Повернути Фізичній особі-підприємцю Нейрановському Артему Олексійовичу ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2024 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК