Рішення

від 29.02.2024 по справі 552/5724/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5724/23

Провадження № 2/552/558/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.02.2024 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Т.В.Турченко

При секретарі - Цимбалюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

28.09.2023 року до суду звернулося ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві вказували не те, що 06.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4577549 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 10 000 грн. терміном на 30 днів, дата повернення кредиту 05.09.2021 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання виконала та надала відповідачеві кредит в розмірі 10000 грн. на платіжну картку відповідача. 05.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5415,00 грн. В зв`язку з чим відповідно до п. 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 04.10.2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль. 21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №21-06/2022 про відступлення прав грошової вимоги відповідача було повідомлено належним чином. Станом на дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 10 000,00 грн. тіло кредиту, та 20630,00грн. нараховані проценти, а всього 30630,00 грн. А тому просили суд стягнути з відповідача на їх користь 34167,14 грн. суми заборгованості за кредитом, з яких 10000,00 грн. тіло кредиту, 20630,00 грн. сума процентів за користування кредитом, 2572,92 грн. інфляційних витрат, 964,22 грн. 3% річних, 2147,20 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

02.10.2023 року судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31.10.2023 року на адресу суду від адвоката Мороза Сергія Вікторовича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст України». В даному відзиві просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю, необґрунтованістю та їх недоведеністю. Стягнути з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на отримання професійної правничої допомоги.

06.11.2023 року від представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Крюкової М.В. надійшла відповідь на відзив, в якій вона наполягала на задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердити факт зарахування коштів 06.08.2021 року на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 10 000,00 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 4107830). Та зобов`язано ТОВ ФК «Контрактовий Дім» (код за ЄДРПОУ 35442539) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 06.08.2021 року на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 10 000,00 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 4107830).

12.12.2023 року на адресу суду від ТОВ «ФК «Контактовий дім» надійшла витребувана ухвалою від 22.11.2023 року інформація.

18.01.2024 року АТ КБ «ПриватБанк» надано на суду запитувану ухвалою від 22.11.2023 року інформацію.

В судове засідання ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» свого представника не направило, попередньо надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Мороз С.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з`явилися в судове засідання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4577549, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 1,90 % в день, та строком 21 день.

Також судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» кошти в сумі 10 000 грн. було надано відповідачу шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , даний факт також підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 10.01.2024 року №20.1.0.0.0/7-240110/45356 (а.с.137) та відповіддю ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 12.12.23 року №3860 (а.с.126).

Умовами договору був визначений обов`язок відповідача повертати суму отриманого кредиту відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту до споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 та невід`ємною частиною даного договору.

05.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5415,00 грн. В зв`язку з чим відповідно до п. 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

04.10.2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

Згідно договору факторингу № 21-06/2022 від 21 червня 2022 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно картки обліку договору, заборгованість відповідача за кредитним договором № 4577549 від 06.08.2021 року складає 10000, 00 грн. основного боргу та 20630 нарахованих відсотків, а всього: 30630,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №4577549 від 06.08.2021 року яка складає 10000, 00 грн. основного боргу та 20630 нарахованих відсотків, а всього: 30630,00 грн.

Що ж до індексу інфляції та трьох відсотків річних, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів, змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст.625 ЦК України (3% річних), яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 зазначено, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення - підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.05.2022 (справа № 625/41/16ц).

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за весь час прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) висловлена наступна правова позиція: «ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. За змістом частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18)».

Відповідно до змісту здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, такий проведено з лютого 2022 року по квітень 2023 року. Перевіряючи такий розрахунок, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, беручи до уваги норми Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, сума інфляційних збитків (інфляційного збільшення) та трьох відсотків річних не підлягає стягненню з відповідача.

А тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних витрат та трьох відсотків річних не підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості за кредитним договором №4577549 від 06.08.2021 року, яка складає 10000, 00 грн. основного боргу та 20630 нарахованих відсотків, а всього: 30630,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплачену суму судового збору в розмірі 2147, 20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., а всього: 12147,20 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, місце знаходження: м.Київ, вул.Загородня, буд.15, офіс 118/2.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2024 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко