Рішення

від 05.03.2024 по справі 552/5217/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5217/23

Провадження № 2/552/508/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

05.03.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника відповідача Пелих Н.М.,

представника відповідача Кондра Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/5217/23 за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АК «УкрСиббанк» 08.09.2023 звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 03.07.2008 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11364791000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20000 доларів США.

Позивач вказував, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором з ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 03.07.2008 № 215358.

У зв`язку з тривалим невиконанням позичальником зобов`язань з повернення кредиту рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26.05.2010 у справі № 2-110/10 позов банку задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 165346,10 грн.

Позивач вказував, що станом на 23.08.2023 заборгованість за кредитним договором не погашена, за період з 30.03.2009 по 11.02.2022 надійшло всього 1247,31 доларів США.

Вважає, що відповідно до положень ст. 625 ЦК України відповідачі мають сплатити 3 % річних за період з 28.08.2020 по 23.02.2022 в розмірі 898,20 доларів США.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.10.2023 відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою АТ «УкрСиббанк» з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням розглядати справу без участі представника позивача.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши представників відповідачів, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 03.07.2008 між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11364791000, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 20000 доларів США строком повернення не пізніше 02.07.2015 (а.с. 15-21).

Також встановлено, що в забезпечення виконання зазначеного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 03.07.2008 укладено договір поруки № 215358 (а.с. 22).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повертала.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26.05.2010 в справі № 2-110/10, яке набрало законної сили, позов АТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11364791000 від 03.07.2008 в розмірі 165346,10 грн.

З ухваленого судом рішення вбачається, що банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України та вимагав повернення достроково заборгованості в повному обсязі, в тому числі частини дострокового повернення частини позики, що залишилась.

При цьому скористався своїм правом та визначив суму заборгованості в національній валюті України за офіційним курсом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Як встановлено судом, позивач АТ «УкрСиббанк» в 2010 році звертався в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11364791000 від 03.07.2008, який було судом задоволено.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовує його наявністю у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 15957,88 доларів США станом на 28.08.2023, розраховує суму трьох відсотків річних саме виходячи із зазначеної суми боргу в доларах США.

Відповідно донорм ст.625ЦК Україниборжник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для покладення на відповідача обов`язку зі сплати 3 % річних обов`язковою умовою є визначення суми заборгованості, на яку їх нараховано.

Базою нарахування 3% річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини між сторонами щодо нарахування 3 % річних виникли з невиконання рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26.05.2010 у справі №2-110/10, згідно якого зобов`язання визначено не в доларах США, а в українській гривні. Розмір заборгованості зазначеним судовим рішенням визначений в розмірі 165346,10 грн.

Встановлено, що виконавчі документи, видані на виконання вказаного судового рішення, перебували на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження №59662035 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 165346,10 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.08.2023 зазначене виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним виконанням рішення.

Суд приходить до висновку, що позивач безпідставно обраховує 3 % річних виходячи із розміру заборгованості в доларах США.

Дослідженими в справі доказами спростовано твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_1 станом на 28.08.2023 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 15957,88 доларів США (а.с. 33), а розрахунок 3 % річних з суми боргу в доларах США на суму 898,20 доларів США, що є ціною позову (а.с. 34) є повністю необґрунтованим та безпідставним.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, з яких би вбачалось, що відповідач ОСОБА_3 має суму заборгованості за кредитним договором у відповідному розмірі, з якої позивачем здійснено нарахування 3 % річних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05.03.2024.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко