Ухвала

від 06.11.2023 по справі 757/173/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/173/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Григоренко І.В.,

при секретарі судових засідань - Андрієнко І.І.,

за участю:

заявника: не з`явився,

стягувача: не з`явився,

заінтересованої особи-1: не з`явився,

заінтересованої особи-2: не з`явився,

заінтересованої особи-3: не з`явився,

заінтересованої особи-4: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником у цивільній справі № 757/173/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/173/15-ц від 28.04.2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, заочним Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 327 056,71 грн.

26.12.2016 року на підставі виконавчого листа № 757/173/15-ц виданого 30.08.2016 року Печерським районним судом міста Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суми в розмірі 2 330 710,71 грн.

11.10.2018 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» (первісним кредитором, продавцем) та ТОВ «ФК «АМБЕР» (новим кредитором, покупцем) було укладено договір №887/К про купівлю-продаж майнових прав, за яким первісний кредитор, продавець 11 жовтня 2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору, покупцю права вимоги до фізичної особи ОСОБА_2 за кредитним договором № 2612/0408/71-002 від 03.04.2008 року, укладеним між ВАТ «СВЕДБАНК» та фізичною особою ОСОБА_2 , право вимоги за яким перейшло до АТ «ДЕЛЬТА БАНК» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.2012, укладеного між ВАТ «СВЕДБАНК» та АТ «ДЕЛЬТА БАНК», за зобов`язаннями якої ОСОБА_3 виступає поручителем, та відповідно, права вимоги за наступним договором забезпечення: договором поруки № 2612/0408/71-002-Р-1 від 03.04.2008 року.

17.10.2018 року між ТОВ «ФК «АМБЕР» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 (новим кредитором) було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за яким ТОВ «ФК «АМБЕР» передав ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором № 2612/0408/71-002 від 03.04.2008, що укладений між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_2 та договором поруки № 2612/0408/71-002-Р-1 від 03.04.2008, що укладений між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_3 , що підтверджується договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань. Відтак, ОСОБА_1 просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/173/15-ц від 28.04.2015 року.

Будучи належним чином повідомленими про день, час, місце розгляду справи, учасники судового процесу в судове засідання не з`явились.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України, неявка сторін учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд визнав можливим провести розгляд заяви у відсутність учасників судового процесу.

Дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 327 056,71 грн.

30.08.2016 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист з виконання Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2015 року.

26.12.2016 року на підставі виконавчого листа № 757/173/15-ц виданого 30.08.2016 року Печерським районним судом міста Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суми в розмірі 2 330 710,71 грн.

11.10.2018 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «АМБЕР» було укладено договір №887/К про купівлю-продаж майнових прав, за яким первісний кредитор, продавець 11.10.2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору, покупцю права вимоги до фізичної особи ОСОБА_2 за кредитним договором № 2612/0408/71-002 від 03.04.2008 року, та за зобов`язаннями якої ОСОБА_3 виступає поручителем, та відповідно, права вимоги за наступним договором забезпечення: договором поруки № 2612/0408/71-002-Р-1 від 03.04.2008 року.

17.10.2018 року між ТОВ «ФК «АМБЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за яким ТОВ «ФК «АМБЕР» передав ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором № 2612/0408/71-002 від 03.04.2008 року та договором поруки № 2612/0408/71-002-Р-1 від 03.04.2008 року.

Також згідно акту про приймання-передачі Документації до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 17.10.2018 року, ТОВ «ФК «АМБЕР» передало ОСОБА_1 оригінали кредитної справи, що Гістджується актом приймання-передачі документації до договору про відступлення а вимоги грошових зобов`язань від 17.10.2018 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Так, підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу, придбання майнових прав.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено у ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Аналізуючи викладене, істотною умовою договору факторингу (відступлення права вимоги) є умова про компенсацію первинному кредитору вартості переданих прав і плата новому кредитору.

Згідно з ч. 1 ст. 76 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначено з ст. ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотиву є відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, ОСОБА_1 просить замінити сторону у виконавчому провадження з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ОСОБА_1 , оскільки 17.10.2018 року між ТОВ «ФК «АМБЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за яким ТОВ «ФК «АМБЕР» передав ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором № 2612/0408/71-002 від 03.04.2008 року та договором поруки № 2612/0408/71-002-Р-1 від 03.04.2008 року.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1.3 вказаного договору, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі Ціни Договору на рахунок Первісного кредитора, вказаний в п. 12 цього Договору, після чого Новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовно його Заборгованості за Основним Договором. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав або можуть виникнути в майбутньому.

Проте, ОСОБА_1 не надано суду документи на підтвердження сплати грошових коштів за відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

Окрім того, статтею 1054 ЦК України, визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ.

Так, у постанові від 31.10.2018 року у справі №465/646/11 Велика Палата Верховного Суду зробила загальний висновок, який надалі застосувала у постанові від 10.11.2020 у справі № 638/22396/14-ц, про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме - кредитор-банк або інша фінансова установа.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 частково відступила від правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 465/646/11 шляхом конкретизації висновку, вказавши, що відступлення права вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Суд встановив, що з укладенням Договору про відступлення права вимоги (цесії) відбулася заміна кредитора, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

При цьому заявник не надав докази, які б підтверджували, що попередній кредитор, а саме ТОВ «ФК «АМБЕР» було позбавлене фінансової ліцензії, перебувало у процедурі ліквідації та розпродувало свої активи з метою розрахунку зі своїми кредиторами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою, позбавлений можливості набувати відповідно до Договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 17.10.2018 року права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами, стягувачем за яким заявник просить його визнати.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником у цивільній справі № 757/173/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 512 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 259, 260, 352, 354, 442, пп. 15.5. п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником у цивільній справі № 757/173/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. Григоренко